Список використаних джерел. Оцінка обстановки – порядок визначення ступеню ураженості об’єкта чи території, можливих об’ємів завданих збитків та вплив вторинних факторів на проведення
Вступ
Оцінка обстановки – порядок визначення ступеню ураженості об’єкта чи території, можливих об’ємів завданих збитків та вплив вторинних факторів на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт ( РіНР) в осередку ураження від надзвичайних ситуацій (НС).
Форми та методи оцінки обстановки
Вони залежать від конкретних умов виникнення або загрози виникнення надзвичайних ситуацій мирного чи воєнного часу.
По часу оцінка обстановки може бути - завчасна, планова, термінова
В мирний час на всій території України проведений моніторинг наявності потенційно небезпечних об’єктів чи явищ, що можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій. Оцінку обстановки можна попередньо проводити по карті місцевості району, де існує загроза або виникла надзвичайна ситуація.
На підставі цих досліджень розроблені плани дій під час загрози або виникнення НС. В яких ґрунтовно описані можливі наслідки тої чи іншої надзвичайної ситуації та шляхи її подолання - зменшення жертв, пошкоджень, руйнувань та інше.
Оцінка обстановки може бути – наземна, надводна, повітряна, підземна. Наприклад:
Повітряна оцінка обстановки проводиться при виникненні НС на великих територіях, коли наземними засобами це зробити неможливо
Оцінка обстановки визначає:
· Характер і об’єм руйнувань і пошкоджень, нанесені збитки і втрати;
· Види аварійно-рятувальних робіт та можливий їх об’єм;
· Радіаційну, хімічну, інженерну, пожежну та інші обстановки та їх вплив на виконання завдань;
· Найбільш доцільні напрямки висування в введення сил ЦО в вогнище чи на територію ураження;
· Місце розташування, стан і забезпеченість сил ЦО та їх можливості по виконанню завдань;
· Вплив вторинних факторів ураження ; погоди, пори року і доби, характер місцевості ;
За результатами аналізу оцінки обстановки приймається рішення про ведення РіНР в осередках ураження чи на територія, яка потерпіла від НС.
Рішення на виконання завдань по локалізації та ліквідації наслідків НС включає:
· на що направлення основні зусилля сил та засобів;
· порядок ведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередку ураження чи події;
· організація зв’язку та управління підчас ведення РіНР;
· порядок взаємодії сил і засобів залучених на проведення робіт;
· час проведення РіНР.
Форми і методи оцінки обстановки при загрозі або виникненні надзвичайних ситуацій залежать в першу чергу від виду надзвичайної ситуації.
Інформацію про виникнення НС оперативний черговий управління отримує з НС області з різних джерел: по телефону ( як правило), по радіо, по пошті (забруднення територій).
На місце загрози або виникнення НС терміново виїжджає ( вилітає ) мобільно-оперативна група у складі: спеціалістів ( експертів ) з різних галузей.
Метою роботи цієї групи на місці НС є:
· обстеження місця виникнення НС, характеру, об’ємів та пошкоджень НС;
· надання при необхідності першої медичної допомоги потерпілим;
· визначення попередніх обсягів втрат ( площі території, яка постраждала);
· готує пропозиції щодо першочергових заходів та обсягів робіт по локалізації та ліквідації (мінімізації ) наслідків НС .
· координує дії служб на місці НС.
В залежності від виду НС проводиться і оцінки обстановки в районі виникнення НС: з повітря – при ураженні великих територій; на воді – при уражені водних просторів; під водою і т. ід.
При цьому використовуються прилади спостереження та контролю, проводяться відповідні аналізи, ведеться забір проб для подальшого дослідження вилучених речовин.
Під обстановкою розуміють сукупність наслідків НС, що впливають на нормальну життєдіяльність, виробництво продукції та дії сил при локалізації та ліквідації наслідків НС.
Практичне завдання
Вихідні дані:
Приміщення під головний офіс фірма орендує на першому поверсі цегляної будівлі залізничної станції БЕЛЬЦИ. Відстань від місця відстою вантажних потягів до офісу – 400 м.
Маса пропану в цистернах, що знаходяться на залізничній станції БЕЛЬЦИ, становить N·10 т, запаси води у водосховищі – N·10 млн. м3, а висоти верхнього й нижнього б’єфів відповідно становлять – 190 і [190 – (5+N)] м, де N – номер, за яким прізвище студента занесено до списку навчальної групи.
Метеорологічні умови для проведення розрахунків такі:
· напрям вітру у приземному шарі атмосфери, градуси – номер прізвища студента за порядком у списку навчальної групи, помножений на 10. Наприклад, номер за порядком у списку навчальної групи прізвища студента – 17, тоді напрям вітру буде 17·10 = 170о;
· швидкість вітру на висоті 1 м та 10 м, – 3 м/с;
· температура повітря – реальна на час виконання розрахунків;
· температура ґрунту – реальна на час виконання розрахунків;
· ступінь вертикальної стійкості повітря студент визначає самостійно за методикою, що наведена у підручнику;
відсоток радіоактивних матеріалів, що викинуто у довкілля – 50%
Здійснити
· ризик-аналіз з визначенням ступені ураження персоналу в умовах, що прогнозовані.
· провести розрахунки збитків.
Розв’язок
Відповідно номера варіанту (2) та поточних умов, отримуємо наступні дані:
· Маса пропану в цистернах на залізничній станції: 2*10 = 20 тон
· Запаси води у водосховищі – 2*10 = 20 млн.м3
· Висота верхнього б’єфу = 190м
· Висота нижнього б’єфу = 190 – (5+1) = 184м
· Напрям вітру у приземленому шарі = 2*10 = 20градусів
· Швидкість вітру = 3м/с
· Температура повітря - +17 градусів
· Температура грунту - +8 градусів
· Ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія
· % викинутих радіаційних матеріалів – 53
Зона 1 (зона детонаційної хвилі) знаходиться в межах хмари вибуху.
1. Знаходимо радіус зони I
Зона II (зона дії продуктів вибуху) охоплює всю площу розлітання продуктів вибуху внаслідок детонації. Радіус цієї зони
2. Радіус зони II
Зона III (зона дії повітряної ударної хвилі), що розповсюджується вздовж поверхні землі, надлишковий тиск в цій зоні можна розрахувати за формулами.
Для цього спочатку визначають відносну величину
де - відстань до місця вибуху, м;
– радіус зони I.
3. Визначаємо надлишковий тиск у районі вибуху, для чого спершу знаходимо:
Потім розраховують надлишковий тиск ( R ), користуючись формулами
при
при
Тепер знаходимо:
Ступінь руйнування внаслідок вибуху пропану визначаємо згідно Таблицi. Таким чином, при вибуху пропану внаслідок землетрусу відбудеться сильне ураження будинку у якому знаходиться головний офіс компанії, що призведе до загибелі персоналу.
Згідно Постанови КМУ від 18.02.2002 року, збитки від землетрусу будуть обраховуватись, як
З = Нр+Мр+Мп, де:
Нр - втрати життя та здоров'я населення;
Мр - руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції;
Мп - невироблення продукції внаслідок припинення виробництва.
Отож, можемо сказати, що оскiльки інформація про чисельність працівників, специфіку виробництва відсутня, основні фонди підприємства відсутні, неможливо визначити точну суму збитків та кількість загиблих. Та можна дійти висновку, що вони будуть досить великими.
Висновки та рекомендації:
Ризик визнається невід`ємною негативною властивістю будь-якої діяльності. При зниженні ризику обов`язково має враховуватися вартість заходів, призначених на зниження імовірності виникнення та зменшення розміру наслідків надзвичайних ситуацій.
Право на безпечну життєдіяльність в Україні гарантується системою загальнодержавних організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям. Безпечність середовища, в якому існує людина, має також гарантуватися державою нормуванням ризиків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, які можуть в ньому виникати.
Нормування ризиків є спеціально організованою нормативно-правовою діяльністю з розроблення і затвердження норм техногенної і природної безпеки, правил і регламентів господарської діяльності, які визначаються на основі значень ризику в межах прийнятних значень. Нормування є тим засобом, який встановлює у державі межі допустимості техногенної діяльності та границі захисту від небезпечних природних явищ. Нормативи ризиків мають утворювати критеріальну основу для механізмів регулювання техногенної та природної безпеки.
Список використаних джерел
1. Цивільна оборона: Підручник. – К.:Знання, 2006. – 487 с.
2. Закон України. Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, Київ, 2000.
3. Закон України. Про цивільну оборону України, Київ, 1999.
4. Поповчук С. Місце та роль адміністративно-правових режимів в Україні / С. Поповчук //
5. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. – 2009. – Вип. 2. − С. 7.
6. Панкратов О.М., Ольшанська О.В., Джог П.В., Черевко Д.Р. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Ч. І. Виявлення та оцінка обстановки в зоні надзвичайної ситуації. Для студентів усіх спеціальностей та спеціалізацій університету / Під ред. О.В.Ольшанської. – К.: КНЕУ, 2011. – 147 с.,
7. http://www.mns.gov.ua/content/education_kurns.html