Розділ 2. Проектування систем охорони та відтворення природних земель

Розроблення прогнозів, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель, схем і проектів землеустрою — це основна стадія землевпорядного процесу. Головним юридичним документом на цій стадії є проект землеустрою. Він складається з графічної (проектний план) і текстової частин. У проекті економічно обґрунтовуються основні напрями найбільш раціонального та ефективного використання земель з урахуванням особливостей землевпорядного об'єкта. Розробником проекту відведення земельної ділянки є фізична або юридична особа, яка має ліцензію на проведення робіт із землеустрою.

Замовником проекту відведення земельної ділянки можуть бути сільська, селищна, міська рада, районна, Київська або Севастопольська міська державна адміністрація, землевласник або землекористувач, інші особи відповідно до закону. У разі прийняття судом рішення про передачу земельної ділянки у користування або надання у власність, замовником проекту її відведення є фізична або юридична особа, на користь якої прийнято рішення.

Підготовчі роботи становлять вивчення умов і підготовку відповідної інформації та матеріалів для складання проекту. При цьому провадяться такі дії: вивчення стану землевпорядного об'єкта; збирання, оцінка, оброблення та підготовка інформації про об'єкт; підготовка графічних та інших матеріалів; проведення польових обстежень і розвідувань, необхідних для забезпечення проектування; розроблення та погодження проектного завдання.

Завершальним документом цієї стадії є акт проведення обстежувальних, розвідувальних, підготовчих та інших робіт.

Розгляд і затвердження проектної документації відповідно до вимог ч. 1 ст. 186 ЗК проводиться в наступному порядку: прогнозні матеріали, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель і схеми землеустрою після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; проекти створення нових землеволодінь і землекористувань після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування; проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки; проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств, установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств після погодження їх із сільськими, селищними, міськими радами або районними державними адміністраціями розглядаються і затверджуються власниками землі або землекористувачами; робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів.

На цій стадії провадиться державна землевпорядна експертиза. Вся землевпорядна документація із землеустрою, оцінки земель, а також документація і матеріали державного земельного кадастру, яка розробляється на державному, регіональному та місцевому рівнях суб'єктами господарської діяльності, що отримали ліцензію відповідно до Закону України від 1 червня 2000 р. "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" підлягає державній експертизі. Метою останньої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

При проведенні експертизи перевіряються, аналізуються та досліджуються: правове забезпечення проектних рішень; відповідність передбачених заходів проектному завданню, а також вимогам раціонального використання та охорони земель і нормативно-технічних документів, вимогам дотримання законних прав та інтересів власників земельних ділянок і землекористувачів, держави і суспільства; запропоновані проектною документацією способи зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов'язаних з порушенням і рекультивацією земель; еколого-економічна ефективність заходів запобігання негативному впливу на стан земельних ресурсів, суміжні земельні ділянки зокрема та ландшафт взагалі.

Рішення про затвердження проектів є правовою підставою переходу до наступних стадій землевпорядного процесу.

Перенесення проектів у натуру (на місцевість) здійснюється за участю представників заінтересованих сторін. При цьому межі ділянок закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Додержання передбаченої порядком землеустрою організації територій є обов'язковим для власників, землекористувачів та орендарів земельних ділянок.

Характеристика видів і змісту заходів екологічної спрямованості у схемах і проектах землевпорядження

Види заходів	Зміст заходів

1. Аналіз екологічного стану території і впливу на нього господарської (антропогенної) діяльності, еколого-господарське зонування території	Розробка концепції і методів організації раціонального використання й охорони земель, системи землевпорядження, пропозицій щодо встановлення режимів використання й охорони земель в адміністративних одиницях
2. Виділення особливо цінних сільськогосподарських земель і особливо пильнованих територій (природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення)	Установлення особливого режиму (заборони) використання земель і відповідних екологічних обмежень. Визначення квот на виробництво продукції сільського господарства та інші види діяльності
3. Установлення зон антропогенного забруднення території органічними, хімічними, радіоактивними речовина ми вище гранично припустимої концентрації, виробничими відходами, стічними водами, зараження бактеріально-паразитичними мікроорганізмами, карантинними шкідниками і хворобами	Консервація земель. Розробка комплексу заходів щодо захисту земель від забруднення і зараження. Установлення відповідного режиму використання земель і екологічних обмежень. Проектування землеробських полів зрошення стічними водами
4. Виявлення порушених, деградованих земель; ділянок, що заросли чагарником, дрібноліссям і засмітили ся бур’янами; ґрунтів, які втратили родючість; земель, що вимагають меліорації і поліпшення	Рекультивація порушених земель, відновлення їхньої родючості. Меліорація земель і проведення інших культуртехнічних робіт. Зняття, використання і збереження родючого шару ґрунту при проведенні робіт у зв’язку з порушенням земель
5. Виділення водоохоронних зон і прибережних смуг уздовж рік та інших водойм; лісів, що мають водоохоронне і ґрунтозахисне значення санітарно-захисних зон навколо населених пунктів, виробничих центрів, доріг та інших об’єктів	Встановлення особливого режиму використання земель і відповідних екологічних обмежень
6. Оцінка потенційної небезпеки прояву водної ерозії і дефляції, а також інших несприятливих явищ і процесів руйнування земель	Проектування комплексу заходів щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, висушування, заболочування, вторинного засолення, ущільнення, зсувів; виположування ярів
7. Виділення екологічно і технологічно однорідних ділянок і масивів земель (агроекологічних, агровиробничих груп, класів і типів земель)	Раціональна організація території (встановлення оптимального співвідно- шення угідь, проектування сівозмін, сінокосо- і випасозмін, упорядкування території сівозмін, багаторічних насаджень, кормових угідь та ін.)

Висновки

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із Земельним Кодексом України, контроль за використанням і охороною земель поділяється на державний і громадський. В окремих випадках до видів контролю відносять виробничий контроль.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель – спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.