Типи споруд для видобування підземних вод
Споруди для добування підземних вод
Підземні води як джерело водопостачання
Підземні води, які залягають у різних породах і на різних глибинах, за своїм характером та гідравлічними ознаками розділяють на такі основні види: верховодку, підгрунтові, міжпластові(напірні і безнапірні), джерельні, та інфільтраційні.
Верховодкаутворюється на невеличкій водонепроникній лінзі, характеризується незначними запасами води і непостійністю її рівня. Вона не може бути джерелом централізованого водопостачання, оскільки залежить від кількості та тривалості випадання опадів і легко забруднюється стічними водами з поверхні землі.
Безнапірні грунтові води залягають у першому від поверхні землі водоносному пласті, мають різну потужність водоносного горизонту і коливання рівнів води. При наявності достатніх запасів ці води можуть бути джерелом водопостачання.
Артезіанські (напірні міжпластові) підземні води залягають на значній глибині від поверхні землі, мають тиск вищий за атмосферний. При розкритті водоносного пласта буровим інструментом, її рівень піднімається у свердловині вище покрівлі пласта. Води, що піднімаються вище поверхні землі, називаються фонтануючими.
Артезіанські підземні води характеризуються значними запасами, мало залежать від атмосферних опадів, мають протягом року постійну температуру, надійно захищені від попадання в них забруднень з поверхні землі. Ці води є найбільш надійним джерелом водопостачання.
Джерельні води–природні виходи на поверхню землі грунтових вод. Їх поділяють на висхідні, які утворюються внаслідок виходу напірних підземних вод по тріщинах в покрівлі водоносного пласта, та нисхідні, що утворюються внаслідок виходу безнапірних підземних вод.
Велике значення для місцевих систем сільськогосподарського водопостачання мають джерельні води із значними витратами, які розташовуються в тріщинах скельних порід. Вони характеризуються високими питними якостями.
Інфільтраційниминазиваються поверхневі води, які фільтруються через дно і береги річок чи водоймищ та дренуються із пласта водоприймальною спорудою.
За ступенем мінералізації підземні води поділяють на 5 основних груп
| Вид води | Вміст сухого осаду, г/л | Назва води |
| Прісна | До 1,0 | Гідрокарбонатнокальцієва |
| Слабомінералізована | 1,0-3,0 | Сульфатна, рідше хлоридна |
| Середньої мінералізації | 3,0-10,0 | Сульфатна, рідше хлоридна |
| Мінералізована | 10,0-50,0 | Сульфатна, рідше хлоридна |
| Сильно мінералізована | Більше 50,0 | Хлоридно-натрієва |
Залежно від ступеня розвіданості території, вивчення якості води і умов експлуатації води поділяють на 4 категорії – А, В, С1 і С2.
Типи споруд для видобування підземних вод
Для забору підземних вод застосовують різні споруди-свердловини, шахтні колодязі, горизонтальні та променеві водозабори, каптажні камери.
Вибір того чи іншого водозабору визначають техніко-економічними розрахунками залежно від гідрогеологічних умов, розрахункових витрат води .
Тип споруд для забору підземних вод приймають залежно від глибини їх залягання, потужності водоносного пласта, умов залягання(характер порід, насиченість пласта водою, напір води в пласті та ін.)
Склад споруд для водозаборів підземних вод слід визначати при проектуванні залежно від місцевих умов. Водозабір повинен включати водоприймальні споруди, НС першого (І) підняття, трубопроводи.
Водозабірні споруди із підземних джерел слід розташовувати на ділянках:
- розташованих поблизу місця споживання води;
- що мають найбільшу кількість та найкращу якість води, а також найвище положення динамічного рівня води в процесі експлуатації, а отже і найменшу висоту водопідйому;
- що забезпечують можливість розширення на перспективу, простоту експлуатації та надійність роботи.