Протидія та попередження насильства в сім’ї як напрямок державної політики України
Основні напрями державної політики у сфері попередження насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми відтворено у Постанові Верховної Ради України «Про рекомендації парламентських слухань «Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження гендерного насильства» від 22 березня 2007 р., а також Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження державної програми з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року» від 27 грудня 2006 р., де окремими пунктами визначаються заходи, спрямовані на подолання насильства щодо жінок та чоловіків (п.п. 32–34 Постанови тощо).
Детальніше процедурні моменти застосування заходів з попередження насильства в сім’ї врегульовані на підзаконному рівні, зокрема:
– Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу» від 26 квітня 2003 р. № 616;
– Наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї» від 07 вересня 2009 р. № 3131/386;
– Наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження заходів щодо виконання Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї» від 23 січня 2004 р. № 38
- Наказом Мінсім’ямолодьспорту та МВС України «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї» від 7.09.2009 № 3131/386
- Наказом МОЗ України «Про затвердження заходів щодо виконання Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї» від 23 січня 2004 р. № 38
- Наказом Мінсоцполітики, МВС, МОН, МОЗ України від 19.08.2014 № 564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення»
- Постановою КМУ від 21.11.2013 р. № 896 Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб) та ін.
Розділ ІІІ Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» передбачає систему спеціальних заходів з попередження насильства в сім’ї, які належать до запобіжних заходів. Вони виступають формою реагування з боку держави на вчинення особою актів сімейного насильства з метою індивідуальної профілактики насильницької поведінки та запобігання вчиненню сімейного насильства в особливо тяжких формах.
Спеціальні заходи з попередження насильства в сім’ї не є видами юридичної відповідальності.
Система спеціальних заходів з попередження насильства в сім’ї
До спеціальних заходів з попередження насильства в сім’ї, передбачених Законом України «Про попередження насильства в сім’ї» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї» від 25.09.08 р., належать:
– офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї (ст. 10 Закону);
– узяття на профілактичний облік і зняття з профілактичного обліку членів сім’ї, що здійснили сімейне насильство (ст. 12 Закону);
– обов’язок пройти корекційну програму (ч. 3 ст. 10 Закону);
– захисний припис (ст. 13 Закону).