Пізнавальна функція медіа критики
Ця функція медіакритики реалізується в цілісності ряду таких взаємопов’язаних пізнавальних операцій, як моніторинг, аналіз, інтерпретація, оцінка і прогноз.
Підфункція моніторингу ЗМІ. Вивчення ЗМІ і вплив медіакритики на ЗМІ потребує попереднього вивчення їх реального стану, систематичного відстежування тих чи інших актуальних аспектів їх функціонування – тобто моніторингу. Найважливіше значення має систематичний моніторинг медійного змісту, який сприяє критичному пізнанню й оцінці тривалих тенденцій у діяльності ЗМІ.
Підфункція аналізу. У медіакритиці аналізу підлягає як зміст друкованої і електронної преси, багатоаспектна діяльність ЗМІ щодо його продукування (включає творчий процес створення медійних творів), так і відносин ЗМІ з аудиторією і суспільством загалом.
Спираючись на досягнення різних галузей науки, медіакритика в принципі може сприяти інтегруванню різних наукових підходів і напрямків вивчення ЗМІ, виробленню комплексних знань про соціальне функціонування друкованої і електронної преси. Різноманіття галузей застосування аналізу в медіакритиці породжує необхідність використання різних аналітичних методик, які можуть бути розділені на три основні групи:
•методики аналізу інформаційного виробництва;
•методики аналізу медійного змісту;
•методики аналізу взаємостосунків ЗМІ із соціальним середовищем.
Аналіз інформаційного виробництва, включаючи його творчі аспекти, може здійснюватися із застосуванням різноманітних соціологічних, економічних, соціально-психологічних та інших методик. Велике значення для пізнання діяльності ЗМІ має аналіз концептуальних аспектів інформаційного виробництва, який прояснює стратегію і тактику діяльності медійної організації, реалізації нею тих чи інших інформаційних проектів. Завдяки такому аналізу комплексно пізнається редакційна політика, яка здійснюється згідно з концептуальною моделлю цього ЗМІ, та її втілення у медійному змісті. Критичному розбору піддаються концепції окремих медійних творів (наприклад, телепрограм) та їх творче втілення.
В умовах ринку важливим видається аналіз економічних аспектів функціонування медійної організації, який дозволяє глибше вивчити мотиви, що обумовили прийняття тих чи інших управлінських рішень. Аналіз правових і організаційних аспектів діяльності медійних організацій сприяє виявленню особливостей їх взаємодії з творчими працівниками і діловими партнерами у процесі інформаційного виробництва.
Застосування соціологічних і психологічних методик для вивчення мотивації творчих працівників ЗМІ полегшує аналіз інформаційного виробництва, сприяє визначенню реального співвіднесення у ньому елементів індивідуальної творчості і впливів з боку медійної організації, робить можливим вивчення неявних причин і механізмів самоцензури журналістів і редакторів.
Аналіз медійного змісту може включати як аналітичний розбір усього змістово-формального комплексу ЗМІ, аналіз певних проблемно-тематичних блоків змісту, інформаційних кампаній, жанрових форм, так і аналіз окремих медійних творів.
Враховуючи систематичний характер масових комунікацій, що здійснюються через медійні канали, і тривалість продукованих ними комунікаційних процесів у часі, необхідно визнати, що аналіз змісту ЗМІ не завжди може зводитися до разових процедур. Якщо треба вивчати рухливий у часі комплекс медійного змісту, не обійтися без застосування методик контент-аналізу, які виявляють динаміку, мінливість змістових характеристик того чи іншого ЗМІ, технологію проведення інформаційних кампаній у ЗМІ, наміри комунікаторів у впливі на аудиторію. Аналіз змісту може здійснюватися за різними категоріями: за тематикою повідомлень; за формою їх подачі; за жанровими характеристиками медійних творів; за складом і характеристиками персонажів, що фігурують у них; за частотою звернення до певних тем і сюжетів.
Медійний зміст може розглядатися і аналізуватися як певна комбінація знаків, знакова система. Дослідження знакових систем, які використовуються ЗМІ, здійснюється у рамках семіотики – науки, що вивчає відношення між знаками і тим, що вони означають. Суттєве значення для медіакритики має такий аспект семіотичного вивчення медійних текстів, як їх семантичний аналіз.
У ході семантичного аналізу виявляється значення слів і словесних конструкцій, які використовуються в медійних творах. Такий аналіз сприяє виявленню у змісті ЗМІ семантично невизначених слів. До числа подібних словесних конструкцій належать, приміром, формулювання «стабілізація економіки» і «формування передумов для стійкого економічного зростання» замість термінів «криза» і «спад».
фСемантичний аналіз медійних текстів виявляє використання слів і виразів, яким властива надлишкова багатозначність («реформи», «демократичний вибір»), або закритість смислу: більшості населення, що складає масову аудиторію ЗМІ, невідоме значення ряду запозичень або спеціальних термінів – наприклад, «реструктуризація», «денонсація», «лізинг».
Семантичному аналізу можуть підлягати й іконічні елементи медійного змісту: фотоілюстрації і малюнки, кадри документальних і художніх фільмів, звукові тексти радіо тощо.
Особливе значення в медіакритиці має семантичний аналіз мовних одиниць і словесних конструкцій, які викликають в аудиторії ЗМІ стан ментальної сліпоти. Цей стан може виникнути, коли в медійний зміст включено елементи, що формують у свідомості аудиторії сюрреалістичну картину світу і які водночас заважають критичному сприйняттю цієї картини, виявленню в ній елементів викривлення. Так, російськими ЗМІ з 1999 року бойові дії у Чечні характеризувалися як «антитерористична операція», що не відповідає масштабу і тривалості багатоетапних військових акцій.
Творці медійного змісту вдаються до створення певних інформаційних контекстів з метою впровадження у масову свідомість і закріплення в ній різних ідей, оцінок, потреб і переваг, образів і картин дійсності. Аналіз контекстів медійних творів дозволяє максимально повно і глибоко вивчити смисл текстів, допомогти аудиторії у критичному засвоєнні їх змісту.
Аналіз взаємовідносин ЗМІ із соціальним середовищем може мати односпрямований характер, коли розбору підлягає один із аспектів їх взаємодії з інститутами, що належать до тої чи іншої суспільної сфери (економічній, правовій, політичній, культурній тощо) або з аудиторією.
Надзвичайно велике значення має аналіз взаємовідносин ЗМІ з медійною аудиторією, який базується на даних соціологічних досліджень аудиторних реакцій на діяльність друкованої та електронної преси, вивчення громадської думки щодо функціонування ЗМІ.