Об’єктивна необхідність оцінювання вартості грошей у часі та його застосування у фінансових розрахунках
Кількісна оцінка зміни вартості грошей у часі є основою більшості фінансових розрахунків та моделей, які використовуються фінансовими менеджерами в процесі діяльності.
При плануванні грошових надходжень у розрахунках за операціями на фінансовому ринку необхідно враховувати фактор часу. Він відіграє не менш важливу роль, ніж обсяги грошових коштів. Це зумовлено нерівноцінністю грошей, які відносять до різних моментів часу, тобто вартість гривні сьогодні більша, ніж вартість гривні, отриманої завтра або через певний час.
Різниця у вартості грошей зумовлена дією декількох факторів, до яких відносять інфляцію або знецінення грошей. Переважна більшість чинників сприяє саме зниженню корисності грошей, що, у свою чергу, зменшує їх поточну вартість. Винятком є дефляційні процеси, відповідно до яких купівельна спроможність грошових коштів (і їх корисність) у наступному періоді зросте, що позитивно впливає на їх вартість у часі, і, як наслідок, розпоряджатися тією самою сумою грошей вигідніше не у поточному періоді, а в наступному.
Грошові ресурси, які приймають участь у фінансових операціях, змінюють свою вартість у часі. Це дуже важливий аспект у прийнятті фінансових рішень. Теоретична концепція та техніка розрахунків, викладена у цій темі, є фундаментальною основою прийняття рішень проведення фінансових операцій.
В умовах ринкової економіки при проведенні довгострокових фінансових операцій важливе значення має фактор часу, оскільки діє “Золоте” правило бізнесу: “ Сума, отримана сьогодні, більша той же суми, отриманої завтра”.Це обумовлено багатьма факторами, найважливіші з яких, наступні:
· будь-яка сума грошей, що мається, в умовах ринку може бути вкладена (інвестована) і через певний період часу принести доход;
· невідь незначний рівень інфляції призводить до втрати з часом купівельної здатності грошей;
· в загальному випадку індивід віддає перевагу поточному споживанню, а не майбутньому.
Дослідження цих явищ і відображені у концепції вартості грошей у часі (time value of money),основні висновки якої наступні:
· при проведенні строкових фінансових операцій необхідно враховувати фактор часу;
· з точки зору аналізу строкових фінансових операцій, просте знаходження суми грошових величин, які відносяться до різних періодів часу є некоректним.
Для характеристики цього явища існують поняття теперішньої вартості (PV), та майбутньої вартості (FV). Майбутня вартість - вартість вкладених у справу грошей через визначений час із урахуванням певної ставки. Теперішня вартість - вартість на сьогоднішній день майбутніх доходів з поправкою на ризик.
Ціна грошей змінюється у часі. Чим раніше отримані гроші, тим більшу вартість вони мають. Гроші, які інвестуються в проекти, можуть принести значний дохід, але можуть і втратити свою вартість внаслідок ризику, інфляції. Тому підприємці, кредитори хочуть знати майбутню вартість грошей або сьогоднішню вартість майбутніх доходів з урахуванням ризику.
Відповідно, часова вартість грошей як результат впливу визначених вище чинників може розглядатися з позицій:
• теперішньої вартості майбутніх грошових потоків;
• майбутньої вартості грошей, які є у розпорядженні на поточний момент часу.
Кількісна оцінка зміни вартості грошей у часі майже не використовується для оцінки відокремленої суми грошових коштів, оскільки така оцінка позбавлена практичної цінності. Необхідність використання як об'єкту оцінювання саме сукупності грошових потоків пояснюється тим, що будь-яка фінансова операція являє собою не дискретну суму, а сукупність фінансових відносин, які визначають процес руху вартості від одного суб'єкта цих відносин до іншого.
Наприклад, операція кредитування суб'єкта господарювання фінансово-кредитною установою може бути змодельована як сукупність фінансових відносин, основними складовими яких є рух грошових ресурсів від кредитора до позичальника, з одного боку, та погашення в установленому порядку заборгованості позичальника перед кредитором, з іншого.
Отже, основним об'єктом кількісної оцінки вартості грошей у часі є грошові потоки як результат проведення фінансових операцій або реалізації фінансових відносин. Проте положення концепції часової вартості грошей, її принципи та математичні моделі можуть використовуватися також при визначенні вартості активів, відмінних від грошових коштів. Проблема оцінки вартості активів посідає провідне місце у фінансовому менеджменті. Переважна більшість рішень щодо управління фінансами суб'єктів господарювання базується саме на оцінці вартості тих чи інших активів, насамперед інструментів фінансового ринку (цінних паперів, деривативів). Прийняття фінансових рішень залежить від рівня відповідності результатів оцінки вартості активів їх цільовому значенню.
Процентє методологічною основою визначення вартості грошей у часі. У фінансових розрахунках використовують різні види та методирозрахунку процента. Рівень процента складається в результаті вирішення конфлікту інтересів двох економічних агентів — власника капіталу (капіталодавця, інвестора, кредитора) та позичальника. Отже, гроші мають свою ціну, яка формується на грошовому ринку у вигляді процента.
Відсоткова ставка — це відношення суми доходу, виплаченого за фіксований інтервал часу, до величини позики. Інтервал, до якого приурочена відсоткова ставка, називається періодом нарахування.Періодом нарахування може бути рік, півріччя, квартал, місяць.
Якщо відсотки нараховуються в кінці періоду нарахування (року, кварталу), вони називаються декурсивними. Якщо ж відсотки нараховуються на початку року, кварталу тощо, вони називаються антисипативними.
Декурсивний метод нарахування відсотків є основним і найбільш вживаним. Антисипативний метод використовується в періоди високої інфляції або, наприклад, під час обліку векселів у банку.
У фінансових розрахунках використовуються математичні методи приведення надходжень майбутніх періодів до теперішнього періоду (метод дисконтування), а також визначення майбутньої вартості грошового потоку за формулою простих або складних відсотків (метод нарощування, або компаундування).
Компаундування –це визначення майбутньої вартості грошей.
Дисконтування – визначення поточної (теперішньої) вартості грошей.
Ці методи широко використовуються у фінансовому та інвестиційному аналізі при розрахунках відсотків за кредитами і цінними паперами, в лізингових операціях, під час визначення доходів на інвестований капітал і строків окупності проектів тощо. Методи дисконтування і нарощування застосовуються там, де необхідно знайти одне з таких невідомих: рівень відсотків, щорічні платежі, кількість періодів (місяців, кварталів, років), значення теперішньої вартості, значення майбутньої вартості.