Принципи Імпульсів розвитку 8 страница

Керовані суб'єкти. Первинні (безпосередні) суб'єкти - це ті, які безпосередньо несуть відповідальність за процеси еколо­гічної деструкції. До цієї групи можуть бути віднесені виробни­ки і споживачі продукції, торгові, транспортні організації, що здійснюють переміщення продукції від виробника до спожива­ча, а також підприємства, які проводять збір, переробку, похо­вання або рециркуляцію відходів.

Вторинні (непрямі) економічні суб'єкти - це ті, які вплива­ють на первинних економічних суб'єктів і можуть сприяти при­йняттю рішень останніми в напрямку реалізації політики еко­логізації. До даної групи можуть бути віднесені організації, які є будь-якими формами об'єднання первинних суб'єктів. Вони можуть виконувати функції наукового, інформаційного, освіт­нього забезпечення, у тому числі певні управлінські функції (відомства, асоціації виробників, торгові фірми, асоціації спо­живачів, центри перепідготовки кадрів, галузеві НДІ і КБ).

Керівні суб'єкти. Забезпечувальні суб'єкти - це ті, що фор­мують правове або мотиваційне поле впливу на керованих су­б'єктів. До цієї групи належать державні урядові органи, орга­нізації територіального адміністративного управління.

Впливаючі суб'єкти - це ті, що можуть здійснювати вплив на поведінку трьох зазначених вище груп суб'єктів. До даної групи можуть бути віднесені неурядові організації, засоби масо­вої інформації, освітні й виховні установи тощо.

Зазначені групи суб'єктів умовно утворюють чотири кола розв'язання проблеми екологізації, починаючи з першого, най­ближчого кола, яке формують первинні суб'єкти.

581


Примітка

Систему суб'єктів екологізацїї можна умовно уявити у вигляді чотирьох кон­центричних «орбіт», що розташовуються навколо об'єктів екологізації. На першій, найближчій до об'єктів, розміщені первинні суб'єкти; вони можуть впливати безпосередньо на об'єкти екологізації. На другій «орбіті» розта­шовуються вторинні суб'єкти; вони можуть впливати на первинних суб'єктів. На третій «орбіті» розташовані суб'єкти системи управління; вони форму­ють цілі і завдання, нравове поле і механізми мотивації, спрямовані на пер­винних і вторинних суб'єктів. На четвертій «орбіті» розміщуються суб'єкти, що формують інформаційно-емоційне поле, яке сприяє вирішенню завдань екологізаци. Вони впливають на всіх суб'єктів, що потенційно можуть вияви­тися причетними до вирішення проблем екологізації.

4. Інструменти екологізації. Основною функцією інструмен­тів є формування системи мотивів для досягнення цілей еколо­гізації. По відношенню до причин екодеструктивного впливу мотиваційні інструменти можна розділити на дві групи: інстру­менти прямої мотивації та інструменти непрямої мотивації.

Інструменти прямої мотивації орієнтовані безпосередньо на об'єкти екологізації: або самі фактори екодеструктивного впливу (тобто процеси, шкідливі речовини тощо), або проду­кти і послуги, які є носіями екодеструкції (тобто їх виробни­цтво і споживання пов'язане зі шкідливим впливом на сере­довище).

Примітка

Наприклад, такі інструменти! як платежі, екологічне маркування (зокрема, вмісту шкідливих речовин), орієнтовані на екодеструктивні фактори, а еко­логічні податки на продукти (наприклад, пестициди, мінеральні добрива, ба­тарейки, ін.) пов'язуються відповідно з предметами і послугами, що є носія­ми екодеструкцїі*.

Інструменти непрямої мотивації орієнтуються не на показ­ники екодеструктивної діяльності, а на продукти і послуги, що побічно можуть створювати умови для досягнення цілей еколо­гізації (наприклад, завдяки обмеженням поширення певних то­варів і послуг, гарантіям якості тощо).

Дія мотиваційних інструментів може поширюватися на весь життєвий цикл виробу або акцентуватися на певній стадії ци­клу чи окремому критерії.

582


Таблиця 23.3. Пріоритетні інструменти екологізації виробництва і ви­користання батарейок у деяких розвинених країнах (Б - Бельгія, Нм - Німеччина, Д - Данія, І - Італія, Нд -Нідерланди, Ш - Швейцарія, ЄС - Європейський Союз)

Захід/інструмент

Напрямок політики

Зниження

відходності

продуктів

Зміни в продукті

Зміни в ставленні до продукту

Інструменти прямого впливу

Нормування вмісту ртуті Нм, І, Д, Нд, Ш

Обов'язковість рециркуляції Нм, Нд, Ш

вмісту батарейок

Обов'язковість повернення батарейок

Регламентування правил

Обов'язки споживача

Регламентація переробки відходів батарейок

Економічні інструменти

Оснащення устаткуванням для збору використаних батарейок

Субсидії для НДР і ДКР

Платежі

Оплата депозитних систем

Д Б

Обов'язкові інформаційні інструменти

Обов'язкове маркування

Екомаркування Рекомендації

Самозобов'язання

виробників/імпортерів батарейок

Добровільне оснащення установками для збору батарейок

Добровільні інформвційні інструменти Нм ЄС, Нм

Нм, Ш Нм, Ш

Добровільні угоди

Нм, Д, Нд

Нм, Нд, Ш Нм, Д, Нд, Ш

Ш

Ш

Нм, І,Д

Нм, І,Д,Нд, Ш

Д.Ш І, Нд, Ш

Нм, І,Д,Нд, Нм, І,Нд,Д

ЄС, Нм Нм, Ш

Нм, Нд, Ш

Нм, І

583


Примітка

Інноваційні процеси, що відбуваються зараз в економіці розвинених країн, вносять свої зміни і в управління процесами екопогізації.

На нинішньому етапі екологізації вкотре змінюється спрямованість інве­стиційної політики. Якщо в 60-70-ті роки XX ст. вона була націлена на розро­бку засобів захисту навколишнього середовища від забруднення; в 70—80-ті - на розробку маловідходних технологій; то у 90-ті роки вона була спрямо­вана на розробку незбиткоємних видів продукції, створення високоефектив­них інтегральних систем і відповідну реструктуризацію виробничих секторів економіки і споживчого ринку.

Розвиток територіального самоврядування відкрив дорогу для врахуван­ня індивідуальних особливостей екосистем і формування територіальних ком­плексних систем виробництва і споживання продукції.

Адекватно змінюється механізм управління інноваційними та інвестицій­ними процесами, значно розширюється діапазон застосованих мотиваційних інструментів і зростає складність методів управління. Вони, як правило, реалі­зуються не на одному з принципів: «забруднювач сплачує», «споживач спла­чує» і «все суспільство сплачує», -а на їх поєднанні.

Як приклад можна навести факти використання деяких мотиваційних інстру­ментів у розвинених країнах для управління екологічною спрямованістю Інно­ваційних процесів. Різноманіття можливого інструментарію у вирішенні такої екологічної проблеми, як утилізація використаних батарейок, охарактеризо­ване в табл. 23.3.

Констатуючи важливість усіх чотирьох основних компонен­тів мотиваційного механізму - цілей і завдань, об'єктів, суб'єк­тів та інструментів, необхідно виділити значення суб'єктів еко­логізації. Даний компонент має перебувати постійно в полі зору і під час аналізу, і під час вибору інших трьох. Саме стосовно суб'єктів і з урахуванням їхніх можливостей мають формувати­ся мета і завдання екологізації, відбиратися найбільш прийня­тні об'єкти. Кожний умовний цикл чергового інноваційного про­цесу екологізації має закінчуватися впливом на суб'єкти за до­помогою конкретного мотиваційного інструментарію. Однак з іншого боку, кожний із трьох інших компонентів мотиваційно­го механізму здатний впливати на вибір суб'єктів екологізації в тому напрямку, у якому діє мотиваційний інструментарій (зо­крема, платежі краще діють на виробників-забруднювачів, а по­датки - на споживачів). І дуже важливо, щоб реалізація цього впливу знаходила найбільш ефективний шлях досягнення ці­лей екологізації.

584


23.5. Стратегії впливу на сфери господарювання

Як відомо, у ринкових умовах механізми регулювання економіч­них відносин між суб'єктами господарювання реалізуються через взаємодію попиту та пропозиції. Вплив на ці два компоненти рин­ку і сферу, що пов'язує їх, є важливою передумовою, формування вихідних стратегічних схем управління процесами екологізації. В літературі з проблем екологізації (Oosterhuis ect., 1996)традицій­но згадуються три ключові стратегії впливу на економічних су­б'єктів з метою реалізації цілей екологізації економіки: 1) вплив на пропозищю; 2) вплив на попит; 3) вплив на взаємозв'язок між виробниками і споживачами. Схематично це показано на рис. 23.5. 1. Стратегія впливу на пропозицію.У спеціальній літературі подібна стратегія пов'язується зі словом «штовхати» ■, Суть її у фор­муванні системи мотиваційного впливу (кредитні й податкові піль­ги, дотації, інші економічні стимули, екологічні стандарти, дове­дення інформації про розширення екологічних потреб тощо), яка б підштовхувала виробників до переходу на «зелеіїу» продукцію.

Подробиці_________________________________________________

Екодеструктивні фактори сфери виробництва умовно можуть поділятися на дві підгрупи: зовнішні стосовно даного виду виробництва та внутрішні.

Зовнішні, у свою чергу, можуть бути поділені на три групи: а) фактори поточних стадій виробництва; б) фактори попередніх стадій виробництва; в) фактори наступних стадій виробництва.

Фактори поточних стадій характеризують процеси екодеструктивного впливу на поточних стадіях виробництва. Дані процеси завдають шкоди сфе­рам, що перебувають поза межами даного виробництва. До подібних еко-деструктивних факторів належать забруднення атмосфери через труби, ски­дання забруднюючих речовин у водойми, порушення ландшафтів, процеси, пов'язані з утилізацією відходів даного виробництва.

Фактори попередніх стадій характеризують екодеструктивні фактори, які пов'язані з попередніми стадіями виготовлення виробів (виконання по­слуг), але обумовлені саме поточним виробництвом. Зокрема, саме техно­логічний рівень даного виробництва визначає необхідність у тих чи інших вихі­дних матеріалах, їх кількісні показники, питомі чинники їх використання на одиницю продукції, а також показники енергоємності. Виробництво всіх ви­хідних ресурсів на попередніх стадіях так чи інакше пов'язане з порушенням природного середовища, негативним впливом на соціально-екологічну сис­тему. Таким чином, поточна стадія виробництва побічно є «відповідальною» за виникнення екодеструктивних факторів в інших періодах суспільного виро­бництва і споживання. Це обумовлює можливість і необхідність контролюва­ти екодеструктивний вплив не тільки в поточному виробництві, але й на

585


 

 

 

    ІНТЕРФЕЙСНА ! ФАЗА !
ВИРОБНИЦТВО  
  • Транспортування ! сировини/продукції \ • Зберігання J сировини/продукції [ • Торгівля \
   

СПОЖИВАННЯ

ЕКОДЕСТРУКТИВНІ ФАКТОРИ:

1.1. Зовнішні
а) екодеструкгивний
вплив поточного
виробництва
б) вплив на попередніх
стадіях
в) вплив на наступних
стадіях
1.2. Внутрішні
а) вплив на трудові
фактори
б) вплив на
матеріальні об'єкти

2.1. Екодеструктивний вплив транспортних

операцій

2.2. Екодеструктивний вплив зберігання та обробки сировини чи продукції

2.3. Екодеструктивний вплив торгівлі

3.1. Екодеструктивний вплив процесів споживання

3.2. Екодеструктивний вплив відходів процесу споживання

Д

Д

Д