ГОСТ 24770-81 – Посуда фарфоровая и фаянсовая. Метод определения термостойкости
ГОСТ 24970-88 Посуда керамическая. Метод определения кислотостойкости.
ГОСТ 28389-89 Изделия фарфоровые и фаянсовые. Маркировка, упаковка, транспортирование и хранение.
ГОСТ 28390-89 Изделия фарфоровые. Технические условия.
ГОСТ 28390-89 Изделия фаянсовые. Технические условия.
ДСТУ 2084-92 Посуд фарфоровий і фаянсовий. Терміни та визначення.
ДСТУ 2085-92 Посуд фарфоровий і фаянсовий. Дефекти. Терміни та визначення.
ДСТУ 2196-93 Изделия керамические. Термины и определения.
ЕКСПЕРТИЗА ВЗУТТЯ
Загальні положення
Загальний процес проведення товарознавчої експертизи взуття базується на положеннях, що викладені в Методиці проведення товарознавчої експертизи взуття [46], умовах договору, чинних державних нормативних документах.
Відповідно до поставленого перед експертом завдання, товарознавчу експертизу взуття поділяють на такі основні види:
– перевірка кількості (вантажних місць / взуття);
– перевірка якості (органолептичним та вимірювальним методом або за результатами лабораторних випробувань).
Під час перевірки кількості взуття визначають наявність і тип транспортної та індивідуальної тари, їх цілісність, наявність маркування, а також відповідність їх технічним умовам договору (контракту).
Одночасно з перевіркою кількості та стану пакування проводять перевірку комплектування взуття (однаковість пар за розміром і повнотою).
Перевірка якості взуття може бути як вибірковою, так і суцільною, в залежності від порядку контролю, який встановлено відповідними документами або в залежності від письмово сформульованих потреб замовника.
На вимогу замовника експерт може визначити втрату якості взуття у відсотках у залежності від ступеня виразності дефектів. Відсотки втрати якості взуття наведені в Методиці проведення товарознавчої експертизи взуття і є орієнтовними. Основні засади визначення втрати якості взуття:
– у новому взутті втрату якості встановлюють за наявності дефектів з урахуванням їх впливу на зовнішній вигляд, функціональні та експлуатаційні властивості;
– оцінку якості взуття здійснюють за найбільш суттєвим дефектом;
– визначення відсотка втрати якості взуття здійснюють за найгіршою напівпарою;
– числове значення відсотка втрати якості залежить від виду і виразності дефекту, а для взуття, що було в експлуатації, також і ступеня зносу.
Знос взуття визначають в залежності від ступеня стирання підошви та фірмової набійки каблука, деформації верху взуття, забруднення внутрішніх деталей взуття. Ступінь зносу може бути незначним, середнім та значним.
При визначенні відсотка втрати якості взуття, що було в експлуатації, розміри його збільшуються в залежності від ступеня зносу і зовнішнього вигляду взуття на 20–50 %, а саме:
– при незначному зносі – на 20 %;
– при середньому зносі – на 30 %;
– при значному зносі – на 50 %.
Взуття, що не відповідає встановленим нормам, має бути належним чином ідентифіковано. Для цього на внутрішніх деталях перевірених пар взуття експерт, за погодженням із замовником експертизи, проставляє особистий штамп (підпис) та відсоток втрати якості, про що в акті експертизи робиться відповідний запис.
Експертиза кількості
Експертиза кількості проводиться при відкритті вантажних місць (контейнера). Пломба контейнера обережно зрізується і після розкриття контейнера здається на збереження товароодержувачу, про що робиться запис на пакувальному аркуші, на товаросупроводжувальному документі, у робочому зошиті експерта й в акті експертизи.
Розкривши контейнер і перевіривши стан водозахисного паперу, експерт визначає ступінь заповнення контейнера, звертає увагу на наявність у контейнері підмочених чи пошкоджених коробок.
При вивантаженні з контейнера ящиків у справному пакуванні інофірм експерт рекомендує товароодержувачу вкладати їх на візки по 10, 15, 20 штук, одночасно відзначаючи номера місць у робочому журналі.
Після вивантаження з контейнера всієї партії експерт перевіряє його внутрішній стан. Звіряє запис у своєму робочому зошиті з даними товаросупроводжувальних документів (пакувального аркуша).
Якщо стан ящиків, вивантажених з контейнера, не забезпечує збереженість товару, експерт пропонує товароодержувачу відразу ж після розкриття контейнера перевірити кількість взуття чи повернути коробки у візок-контейнер, опломбувати її пломбою бюро товарних експертиз і зробити відповідний запис у товаросупроводжувальних документах.
Якщо вивантажені з контейнера в непорушеному упакуванні інофірми товарні місця з номерами, що відповідають супровідній документації, на прохання замовника експертизи не розкриваються, експерт складає акт експертизи у двох екземплярах і один екземпляр вручає замовнику.
Наступні визначення кількості взуття в даних місцях і оформлення акта експертизи проводиться у встановленому порядку.
Результати експертиз кількості взуття оформляються актами експертизи або заключенням експерта.
Експертиза якості
Експертиза якості взуття здійснюється за заявками зацікавлених організацій.
Експертиза якості взуття проводиться відповідно до вимог технічних умов контракту і зразком (дублікатом) закупленого товару, «Інструкції про порядок перевірки якості і кількості імпортних товарів експертами ТПП України», діючих нормативних документів і Методикою проведення товарознавчої експертизи взуття.
Органолептичним та вимірювальним методами перевіряють зовнішній вигляд взуття, наявність вад матеріалів, відповідність виконання окремих вузлів та деталей встановленим вимогам. Вади матеріалів і відхилення від встановлених вимог виявляють шляхом огляду, прощупування, згинання і відтягування деталей, порівняння їх розташування, форми, розмірів у парі та напівпарі взуття встановленим вимогам.
Органолептичний метод не виключає при перевірці взуття застосування інструментів та найпростіших вимірювальних пристроїв для визначення лінійних розмірів взуття і окремих його деталей.
Сортування взуття здійснюють за ГОСТ 28371, який регламентує вимоги до якості взуття за зовнішнім виглядом. Кількість виявлених дефектів на сортність взуття не впливає, але у взутті не допускаються критичні дефекти та дефекти, що перевищують значення, наведені в ГОСТ 28371-89 «Обувь. Определение сортности».
Лабораторні дослідження за фізико-механічними показниками проводяться у разі неможливості зробити висновок щодо якості взуття за результатами органолептичних методів або при наявності письмової заявки замовника.
За певних умов договору експерт може визначити відповідність взуття зразку-еталону або його дублікату, що затверджені в установленому порядку. При цьому він повинен:
– зіставити та оцінити художньо-естетичні показники взуття (модель та форму каблука, його зовнішній вигляд);
– перевірити відповідність підбору матеріалів на деталях верху, низу та підкладці взуття за їх кольором, оздобленням, а також наявність та стан фурнітури та маркування;
– встановити наявність (відсутність) дефектів.
Взуття повинно повністю відповідати зразку-еталону за моделями, фасонами копила та каблука, матеріалами та забарвленням верху, матеріалами низу, застосованій фурнітурі, способу обробки та оздоблення верху і низу, маркуванню.
Експертиза якості взуття, що було в експлуатації, проводиться за наявності заявки, яка може бути одержана від продавця або (у разі його відмови) від покупця. Покупець у разі бажання може бути присутній під час проведення експертизи.
Разом із заявкою замовник надає взуття (в чистому вигляді), письмову заяву-претензію покупця, в якій зазначено виявлені дефекти, розрахункові документи (товарний чек, копія чеку).
Взуття, що піддавалося дрібному ремонту (зміна набійок, приклейка профілактичних підметок), приймати до експертизи заборонено.
Експерт повинен зробити огляд пари взуття у повному обсязі та всі виявлені дефекти відмітити в акті експертизи незалежно від того, чи зазначені вони в заявці покупця. На підставі результатів експертизи роблять висновки щодо причин виникнення дефектів.
Експертизу взуття, що пошкоджене при транспортуванні або зберіганні,проводять з метою визначення ступеня пошкодження та відсотка втрати якості.
До дефектів транспортування (зберігання) відносять потертості, підмочку, забруднення тощо.
Підставою для експертизи може бути заявка залізниці або вантажоодержувача. При експертизі обов’язкова присутність начальника залізничної станції, його заступника або завідуючого вантажним двором, а також представника вантажоодержувача.
Експерту має бути наданий комерційний акт з такими даними:
– назва продукції;
– номери вантажних місць, що мають пошкодження;
– характер пошкоджень;
– кількість пошкоджених пар взуття;
– обставини, за яких виникли пошкодження (по можливості).
У разі відсутності комерційного акта експерт може проводити експертизу за заявкою замовника.
В акті експертизи необхідно:
– зробити відмітку щодо відсутності комерційного акта;
– констатувати ступінь пошкодження, характер, розмір та місцезнаходження виявлених дефектів;
– визначити втрату якості у відсотках;
– зазначити (по можливості) причину виникнення пошкоджень.
Експертизу підмоченого взуття проводять тільки після його просушування.