Заняття 8 Оцінка радіаційної та хімічної обстановки
Задача 1.Формування цивільного захисту повинне проводити рятувальні роботи протягом 6 годин на радіоактивно забрудненій місцевості. Визначити можливу дозу опромінення, що одержить особовий склад формування, якщо роботи почнуться через 4 години після аварії. Рівень радіації до початку робіт становить 5 рад/год. Зробити висновки й при необхідності внести пропозиції за умовами роботи.
Рішення:
Визначимо час початку tп й закінчення tк робіт з урахуванням їх тривалості Т = 6 год. (за умовою завдання):
tп= 4 год.;
tк = tп + Т = 4 + 6 = 10 год.
З табл. 56 знайдемо коефіцієнт перерахунку К4 = 1,74:
Таблиця 56 – Коефіцієнти перерахунку рівнів радіації Кn на будь-який час tn після аварії на АЕС
tn, год. | Кn | tn, год. | Кn | tn, год. | Кn |
0,5 | 0,76 | 1,90 | 9,5 | 2,45 | |
5,5 | 1,97 | 2,50 | |||
1,5 | 1,18 | 2,04 | 10,5 | 2,56 | |
1,31 | 6,5 | 2,11 | 2,60 | ||
2,5 | 1,43 | 2,15 | 11,5 | 2,65 | |
1,55 | 7,5 | 2,24 | 2,70 | ||
3,5 | 1,64 | 2,30 | 3,03 | ||
1,74 | 8,5 | 2,34 | 3,30 | ||
4,5 | 1,83 | 2,40 | 1 доба | 3,55 |
Обчислимо рівень радіації на 1 год. після аварії P1:
P1 = P4 K4 = 5∙1,74 = 8,7 рад/год.
Визначимо рівень радіації на час закінчення робіт Рк:
Рк = Р10 = 3,5 рад/год.
Далі визначимо середній рівень радіації Рсер:
рад/год.
Визначимо дозу випромінювання Д, для чого знайдемо по табл. 57 коефіцієнт послаблення Кпосл.
Таблиця 57 – Коефіцієнти ослаблення доз радіації Кпосл для будинків і транспортних засобів
Найменування будинків і транспортних засобів | Кпосл |
Транспортні засоби Автомобілі, автобуси, тролейбуси, трамваї Кабіни бульдозерів й екскаваторів Залізничні платформи Криті вагони Пасажирські вагони, локомотиви | 1,5 |
Будинки Виробничі одноповерхові (цехи) Виробничі й адміністративні триповерхові Одноповерхові житлові кам'яні Їхні підвали Двоповерхові житлові кам'яні Їхні підвали Триповерхові житлові кам'яні Їхні підвали Одноповерхові житлові дерев'яні Їхні підвали Двоповерхові житлові дерев'яні Їхні підвали |
рад.
Висновок: працювати не можна, тому що доза перевищує припустиму дозу (25 рад за добу).
Пропозиції: щоб зменшити дозу випромінювання, необхідно здійснити один з наступних заходів:
– зменшити тривалість робіт;
– починати роботи пізніше;
– збільшити коефіцієнт послаблення, працюючи із застосуванням техніки (бульдозерів, екскаваторів й ін.).
Задача 2. Визначити припустиму тривалість рятувальних робіт на радіоактивно забрудненій місцевості, якщо роботи почалися через 3 год. послу аварії на АЕС, а рівень радіації на 1 год. послу аварії становив 20 рад/год. Роботи будуть проводитися на бульдозерах, установлена доза дорівнює 10 рад.
Рішення:
Розрахуємо відносну величину А, маючи на увазі, що для бульдозерів коефіцієнт ослаблення Кпосл дорівнює 4 (табл. 57):
.
По табл. 58 визначаємо припустиму тривалість роботи. Для цього в лівому вертикальному стовпчику таблиці знаходимо отримане значення А = 0,5, а у верхньому рядку – час, що пройшов після аварії, (час початку робіт – 3 год.). На перетинанні рядка й стовпчика читаємо припустиму тривалість робіт:
Т = 3,35 год.
Таблиця 58 –- Припустима тривалість перебування людей на радіоактивно забрудненій місцевості при аварії на АЕС, год., хв.
![]() | Час, що пройшов від моменту аварії до початку перебування людей на зараженій місцевості при аварії на АЕС (год., хв.) | |||||||
0,2 | 7,30 | 8,35 | 10,00 | 11,30 | 12,30 | 14,00 | 16,00 | 21,00 |
0,3 | 4,50 | 5,35 | 6,30 | 7,10 | 8,00 | 9,00 | 10,30 | 13,30 |
0,4 | 3,30 | 4,00 | 4,35 | 5,10 | 5,50 | 6,30 | 7,30 | 10,00 |
0,5 | 2,45 | 3,05 | 3,35 | 4,05 | 4,30 | 5,00 | 6,00 | 7,50 |
0,6 | 2,15 | 2,35 | 3,00 | 3,20 | 3,45 | 4,10 | 4,50 | 6,25 |
0,7 | 1,50 | 2,10 | 2,30 | 2,40 | 3,10 | 3,30 | 4,00 | 5,25 |
0,8 | 1,35 | 1,50 | 2,10 | 2,25 | 2,45 | 3,00 | 3,30 | 4,50 |
0,9 | 1,25 | 1,35 | 1,55 | 2,05 | 2,25 | 2,40 | 3,05 | 4,00 |
1,0 | 1,15 | 1,30 | 1,40 | 1,55 | 2,10 | 2,20 | 2,45 | 3,40 |
Задача 3.На об'єкті, на відкритій місцевості, зруйнувалася обвалована ємність, що містить 50 т хлору. Метеоумови: напів’ясно, день, вітер 3 м/c. Визначити розміри й площу зони хімічного зараження.
Рішення:
Визначимо за даними рис. 2 ступінь вертикальної стійкості повітря, при даних метеоумовах це ізотермія.
Швидкість вітру, м/с | Ніч | День | |||
Ясно | Напів’ясно | Хмарно | Ясно | Напів’ясно | Хмарно |
![]() | |||||
0,6…2 | |||||
2,1…4 | |||||
Більше 4 |
Рисунок 2 –- Ступеня вертикальної стійкості повітря
По табл. 59 визначаємо глибину поширення зараженого повітря Г = 16 км; (за умовою завдання місцевість відкрита, для закритої місцевості варто користуватися табл. 60):
Таблиця 59 – Глибина поширення хмари зараженого повітря із вражаючими концентраціями СДОР на відкритій місцевості, км (ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с)
Найменування СДОР | Кількість СДОР у ємності, т | ||||
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При інверсії | ||||
3,5 5,5 | 4,5 4,5 7,5 | 6,5 12,5 | 9,5 | 12,5 | 17,5 |
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При ізотермії | ||||
4,6 0,7 0,8 1,1 | 0,9 0,9 1,5 | 11,5 1,3 1,4 2,5 | 1,9 | 2,4 2,5 | 3,5 8,8 |
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При конвекції | ||||
0,21 0,24 0,33 | 1,4 0,27 0,27 0,45 | 1,96 0,39 0,42 0,65 | 2,4 0,5 0,52 0,88 | 2,85 0,62 0,65 1,1 | 3,15 0,66 0,77 1,5 |
Таблиця 60 – Глибина поширення хмари зараженого повітря із вражаючими концентраціями СДОР на закритій місцевості, км (ємності не обваловані, швидкість вітру 1 м/с)
Найменування СДОР | Кількість СДОР у ємності, т | ||||||
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При інверсії | ||||||
6,57 1,14 1,57 | 1,28 1,28 2,14 | 22,8 1,85 3,57 | 41,1 2,71 2,85 5,71 | 48,8 3,4 3,57 7,14 | 4,3 17,6 | ||
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При ізотермії | ||||||
1,31 0,2 0,23 0,31 | 0,26 0,26 0,43 | 3,28 0,37 0,4 0,71 | 4,57 0,54 0,57 1,14 | 5,43 0,68 0,71 1,43 | 0,86 1,1 2,51 | ||
Хлор, фосген Аміак Сірчистий ангідрид Сірководень | При конвекції | ||||||
0,4 0,06 0,07 0,09 | 0,52 0,08 0,08 0,13 | 0,72 0,11 0,12 0,21 | 0,16 0,17 0,34 | 1,2 0,2 0,21 0,43 | 1,32 0,26 0,3 0,65 | ||
Примітки до таблиць 59 і 60:
1При швидкості вітру більше 1 м/с застосовуються поправочні коефіцієнти, що мають наступні значення:
Швидкість вітру, м/с | ||||||
При інверсії При ізотермії При конвекції | Поправочний коефіцієнт | |||||
0,6 0,71 0,7 | 0,45 0,55 0,62 | 0,38 0,5 0,55 | - 0,45 - | - 0,41 - |
2Для обвалованих ємностей зі СДОР глибина поширення хмари зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
З урахуванням поправочного коефіцієнта на швидкість вітру Кшв (прим. 1 до табл. 59 і 60) і умов зберігання СДОР Кобв (прим. 2 до табл. 59 і 60) глибина розповсюдженого повітря дорівнює:
.
Ширину зони хімічного зараження Ш визначають залежно від ступеня вертикальної стійкості повітря по формулах:
– при ізотермії – Ш = 0,15Гр;
– при інверсії – Ш = 0,03Гр;
– при конвекції – Ш = 0,8Гр.
Визначаємо ширину зони хімічного зараження:
Ш = 0,15·5,86 = 0,87 км.
Визначаємо площу S зони хімічного зараження:
.