Виконання договору транспортного експедирування

Далее ⇒

Питання

Правова природа транспортного експедирування була предметом обговорення радянських учених-цивілістів протягом довгого часу. Найбільш бурхливі дискусії про природу договору транспортної експедиції відбувалися в 70-ті рр.

Деякі автори не згодні були із включенням договору транспортної експедиції до поняття транспортних договорів. Договору транспортної експедиції традиційно відводилася вузька допоміжною роль у перевезенні вантажів. Інакше й не могло бути, оскільки функцією транспорту було не стільки регулювання цивільного обороту, скільки раціоналізація розподілу матеріальних цінностей в умовах планової економіки. Хоча номінально транспортне право і належало до сфери цивілістики, фактично регулювання мало скоріше адміністративний характер.

Незважаючи на відмінності у поглядах вчених, радянська правова доктрина була одноголосна в тому, що договір експедиції істотно відрізняється від договору перевезення рядом ознак, зокрема: консенсуальною природою цього договору, допоміжним характером експедиції стосовно перевезення, посередницькою сутністю цього типу договору тощо.

На практиці операції з перевезення й експедиції були чітко розмежовані. Експедитор не міг бути визнаний перевізником за жодних умов.

О. С. Іоффе виділяв в окрему категорію договір повного транспортно-експедиційного обслуговування, зауважуючи, однак, що такі договори зустрічаються порівняно рідко1. За цим типом договору експедитор приймає на себе виконання всього циклу робіт із транспортування вантажу, діючи від свого імені.

Думки вчених вплинули на практику, тому що інститут експедиції законодавчо закріплений не був.

У французькому праві інститутом, що відповідає експедиції, є інститут транспортної комісії. Що ж являє собою інститут комісії на транспорті? По-перше, він відрізняється від власне договору комісії насамперед тим, що комісіонер повинен бути професіоналом, здійснювати повний цикл транспортування від відправника вантажу до вантажоодержувача й мати певну свободу у виборі маршруту й способу здійснення перевезень. На відміну від перевізника транспортний комісіонер не зобов'язується сам здійснювати перевезення. Комісіонер одержує від комітента відшкодування понесених збитків і винагороду. До того ж комісіонер має заставне право на перевезений вантаж.

Розвиток економічних відносин перш за все пов'язаний з рухом товарів, а тому відповідно зі здійсненням різноманітних перевезень. У свою чергу, перевезення як послуга може надаватися разом з додатковими послугами, зокрема забезпеченням відправки і одержанням вантажу, а також іншими послугами, які прямо не належать до власне перевезення, але пов'язані з ним. Ці специфічні послуги надаються численними комерційно-підприємницькими структурами, які займаються бізнесом, у тому числі у сфері транспортного експедирування. Автотранспортні підприємства чи спеціально створювані транспортно-експедиційні організації беруть на себе весь комплекс операцій з відправлення вантажів залізничним, водним та повітряним транспортом, одержання від них вантажів і доставки їх одержувачам, проведення розрахунків за перевезення тощо. Відносини цих організацій з клієнтурою та іншими транспортними підприємствами оформлюються договором транспортного експедирування.

Смисл цього договору в тому, щоб звільнити відправника і одержувачів від виконання невластивих їм операцій з організації й супроводу процесу перевезення вантажу. Відповідно основна функція, покладена на експедитора, полягає в тому, щоб за дорученням клієнта відправляти або одержувати вантажі, а також надавати інші супутні цьому послуги.

Поширеність цих послуг обумовила закріплення в гл. 65 ЦК України договору транспортного експедирування як самостійного цивільно-правового договору.

Норми, що регламентують договір транспортного експедирування, містяться також у Господарському кодексі України та у Законі України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 р. Крім того, окремі питання, що виникають у ході здійснення транспортно-експедиторської діяльності, врегульовані законами України "Про транзит вантажів" від 20 жовтня 1999 p., "Про транспорт" від 10 листопада 1994 p., "Про залізничний транспорт" від 4 липня 1996 p., "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 p., Кодексом торговельного мореплавства від 23 травня 1995 p., Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 p., Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. та нормативно-правовими актами, що видані відповідно до статуту залізниць, Статутом внутрішнього водного транспорту Союзу PCP, затвердженим постановою РМ СРСР від 15 жовтня 1955 р. та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договір транспортного експедирування (від лат. expeditio - послання, відправлення) відносять до договорів про надання послуг. В юридичній літературі договори про надання послуг прийнято поділяти на такі категорії: 1 ) договори про надання юридичних послуг - тобто такі, які пов'язані зі встановленням, зміною або припиненням цивільних прав та обов'язків замовника та з наданням замовнику допомоги в реалізації належних йому прав або виконанні обов'язків (договори доручення, комісії); 2) договори з приводу надання фактичних послуг, тобто послуг, що споживаються в процесі їхнього надання і не пов'язані зі встановленням, зміною або припиненням прав та обов'язків замовника (договір зберігання); 3) договори з приводу надання послуг, що поєднують у собі ознаки юридичних та фактичних послуг (договір транспортного експедирування)1. Як зазначає О. С. Кужко, юридичні та фактичні дії, які здійснює експедитор за договором транспортного експедирування, не створюють певного матеріального результату та не відокремлені від діяльності експедитора. Тобто договір транспортного експедирування належить до договорів про надання послуг, а саме послуг юридичного та фактичного характеру.

Договір транспортного експедирування є двостороннім, взаємним, оплатним та консенсуальним.

Договір транспортного експедирування належить до двосторонніх договорів. Двостороннім він є тому, що експедитор зобов'язується виконати чи організувати виконання визначених договором транспортного експедирування послуг за винагороду та за рахунок клієнта. Однак обов'язки останнього не обмежуються здійсненням оплати послуг експедитора, оскільки клієнт бере на себе також обов'язок надання експедитору документів та іншої необхідної інформації, зокрема, про властивості вантажу та умови перевезення. При цьому виконання експедитором свого обов'язку має відносно виконання обов'язку клієнта зустрічний характер (ч. З ст. 933 ЦК: у разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі).

Договір транспортного експедирування є оплатним договором. Частина 5 ст. 626 ЦК закріплює презумпцію оплатності цивільно-правового договору. Оплатним визнається договір, за яким сторона повинна одержати плату чи інше зустрічне надання за виконання своїх обов'язків. У свою чергу, зустрічне надання - це благо, що передається однією стороною іншій стороні у силу визначених, передбачених договором чи законом підстав3. Таким чином, експедитор за договором зобов'язаний надати клієнту транспортно-експедиційні послуги, а останній контрагенту - встановлену договором або законом плату за ці послуги.

Консенсуальний характер договору транспортного експедирування полягає в тому, що за указаним договором експедитор зобов'язується за винагороду й за рахунок іншої сторони виконати або організувати виконання визначених договором транспортного експедирування послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Отже, зобов'язання виникають через самий факт підписання відповідної угоди між експедитором і клієнтом, законодавство ніяк не зв'язує момент виникнення вказаних правовідносин з необхідністю передачі вантажу експедитору, що могло б бути ознакою реального договору.

Щодо ознаки консенсуальності й реальності в теорії ведуться дискусії дотепер. Деякі автори характеризують даний договір як з погляду консенсуального характеру, так і реального, зазначаючи при цьому, що договір транспортного експедирування "може бути або консенсуальним, коли експедитор організує виконання експедиційних послуг, або реальним, коли він виконує їх із ввіреним йому вантажем (зокрема, коли експедитором виступає перевізник)"'. Таким чином, ознака реальності розуміється автором саме в тому ракурсі, що з переданням вантажу укладається договір. Але така думка перш за все суперечить самому визначенню договору транспортного експедирування, що дається в законодавстві (ч. 1 ст. 929 ЦК). Цей приклад підтверджує консенсуальний характер договору транспортного експедирування.

При наданні послуг експедитор вправі виступати від свого імені або від імені клієнта (абз. 2 ч. 1 ст. 929 ЦК). Не можна погодитися з думкою Є. М. Ворожейкіна про те, що експедитор завжди діє від імені клієнта2. Необхідно чітко розмежовувати два ряди правових відносин, у яких в різній якості може брати участь одна й та сама особа (наприклад, професійна експедиторська організація). Така організація має право від власного імені відправляти або одержувати вантажі, що належать іншим особам. Для цього вона укладає договір перевезення вантажу з перевізником і набуває стосовно нього статус сторони договору перевезення - відправника або, якщо мова йде про одержання вантажу, третьої особи, на користь якої укладений договір. У цьому випадку така особа вправі відправляти або одержувати вантаж від свого імені. Не виступаючи від імені клієнта, вона зберігає статус експедитора у відносинах з ним в іншому договорі-договорі експедиції, за умовами якого йому доручено відправляти або одержувати вантаж від свого імені.

Але можлива й інша ситуація, коли експедитор не вступає в договір перевезення вантажу й відправляє або одержує вантаж від імені клієнта. При такому положенні він виступає тільки як суб'єкт договору транспортного експедирування.

Істотні умови договору транспортного експедирування перелічені у ст. 9 Закону про транспортно-експедиторську діяльність.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

1) відомості про сторони договору:

— для юросіб — резидентів України: про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі;

— для юросіб — нерезидентів України: про найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

— для фізосіб — громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, адресу місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

— для фізосіб — іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;

2) вид послуги експедитора;

3) вид та найменування вантажу;

4) права, обов'язки сторін;

5) відповідальність сторін, у т. ч. в разі заподіяння шкоди внаслідок дії непереборної сили;

6) розмір плати експедитору;

7) порядок розрахунків;

8) пункти відправлення та призначення вантажу;

9) порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

10) строк (термін) виконання договору;

11) а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Питання

Сторонами договору транспортного експедирування є клієнт і експедитор.
За визначеннями Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" експедитором (транспортним експедитором) є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнтом, у свою чергу, є споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.
Слід розмежовувати учасників договору транспортного експедирування та учасників транспортно-експедиторської діяльності. До перших, тобто до осіб, між якими укладається договір транспортного експедирування, належать клієнт і експедитор, коло других набагато ширше - окрім клієнтів та експедиторів, до них належать перевізники, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Сторонамидоговору транспортного експедирування є експедитор і клієнт.

Експедитором(транспортним експедитором) є суб´єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Функції експедитора можуть виконувати транспортні організації, що одночасно виступають перевізниками, спеціалізовані підприємства (організації), інші суб´єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці).

Клієнт -це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору (ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"). Клієнтами за договором транспортного експедирування виступають переважно відправники і одержувачі вантажу, але ними можуть бути й інші особи, які зацікавленні в отриманні експедиторських послуг (перевізники, власники товару та ін.).

Окрім сторін договору транспортного експедирування, тобто експедитора і клієнта, у транспортно-експедиторській діяльності можуть брати участь й інші особи(перевізники, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об´єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового і морського транспорту, митні брокери та інші особи, які виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів). Таких осіб експедитор має право залучати до виконання своїх зобов´язань за договором транспортного експедирування, укладаючи з ними відповідні договори. При цьому у відносинах з іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності експедитор може виступати або від свого імені, або від імені клієнта. Як саме буде він діяти сторони повинні обумовити в договорі транспортного експедирування. В іншому ж випадку експедитор має укладати договори від свого імені, оскільки він не уповноважений клієнтом на вчинення правочинів від імені останнього.

3пит. Порядок укладення та форма договору транспортного експедирування

4-Форма договору транспортного експедирування

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов'язків.
Плата за договором транспортного експедирування

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Істотні умови договору транспортного експедирування. Ними, зокрема, є відомості про сторони договору, вид послуги експедитора, вид і найменування вантажу, права, обов’язки сторін, відповідальність сторін, утому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили, розмір плати експедитору, порядок розрахунків, пункти відправлення та призначення вантажу, порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта, строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнута згода. Транспортне експедирування є допоміжним видом діяльності, пов'язаним із перевезенням вантажу. Цим визначається і сфера застосування договорів транспортного експедирування, і особливості укладення та виконання його сторонами. Адже такий договір укладається саме там, де виникають відносини перевезення вантажу, спрямовані на звільнення вінтажовідправника та вантажоодержувача від зайвих формальностей щодо організації перевезення та безпосереднього супроводження самого вантажу.

Учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери й інші особи, які виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Відносини у галузі транспортно-експедиторської діяльності на сьогодні регулюються ЦКУ, ГКУ, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про транспортно-експедиторську діяльність», іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 929 ЦКУ, «за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу».

Цьому виду договорів притаманні такі ознаки:

1. Договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов.

2. Двостороннім.

3. Оплатним.

За загальним правилом, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

відомості про сторони договору:

для юридичних осіб - резидентів України: найменування,
місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному
реєстрі підприємств та організацій України;

для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування,
місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по
батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний
ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб -
платників податків та інших обов'язкових платежів; { Абзац п'ятий
частини третьої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1276-VI ( 1276-17 ) від 16.04.2009 }

для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства:
прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця
проживання за межами України;

вид послуги експедитора;

вид та найменування вантажу;

права, обов'язки сторін;

відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди
внаслідок дії непереборної сили;

розмір плати експедитору;

порядок розрахунків;

пункти відправлення та призначення вантажу;

порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок
клієнта;

строк (термін) виконання договору;

а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із
сторін має бути досягнуто згоди.

Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного
експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про
зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть
укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного
експедирування.

У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань
за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах
з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені
клієнта.

За договором транспортного експедирування експедитор може
організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом
вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту
відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що
експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як
вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом
експедитору за належне виконання договору транспортного
експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на
оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору
транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових
платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного
експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки,
накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до
виконання договору транспортного експедирування, або органами
влади.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними
документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від
обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі
перевозяться в Україні.

Такими документами можуть бути:

авіаційна вантажна накладна (Air Waybill);

міжнародна автомобільна накладна (CMR);

накладна СМГС (накладна УМВС);

коносамент (Bill of Lading);

накладна ЦІМ (CIM);

вантажна відомість (Cargo Manifest);

інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні
підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом
документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних,
коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від
пункту його відправлення до пункту його призначення.

5. Статтею 930 ЦК встановлено обов'язкову письмову форму договору транспортного експедирування. Однак недодержання сторонами письмової форми даного договору автоматично не має наслідком його недійсність.

У цьому разі, згідно зі ст.218 ЦК про правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину, заперечення однією зі сторін факту укладення договору або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису тощо, але рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Крім того, якщо одна із сторін вчинила дію, а інша підтвердила її вчинення, зокрема, шляхом прийняття виконання, такий договір транспортного експедирування у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Порядок видачі експедиторові довіреності, положення щодо її форми, строку тощо регулюється ст.ст.244—250 ЦК. При відносинах транспортного експедирування можливе також комерційне представництво відповідно до ст.243 ЦК.

6. Договір транспортного експедирування є відплатним (ст.931 ЦК). Клієнт (вантажовідправник або вантажоодержувач) зобов'язаний сплатити обумовлену договором плату в належному розмірі, порядку та строк, крім випадків, коли ціна (тарифи, розцінки, тощо), строк та порядок сплати не встановлені уповноваженими державними органами відповідно до норм законодавства.

Відсутність погодження сторін щодо ціни або механізму для її встановлення у договорі не звільняє клієнта від обов'язку оплатити надання послуг транспортного експедирування. Тягар доведення обставин, якими слід керуватися для визначення ціни, лежить нз експедиторові.

Презумпція відплатності договору транспортного експедирування, в силу загальної норми ст.903 ЦК про плату за договором про надання послуг, зобов'язує клієнта оплатити надані експедиторські послуги.

У разі укладення договору безоплатного транспортного експедирування відповідно до загальної норми ст.904 ЦК клієнт має відшкодувати всі фактичні витрати, понесені експедитором для виконання договору. В свою чергу, експедитор має належним чином поінформувати клієнта про витрати, необхідні для виконання ним такого договору. Тягар доведення відповідності понесених витрат необхідним для виконання договору лежить на експедиторові.

Якщо ж у договорі відсутні умови про строк та порядок виплати, винагорода сплачується після надання послуги у розмірі, в якому за подібних обставин звичайно сплачується винагорода за такі послуги (ст.632 ЦК).

Розумною платою слід вважати плату, визначену виходячи із звичайної ціни, що склалася на аналогічні послуги на момент укладення договору транспортного експедирування.

За відсутності згоди між сторонами щодо права, яке має застосовуватися до договору транспортного експедирування, застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є експедитором (див. ст.6 Закону про зовнішньоекономічну діяльність).

4пит.Права та обов’язки сторін за договором.

Стаття 10. Права експедитора і клієнта

Експедитор має право:

обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення,
обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок
виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах
клієнта, згідно з відповідним договором транспортного
експедирування;

відступати від вказівок клієнта в порядку, передбаченому
договором транспортного експедирування;

на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових
витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного
експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах
клієнта;

притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до
моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат,
здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого
забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати
плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не
встановлено договором транспортного експедирування;

не приступати до виконання обов'язків за договором
транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх
необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей
вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації,
необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених
договором транспортного експедирування.

Клієнт має право:

визначати маршрут прямування вантажу та вид транспорту;

вимагати від експедитора надання інформації про хід
перевезення вантажу;

давати вказівки експедитору, які не суперечать договору
транспортного експедирування та документам, наданим експедитору;

змінювати маршрут доставки вантажу і кінцевого
вантажоодержувача, завчасно повідомивши про це експедитора, з
відшкодуванням витрат на зміну маршруту відповідно до договору
транспортного експедирування.

Договором транспортного експедирування можуть бути
передбачені й інші права експедитора та клієнта.

Стаття 11. Обов'язки експедитора

Експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські
послуги згідно з договором транспортного експедирування і
вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому
договором порядку.

За необхідності відступати від вказівок клієнта, зокрема в
разі виникнення загрози пошкодження вантажу, безпеці людей і
довкіллю, експедитор зобов'язаний попередньо отримати згоду
клієнта на таке відступлення. У разі якщо немає можливості
попередньо повідомити про це або якщо відповідь на такий запит
не отримано експедитором у належний за наявними обставинами строк,
експедитор має право діяти на свій розсуд, повідомивши клієнта про
свої дії, як тільки таке повідомлення стане можливим.

Договором транспортного експедирування можуть бути
передбачені й інші обов'язки експедитора.

Стаття 12. Обов'язки клієнта

Клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну
і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та
інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його
перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором
своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а
також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для
здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю
і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.

Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором
транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору,
а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені
експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору
транспортного експедирування.

Клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.
Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені
недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у
клієнта необхідну додаткову інформацію.
У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі.
Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, що вибрав експедитор еі&и клієнт зобов’язання експедитора укласти від свого імені чи від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку й одержання вантажу, а також інші зобов’язання, пов’язані з перевезенням (ст. 929 ЦК України).

Договором транспортного експедирування може бути передбачене надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур тощо).

Щодо обов’язків клієнта за договором транспортного експедирування, то відповідно норми ЦК ними є сплата винагороди експедитору, а також оплата усіх витрат, пов’язаних з організацією та виконанням послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Особливості здійснення транспортно-експедиторської діяльності встановлює ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність».

У разі невиконання чи неналежного виконання обов’язків за договором транспортного експедирування клієнт може вимагати розірвання договору, зміни умов зобов’язання, відшкодування збитків і моральної шкоди (ст. 611 ЦК).

Клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв’язку з розірванням договору. Відповідно до ч. З ст. 651 ЦК у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі чи частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір відповідно є розірваним чи зміненим із правовими наслідками, що передбачені ст. 653 ЦК.

Зміст договору транспортного експедирування складають права й обов’язки сторін договору. Зокрема, на експедитора покладаються обов’язки з організації та виконання послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу. Експедитор залишає за собою право вимагати від клієнта видачі доручення, якщо воно необхідне для виконання його обов’язків.

5 пит.Виконання умов договору та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов договору транспортного експедирування.

Виконання договору транспортного експедирування

1. Норма ч.і ст.932 ЦК про те, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб, відповідає загальному правилу приватного права про можливість перекладення виконання зобов'язання на третю особу, зокрема, у договірних відносинах транспортного експедирування (ст.ст.528, 902 ЦК), а також відповідальності боржника перед кредитором за дії третіх осіб, на яких було покладено виконання (ст.618 ЦК).

Слід зазначити, що порівняно із загальним правилом ст.528, ст.932 ЦК дає всі підстави стверджувати, що повноваження експедитора із залучення третіх осіб є найширшими порівняно з іншими договорами, що, власне, повністю відповідає особливостям цього договору.

2. Надання документів, іншої інформації, необхідної експедитору, стосовно вантажу для виконання ним своїх обов'язків не є Істотною умовою договору транспортного експедирування. Однак згідно з ч.З ст.933 ЦК, зважаючи на природу даного договору, у разі ненадання або надання неналежної інформації чи надання її нев повному обсязі з боку клієнта, експедитор має право відкласти виконання договору.

У цьому випадку експедитор звільняється від відповідальності за невиконання договору у належний строк, якщо повідомлення клієнту про недоліки отриманої інформації зроблено у розумний строк.

Порушення клієнтом обов'язку надати необхідну інформацію експедитору, як і надання її із запізненням, не в повному обсязі чи надання невірної інформації відповідно до ч.4 ст.933 ЦК спричиняє зобов'язання клієнта відшкодувати спричинені цим збитки експедитору відповідно до загальних положень ЦК. Тягар доведення отриманих збитків лежить на експедиторові.

Відповідальність експедитора за договором настає відповідно До загальних положень гл.51 ЦК та полягає у обов'язку відшкодувати спричинені невиконанням або виконанням з порушенням Умов, визначених у договорі, збитки, а також у сплаті неустойки (ст.ст.624—625 ЦК). Однак розмір відповідальності експедитора може бути обмежено законом або договором.

2. Стаття 935 ЦК встановлює винятки із загального правила про неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язань (ст.525 ЦК). Зокрема клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Отже, насамперед сторони можуть за взаємною згодою розірвати укладений між ними договір, як і передбачити порядок, підстави для односторонньої відмови або його зміни.

У випадку відсутності відповідних положень у договорі транспортного експедирування сторони не позбавляються права відмови від його виконання. Одностороння відмова від договору можлива у будь-який час — як до початку надання експедиторських послуг, так й в процесі їх надання. При цьому за загальним правилом одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (ст.615 ЦК).

3. Відшкодування збитків, завданих внаслідок розірвання договору транспортного експедирування, відбувається відповідно до загальних правил ЦК.

4. У випадку коли в договорі немає вказівок про строки надання експедиторських послуг, експедитор зобов'язаний надати послуги, а клієнт має право вимагати їх надання у розумні строки, виходячи з суті та характеру зобов'язання. При цьому слід керуватися загальним правилом ст.530 ЦК про строки виконання зобов'язань та звичаями ділового обороту (ст.7 ЦК).

Зу про транс діяльність

Стаття 13. Страхування при транспортно-експедиторській
діяльності

Експедитор здійснює страхування вантажу та своєї
відповідальності згідно із законом та договором транспортного
експедирування.

Стаття 14. Відповідальність експедитора і клієнта

Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць,
вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності
представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність
упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що
завірені підписом представника перевізника, якщо інше не
встановлено договором транспортного експедирування.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які
передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом,
експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним
кодексом України ( 435-15 ), іншими законами та договором
транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх
осіб, залучених ним до виконання договору транспортного
експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Стаття 15. Спори у сфері транспортно-експедиторської
діяльності

Спори у сфері транспортно-експедиторської діяльності
вирішуються відповідно до закону.

У підрозділі 3.2. «Правові наслідки невиконання та неналежного виконання договору транспортного експедирування» зазначається, що відповідальність у транспортно-експедиторському зобов’язанні є повною як для клієнта, так і для експедитора. Відповідно до ч. 2 ст. 929 ЦК України допускається відступ від загальних правил про відповідальність перед клієнтом лише у випадку, якщо порушення зобов'язання експедитора викликане неналежним виконанням договорів перевезення. Очевидно, що це правило може бути застосоване лише до ситуації, коли експедитор укладає договір перевезення від власного імені. При укладенні договору перевезення від імені клієнта, перевізник нестиме відповідальність безпосередньо перед клієнтом. Оскільки в рамках здійснення обов’язків за договором транспортного експедирування експедитор може укладати крім договору перевезення, також договір зберігання, договір страхування та інші, запропоновано встановити, що при порушенні договору транспортного експедирування, яке викликане неналежним виконанням іншого договору, експедитор несе відповідальність перед клієнтом за тими ж правилами, за якими перед експедитором відповідає третя особа, яка порушила відповідний договір.

Зазначено, що практичну проблему становлять встановлені законодавцем різні строки позовної давності за договором транспортного експедирування та договором перевезення, оскільки експедитор може пред’явити судовий позов до перевізника протягом року (ч. 2 ст. 258 ЦК України), а клієнт може пред’явити позов до експедитора протягом трьох років (ст. 257 ЦК України). Запропоновано встановити єдиний строк позовної давності, за спорами, які випливають із договорів транспортного експедирування та договорів перевезення вантажу, в один рік.

Експедитор має право залучити до виконання своїх
обов'язків інших осіб.
У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Далее ⇒