Мал.6 Насадна циліндрична розвертка з напаяними пластинками з твердого сплаву
Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка
Кафедра ЗТД
Різання матеріалів
Лабораторна робота №5
Вивчення геометричних параметрів та конструкції розверток
М. Чернігів
Лабораторна робота № 5
Вивчення геометричних параметрів та конструкції розверток
Для виконання роботи необхідно:
1. Попередньо ознайомитись з основними поняттями про елементи та геометрію розверток.
2. Виміряти геометричні та конструктивні елементи розверток.
3. Ознайомитись з типовими конструкціями розверток.
4. Оформити роботу і заповнити звіт.
Основні поняття про елементи, геометрію та конструкцію розверток
Розвертки поділяються на дві основні групи: ручні та машинні (використовуються у верстатах).
Розвертки використовують для кінцевої обробки отворів, вони забезпечують 7-9 квалітети точності обробки.
Розвертки поділяють:
· за конструкцією хвостової частини на розвертки з конічним, циліндричним і квадратним хвостовиком;
· за формою оброблюваного отвору – на циліндричні, конічні, ступінчаті;
· за способом закріплення зубів – на суцільні, насадні, напаяні і з механічним закріпленням;
· за матеріалом ріжучої частини – на вуглецеві, швидкоріжучі, твердосплавні.
Розвертка (рис. 1) зовні схожа на зенкер, але відрізняється від нього більшим числом ріжучих кромок (від 6 до 12) і більш пологою ріжучою (забірною) частиною. Ручна розвертка відрізняється від машинної геометрією ріжучої частини, розмірами робочої частини та формою хвостовика.
У ручної розвертки (рис.1) кут 
менший аніж у машинної. Хвостова частина ручної розвертки має форму квадрату. Калібруючий зуб, на відміну від ріжучого, на вершині має циліндричну фаску.
Число зубів у розвертці визначається за формулою:
де: К = 2 для в’язких металів;
К = 4 для крихких металів;
D – діаметр колібруючої частини.
Рис. 1 Елементи циліндричної розвертки
Рис. 2 Циліндрична розвертка.
Рис. 3. Конструкції розверток.
Геометрія і конструкція розвертки визначається наступними елементами (рис.2); направляючим конусом 
; ріжучою частиною 
; колібруючою частиною 
зворотнім конусом 
; робочою частиною 
; шийкою 
; хвостовиком 
.
На рис. 3, а і б приведені дві конструкції машинних розверток, з яких одна суцільна з конічним хвостовиком, а друга – насадна.
Конструкції розверток:
а) циліндрична, суцільної конструкції;
б) циліндрична насадна;
в) схема розміщення зубів у восьмизубої розвертки.
Кути між зубами у восьмизубої розвертки показані на рис. 3в
Розвертки для глухих отворів (рис. 4) мають ріжучі зуби не тільки на забірній частині, а також і на торці. Забірна частина заточується з кутом 
, решта геометричних параметрів така, як і у розверток для наскрізних отворів.
Рис. 4. Насадна циліндрична розвертка для обробки глухих отворів.
Конічні розвертки використовують для обробки конічних отворів, ними обробляють отвори під конус Морзе № 1 – № 6 (рис. 5).
Рис. 5. Комплект конічних розверток.
а) чорнова;
б) напівчистова;
в) чистова.
Конічні отвори обробляють послідовно трьома розвертками. Ріжучі кромки першої чорнової розвертки мають форму виступів; при обробці цією розверткою отримують конічний отвір, покритий бугорками.
Друга, напівчистова (рис. 5в), має суцільні ріжучі кромки по всій довжині. Передній і задній кути розверток розглядаються в площинах:
Передній кут 
першої і другої розверток приймають рівним 6° – 8°, а для третьої розвертки = 0.
Задні кути а дня всіх трьох розверток приймають рівним 8° – 10°.
Розвертки з вставними ножами (рис.6) виготовляють з швидкоріжучої сталі, корпус – з вуглецевої сталі. Положенням ножів в корпусі регулюється розмір розвертки по діаметру.
Ножі в корпусі розвертки закріплюються різними способами, найчастіше за допомогою рифлених поверхонь, які мають ніж і корпус розвертки. Переріз N-N є головним і в ньому розглядають кути 
, і . Канавки для ножів роблять прямими або з нахилом під кутом 
.
Мал.6 Насадна циліндрична розвертка з напаяними пластинками з твердого сплаву.