Характеристика виробничих ресурсів для організації процесу
Основні засоби під час їхнього перебування та експлуатації зазнають зносу. Знос - це втрата об'єктом основних засобів фізичних якостей або техніко-економічних властивостей, а внаслідок цього - і вартості. Знос являє собою комплексний показник, що відбиває ступінь умовного оцінювання та фізичного спрацювання довгострокових активів суб'єкта господарювання. Розрізняють два види зносу — фізичний та моральний.
Фізичний знос — це поступова втрата основними фондами своєї первісної споживної вартості, яка обумовлена не тільки їх функціонуванням, а й їх бездіяльністю (руйнування від зовнішнього, атмосферного впливу, корозії). Унаслідок фізичного зносу основних фондів погіршуються їх техніко-економічні та соціальні характеристики — знижується продуктивність, збільшуються експлуатаційні витрати, змінюється режим роботи тощо. На фізичний знос впливають якість основних фондів, їх технічна досконалість (конструкції, вид і якість матеріалів); особливості технологічного процесу (величина швидкості та сили різання, подання тощо), режим роботи, організація догляду, якість і своєчасність ремонту, якість перероблюваної сировини, ступінь захищеності від зовнішніх умов (вологості, кислотності, атмосферних опадів) тощо.
Моральний знос, як правило, настає раніше фізичного зносу, тобто основні фонди, які ще можуть бути використані, економічно вже не ефективні. Моральний знос — це зменшення вартості основних фондів під впливом підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють засоби праці (скорочення суспільно необхідних витрат на їх відтворення), а також у результаті створення нових, більш продуктивних і економічно вигідних машин та устаткування, ніж ті, що перебувають в експлуатації.
Таким чином, моральний знос виявляється в двох формах. Перша полягає в знеціненні старих засобів у результаті зниження вартості їх відтворення, друга - як наслідок знецінення старих основних фондів через створення нових більш ефективних.
Головні чинники, що впливають на рівень зносу:
1. Якість основного засобу.
2. Технічне вдосконалення.
3. Особливості обслуговування.
4. Якість обслуговування.
5. Технологічний процес.
6. Час використання
В залежності від розміру зносу основні фонди поділяються на 4 групи:
1 — щороку зношуються на 8% - будівлі, споруди, структурні компоненти.
2 — щороку зношуються на 40% - легковий транспорт, меблі, конторське обладнання.
3 — щороку зношуються на 24% - технологічне обладнання та все те, що не увійшло до групи 1 та 2.
4 — щороку зношуються на 60% - комп’ютерна техніка, її структурні компоненти.
З основними фондами в процесі використання відбувається процес амортизації — списання, згідно вимог оподаткування та обліку, протягом кількох років активів фірми для акумуляції грошових коштів на повне відтворення.
В процесі амортизації визначається сума амортизаційних відрахувань - гривневий вираз зносу основних засобів, розмір якого залежить від групи віднесення основного засобу (1, 2, 3,4 групи, що вище перераховані).
Існує багато методів нарахування амортизації, але найчастіше застосовують: метод прямолінійного списання, метод зменшення залишку, метод суми одиниць.
Малоцінні швидкозношувані предмети (МШП) характеризуються тим, що приймають участь більше одного разу у виробничому процесі та експлуатуються до одного року, в процесі експлуатації не втрачають своєї натуральної форми (інструменти та пристрої, технологічна тара, господарський та виробничий інвентар, спеціальний одяг та спеціальне взуття). МШП повністю переносять свою вартість на продукцію на протязі одного року за наступними схемами списання:
• 100% списуються після надходження та обліку в балансі;
• 50% одразу, 50% через рік;
• пропорційне щомісячне списання.
Різниця в умовах експлуатації основних фондів призводить до того, що окремі об’єкти основних фондів, їх складові елементи зношуються нерівномірно. Звідси виникає необхідність заміни або відновлення зношених конструктивних елементів засобів праці з метою відтворення їх споживчих вартостей та підтримання у робочому стані до закінчення строку корисної експлуатації. Здійснюється все це за допомогою ремонтних робіт.
Ремонт — це комплекс робіт щодо підтримування основних фондів у робочому стані протягом усього строку їх служби. Залежно від ролі у відтворенні та оновленні основних фондів усі види ремонту поділяються на поточні, капітальні та відновні.
У міжремонтний період працездатність основних фондів підтримується за допомогою профілактичних заходів - усунення незначних поломок, чищення, змащування, регулювання.
Якщо поліпшення основного засобу шляхом ремонту збільшує продуктивність засобу, то сума витрат на ремонтні роботи додається до первісної вартості даного засобу.
Якщо ремонт тільки відновлює ресурсний потенціал, то затрати списуються на собівартість виготовляємо1! продукції.
Щорічний норматив на ремонтні роботи основного засобу становить 5% від первісної вартості основного засобу.
Капітальний ремонт устаткування найчастіше поєднується з модернізацією - удосконалення засобів з метою повного або часткового усунення морального зносу (другого виду) та підвищенням техніко - експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва.
Нарахування амортизації проводимо методом зменшення залишку, так як основні засоби максимально використовуються на початку експлуатації.
Згідно вихідних даних кожен із основних засобів в загальній трудомісткості монтажно-налагоджувальних робіт (5 днів) використовується по різному, отже для визначення амортизаційних відрахувань застосовуємо формулу:
А0= (Сп х Н0 х tроб) / (100 х Троб) де:
Ао - сума амортизації, гри.;
Н0 - річна норма амортизації, %;
tроб - час використання основного засобу в загальній трудомісткості | робіт, днів;
Троб - кількість робочих днів у році, днів (255 днів).
До МШП застосовуємо метод 100 % списання. Отже, загальна сума списаних МШП - 685 грн.
Затрати на ремонт на 1 рік складають 5% від первісної вартості основного засобу. Так як основні засоби використовуються менше одного року, для розрахунку затрат на ремонт застосовуємо формулу:
Зрем (Сп х tроб Х 5%) / (Троб х 100%)
де:
Зрем - сума затрат на ремонт, грн.;
Сп - первісна вартість основного засобу, грн.;
tроб - час використання основного засобу в загальній трудомісткості робіт, днів;
Троб - кількість робочих днів у році, днів (255 днів).
Таблиця 3.1