Логіка навчального процесу і структура процесу засвоєння знань
Структура процесу засвоєння знань залежить від логіки навчального процесу. Сама ж логіка навчального процесу - одне з принципових питань теорії навчання. Вона не є простою проекцією логіки навчального предмета, його програми та змісту. Логіка навчального процесу - це сплав логіки навчального предмета і психології засвоєння учнями навчального навчального матеріалу.
У логіці навчального процесу отримують обгрунтоване рішення питання про те, як поставити пізнавальну задачу перед учнями, щоб вона була прийнята ними, який фактичний матеріал, в якому плані й у якому обсязі потрібно подати, які питання поставити, які завдання для спостереження і продумування організувати і які самостійні роботи запропонувати, щоб навчальний процес був оптимально ефективним як щодо засвоєння знань, так і у відношенні розвитку учнів.У традиційній практиці навчання утвердилася і стала фактично універсальною логіка навчання від сприйняття конкретних предметів і явищ до утворення уявлень і від узагальнення конкретних уявлень до понять. При цьому майже одночасно зі сприйняттям конкретних предметів і явищ вводяться ті наукові поняття і принципи, завдяки яким стає більш глибоким і змістовним сприйняття конкретного матеріалу. Необхідними структурними компонентами процесу засвоєння є тісно взаємопов'язані закріплення і застосування знань. Закріплення припускає повторне осмислення і неодноразове відтворення досліджуваного з метою введення нового матеріалу в структуру особистого досвіду учня. Воно природно вимагає задіювання механізмів пам'яті, однак не може зводитися до механічного заучування фактів, визначень, способів доказів і т.п. Ефективність закріплення обумовлена системою вправ у застосуванні знань на практиці.
У навчальній практиці конкретизація починається з уміння привести свій приклад. Надалі ця розумова здатність виявляється через уміння вирішити більш складну задачу без допомоги педагога, через використання знань у ситуаціях позанавчальної діяльності. Застосування знань може здійснюватися в різних формах і видах діяльності в залежності від специфіки змісту досліджуваного матеріалу. Це можуть бути вправи в навчальних цілях, виконання лабораторних робіт, дослідницьких завдань, робота на пришкільній ділянці, в цеху на виробництві і т.п.
25. Діяльність учителів і учнів у процесі навчання.Роль мотивів у навчанні
Навчання включає в себе діяльність вчителя і діяльність учнів, які взаємопов'язані і взаємозумовлені.Провідна роль учителя в навчанні об'єктивно обумовлена соціальним призначенням його професії, яка полягає в передачі підростаючому поколінню багатого досвіду, накопиченого людством у всіх сферах життєдіяльності людей.У навчальному процесі все це знаходить своє вираження в освітньої, розвиваючої і виховує функціях, здійснюваних учителем. Вчитель передусім вчить, він передає досвід допомогою знань, озброює учнів уміннями, навичками навчальної праці. Але одночасно він долучає школярів до основ світогляду і моралі, сприяє формуванню інтересів і здібностей, розвитку їх пізнавальних сил. Діяльність вчителя відкриває великі можливості впливу на цілісне формування особистості учня.
Діяльність учнів у навчальному процесі спрямована на те, щоб вчитися, здобувати знання, вміння, навички, опановувати основами науки, техніки, ідеології, ис-кусства, культури, виробляти міцні морально-світоглядні позиції, готувати себе до корисної діяльності в суспільстві.
Учень - активний учасник процесу навчання. Він вирішує різні пізнавальні завдання, виконує практичні завдання, бере участь в обговоренні відповідей своїх товаришів, збирає гербарії рослин, колекції листків і корисних копалин, робить замальовки птахів, квітів, рельєфу місцевості та інших, вивчає рідний край, працює в різних гуртках та студіях. Тому вчитель повинен так будувати навчання, щоб учні могли брати активну участь у цьому процесі. Якщо вони активно і свідомо навчаються, працюють творчо, виконують свої завдання, то виникають справжні навчальні колективи, що пред'являють високі вимоги всім школярам.
Формування активності і самостійності учнів у навчальному процесі відбувається при виконанні самостійних робіт. Діяльність вчителя повинна завжди бути спрямована на виховання в учнів позитивного ставлення до навчання. Діяльність вчителя і діяльність учня в процесі навчання нерозривно пов'язані і зумовлені. Ця взаємодія вчитель повинен завжди враховувати. У реальному навчальному процесі воно має різні варіанти проявів у діяльності вчителя та учнів.
Сенс діяльності вчителя полягає тут в тому, щоб озброїти учнів точним алгоритмом і логічною послідовністю дій при вирішенні задачі певного класу. Таким чином, взаємозв'язку діяльності вчителя та учнів різноманітні. Вони залежать від мети навчання, змісту навчального матеріалу і від рівня підготовленості учнів. Мотиви характеризують тенденції, спрямованість діяльності людини, її ставлення до тієї чи іншої справи, життєву значущість справи для неї. Особливий інтерес становлять мотиви навчальної діяльності. Від них залежить, чим є для школяра навчальна діяльність, що він засвоює, що бере з неї.
У навчальній діяльності, яка займає значне місце в житті школяра, успішно формуються розумові, моральні та інші якості. Якщо учні розв´язують пізнавальні і практичні завдання, то вони переживають емоції сумніву, радості подолання труднощів, успіху в пізнанні нового. Ці емоції закріплюються, збагачуються. З них формується стійке пізнавально-емоційне ставлення до дійсності, до навчальної діяльності, зокрема інтелектуальні почуття, потреби, інтереси (жадоба до знань, бажання вчитися, читацькі захоплення, пристрасть до досліджень тощо).