Суб’єкти та об’єкти страхування від нещасного випадку (Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві….». Ст.6)
Стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного
випадку
Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані
громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи,
страхувальники та страховик.
Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється
страхування (далі - працівник).
Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках -
застраховані особи.
Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -
Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя
застрахованого, його здоров'я та працездатність.
Особи, які підлягають обов’язковому страхуванню від нещасного випадку (Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві….». Ст.8).
Стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню
від нещасного випадку
Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору
(контракту);
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори,
аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед
або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних
навичок; у період проходження виробничої практики (стажування),
виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових,
виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на
виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними
договорами.
Соціальні послуги та виплати, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасного випадку (Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві….». Ст.21).
Стаття 21. Соціальні послуги та виплати, які здійснюються
Фондом соціального страхування від нещасних
випадків
У разі настання страхового випадку Фонд соціального
страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому
законодавством порядку:
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду,
заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в
разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на
його утриманні:
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до
відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної
працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати
працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого
заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на
виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер
внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного
захворювання;
е) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту
заподіяння цієї шкоди потерпілому;
є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;
2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість
пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
3) сприяти створенню умов для своєчасного надання
кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі
настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його
госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування
потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних
закладах або на договірній основі в інших
лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого
відновлення здоров'я застрахованого;
5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами
охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно
доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка
повинна включати:
а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями
загальної практики;
б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому
лікувально-профілактичному закладі;
в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час
вагітності та пологів;
г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії
або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами,
ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими
апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за
винятком протезування з дорогоцінних металів).
З метою найповнішого виконання функцій, передбачених пунктами
4 і 5 частини першої цієї статті, Фонд соціального страхування від
нещасних випадків створює спеціалізовану медичну та патронажну
службу соціального страхування;
6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення
та відновлення працездатності потерпілого;
7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за
потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або
компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню
потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії
(далі - ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі -
МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних
навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах
перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або
заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню
роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або
разом з органами виконавчої влади та органами місцевого
самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами
підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати
виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої
продукції, за рахунок Фонду;
10) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову
грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань
за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її
регіональних управлінь - за рахунок Фонду;
11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне
страхування;
12) організовувати залучення інвалідів до участі у
громадському житті.
Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією
статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на
його утриманні, незалежно від того, зареєстровано підприємство, на
якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування
від нещасних випадків чи ні.
Виплати працівникові або особам які були на його утриманні в разі ушкодження його здоров’я або в разі його смерті (Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві….». Ст.21).
Див. 9
Виплати та інші витрати на відшкодування шкоди потерпілому в разі нещасного випадку (Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві….». Ст.34).
Стаття 34. Щомісячні страхові виплати та інші витрати на
відшкодування шкоди
1. Сума щомісячної страхової виплати встановлюється
відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та
середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження
здоров'я.
Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати
середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження
здоров'я.
2. У разі стійкої втрати професійної працездатності,
встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних
випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума
якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку
потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної
працездатності.
У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому
встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної
працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого
каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому
провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із
розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний
відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності
відносно попереднього обстеження МСЕК.
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено,
що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини роботодавця, а й
внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону
праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі
висновку цієї комісії, але не більш як на 50 відсотків.
3. Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва,
яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності,
відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних
випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної
моральної (немайнової) шкоди та за поданням відповідного висновку
медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової
страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума
страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в
судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може
перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати,
встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших
страхових виплат.
4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків
фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на
додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний,
постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування,
санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів
пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного
захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд
соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати
на його лікування.
Додаткове харчування призначається на конкретно визначений
строк за раціоном, який складає дієтолог чи лікар, який лікує, та
затверджує МСЕК. Неможливість забезпечення потерпілого додатковим
харчуванням у лікувально-профілактичному або реабілітаційному
закладі підтверджується довідкою за підписом головного лікаря
(директора) цього закладу. В цьому разі компенсація витрат на
додаткове харчування здійснюється Фондом соціального страхування
від нещасних випадків на підставі довідки місцевої державної
адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування про
середні ціни на продукти у період їх придбання або довідки
торговельної організації чи управління ринком.
Витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з
дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок,
предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих
лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або
рахунків про їх вартість.
Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від
характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою
(на місяць) від:
1) розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день
виплати, - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);
2) половини розміру мінімальної заробітної плати,
встановленої на день виплати, - на постійний сторонній догляд;
3) чверті розміру мінімальної заробітної плати, встановленої
на день виплати, - на побутове обслуговування (прибирання, прання
білизни тощо).
Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються Фондом
соціального страхування від нещасних випадків незалежно від того,
ким вони здійснюються.
Інваліди I групи подають висновок МСЕК тільки для
встановлення спеціального медичного догляду.
Якщо встановлено, що потерпілий потребує кількох видів
допомоги, оплата провадиться за кожним її видом.
5. Потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше
одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за
медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного
лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість
компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків у
розмірі, встановленому правлінням Фонду.
Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати
на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує
потерпілого, Фонд соціального страхування від нещасних випадків
компенсує витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про
службові відрядження.
Потерпілому, який став інвалідом та використав щорічну
відпустку до одержання путівки у санаторно-курортний заклад,
роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи
час проїзду) із збереженням на цей час середньомісячного
заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, або заробітку, що
склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).
Щомісячні страхові виплати потерпілому протягом цього часу
провадяться на загальних підставах.
6. За наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК
медичних показань для одержання автомобіля Фонд соціального
страхування від нещасних випадків компенсує вартість придбання
автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього,
пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання
керуванню автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів
України.
Згідно з висновком МСЕК Фонд соціального страхування від
нещасних випадків може відшкодовувати й інші витрати.
7. У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або
професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї
повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого
і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на
кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його
дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку
після смерті потерпілого.
8. У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або
професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд
соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком,
визначеним Кабінетом Міністрів України.
9. У разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам,
які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку
потерпілого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпілого
та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали
права на ці виплати.
У разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і
не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у
статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних
страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його
смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат
згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті
потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я
має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право,
визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що
припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.
Сума страхових виплат непрацездатним особам, які не
перебували на утриманні померлого, але мають на це право,
визначається в такому порядку:
1) якщо кошти на утримання стягувалися за рішенням суду,
страхові виплати визначаються в сумі, призначеній судом;
2) якщо кошти на утримання не стягувалися в судовому порядку,
сума страхової виплати встановлюється Фондом соціального
страхування від нещасних випадків.
У разі коли право на страхові виплати мають одночасно
непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого, і
непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні, спочатку
визначається сума страхових виплат особам, які не перебували на
утриманні померлого.
Установлена зазначеним особам сума страхових виплат
виключається із заробітку годувальника, а потім визначається сума
страхових виплат особам, які перебували на утриманні померлого, у
порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.
Страхові виплати особам, які втратили годувальника,
провадяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії
у разі втрати годувальника та інших доходів.
10. Середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових
виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або
відповідної його частини) визначається, за бажанням потерпілого,
за 12 або три останніх повних календарних місяці роботи, що
передували каліцтву, а у зв'язку з професійним захворюванням -
стійкій втраті професійної працездатності.
Якщо професійне захворювання встановлено після переходу
(звільнення) потерпілого з роботи, з якою воно пов'язано, середній
заробіток визначається за 12 або, за бажанням потерпілого, за три
останніх повних календарних місяці до часу переходу (звільнення) з
цієї роботи.
Якщо у потерпілого не набереться 12 або три повних
календарних місяці роботи в межах 24 місяців, що передували
каліцтву, встановленню стійкої втрати професійної працездатності
або переходу (звільненню) працівника з роботи, з якою пов'язано
ушкодження здоров'я, середньомісячний заробіток визначається за
фактичний час роботи протягом останніх трьох місяців (двох або
одного у разі, якщо потерпілий пропрацював лише два або один
календарний місяць), що передували цьому, шляхом ділення суми
заробітку на кількість відпрацьованих днів за цей період.
Визначений таким чином середньоденний заробіток множиться на
кількість робочих днів за місяць, обчислену в середньому за рік.
Середньомісячний заробіток у зазначений період підлягає
коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної
працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових
окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці,
цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження
здоров'я, або індексації доходів відповідно до законодавства.
Відкоригований середньомісячний заробіток не може бути більшим від
середньомісячного заробітку відповідного працівника.
11. Види оплати праці, що враховуються при обчисленні
середньомісячного заробітку, визначаються відповідно до
законодавства про пенсійне забезпечення.
12. Середньомісячний заробіток, обчислений у порядку,
передбаченому частиною десятою цієї статті, береться для
визначення розміру одноразової допомоги потерпілому або членам
його сім'ї та особам, які перебували на його утриманні, у разі
смерті потерпілого.
13. У разі повторного ушкодження здоров'я середньомісячний
заробіток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні
періоди, що передували першому або повторному ушкодженню здоров'я.
Сума страхової виплати в цьому разі визначається згідно із
ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що
встановлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.
Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини
іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на загальних
підставах.
14. Якщо на час звернення за страховою виплатою документи про
заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я не збереглися, сума
страхової виплати визначається за діючою на час звернення тарифною
ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в
галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною
ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Відсутність документів про заробіток підтверджується довідкою
роботодавця або відповідного архіву.
15. У разі ушкодження здоров'я в період виробничого навчання
(практики) сума страхової виплати визначається за діючою на
підприємстві ставкою (окладом) тієї професії (спеціальності), якій
навчався потерпілий, але не нижче найменшого розряду тарифної
сітки відповідної професії.
Якщо у період навчання (практики) потерпілий одержував
заробіток, сума страхової виплати визначається, за його згодою, із
середньомісячного заробітку за цей період. За бажанням потерпілого
сума страхової виплати може бути визначена із середньомісячного
заробітку до початку виробничого навчання (практики).
16. Виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного
випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться
потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення,
крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього
Закону.
17. Неповнолітній особі, яка відповідно до статті 9 цього
Закону народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві
або професійного захворювання матері під час її вагітності, або
особам, зазначеним у пункті 2 статті 8 цього Закону, які стали
інвалідами під час відповідних занять або робіт, Фонд соціального
страхування від нещасних випадків провадить щомісячні страхові
виплати як інвалідам дитинства, а після досягнення ними 16 років -
у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території
області (міста) проживання цих осіб, але не менше
середньомісячного заробітку в країні на день виплати.
18. Індексація суми страхової виплати провадиться відповідно
до законодавства.
19. Якщо застрахований одночасно має право на безоплатне або
пільгове отримання одних і тих же видів допомоги, забезпечення чи
догляду згідно з цим Законом та іншими законами,
нормативно-правовими актами, йому надається право вибору
відповідного виду допомоги, забезпечення чи догляду за однією з
підстав.