ОСНОВИ БОЙОВИХ ДІЙ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ ПІДРОЗДІЛІВ
1.Артилерійські підрозділи призначені для ураження|поразки| засобів|коштів| зброї масового ураження, елементів систем високоточної зброї, артилерії, танків, бойових машин піхоти, протитанкових і інших вогневих|вогняних| засобів|коштів|, живої|живої| сили, вертольотів на посадкових майданчиках, засобів|коштів| протиповітряної оборони, пунктів управління, радіоелектронних| засобів|коштів|, руйнування фортифікаційних споруд|споруджень| противника|супротивника|, дистанційного мінування місцевості, світлового забезпечення, постановки аерозольних (димових) завіс і виконання інших завдань|задач|.
Протитанкові артилерійські підрозділи призначені для знищення танків| і інших броньованих машин противника|. Вони можуть застосовуватися також для знищення його вогневих|вогняних| засобів|коштів|, перш за все|передусім| протитанкових, у тому числі і тих, що знаходяться|перебувають| у фортифікаційних спорудах|спорудженнях|, руйнування бронеколпаків| і ведення вогню|стрільби| по амбразурах оборонних споруд.|
Підрозділи артилерійської розвідки призначені для добування розвідувальних| даних про місцевість і противника|супротивника| з метою його ураження|поразки|, а також для обслуговування| вогню|стрільби| артилерії.
2. Артилерійський дивізіон– основний вогневий і тактичний підрозділ артилерії. Він може вести вогонь усіма або декількома батареями по одній цілі (групі цілей) або побатарейно по різних цілях.
Артилерійська батарея– вогневий і тактичний підрозділ артилерії. Вона може одночасно уражати одну-дві цілі вогнем із закритої вогневої позиції або декілька цілей (за кількістю гармат у батареї) вогнем прямою наводкою.
Вогневий (протитанковий) взвод— вогневий підрозділ артилерії. Він виконує вогневі завдання у складі батареї або самостійно.
Взвод управлінняартилерійського дивізіону (батареї) призначений для ведення розвідки, обслуговування вогню артилерії і забезпечення зв’язку.
Гармата(міномет, бойова машина, установка ПТКР) виконує вогневі завдання і діє в бою, як правило, у складі взводу або самостійно. Особовий склад, що обслуговує її, називається гарматною (мінометною) обслугою або обслугою бойової машини (установки ПТКР).
3. Артилерійський дивізіон може діяти| у складі артилерійської групи (частини|частини|) або бути в безпосередньому підпорядкуванні| командира загальновійськової частини|частини|. Він може додаватися|надавати| батальйону, що діє в першому ешелоні, вводитися|запроваджує| в бій з|із| другого ешелону або резерву, що складає| передовий і рейдовий загін, авангард або ар’єргард. Дивізіон зі|із| складу артилерійської групи може призначатися для підтримки загальновійськового підрозділу| або залишатися підручним у|в| командира| групи.
Артилерійська батарея, як правило, діє| у складі дивізіону. Вона може призначатися| для підтримки загальновійськового підрозділу, додаватися|надавати| йому або залишатися| підручною у командира дивізіону.
Підручний дивізіон (батарея) знаходиться|перебуває| в безпосередньому підпорядкуванні|підкоренні| командира групи (дивізіону) і призначається для виконання в найкоротший строк | завдань, які виникають раптово |задач|.
Штатний артилерійський підрозділ батальйону| зазвичай|звично| залишається в безпосередньому підпорядкуванні|підкоренні| командира батальйону.
Протитанкові артилерійські підрозділи| призначаються в протитанкові резерви| або додаються|надають| механізованим підрозділам|. Протитанковий взвод батальйону, як правило, залишається в безпосередньому підпорядкуванні|підкоренні| командира батальйону, в окремих| випадках він може додаватися|надавати| механізованій| роті.
Вогневий|вогняний| (протитанковий) взвод може діяти в засідці.
4. При виконанні вогневих|вогняних| завдань|задач| в бою артилерійські підрозділи можуть самостійно| застосовувати такі|слідуючі| види вогню: вогонь по окремій цілі|цілі|, зосереджений вогонь, одинарний нерухомий і рухомий|жвавий| загороджувальний вогонь, а також залучатися у складі артилерійської групи або разом| з|із| нею до ведення масованого вогню, глибокого нерухомого і подвійного загороджувального| вогню, послідовного зосередження| вогню та вогневого валу.
Вогонь по окремій цілі– вогонь батареї, взводу або гармати (міномета, бойової машини, установки ПТКР), що ведеться самостійно із закритої вогневої позиції або прямою наводкою.
Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, що ведеться одночасно декількома батареями або дивізіоном по одній цілі.
Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗВ) – суцільна вогнева завіса, що створюється на одному рубежі перед фронтом атакуючого або контратакуючого противника.
Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗВ) – суцільна вогнева завіса, що створюється на одному рубежі на шляху руху танків (бойових машин піхоти, бронетранспортерів) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі з виходом основної маси атакуючих (контратакуючих) танків (бойових машин піхоти, бронетранспортерів) із зони вогню.
Під час вогневого ураження диверсійно-розвідувальних сил (НЗФ), передових, розвідувальних підрозділів противника артилерійський дивізіон (батарея) може застосовувати такі способи вогневого ураження або брати у них участь:
вогневий мішок – підготовлений фланговий та фронтальний вогонь протитанкових засобів високої щільності та вогонь артилерії із закритих вогневих позицій по ділянці (району) місцевості усіх або більшої частини вогневих засобів підрозділу (частини) з метою завдавання підрозділу (частині) противника максимального ураження в короткі терміни;
вогнева засідка – підготовлений фланговий та фронтальний вогонь високої щільності по ділянці місцевості вогневих засобів підрозділу, як правило взводу, з метою нанесення підрозділу противника ураження в короткі терміни;
вогневий коридор – підготовлені рубежі загороджувального, ділянки зосередженого вогню уздовж маршрутів висування військ на напрямках можливих дій (провокацій) противника;
вогневе блокування – підготовлені рубежі загороджувального, ділянки зосередженого вогню по місцях розташування противника з метою його ізоляції та утримання в оточеному районі;
вогневі тиски – підготовлені рубежі загороджувального, ділянки зосередженого вогню по місцях розташування противника з метою його витіснення із займаного району або стиснення в займаному районі;
вогневе окаймлення – підготовлені рубежі загороджувального, ділянки зосередженого вогню навколо районів зосередження (базових районів, пунктів управління, об’єктів тилу) військ з метою недопущення атак (нальотів) на них груп противника.
вогневе прочісування – підготовлені рубежі супроводжувального вогню по місцях прихованого розташування живої сили противника з метою завдавання їй втрат.
5. При веденні бойових дій артилерійський| дивізіон застосовує маневр вогнем, артилерійськими батареями і підрозділами| артилерійської розвідки.
Маневр вогнем– це зосередження вогню по одній цілі або розосередження його для одночасного ураження декількох цілей.
Маневр артилерійськими батареямиполягає в переміщенні їх по фронту і в глибину з метою зайняття вигідного положення для виконання поставлених завдань.
Маневр підрозділами артилерійської розвідкиполягає в переміщенні їх по фронту і глибині з метою забезпечення угрупування артилерії розвідувальними даними про противника.
6. Взаємодія артилерійських підрозділів| із|із| загальновійськовими частинами|частинами| (підрозділами|) полягає в узгодженні вогню і маневру артилерійських підрозділів з|із| діями загальновійськових частин|частин| (підрозділів|) за завданнями|задач|, напрямками|направлень|, рубежами і часом. Для досягнення взаємодії| артилерійські підрозділи додаються| загальновійськовим частинам|частинам| і підрозділам| або призначаються для їх підтримки.
Доданіартилерійські підрозділи переходять у повне підпорядкування командира загальновійськової частини (підрозділу) і виконують поставлені ним завдання. За необхідності вони можуть залучатися до виконання завдань за рішенням старшого артилерійського командира (начальника).
Підтримуючіартилерійські підрозділи, залишаючись в підпорядкуванні старшого артилерійського командира (начальника), виконують також вогневі завдання, поставлені їм командиром підтримуваної загальновійськової частини (підрозділу).
7.Для виконання вогневих|вогняних| завдань|задач| (завдань|задач| з розвідки противника|супротивника|) артилерійські підрозділи| (підрозділи артилерійської розвідки) розгортаються в бойовий порядок|порядок|.
Бойовий порядок|порядок| повинен забезпечувати найбільш| ефективне виконання поставлених завдань|задач|, повне|цілковите| використання бойових можливостей| підрозділів, підтримку безперервної| взаємодії із|із| загальновійськовими підрозділами (підрозділів артилерійської| розвідки – з|із| вогневими|вогняними| підрозділами|) і стійке управління підрозділами|, можливість|спроможність| швидкого маневру в ході бою, а також найменшу уразливість підрозділів| від ударів усіх видів зброї|.
Бойовий порядок артилерійського дивізіонускладається з бойових порядків батарей і підрозділів артилерійської розвідки, командно-спостережного пункту і пункту управління вогнем дивізіону, а за необхідності – спостережених пунктів (передового, бокового).
Бойовий порядок протитанкового артилерійського дивізіонускладається з бойових порядків батарей і командно-спостережного пункту дивізіону.
Бойовий порядок артилерійської батареїскладається з бойових порядків вогневих взводів, командно-спостережного пункту, а за необхідності – спостережного пункту (передового, бокового).
Бойовий порядок протитанкової артилерійської батареї (батареї ПТКР) складається з бойових порядків взводів і командно-спостережного пункту батареї.
Бойовий порядок вогневого (протитанкового) взводускладається з гармат (установок ПТКР), розташованих на вогневій позиції. У протитанковому взводі, крім того, розгортають командно-спостережний пункт взводу.
8. Для розгортання артилерійського дивізіону| в бойовий порядок призначають район вогневих|вогняних| позицій і район (рубіж) командно-спостережних|спостережливих| пунктів. Батареї призначають район вогневих|вогняних| позицій (або вогневу|вогняну| позицію|) і місце командно-спостережного|спостережливого| пункту.
У районі вогневих|вогняних| позицій для кожної батареї| готують дві-три вогневі|вогняні| позиції|.
Основний район вогневих позиційпризначають для виконання вогневих завдань у всіх видах бою. Залежно від приналежності дивізіону (батареї), далекобійності артилерійських систем і умов обстановки основний район вогневих позицій призначається на віддаленні 2-6км від передових підрозділів (переднього краю оборони) наших військ. Розміри району вогневих позицій дивізіону залежно від умов обстановки можуть бути 1-2км по фронту і глибині, а відстань між вогневими позиціями батарей – не менше 500м.
Запасний район вогневих позиційпризначають для маневру підрозділів і виконання вогневих завдань при навмисному або
вимушеному залишенні основного району вогневих позицій.
Тимчасовий район вогневих позицій (тимчасова вогнева позиція) може призначатися для виконання окремих вогневих завдань (для підтримки загальновійськових підрозділів, що діють у смузі забезпечення або обороняють передову позицію, ведення вогню по віддалених від основного району вогневих позицій цілях, виконання завдань кочівними підрозділами та інших завдань).
Вогнева позиція– ділянка місцевості, зайнята або підготовлена до зайняття вогневими взводами батареї (взводом, гарматою) для ведення вогню. Вогнева позиція батареї включає місця для гармат і боєприпасів, машини (пункту управління) старшого офіцера батареї, укриттів для особового складу, окопів для самооборони, спостережного посту, тягачів і машин з боєприпасами, а вогнева позиція батареї реактивної артилерії, крім того, – місця для пункту заряджання і метеорологічного посту.
Вогневі|вогняні| позиції можуть бути закритими|зачиняти| або відкритими|відчиняти|.
Закритою|зачиняти| називається вогнева|вогняна| позиція, на якій гармати (міномети, бойові машини) під час ведення вогню укриті від наземного спостереження противника|супротивника|. Вона повинна дозволяти| вести вогонь|стрільбу| з|із| великими доворотами| від основного напрямку|направлення|, а також прямою наводкою при самообороні.
Відкритоюназивається вогнева позиція, на якій матеріальна частина не вкрита від наземного спостереження противника або, будучи укритою і замаскованою, стає спостережною з початком ведення вогню.
Для введення|вступу| противника|супротивника| в оману щодо дійсного розташування артилерійських підрозділів за планом старшого командира (начальника) можуть обладнуватися хибні вогневі|вогняні| позиції і спостережні|спостережливі| пункти.
Командно-спостережний пунктпризначений для ведення розвідки противника і місцевості, управління вогнем і маневром підрозділів, спостереження за діями загальновійськових підрозділів і підтримки взаємодії з ними. На командно-спостережному пункті знаходиться командир дивізіону (батареї, взводу управління) з необхідними для розвідки і управління силами і засобами. На командно-спостережному пункті дивізіону створюється пункт збору і обробки даних.
Командно-спостережний|спостережливий| пункт дивізіону| (батареї) може розміщуватися в командирській| машині або розгортатися на місцевості| спільно зі|із| спостережним|спостережливим| (командно-спостережним|) пунктом загальновійськової частини|частини| (підрозділу), якій дивізіон (батарея) доданий|надавати| або яку підтримує|, або поблизу цього пункту.
Командно-спостережний|спостережливий| пункт підручного| дивізіону (батареї), як правило, розміщують| спільно із|із| спостережним|спостережливим| (командно-спостережним|) пунктом артилерійської| групи (дивізіону) або поблизу від нього.
Передовий спостережний пунктпризначений для ведення розвідки противника і місцевості безпосередньо перед фронтом передових загальновійськових підрозділів, підтримки зв'язку з ними і обслуговування вогню дивізіону (батареї) по цілях, які не спостерігаються з командно-спостережного пункту.
Боковий спостережний пунктпризначений для ведення розвідки противника і місцевості, обслуговування вогню, спостереження за діями загальновійськових підрозділів в районах, які не спостерігаються з командно-спостережного (передового спостережного) пункту, і для організації спряженого спостереження.
Пункт управління вогнем дивізіону призначений для підготовки вогню і управління вогнем дивізіону. Він розміщується в командно-штабній машині поблизу вогневої позиції однієї з батарей. До складу пункту управління вогнем входить начальник штабу дивізіону з групою управління. У районі пункту управління вогнем розгортається метеорологічний пост дивізіону.
9. Протитанковому артилерійському дивізіону| (батареї, взводу), що складає протитанковий резерв або що діє в його складі, призначають райони зосередження|, маршрути переміщення і рубежі розгортання| на танконебезпечних| напрямках|.
Район зосередження– ділянка місцевості, зайнята або підготовлена (намічена) для зайняття дивізіоном (батареєю), яка забезпечує скритне розташування і швидкий вихід дивізіону (батареї) на рубіж розгортання. В районі зосередження дивізіон (батарея) розташовується зосереджено, побатарейно (повзводно). Розміри району зосередження дивізіону можуть бути 1-2км, батареї — 300-500м по фронту і глибині.
Рубіж розгортання– ділянка місцевості на танконебезпечному напрямку, намічена (підготовлена до зайняття) або зайнята дивізіоном (батареєю, взводом) в ході бою для знищення атакуючих (контратакуючих) танків та інших броньованих машин противника.
При розгортанні протитанкового артилерійського| дивізіону (батареї, взводу) в бойовий порядок|порядок| на рубежі розгортання розміщення батарей (взводів, гармат) повинне забезпечувати взаємний вогневий|вогняний| зв'язок і кругову оборону. Батареї, взводи і гармати| (установки ПТКР) можуть розміщуватися кутом|кутком| назад (вперед) або уступом вправо|вправо| (вліво), а інколи|іноді| і в лінію.
На кожному рубежі розгортання дивізіону| (батареї, взводу) призначають смугу вогню і додаткові сектори обстрілу, а гарматі (установці ПТКР) – сектори обстрілу| (основний і додатковий).
Для забезпечення вогневої|вогняної| взаємодії і управління відстань між гарматами (установками ПТКР) по фронту і глибині має бути 100-200м, між взводами – 300-500м, а між батареями – до половини| дальності прямого пострілу гармати (максимальної| дальності пусків ПТКР).
Розміри рубежу розгортання залежно| від умов обстановки і місцевості можуть| бути: для протитанкового артилерійського| дивізіону – | до 5км по фронту і до 2км в глибину; для протитанкової артилерійської| батареї – до 1,5км по фронту і до 0,5км в глибину; для батарей ПТКР – до 2км по фронту і до 1км в глибину; для протитанкової батареї змішаного складу| – до 2,5км по фронту і до 1км в глибину|.
Артилерійській батареї (взводу), виділеній| для ведення вогню|стрільби| прямою наводкою, призначають район вогневих|вогняних| позицій, смугу вогню і додаткові сектори обстрілу|.
10.Раптовість дій артилерійських підрозділів і використання|застосування| військової|воєнної| хитрості (обману противника|супротивника|) дозволяють застигнути противника|супротивника| зненацька, викликати|спричиняти| паніку, паралізувати| його волю до опору, дезорганізувати управління військами і створити загальновійськовим| підрозділам сприятливі умови для розгрому противника. |супротивника|
Для досягнення раптовості необхідно: зберігати в таємниці підготовку до бойових дій|; нешаблонно підходити|пасувати| до організації і способів вогневого|вогняного| ураження|поразки| противника|супротивника|, раптово для нього відкривати|відчиняти| вогонь і випереджати| в діях; швидко виконувати поставлені| завдання|задачі|; широко використовувати ніч для ведення бойових дій; майстерно здійснювати| заходи щодо маскування і протидії| розвідці противника|супротивника|; суворо|суворий| виконувати вимоги скритого управління військами, безпеки зв’язку і режиму таємності|.
Військова|воєнна| хитрість (обман противника|супротивника|) застосовується| шляхом введення|вступу| противника|супротивника| в оману| щодо|відносно| дійсного положення|, стану|достатку| і дій артилерійських підрозділів. Способи обману противника|супротивника| залежать від обстановки, що склалася, поставленого| бойового завдання|задачі|, ступеня|міри| готовності підрозділів до нешаблонних дій в умовах суворого|суворого| маскування, а також від стану|достатку| погоди, пори року і доби. Обманні дії мають бути прості за задумом і виконанням, організовуватися таємно|потайний|, проводитися переконливо і своєчасно|.
11.Відновлення боєздатності артилерійських підрозділів включає: відновлення порушеного управління; виявлення ступеня боєздатності підрозділів; уточнення або постановку завдань підрозділам, що зберегли боєздатність; виведення підрозділів із зон зараження і районів руйнувань, пожеж і затоплень; відновлення пошкодженого озброєння і техніки; поповнення підрозділів особовим складом, озброєнням, технікою, боєприпасами, пальним і іншими матеріальними засобами; підтримка високого морального стану і психологічної стійкості особового складу.
12.Всебічне забезпечення бойових дій| артилерійських підрозділів полягає| в організації і здійсненні заходів|, спрямованих на створення|створіння| їм сприятливих| умов для виконання поставлених завдань|задач|. Воно проводиться безперервно як при підготовці, так і в ході бойових дій| і є|з'являється| одним із основних обов’язків| артилерійських командирів і штабів.
Всебічне|всебічне| забезпечення бойових дій підрозділяється на бойове, морально-психологічне, матеріально-технічне і медичне|. Воно організовується на основі рішення (вказівок) командира в усіх видах бою, а також при пересуванні і розташуванні артилерійських підрозділів на місці.