Тема 3.1: Експериментальне відтворення гіпотермії, гіпертермії, гарячки
(2 години)
План.
1.Зміни терморегуляції
2.Зміни дихання
3.Зміни серцевої діяльності
4.Зміни системи крові у тварин у разі гарячки.
Мета заняття:вивчити в експерименті на тваринах механізм розвитку та основні ознаки лихоманки, роль нервової системи й ендокринних впливів на процес лихоманки, навчитися відрізняти лихоманку від гіпертермії, вимірювати ректальну температуру тіла, аналізувати температурні криві.
При підготовці до заняття треба засвоїти теоретичний матеріал про: фізіологію терморегуляції; визначення і сутність поняття «лихоманка»; причини лихоманки; механізм дії пірогенів; механізм розвитку лихоманки; роль нервово-ендокринних чинників у патогенезі лихоманки; схему розвитку лихоманки; стадії лихоманки; принципи класифікації лихоманки; закінчення лихоманки; функції органів і систем при лихоманці; обмін речовин при лихоманці; відмінність лихоманки від гіпертермії; значення лихоманки для організму; внесок вітчизняних учених у вивчення етіології й патогенезу лихоманки; прояв законів і категорій матеріалістичної діалектики в патології на прикладі пропасного процесу.
Студент повинен уміти: визначати типи і види лихоманки, користуватися устаткуванням для вивчення основного обміну, володіти методами статистичної обробки цифрового матеріалу.
(1.Практ..А.Й.Мазуркевич . Патофізіологія с/г тварин 1991р.стор. 87- 93
2. Практикум А. Й. Мазуркевич,В.Б. Данілов, Н.В.Куц Патофізіологія тварин 2003р. стор.83-85)
Зміни терморегуляції
Зміни дихання
Дослідження № 1. Вивчення змін температури тіла й основного обміну при лихоманці у лабораторних тварин
Хід досліду: 1. Вимірюють температуру тіла морської свинки, зважують її.
2. Визначають рівень основного обміну. Для цього збирають
устаткування за схемою. Змащують край кришки ексика
тора, що притирається, вазеліном. На дно ексикатора під порцелянову сітчасту під-9 10 ставку наливають 100 мл 10% КОН для поглинання з видихуваного повітря вуглекислого газу, що опускається вниз на поверхню розчину і реагує з лугом з утворенням КНСОз і К2СОз.
Тварин розміщують по одному в ексикатор, перевіряють герметичність системи, для чого:
а) гвинтовим затискачем 6 встановлюють рівень рідини в колінах 1 та 3 на нулі;
| Схема установки для вивчення основного обміну непрямим методом: 1 — відкрите коліно манометра; 2 — забарвлена манометрична рідина: 3 —- закрите коліно манометра зі сполучною трубкою; 4 — шкала манометра; 5 — груша-резервуар манометричної рідини; 6 — регулювальний затискач; 7 — дерев'яна дощечка; 5 — штатив; 9 — відросток із затискачем; 10 — сполучна трубка; 11 — кришка ексикатора; 12 — дірчасте порцелянове дно; 13 — розчин натрію (калію) гідроксиду; 14 — піддослідна тварина |
б) змащують місця притирання кришки ексикатора до корпуса і обережно притирають кришку до корпуса; в) накладають затискач на гумовий наконечник трійника 9; г) затискачем 6 опускають рівень рідини у відкритому коліні до крайнього нижнього положення. При цьому рідина в закритому коліні не повинна підніматися на той самий рівень, що й у відкритому. Перевіривши герметичність системи, рівень рідини (при відкритому трійнику) в обох колінах встановлюють у крайнє верхнє положення.
5. Закривають гумовий наконечник трійника, припиняючи контакт системи з навколишнім простором, і включають секундомір.
6. Через 3 хв гвинтом 6 рівень рідини у правому коліні опускають до нуля (у відкритому коліні рівень опускається, а в закритому піднімається) і роблять відлік зниження рівня рідини у відкритому коліні в мм (к). Знімають затискач із гумового наконечника трійника, зрівнюють рівні рідини в обох колінах на нульовій точці, закривають наконечник трійника і визначення повторюють до трьох разів.
7. З трьох отриманих величин виводять середній показник.
8. Обчислюють кількість виділеної енергії твариною на початку досліду за формулою
( Практикум А. Й. Мазуркевич,В.Б. Данілов, Н.В.Куц Патофізіологія тварин 2003р. стор.85-86)
Висновок:
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Зміни серцевої діяльності