Основні правила відтворення українських прізвищ російською мовою
Система приголосних в українських прізвищах відтворюється російською мовою без змін, більшої уваги потребує система голосних.
1. Українська літера е передається:
а) після приголосних російською літерою е: Демчик, Земляк, Левада, Ревун, Шелест.
б) на початку слів (переважно в іншомовних прізвищах, що побутують на Україні), як-от: Евенчик, Ельгарт, Ертель, - російською літерою э: Эвенчик, Эльгарт, Эртель.
2. Українська літера є передається російською літерою е: Евчук, Египко, Енацкий.
3. Українська літера и передається:
а) російською літерою ы переважно у прізвищах, утворених від однокореневих російських слів, у яких пишеться ы (Бык, Выдра, Лысюк, Мытник, Тыква, Рыжун); у кінцевих елементах прізвищ: -ый (Гречаный, Пшеничный); -ыш (Гаврыш, Худыш); -ырь (Бобырь, Болдырь); -ыня (Пузыня); -ыга (Малыга, Петрыга) та ін.
б) російською літерою и – у прізвищах, утворених від однокореневих російських слів, у яких пишеться и (Бич, Винокур, Зинченко, Литвин, Сиротенко); у префіксі при– (Привалко, Присяжнюк); у складних прізвищах із першою частиною на и (Дериземля, Тягнирядно); у кінцевих елементах прізвищ на -ик, -вик, -ник, -чик, -щик, -иц, -ич, -ина, -ица, -ило, -илко (Бобрик, Карасик; Боровик, Воловик; Будник, Дудник; Богданчик, Коновальчик; Раковщик; Кошиц; Ганич, Смолич; Грицина, Тычина; Иваница, Лисица; Журило, Шумило, Ярмилко).
в) після г, к, х і шиплячих через и(Гиря, Гусак, Скиба, Хитько, Шиян), зокрема у суфіксальних утвореннях типу Гапчин, Паращин, Фещин, Ильчишин.
г) у корені слів після ц за правилами російського правопису через ы у прізвищах типу Цыганенко та через и (Цибуля, Цимбал, Цимбалюк)і, зокрема, у суфіксальних утвореннях на зразок: Яцик, Яцишина тощо.
Українські прізвища з наголошеним закінченням типу Бережний, Кошовий, Луговий, Чепурний передаються російською мовою здебільшого із закінченням -ой: Бережной, Кошевой, Луговой, Чепурной (але за традицією – композитор Степовый).
4. Українська літера і передається російською літерою и: Ивченко, Недилько, Ищук, Ищенко, Пиддубный, зокрема у прізвищах із закінченням -ий (Бабий, Козий, Топчий, Повалий).
У прізвищах, утворених від слів типу біда, білий, дід, олія, пасіка, сліпий, стріляти, хліб та ін (тобто від тих, які мали Ъ), часто і за традицією передається російським е: Гнибеда, Бедненко, Лиходед, Олейник, Стрелец, Твердохлеб тощо.
У префіксі під- іноді передається через о: Подгорный, Подгрудный.
Українські прізвища на -івський передаються російською мовою, здебільшого, через -овский, рідше – через -евскийта-ивский: укр. Васильківський, Кардашівський, Лущівський, Бандріський; рос. Васильковский, Кардашевский, Лущевский, Бандривский.
Українські прізвища на -ів пишуться російською з -ив: Лесив, Лесива, Лесиву.
5. Українська літера ї передається російською літерою и: Ивженко, Ижакевич, Заика, Троицкий, Андриишин.
У складних прізвищах типу Жабоїд, Короїд, Мухоїд ї, відповідно до однокореневого російського слова (есть), передається російським е: Жабоед, Короед, Мухоед.
6. Апостроф передається через ъ після префіксів(Зъявин, Подъездной), через ьу коренях слів (Вьюник, Деревьяненко, Демьяненко, Марьяненко).
7. Сполучення йо передається через ио (Иовчук, Иосипенко, Иордан), йо (Майоров), е (Гаевой).
8. Сполучення ьо передається: у середині слова через е (Забреха, Шкреба); у кінці зберігається ьо (Ваньо, Федьо, Яньо).
9. Українські прізвища на -ця передаються російською мовою через -ца: Кияниця – Кияница, Лисиця – Лисица.
10. М’який знак у російському написанні зберігається майже в усіх випадках, перерахованих вище у питанні «Основні правила правопису українських прізвищ».
На відміну від українського написання, м’який знак пишеться у російських прізвищах на -ар, -ир (Бондарь, Кобзарь, Болдырь), а також у тих, що закінчуються на губний б: Голубь.
М’який знак не пишеться:
а) у прізвищах на -ськ(ий), -цьк(ий): Гайворонский, Куликовский, Старицкий.
Суфікс -зьк(ий) передається російською через -жск(ий): Запорожский, Водолажский.
б) у прізвищах на -ець: Бабинец, Богомолец, Лавринец.
в) у середині прізвищ, що походять від слів, які за нормами російського правопису пишуться без м’якого знака, наприклад: Гетман.
11. У префіксах, що закінчуються на з, перед глухими приголосними пишеться с: укр. Безкровний, Безсмертний, Розсоха; рос. Бескровный, Бессмертный, Рассоха.
12. Прізвища дієприкметникового походження на -ний російською пишуться з -нный: Малеванный, Мурованный.
13. Українські звукосполучення дж, дз у російському написанні зберігаються: Джулай, Джура, Дзюбенко, Бедзик.
14. Літера щ передається російським щ: Щербак, Марущак, Стельмащук. Не рекомендується передавати українське щ російським сч відповідно до написання загальних назв: Щасливец (хоч російською счастливец).
15. Не рекомендується змінювати початкові літери українських прізвищ (зокрема тих, що походять від імен) відповідно до російських однокореневих слів: укр. Оверченко, Олексюк, Отаманюк, Залізняк – рос. Оверченко (а не Аверченко), Олексюк (а не Алексюк), Отаманюк (а не Атаманюк), Зализняк (а не Желєзняк).