Внутрішнє становище у Німеччині, Японії, Великобританії та США
Господарство воюючих країн було переведено на воєннi рейки. Виробництво бойової технiки та спорядження стало прiоритетним. Так, у Нiмеччинi, де воєнної промисловості ще у 1932 р. практично не було, пiд час вiйни щорiчно вироблялось близько 25 тис. бойових лiтакiв, 20 тис. танкiв, 50 тис. гармат i мiнометiв. З 1935 р. гiтлерiвська Нiмеччина почала перебудовувати свою економiку на військовий лад. Коли почалась Друга свiтова вiйна, промисловiсть рейху працювала на вiйськовi потреби на повну потужнiсть, випускаючи однi з кращих у свiтi танки, лiтаки, гармати. Починаючи з 1943 р. німецькі інженери активно приступили до розробки «диво-зброї», яка б дала можливість Німеччині переломити хід війни на свою користь. Ці інженерні пошуки призвели до створення великого розмаїття воєнної техніки, зброї, технологій, які масово почали втілюватися у виробництво але вже після Другої світової війни в США та СРСР. Німецька промисловість першою у світі налагодила серійне виробництва реактивних літаків, балістичних ракет тощо. Проте це не врятувало нацистський режим від краху.
Виробництво вiйськової технiки та зброї стимулювало розвиток важкої промисловостi. Легка промисловiсть набагато вiдставала вiд важкої iндустрiї. У сiльському господарствi головними виробниками товарної продукцiї були великі землевласники і фермери (бауери). Проте вони не покривали потреб Німеччини та її армії в сільгоспродукції.
Успiхи фашистської Нiмеччини на початковому етапi вiйни дали їй можливiсть використовувати економiчний потенцiал завойованих країн.
У 30–40-і рр. основою економiки Нiмеччини була військова промисловiсть. У 1939 р. її питома вага в загальнiй вартостi валової продукцiї становила 80%. Кiлькiсть населення, зайнятого у військовiй промисловостi протягом 1939–1943 рр., зросла вдвоє i становила 5 млн чоловiк. Дифіцит у робочiй силi Нiмеччина покривала за рахунок примусової працi вiйськовополонених, мiльйонiв депортованих з окупованих країн.
Незважаючи на цiлковиту мiлiтаризацiю, нiмецька економiка була не взмозi повнiстю задовольнити потреби фронту. З кiнця 1943 р. Нiмеччина почала вiдчувати серйознi труднощi в усiх галузях господарства. Порушуються зв’язки мiж окремими економiчними комплексами, головнi галузi господарства вiдчувають нестачу сировини, палива, людських ресурсiв, фiнансових засобiв. З другої половини 1944 р. промислове виробництво рiзко знижується. Цьому сприяли і масові стратегічні бомбардування союзників. Загалом від бомбових ударів союзників по німецьким містам загинуло 1 млн німецьких мирних громадян. Були знищені Гамбург, Кельн, Дармштад, Лейпциг та ін.
Внаслiдок занепаду сiльського господарства скоротились посiвні площі, зменшились валовий збiр зернових, поголiв’я худоби. Рiзко знизилося споживання продуктiв харчування. Дефiцит бюджету уряд намагався лiквiдувати шляхом iнфляцiї. Різко знизився добробут населення.
Зрештою економіка Нiмеччини зазнала краху. Не могла витримати тривалого суперництва з економiкою Сполучених Штатiв і японська воєнна економiка, хоча вiйна сприяла перетворенню Японiї на iндустрiально-аграрну державу. Частка важкої промисловостi у виробництвi значно збільшилась. Водночас війна призвела до погіршення становища населення: витрати на війну перевищували прибутки в чотири рази. Iнфляцiя відчутним тягарем лягла на плечi населення. Рівень життя досяг найнищого рівня за історію країни. З початком систематичних бомбардувань американської стратегічної авіації, втратою основних джерел сировини і продовольства економіка Японії зазнала цілковитого краху. Щоб хочь якось забезпечувати японську армію зброєю японські інженери досягли майстерності в замін дорогих матеріалів на дешеві. Вся техніка випускалася з найменшим набором необхідних приладів і деталей. Масово почали випускатися одноразові літаки для «камікадзе».
Радянський Союз після фашистської агресії опинився у важкому становищі. Були втрачені важливіші промислові і сільськогосподарські райони, що призвело до падіння виробництва в умовах, коли фронт вимагав все більше зброї. Завдяки героїчним зусиллям людей наприкінці 1941 р. становище вдалося поправити. За Уралом було створено могутню промислову базу. Запрацювали 1360 евакуйованих підприємств.
Цікаво знати
На осінь 1942 р. німецькі війська та їх союзники окупували 1,8 млн кв. км території СРСР (10% території), на якій до війни проживало 80 млн чол. (45% населення), вироблялося 60-70% вугілля, чавуну, сталі, пролягало 40% залізниць, знаходилося половина поголів`я худоби і посівних площ, з яких збиралося 45% зерна.
У гіршому становищі опинилось сільське господарство. У 1942 р. зерна було зібрано 1/3 від довоєнного. За допомогою жорсткої регламентації і розподілу вдалось уникнути голоду і забезпечити продовольством діючу армію.
З 1942 р. радянська економіка почала нарощувати випуск продукції не тільки кількісно, а й якісно. Радянські зразки зброї виявились не гіршими, а деякі навіть кращими за ворожі.