Інтенсивність горіння коксу при різній добовій його витраті
| К, т/доб | 800…950 | 950…1000 | 1100…1250 | >1250 |
| Iг, т/м2·доб | 21,6 | 22,8 | 24,0 | 26,4 |
Примітка: У сучасних умовах для печей об’ємом до 3200 м3 значення Iг більше вказаних на 20…25%, для печей об’ємом 5000 м3 – Iг більше на 40…45%.
Таким чином, 
.
Діаметр горна знаходиться за площею перерізу горна:
(4.7)
Правильність розрахунку діаметру горна перевіряється по відношенню Д/dг, яке за емперічними данними М.А. Павлова повинне бути рівним 1,1…1,15. Для сучасних доменних печей це відношення дорівнює 1,1…1,12.
У нашому випадку Д/ dг = 9,6/8,8 = 1,09.
Відношення Vп/S повинно бути в межах 24…30.
Перевіряємо відношення Vп/S = 1513/60,5 = 25,0.
Діаметр колошника визначається із співвідношення:
(4.8)
Приймаємо це співвідношення рівним 0,69. Тоді:
В данний час для печей великого об’єму воно коливається в межах 0,633…0,67.
Висота горна між осями чавунної льотки і повітряних фурм визначається як сума цих величин і відстані до нижньої кромки заплечиків:
(4.9)
де а – конструктивний розмір, який знаходиться в межах 0,4…0,5 м. Приймаємо а= 0,5 м.
Висота (відстань) розрашування повітряних фурм над рівнем чавунох льотки до осі повітряних фурм визначається за формулою:
(4.10)
де 
- об'єм горна від осі чавунної льотки до осі повітряних фурм на 1 т добової виплавки, м3 . доб/т. За М.А. Павловим ця величина дорівнює 0,1…0.11. Для печей корисним об’ємом 2000…5000 м3 вона складає 0,05…0,07.
Приймаємо 
Висота за плечиків практично постійна (3…3,5 м), може корегуватися величиною кута нахилу за плечиків до горизонту (β), що приймається для сучасних печей в межах 79…810.
Висота заплечиків при куті нахилу ( 
) дорівнює:
(4.11)
Приймаємо 3,2 м.
Висоту розпару приймається рівною 1,7…2,2. Приймаємо для розрахунку 1,8 м.
Висота шахти визначається залежно від кута нахилу стін за формулою:
(4.12)
де 
- кут нахилу стін шахти до горизонту, град.
Кут нахилу шахти має велике значення для сходу шахти, розподілу матеріалів і газового потоку, і повинне бути в межах 85…87 град. В сучасних умовах зменшується до 83..85 град. Приймаємо 
.
Висоту колошника знаходимо по різниці загальної корисної висоти печі і суми висот інших елементів профілю:
(4.13)
Висота колошника знаходиться в рекомендованих межах (2,3…3,0 м).
Контрольний розрахунок об'ємів окремих частин профілю
Розрахувавши основні розміри елементів профілю доменної печі, визначаємо її об'єм, підсумовуючи об'єми окремих частин профілю.
Об'єм горну:
(4.14)
Об'єм заплечиків:
(4.15)
Об'єм розпару:
(4.16)
Об’єм шахти:
(4.17)
Об'єм колошника:
(4.18)
Корисний об'єм доменної печі:
(4.19)
Діаметр великого конуса:
(4.20)
При проектуванні печей об’ємом 3200…5000 м3 встановлюються безконусні засипні апарати.
Кількість повітряних фурм 
звичайно встановлюються емпірично з таким розрахунком, щоб відстань між осями фурми 
було не менше 1 м, виходячи із забезпечення нормальної роботи окислювальних зон. На великих печах ця відстань досягає 1,5 м, отже кількість фурм рівна периметру горна, поділеному на відстань між осями фурм:
(4.21)
Зазвичай приймається парне число фурм.