Фінансово-інвестиційна стратегія компанії
Формування стратегій інтегрованого росту
Формув. цієї стратегії включає 8 етапів
1. Визнач. Переліку найбільш бажаних об’єктів вертикальної інтеграції з числа постачальників, підпр., що постач. Підприємства - постачальників і споживачів
2. Визнач.переліку найбільш бажаних об’єктів горизонт.інтегр.з числа підпр., що випуск.аналогічну або подібну продукцію
3. Визнач. переліку найбільш бажаних об’єктів діагональної інтеграції з числа підпр., що технологічно пов’язані з постачальниками, споживачами чи інвесторами даного підпр.
4. Впорядкування об’єктів інтеграції за ступенем пріоритетності, створення інтегр. взаємовідносин
5. Формування можливих варіантів інтегр. відносин з кожним вибраним підприєм.
6. Організаційно-економічний аналіз процесу інтеграції, витрат та можливих результатів кожного варіанту з врахуванням можливих ризиків
7. Визначення суми можливих затрат на реалізацію інтеграційної стратегії
8. Вибір з врахуванням пріоритетів, обмежень і організаційно-економічного ефекту оптимального портфелю заходів по реалізації інтеграційної стратегії
Формування соціальної стратегії
Соціальна стратегія – система принципів, що визначають напрямок стратег.рішень, які приймаються керівництвом стосовно складу трудового колективу, змісту і умов мотивації та стимулювання праці.
Необхідною складовою формування цієї стратегії є вибір одного з типів трудового колективу:
«зграя». В такому колективі положення прац.визнач.його ставленням до «вожака», тобто керівника, а стосунки з колегами характеризуються напруженістю, суперництвом і навіть ворожістю.
«сімя» - інтереси працівників і керівництва тіснотпереплітаються і коригуються з інтересами колективу в цілому. Недоліком є зниження стимулів і інтересів до праці.
«автобус» - колектив розгл.як тимчасова сукупність прац., що зацікавлені в досягненні кінцевого результату руху.взаємовідносини в колективі зведені до мінімуму.
«вулик» - колектив представляє собою спілку, в якій місце кожного працівника у відповідності з його трудовою активністю і функціональними можливостями.недоліком є відсутність гнучкості при зміні зовнішніх умов роботи підпр.
«стадо» - це відносно стабільна група праців., яка підпорядковується лідерам – «пастухам» і підкоряється силі традицій, звичок і інстинкту, характер.мінімальними взаємовідносинами між членами колективу і відсутністю чітко виражених індивід.функцій його членів.
Фінансово-інвестиційна стратегія компанії.
Під Фінансово-інвестиційною стратегією розуміють сукупн.рішень, що включають вибір джерел залученя коштів і встановл.пріоритетність їх використ.Характеристика напрямів даної стратегії базується на класифікації джерел фін.ресурсів і встановлені сфери їх використання.перелік джерел:
– Фонд накопичення
– Засоби від доповнювальної емісії акцій та облігацій
– Засоби ін..підпр. і орган., що можуть бути мобілізовані в рамках договорів про спільну діяльність та різних форм горизонт., вертик., діагон. Інтеграції
– Банківські кредити та позики
– Пільгові державні кредити
– Капітальні вкладення, що виділяються державою для реалізації централізованих інвестиційних програм
Формування цієї стратегії починається з визначення всіх реальних варіантів як джерел фінансув., так і напрямів або конкретних проектів інвестування.Після встановлення таких конкретних переліків діяльність з вироблення стратегії складається з трьох процедур: 1.Розміщення пріоритетів за списками джерел фінансув.та інвестиц.проектів
2.Формування обмеженого числа варіантів стратегії,
3.Вибору одного з таких варіантів за базовий , який повинен стати основою для організаційної діяльності керівництва підпр.та його апарату управління.
Серед заг.кількості варіантів фін.-інвест.стратегії виділяють такі: Сам собі голова, Консорціум, Пошук нагороди , Піраміда, Все для вас, Черепаха, Змія.