Побудова завантаження схеми
Запуск розрахункового комплексу SCAD
Для запуску розрахункового комплексу двічі клікаєм на ліву кнопку миші на піктограмі SCAD. На екрані з’явиться діалогове вікноSCAD. Для продовження процедури запусу необхідно нажати кнопку ОК, після чого на екрані з’явиться вікно Structure SCAD.
Створення нового проекту
Для створення нового проекту встановлюємо курсор на кнопку Создать новый проект на інструментальній панелі і натискаємо ліву кнопку миші. На екрані з’явиться діалогове вікно Новый проект (рис.1), в якому потрібно задати інформацію про проект в наступних позиціях: Наименование (Приклад 1), Организация (КНУБА), Объект (Рама). Тип розрахункової схеми 4 – Пространственная шарнирно-стержневая система вибираємо із списку Тип схемы. Назначаємо одиниці виміру, натиснувши кнопку Еденицы измерения, яка активізує відповідне вікно. В списках Усилия, Размеры, Сечения встановлюємо відповідні розмірності (кН, м, см) вхідних параметрів моделі. Далі натискаємо кнопки ОК в Еденицы измерения та Новый проект.
Рис. 1
На екран виводиться вікно Создание нового проекта SCAD,яке ми заносимо ім’я файлу наприклад Індивідуальна робота 1.Після натиснення кнопкиСохранитьданий проект реєструється в програмі і на екран виводиться дерево проекту (рис. 2).
Рис.2
3. Побудова просторової рами
Встановлюємо курсор на роздір дерева проекту Расчетная схемаі натискаєм ліву клавішу миші. Управління переноситься на графічний процесор, за допомогою якого виконується синтез розрахункової схеми. Встановлюєм курсор на закладці Схема та клікам на неї. В полі інструментальної панелі натискаєм на кнопку Генерация прототипа рамы, після чого на екран виводиться діалогове вікно Генерация прототипа рамы,в якому вибираємо схему багатоповерхової рами та натискаєм ОК.
В діалоговому вікні Задание параметров регулярной рамывводимо параметри геометричної схеми рами: в лівійчастині – для прольотів, в правій – для поверхів (рис. 3). В розділі Связи вимикаємо режим Автоматическая установка связей і натискаємо ОК.
Рис.3
Отримали на екрані побудовану частину рами. Наступним кроком натискаємо в полі інструментальної панелі клавішу Дублирование вдоль оси Y.На екран виводиться діалогове вікно Схема прокольного каркаса,в яке вводимо геометричні характеристики кроку рами та кількість прольотів (рис. 4). Після чого натискаємо клавішу ОК.Отримали частково раму (рис.5).
Рис.4 Рис .5
Переходимо до закладки Узлы и елементы.Активуємо кнопку Узлыта натискаємо клавішу Ввод узлов. На екран виводиться діалогове вікно Ввод узловв якому вказуємо координати вузла на натискаємо клавішу Добавить.Аналогічно повторюєм операцію для побудови симетричного вузла.
Відображаємо номери вузлів, натиснувши відповідно Номера узлов на панелі Фильтры отображения.
Активуємо клавішу Елементыта натискаємо на кнопку Добавление стержней, після чого зєднує почергово двома стержнями вузли 5, 17 та 13, 18.
Переходимо до закладки Назначение.Натискаємо клавішуУстановка связей в узлах,в виведеному діалоговому вікні Связи натискаємо клавішу Установить все та натискаємо ОК. Після цього курсором на схемі відмічаємо вузли 1, 2, 9, 10 та натискаємо Подтверждение на інструментальній панелі. Таким чином ми утворили жорстке закріплення в цих вузлах. Аналогічно виводим на робочий стіл діалогове вікно Связи, закріплюємо переміщення вздовж осей X, Y, Z та натискаєм ОК. Відмічаємо на схемі вузли 17, 18 та натискаємо клавішу Подтверждение.
Відображаємо номери елементів, натиснувши відповідно Номера елементов на панелі Фильтры отображения.
На панелі інструментів натискаємо клавішуУстановка шарниров.У виведеному діалоговому вікні Условия примыкания стержнемв меню Освобождение угловых связейвідмічаємо галочки по обох кінцях стержнядля UZ, UY натискаємо клавішу ОК, відмічаємо елементи 7, 8, 16, 17 та натискаємо на панелі задач Подтверждение.Аналогічно проводимо операцію для установки шарнірів для елемента 27, але відносно осейUZ, UХ.Переходимо закладки Узлы и елементынатискаємо кнопку Удаление елементовта відмічаємо на схемі елементи 19, 22 після чого натискаємоПодтверждение.Отримали вихідну схему.
4. Назначення жорсткостей елементів
Для цього користуємося закладкою Назначение головної панелі інструментів. Натискаємо клавішу Назначение жесткости стержням. В діалоговому вікні Жесткости стержневых елементовактивізуєм перемикач Параметрические сечения і в режимі Параметрические сечения задаємо в закладці Материал – Бетон В25 (значення густини, модуля пружності, коефіцієнта Пуассона заповнюються автоматично), натискаєм на клавішу із зображенням прямокутного перерізу, вводимо розміри b=16см, h=34см, натискаємо клавішу Контроль та отримуєм на екрані зображення перерізу. Натискаємо клавішу ОК. Після чого, відмічаємо курсором на схемі елементи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 9, 18, 21, 23, 24, 25, 26 та натискаємо клавішу Подтверждение.
Повторно натискаємо клавішу Назначение жесткости стержням і в режимі Параметрические сечения задаємо в закладці Материал – Сталь обыкновенная. Натискаєм на клавішу із зображенням круглого перерізу та в меню Параметры сечения вводимо значення D=14см, d=13см, натискаємо клавішу Контроль та отримуєм на екрані зображення перерізу. Натискаємо клавішу ОК. Після чого, відмічаємо курсором на схемі елементи 7, 8, 16, 17, 27 та натискаємо клавішу Подтверждение.
Побудова завантаження схеми
На закладці Загружениянатискаємо клавішу Узловые нагрузкита виводимо відповідне діалогове вікно. В меню Силывказуємо значення сили F=11кН проти напрямку осі Y (рис. 6), натискаємо клавішу ОК, відмічаємо курсором вузол 13, та натискаємо Подтверждение.
Рис. 6
Аналогічнона закладці Загружениянатискаємо клавішу Узловые нагрузкита виводимо відповідне діалогове вікно. В меню Силывказуємо значення сили P=-25кН в напрямку осі Х, натискаємо клавішу ОК, відмічаємо курсором вузол 8, та натискаємо Подтверждение.
6. Запис вихідних даних сформованої моделі
Активуємо розділ Проект головного меню та пункт Сохранить проект, на питяння про модифікацію проекта відповідаємо «так», задаємо назву завантаження (наприклад «завантаження 1») та натискаємо ОК. Після цього відхиляєм пропозицію створення нового завантаження. Вихідна розрахункова схема (рис. 7).
Рис. 7