Вікові, статеві та індивідуальні особливості м'язів нижньої кінцівки
М'язи у новонароджених розвинені слабо, але з віком їхнє черевце збільшується, а сухожилкова частина зменшується. Серед індивідуальних особливостей м'язів наведемо ті, що найчастіше зустрічаються. Так, малого поперекового м'яза може не бути з одного або обох боків. Іноді немає також внутрішнього затульного м'яза. Великий сідничний м'яз іноді з'єднується з м'язом — натягачем широкої фасції, а малий сідничний м'яз — з грушоподібним. Чотириголовий м яз стегна може мати різну кількість головок — від трьох до п'яти. Іноді у двоголового м'яза стегна замість двох головок буває три і навіть чотири. Практичне значення має варіант литкового м'яза, при якому в сухожилку його бічної головки знаходиться сесамоподібна кістка. Цю кістку іноді при рентгенівському дослідженні приймають за відкладення мінеральних сполук. Часто варіюють м'язи стопи — кількість їх або збільшується, або зменшується. З віком між волокнами багатьх м'язів з'являються численні прошарки сполучної тканини.
Фасції, синовіальні сумки та піхви нижньої кінцівки. Група внутрішніх м'язів пояса нижньої кінцівки покрита фасцією таза (fascia pelvis), яка є продовженням внутрішньочеревної фасції. Над клубовою ямкою і клубово-поперековим м'язом частина цієї фасції потовщується (її називають клубово-поперековою — fascia iliaca), утворює для клубово-поперекового м'яза кістково-волокнисту піхву і продовжується на стегно. Клубово-поперекова фасція під бічною частиною пахвинної зв'язки утворює клубово-гребінну дугу (arcus iliopectineus), яка прикріплюється до зв'язки і розділяє простір під нею на судинну та м'язову лакуни.
Група зовнішніх м'язів пояса нижньої кінцівки покрита тонкою поверхневою фасцією та глибокою сідничною фасцією, яка е продовженням грудопоперекової фасції. Від сідничної фасції відходять пластинки, що відділяють один м'яз цієї ділянки від іншого. Між кістками та м'язами пояса нижньої кінцівки розташовані кілька синовіальних сумок і піхов, а саме: вертлюжні сумки, великого, середнього та малого сідничних м'язів, міжм'язові сумки сідничних м'язів тощо.
На стегні знаходяться фасції, які продовжуються сюди з пояса нижньої кінцівки. Поверхнева фасція стегна добре розвинена тільки під пахвинною зв'язкою, а в нижніх відділах вона поступово стоншується. Глибока, або власна, фасція стегна має назву широкої (fascia lata), а її бічний, найщільніший, відділ називають клубово-гомілковим пасмом. Це пасмо утворене волокнами сухожилків великого сідничного м'яза та м'яза — натягача широкої фасції.
Від широкої фасції до стегнової кістки відходять присередня та бічна міжм'язові перегородки, які разом із широкою фасцією та стегновою кісткою утворюють кістково-волокнисті піхви для м'язів передньої, присередньої та задньої груп (Рис. 6).
Під пахвинною зв'язкою широка фасція поділяється на поверхневу та глибоку пластинки. Будова поверхневої пластинки значно складніша, ніж глибокої. Це залежить від кількості кровоносних та лімфатичних судин, що проходять крізь неї. Так, крізь присередню частину поверхневої пластинки проходять підшкірні вени, які впадають у стегнову вену, а також лімфатичні судини і нерви. Внаслідок цього цю частину широкої фасції називають решітчастою фасцією (fascia cribrosa). Щільна частина широкої фасції відділяється від решітчастої фасції серпоподібним краєм, що продовжується у пахвинну зв'язку і нижній ріг. Серпоподібний край обмежує роз-твір підшкірної вени, який е зовнішнім отвором стегнового каналу. Глибока пластинка широкої фасції покриває гребінний м'яз.
Стегновий канал (canalis femoral is) в нормі не існує і виникає тільки при утворенні стегнових гриж. Довжина каналу від 10 до ЗО мм. Розрізняють зовнішній та внутрішній отвори каналу, а також передню, задню і бічну стінки.
Крізь зовнішній отвір стегнова грижа виходить під шкіру стегна. Внутрішній отвір, або кільце, стегнового каналу обмежений спереду пахвинною зв'язкою, ззаду — клубово-гребінною дугою, при-середньо — лакунарною зв'язкою та збоку — стегновою веною. Передня стінка каналу утворена поверхневою пластинкою широкої фасції, задня — глибокою пластинкою цієї ж фасції та бічна — стегновою веною. Присередньої стінки каналу немає, оскільки поверхнева і глибока пластинки широкої фасції присередньо зливаються між собою.
Рис. 7. Піхви сухожилків тильно-бічної поверхні стопи:
1 — довгий малогомілковий м'яз; 2 — короткий малогомілковий м'яз; 3 — п'ятковий сухожилок; 4 — верхній удержувач м'язів-розгиначів; 5 — загальна синовіальна піхва малогомілкових м'язів; 6 — верхній удержувач малогомілкових м'язів; 7 — нижній удержувач м'язів-розгиначів; 8 — піхва довгого м'яза — розгинача пальців; 9 — нижній удержувач малогомілкових м'язів; 10 — короткий м'яз — розгинач пальців; 11 — піхва довгого м'яза — розгинача великого пальця; 12 — третій малогомілковий м'яз; 13 — сухожилки довгого м'яза — розгинача пальців; 14 — сухожилки короткого м'яза — розгинача пальців; 15 — короткий малогомілковий м'яз; 16 — відвідний м'яз мізинця; 17 — шкіра.
Топографічне стегновий канал знаходиться в стегновому трикутнику, який зверху обмежений пахвинною зв'язкою, присередньо-довгим привідним м'язом, а збоку — кравецьким м'язом. У межах трикутника знаходяться стегнова артерія та вени, гілки стегнового нерва, лімфатичні судини і вузли.
Подовженням стегнового трикутника (його верхівки) є привідний канал, що з'єднує його з підколінною ямкою. За формою канал нагадує тригранну призму, присередню стінку якої утворює великий привідний м'яз, бічну — присередній широкий м'яз, а передню — сухожилкова перетинка, натягнута між зазначеними м'язами. Вхідний отвір каналу знаходиться в його верхній частині і обмежений тими самими утворами, що й канал. А вихідних отворів з каналу два — нижній та передній. Нижній отвір — це сухожилковий розтвір, який розміщується між волокнами сухожилка великого привідного м'яза, а передній — отвір у сухожилковій перетинці. У привідному каналі проходить судинно-нервовий пучок і поділяється в ньому так, що крізь нижній отвір виходять стегнові судини, а крізь передній — низхідна артерія коліна та прихований нерв.
Верхівка привідного каналу відкривається в підколінну ямку (fossa poplitea), що за формою нагадує ромб. Ямка обмежена зверху двоголовим м'язом стегна та півперетинчастим м'язом, а знизу — присередньою і бічною головками литкового м'яза. Цей утвір заповнений жировою тканиною, в якій розміщені судинно-нервовий пучок та лімфатичні вузли.
Широка фасція безпосередньо продовжується у фасцію гомілки (fascia cruris). Від неї відходять передня і задня міжм'язові перегородки гомілки і прикріплюються до малогомілкової кістки, внаслідок чого утворюються кістково-волокнисті піхви для м'язів передньої, задньої та бічної груп.
У нижній третині гомілки фасція ущільнюється і утворює верхній та нижній удержувані м'язів-розгиначів (retinaculi musculorurn extensorum superius et inferius), а нижче від цих утворів розміщуються верхній і нижній удержувані малогомілкових м'язів (retinacu-lum musculorurn peroneorum superius et inferius). Між присередньою кісточкою і п'ятковою кісткою знаходиться щільний удержувач м'язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum). Ці утвори притискують сухожилки м'язів до кісток і тим самим фіксують їх.
Фасція гомілки продовжується на стопу, де розрізняють тильну фасцію стопи (fascia dorsal is pedis) та підошовний апоневроз (аро-neurosis plantaris). Тильна фасція розщеплюється на поверхневу і глибоку пластинки, між якими розміщуються сухожилки м'язів-розгиначів. Від підошовного апоневроза відходять міжм'язові перегородки, які разом з кістками утворюють кістково-волокнисті піхви для присередньої, серединної та бічної груп м'язів (Рис. 7).
3.4. Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою з теми:
«Топографо-анатомічні утвори верхньої та нижньої кінцівок».
| Завдання | Вказівки | Відповіді |
| Підкрильцова ямка. Ліктьова ямка. | Складіть план-конспект. | |
| Підколінна ямка Паховий канал | Складіть план-конспект. |
3.5. Матеріали для самоконтролю:
А. Питання для самоконтролю:
1.Вкажіть, на які групи поділяють м'язи верхньої кінцівки.
2.Назвіть м'язи плеча, діючі на плечовий і ліктьовий суглоби як згиначів і розгиначів.
3.Назвіть м'язи передпліччя, є згиначів, розгиначів кисті, пальців, а також м'язи, що повертають передпліччя і кисть усередину і назовні.
4.Скільки груп м'язів виділяють на кисті і де вони розташовуються?
5.На які групи поділяють м'язи нижньої кінцівки?
6.На які суглоби діють зовнішні і внутрішні м'язи тазу, які рухи вони виробляють?
7.Назвіть м'язи, що діють на колінний суглоб в якості його згиначів і розгиначів.
8.Які м'язи гомілки діють на гомілковостопний суглоб в якості згиначів і розгиначів стопи?
9.Які функціональні групи м'язів є на стопі, які рухи вони виробляють?
10.Яку дію на склепіння стопи роблять м'язи, розташовані на підошві стопи, і м'язи гомілки, чиї довгі сухожилля прикріплюються на стопі?
3.3. Рекомендована література.
Основна:
1.Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Федонюк Я.І. Анатомія людини. У трьох томах. — Вінниця: Нова книга, 2006.
2.Малий атлас з анатомії: Переклад з 5-го польськ. вид. — ВСВ “Медицина”, 2011. — 136 с., 83 іл.
3.Сидоренко П.І. та ін. Анатомія та фізіологія людини: підручник. — 3-тє вид., випр. — К.: Медицина, 2011. — 248 с.
4.Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 676 с.
5.Френк Неттер. Атлас анатомії людини / За ред. проф. Ю.Б. Чайковського: наук. пер. з англ. канд. мед. наук А.А. Цегельського. — Львів: Наутілус, 2004. — 514 с.
6.Черкасов В.Г., Бобрик І.І., Гумінський Ю.Й., Ковальчук О.І. Міжнародна анатомічна термінологія. — Вінниця: Нова книга, 2010. — 392 с.
Додаткова
1.Бобрик І.І., Ковешніков В.Г. Міжнародна анатомічна номенклатура. — К.: Здоров’я, 2001. — 328 с.
2.Матещук-Вацеба Л.Р. Нормальна анатомія: навч.-метод. посіб. — Львів: Поклик сумління, 1997. — 269 .
3.Михалевич Р.Ф. Анатомія та фізіологія з основами патології. — К.: Здоров’я, 2001. — 175 с.
4.Сакевич В.І., Мастеров Ю.І., Сакевич Р.П. Посібник для практичних занять з анатомії та фізіології з основами патології. — К.: Здоров’я, 2003. — 514 с.
5.Сапин М.Р. Анатомия человека. В двух томах. — М.: Медицина, 1984.
6.Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1968.
7.Шапаренко П.П., Смольський Л.П. Анатомія людини. У двох томах. — Київ: Здоров’я, 2003.