Модуль № 2. Виразне читання

Тема 1. Специфіка епічних, ліричних і драматичних творів. Мова творів художньої літератури.

Місце і значення виразного читання як мистецтва слова. Виразне читання – один з найефективніших засобів забезпечення ідейного та естетичного впливу твору на людину. Мистецтво володіння словом.

Специфіка жанру прози. Визначення жанрових видів прози, ідейно-художнього змісту, підтексту.

Специфіка жанру байки, її будова.

Казка – різновид народної творчості, її будова. Художні особливості казки.

Будова поетичного твору, жанрові особливості. Мелодика поетичного слова.

Жанрова специфіка драматичного твору, його будова.

Літературна мова – унормована форма загальнонародної мови. І. П. Котляревський – автор перших великих художніх творів українською мовою. Т. Г. Шевченко – основоположник сучасної української літературної мови. Мова творів художньої літератури.

Тема 2. Принципи аналізу художнього твору.

Сприймання і осмислення художнього твору як факту мистецтва. Етапи роботи над твором: безпосереднє первинне сприйняття тексту, літературознавчий та дійовий аналіз, читання тексту.

Літературознавчий аналіз, його значення для визначення ідейно-виховної цінності твору. Послідовність аналізу: відомості про автора, заглиблення в контекст, розгляд теми, жанрової особливості вирішення теми, форми викладу, розгляд композиції і сюжету твору, аналіз образів, поняття про точки зору на образ, аналіз естетичних якостей тощо.

Розкриття підтексту, його роль для вирішення основних завдань читця, значення для образного та ідейно-психологічного змісту твору.

Завдання і вправи на аналіз твору.

Членування тексту на мовні такти. Спосіб аргументований, його зміст і значення. Спосіб теоретичний, його значення й універсальність. Послідовність процесу створення партитури.

Оптимальні шляхи і способи визначення логічних наголосів. Три шляхи визначення наголошених слів. Контекстуальний шлях. Правильність і послідовність визначення. Прямий зв'язок, його хід і послідовність. Визначення голосних наголошених слів серед тактових. Непрямий зв'язок, його хід і послідовність. Аргументований шлях як додатковий. Практичні вправи.

 

Тема 3. Особливості читання і розказування різножанрових епічних творів.

Читання оповідань. Читання оповідань з манерою розповіді від 3 особи. Урахування різних форм викладу думок, осмислення експресивності з позиції автора і співрозмовників. Читання оповідання з манерою розповіді від 1 особи. Визначення особи оповідача, його віку, статі, характеру, симпатії, антипатії, обставини, в яких він діє.

Розповідання і читання казок. Осмислення творчої манери розповіді, відповідної інтонації, композиційних і мовностатистичних повторних компонентів.

Читання байок. Визначення байки як жанру, відмінність її від інших жанрів і спільність з казками про тварин. Природний тон виконання. Урахування елементів комізму, мови автора і алегоричних образів-персонажів, їх індивідуальних особливостей. Реалістичне читання моралі.

 

Тема 4. Драматичні твори. Нариси та публіцистичні статті. Розповіді за ілюстративним матеріалом.

Читання драматичних творів. Особливості читання діалогу, монологу, реплік, ремарок.

Розповідання за матеріалом художніх і публіцистичних творів (близько до тексту, стисле, скорочене, розширене за рахунок введення образів, діалогів, подробиць, вибіркове, зі зміною особи оповідача, часу подій, прямої мови на непряму).

Розповідання за матеріалом з життя видатних людей (біографій, спогадів, нарисів тощо), особливості розповідання.

Розповідання за матеріалом репродукцій художніх, сюжетних картин. Ілюстрації, серії картинок, об’єднаних спільним сюжетом. Особливості розповідання.

Творче розповідання за матеріалом із власного й громадського життя (за спостереженнями, по пам’яті, за уявою).

Імпровізоване розповідання, його сутність.

Завдання і вправи на різні види розповідання.

 

Тема 5. Особливості виконання ліричних творів.

Система організації художньої мови, розмір, ритм, рима, цензура. Підготовка і особливості читання різних видів лірики. Осмислення вражень ліричного героя, його настроїв, думок, почуттів, переживань. Особлива роль творчого бачення під час читання лірики. Лаконізм і обмеженість у використанні міміки, жестів, дотримання пауз після кожного рядка. Психологічна підготовка слухача до слухання і сприйняття поезії.

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем Кількість годин
денна форма заочна форма
Всього годин у тому числі Всього годин у тому числі
Л П Л.Р С Л П Л.Р С
Введення до курсу.
1. Культура мовлення як наукова дисципліна. Сучасна концепція КМ. - - - - - - - -
2. Місце і значення КМ в педагогічному процесі та професійній підготовці вчителя. - - - - - - - -
Змістовий модуль 1. Культура усного та писемного мовлення.
Тема 1. Принципи і закономірності словесної дії. Нормативність мовлення. Літературна мова. - - - - - - - -
Тема 2. Комунікативні ознаки культури мовлення. - - - - - - - -
Тема 3. Основні принципи виховання техніки мовлення.
1. Закони виховання техніки мовлення. - - - - - - - - - -
2. Дихання. Голосові властивості. Робота над голосом. Дикція і орфоепія. - - - - - - - - - -
3. Інтонація, її компоненти. Засоби милозвучності української мови. - - - - - - - - - -
Тема 4. Види спілкування. Основні правила спілкування.
1. Різновиди спілкування та основні правила. - - - - - - - - - -
2. Зміст, основні ознаки і сфера використання різних стилів мовлення. - - - - - - - - - -
3. Методика підготовки вчителя до різних форм усних виступів. - - - - - - - - - -
4. Усна форма мовлення. Монолог, діалог, полілог як різновиди словесної дії. - - - - - - - - - -
5. Культура ведення спору. - - - - - - - - - -
6. Писемна форма мовлення. Текст. Види текстів. - - - - - - - - - -
7. Різновиди художньої розповіді. - - - - - - - - - -
Тема 5. Місце і значення культури мовлення в педагогічному процесі. Модульний контроль. - - - - - - - - -
Разом за змістовим модулем 1. - - - -
Змістовий модуль № 2. Виразне читання.
Тема 1. Специфіка епічних, ліричних і драматичних творів. Мова творів художньої літератури. - - - - - - - -
Тема 2. Принципи аналізу художнього твору.
1. Тема ідея, проблематика, композиція, сюжет і образи художнього твору. - - - - - - - - - -
2. Творче бачення, уява, фантазія. - - - - - - - - - -
3. Компоненти емоційно-образної виразності мовлення. Допоміжні засоби емоційної виразності. - - - - - - - - - -
4. Принципи створення партитури тексту. - - - - - - - - - -
Тема 3. Аналіз і виконання епічних творів.
1. Особливості читання і розказування різножанрових епічних творів. - - - - - - - - - -
2. Особливості складання схеми аналізу епічного твору. - - - - - - - - - -
Тема 4. Аналіз і виконання драматичних творів.
1. Особливості читання й розповідання драматичних творів. - - - - - - - - - -
2. Драматизація та інсценізація. Складання сценарію за сюжетом твору. - - - - - - - - - -
Тема 5. Особливості виконання ліричних творів. - - - - - - - -
Тема 6. Вплив художнього слова на формування особистості школяра. Модульний контроль. - - - - - - - -
Разом за змістовим модулем 2. - - -
Всього годин - - -

 

5. Теми семінарських занять

№ з/п Назва теми Кількість годин
1. Місце і значення культури мовлення в педагогічному процесі.
2. Вплив художнього слова на формування особистості школяра.

 

Теми практичних занять

№ з/п Назва теми Кількість годин
1. Дихання. Голосові властивості. Робота над голосом. Дикція і орфоепія.
2. Інтонація, її компоненти. Засоби милозвучності української мови.
3. Методика підготовки вчителя до різних форм усних виступів.
4. Писемна форма мовлення. Текст. Види текстів.
5. Тема ідея, проблематика, композиція, сюжет і образи художнього твору.
6. Принципи створення партитури тексту.
7. Особливості читання й розповідання драматичних творів.

 

7. Самостійна робота

 

№ з/п Назва теми Кількість годин
1. Місце і значення КМ в педагогічному процесі та професійній підготовці вчителя.
2. Комунікативні ознаки культури мовлення.
3. Зміст, основні ознаки і сфера використання різних стилів мовлення.
4. Усна форма мовлення. Монолог, діалог, полілог як різновиди словесної дії.
5. Культура ведення спору.
6. Різновиди художньої розповіді.
7. Творче бачення, уява, фантазія.
8. Компоненти емоційно-образної виразності мовлення. Допоміжні засоби емоційної виразності.
9. Особливості складання схеми аналізу епічного твору.
10. Драматизація та інсценізація. Складання сценарію за сюжетом твору.
11. Особливості виконання ліричних творів.

 

8. Основні форми і методи навчання:

- механічні вправи мовного апарату, вправи на удосконалення техніки мовлення, виправлення орфоепічних помилок;

- самостійне інтонування речень різних конструкцій;

- вироблення умінь користуватися паузами різного типу під час виразного читання твору та його ідейно-художнього аналізу;

- робота з розвитку творчої уяви;

- навчальне, аналітичне читання з конструюванням запитань, виразне читання текстів різного характеру;

- проникнення в авторський задум і етичну позицію через всебічний аналіз слів, понять до головної ідеї тексту;

- вироблення умінь самостійного аналізу твору;

- проникнення в суть художніх образів, спостереження за розвитком характерів героїв, заглиблення певною мірою в їхню психологію через засоби виразного читання;

- різні типи переказів художнього тексту з дотриманням індивідуального авторського стилю;

- розвиток власної творчості: творення казки, вірша, сценаріїв до свят, інсценування уривків з творів;

- ознайомлення з основами режисерського мистецтва.

 

9. Методи контролю:

- попередній контроль спрямований на виявлення знань, умінь і навичок учнів з предмету чи розділу, який буде вивчатися;

- поточний контроль з метою перевірки засвоєння попереднього матеріалу і виявлення прогалин у знаннях студентів;

- тематичний контроль після вивчення нової теми чи нового розділу з метою систематизації знань учнів;

- підсумковий контроль: модульна контрольна робота та семестровий залік;

- індивідуальний: усне індивідуальне опитування, письмові роботи за картками, творчий звіт, реферат, виконання тренувальних вправ;

- груповий: розробка і захист тематичних проектів;

- фронтальний: усне фронтальне опитування, модульні контрольні роботи, написання творів, тестові завдання різних типів;

- метод самоконтролю.

 

1. Розподіл балів, які отримують студенти. Залік.

Поточне оцінювання та самостійна робота Сума
Змістовий модуль № 1 Змістовий модуль № 2
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6

 


Шкала оцінювання: національна та ЕCTS:

Сума балів за всі види навчальної діяльності Оцінка ЕCTS Оцінка за національною шкалою
90-100 А відмінно
82-89 В добре
74-81 С
64-73 D задовільно
60-63 E
35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання
0-34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ:

 

За національною шкалою За 100-бальною шкалою За шкалою ECTS
Відмінно 90 – 100 A

ставиться, якщо студент:

- ґрунтовно і повно відтворює вивчений матеріал;

- виявляє повне розуміння матеріалу, обґрунтовує свої думки, застосовує знання на практиці, наводить необхідні приклади не тільки за підручником, а й самостійно складені;

- викладає матеріал послідовно і правильно з точки зору норм літературної мови.

 

За національною шкалою За 100 бальною шкалою За шкалою ECTS
Добре 83 – 89 B
75 - 82 С

ставиться, якщо студент дає відповідь, що задовольняє тим же вимогам, що й оцінка “5”, але допускає деякі помилки, які сам виправляє після зауваження викладача, та поодинокі недоліки в послідовності викладу матеріалу і мовленнєвому оформленні.

 

За національною шкалою За 100 бальною шкалою За шкалою ECTS
Задовільно 68 – 74 D
60 - 67 E

ставиться, якщо студент виявляє знання і розуміння основних положень даної теми, але:

- викладає матеріал не досить повно і допускає помилки у формулюванні правил;

- не вміє глибоко і переконливо обґрунтовувати свої думки і відчуває труднощі під час добору прикладів;

- викладає матеріал непослідовно і допускає помилки в мовленнєвому оформленні.

 

За національною шкалою За 100 бальною шкалою За шкалою ECTS
Незадовільно з можливістю повторного складання 35 – 59 FX
Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням 0 – 34 F

ставиться, якщо студент виявляє незнання більшої частини вивченого матеріалу відповідно розділу, допускає у формулюванні правил помилки, що спотворюють їх зміст, непослідовно і невпевнено викладає матеріал.

 

Методичне забезпечення

Навчально-методичний комплекс дисципліни, який включає:

- навчальну програму дисципліни;

- робочу навчальну програму дисципліни;

- комплексну контрольну роботу;

- залікові матеріали;

- модульні контрольні роботи;

- конспекти лекцій;

- інформаційно-методичне забезпечення практичних та семінарських занять;

- теми рефератів для студентів заочної форми навчання.

 

13. Рекомендована література

Базова

1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич: [навчальний посібник]. – Львів, 1990

2. Диляева Н. Д. Культура речи педагога / Н. Д. Диляева: [ученик для пед. вузов]. – М., 2003

3. Капська А. Й. Виразне читання / А. Й. Капська: [навчальний посібник]. – К., 1986

4. Капська А. Й. Виразне читання. Практичні й лабораторні заняття / А. Й. Капська: [навчальний посібник]. – К., 1990

5. Олійник Г. А. Виразне читання / Г. А. Олійник: [навчальний посібник]. – Тернопіль, 2001

6. Олійник Г. А. Виразне читання в початкових класах / Г. А. Олійник: [методичний посібник]. – К., 1979

7. Сербенська О. Л. Культура усного мовлення / О. Л. Сербенська: [навчальний посібник]. – К., 2004

 

Допоміжна

  1. Артобольський В. В. Художнє читання / В. В. Артобольський: [навчальний посібник]. – М., 1978
  2. Буяльський Б. А. Поезія усного слова / Б. А. Буяльський: [навчальний посібник]. – К., 1990
  3. Нечволод Л. І., Паращич В. В. Риторика / Л. І. Нечволод, В. В. Паращич: [навчальний посібник]. – Харків, 2004
  4. Никольська С. Т., Осокін В. В. Виразне читання / С. Т. Никольська, В. В. Осокін: [навчальний посібник]. – Львів, 1990
  5. Олійник Г. А. Основні положення засобів логіко-емоційної виразності читання / Г. А. Олійник: [методичні рекомендації]. – Бучач, 1988