Вплив держави на параметри економічної рівноваги: трансформація приватного споживання та заощадження; державні та національні заощадження, моделі економічної рівноваги
Модель „видатки-випуск”. В умовах приватної економіки ВВП визначався як Y=C+I. З появою держави, формула трансформується: Y = C + I + G. Трансформується також і споживання. З появою держави, з’являються податки та іншівідрахування державі, але додаються державні трансферти. Трансформується функція споживання. Оскільки податки переважають трансферти, то у підсумку наявний дохід зменшується на величину чистих податків. Відповідні зміни у формулі: . Отже, поява поадтків та трансфертів зменшує споживанняза будь-якого рівня доходу.
Модель „вилучення-ін’єкції”. В умовах відсутності держави економічна рівновага за им методом визначається як тотожність між приватними заощадженнями та інвестиціями. З урахуванням держави вилучення доповнюються чистими податками, а ін’єкції – державними закупівлями. Унаслідок цього формула економічної рівноваги набуває вигляду: .
Одночасно трансформуються заощадження. З появою держави в економічному кругообігу приватні заощадження зменшуються на величину вилучень у формі чистих податків: S = Y-T-C. Але на противагу цьому виникають державні заощадження, які згідно із зігальним принципом визначаються як різниця між доходаим держави у формі чистих податків та державним споживанням: . Крім того, з’являються державні інвестиції (Ig), які разом із державним споживанням формують державні закупки: .
Якщо в модель економічної рівноваги підставити нове значення приватних заощаджень, а державні закупівлі подати як суму державного споживання та інвестування, от отримаємо: Y- T- C+ T= I+ Cg+ Ig. Зробимо деякі перетвореня. Отримуємо: (Y- T- C) + (T- Cg)= I +Ig.
(Y- T- C) – приватні заощадження, (T- Cg) – державні заощадження. Сума приватних та державних заощаджень дорівнює національним заощадженням, які в умовах змішаної економіки закритого типу дорівнюють національним інвестиціям. При певних скороченнях і розв’язанні цього рівняння відносно Y, отримуємо формулу, яка є моделлю економічної рівноваги за методом „видатки-випуск”:
Дискреційна фіскальна політика: сутність, засоби, мультиплікатор видатків, податків та збалансованого бюджету
В основі дискреційної політики лежить цілеспрямоване застосування державних закупівель і чистих податків. Зазначені фіскальні засоби впливають на дохід мультиплікативно. Але в умовах змішаної економіки закритого типу виникає складний мультиплікатор видатків, який, крім заощаджень, враховує ще один канал вилучень – податки у формі чистих податків (Т). При цьому вилучення у формі податків відбуваються автоматично в разі зміни доходу як податкової бази згідно з граничним коефіцієнтом податків (t). У разі врахування заощаджень і автоматичних чистих податків вилучення збільшуються. Формула складного мультиплікатора набуває такого вигляду: . Мультиплікатор податків завжди менший мультиплікатора видатків пропорційно граничній схильності до споживання. Це дає підстави перейти до ультиплікатора податків:
Використовуючи наведені мультиплікатори, можна обчислити вплив на дохід державних закупівель або чистих податків, які змінюються дискреційно, тобто за рахунок зміни податкових ставок або рівня трансфертів.
В умовах інфляції вплив державних закупівель або чистих податків на реальний ВВП визначається через їх вплив на номінальний ВВП. Якщо або , то приріст реального ВВП визначається за такими формулами: та .
Фіскальна політика в умовах збалансованого бюджету породжує ще одну категорію – мультиплікатор збалансованого бюджету. Він показує, на скільки грошових одиниць змінюється дохід у разі зміни державного бюджету. Він показує, на скільки гршових одиниць змінюється дохід у разі зміни державного бюджету на грошову одиницю, тобто відображає співвідношення між зміною доходу та бюджету.
.