НАКОПИЧЕННЯ БІОМАСИ ДРІЖДЖІВ
Розмноження - це відтворювання нових клітин шляхом брунькування. Споживаючи живильні речовини, клітина синтезує складні сполуки усього організму. Розмножуватися клітини можуть і за відсутності росту. У несприятливих умовах розмноження клітин припиняється, але зростання їх продовжується , вони досягають великих розмірів, витягуються у довжину, що є ненормальним явищем.
При розгляді закономірностей розмноження і росту клітин використовують терміни швидкість і ріст клітин дріжджів, вкладаючи у це поняття інтенсивність утворення клітин чи біомаси.
Про розмноження дріжджів дізнаються із збільшення чисельності клітин, а про ріст - вимірюючи їх розміри.
При періодичному способі культивування швидкість розмноження дріжджів має такі фази росту. Дріжджові клітини у рідкому живильному середовищі починають розмножуватися не спочатку, а через деякий час. У цей період клітини пристосовуються до зовнішнього середовища, діють на нього ферментами і перетворюють складні компоненти у прості, які здатні дифундувати у клітини.
Проміжок часу, протягом якого посіяні у середовище дріжджові клітини ще не почали розмножуватися, зветься лаг-фазою.
Після лаг-фази клітини починають рости, розміри їх збільшуються, утворюються бруньки - починається період розмноження дріжджів. Через проміжок часу, який зветься тривалістю генерації, кількість клітин і їх біомаса подвоюється. У цей період розмноження дріжджів відбувається з постійною питомою швидкістю. При цьому кількість клітин і їх маса збільшуються у геометричній прогресії. Період швидкого розмноження клітин зветься логарифмічною або експоненціальною фазою, тому що у рівнянні, яке описує питому швидкість розмноження культури, розмір часу стоїть у показнику ступеня (експонента). Якщо кількість клітин або їх біомасу виразити у логарифмах, то залежність приросту клітинної маси від часу зображається прямою похилою лінією. У цей період клітини найбільш активні , молоді, швидко брунькуються.
З виснажуванням середовища розмноження дріжджів уповільнюється, приріст клітин зменшується - наступає фаза сповільнення, яку називають також фазою від'ємного прискорення росту. При цьому питома швидкість розмноження поступово знижується.
Із зменшенням вмісту поживних речовин у середовищі розмноження дріжджів зовсім припиняється і настає стаціонарна фаза. Кількість клітин і біомаси не змінюється. Уся клітинна популяція знаходиться у кінцевій стадії свого розвитку.
Через деякий час кількість клітин і біомаси починає зменшуватися. Вичерпавши середовище, клітини для підтримання життя використовують власні резервні речовини. Настає фаза старіння і відмирання культури під дією метаболітів і авто-літичних процесів, які супроводжуються розпадом клітин. Усе це призводить до зменшення біомаси - крива росту ухиляється донизу.
Характер кривої росту дріжджів зумовлений якістю середовища, фізіолого-біохімічними особливостями культури дріжджів і умовами їх культивування. Ці фактори можуть змінити вигляд кривої. Але послідовність фаз залишається.
Збільшення концентрації біомаси від Хо до X характеризується абсолютною (валовою) і максимальною відносною (питомою) швидкістю її розмноження.
Середня валова швидкість росту Vcep за час визначається з рівняння
Найбільша швидкість розмноження (константа росту) визначається з рівняння геометричної прогресії
де е - основа натуральних логарифмів, яка дорівнює 2,3 після логарифмування дорівнює
Для визначення треба дослідним шляхом встановити приріст біомаси у експоненціальній фазі при найбільшій швидкості розмноження на середовищі з надлишком живильних речовин.
Валова швидкість розмноження характеризує збільшення біомаси в абсолютних величинах; питома швидкість - це приріст мікроорганізмів, які утворилися з одиниці їх кількості в одиницю часу, і має розмірність
Між швидкістю розмноження і максимальною питомою швидкістю розмноження .є таке співвідношення
де - кількість брунькувань кожної клітини за одиницю часу, або Швидкість розмноження можна виразити співвідношенням
де - середня тривалість генерації клітин, тобто подвоєння їх кількості або маси.
Швидкість розмноження мікроорганізмів пропорційна, але не дорівнює максимальній швидкості розмноження Якщо число клітин збільшується удвічі за 2 год
Визначивши цей час, можна за цим рівнянням розрахувати
дріжджових клітин досягається тоді, коли вони розвиваються в оптимальному за складом живильному середовищі Й у ньому відсутні інгібітори. - це суто математичний, ніколи не досяжний рівень швидкості розмноження мікроорганізмів. У реальних умовах дріжджі розмножуються не завжди в оптимальних умовах і середовищі. Тому крім розрізняють ще реальну питому швидкість розмноження - вона може досягнути 90%
Вивчення кривої росту в експоненціальній фазі при періодичному процесі стало обґрунтуванням для математичного опису безперервного процесу культивування мікроорганізмів.
Питома швидкість розмноження залежить від концентрації субстрату чи відповідних речовин, які у даних умовах є лімітуючим фактором. Термін лімітуючий фактор включає у себе фактор живлення чи інші фактори, які впливають на Моно і незалежно від нього Новик і Сцилард показали, що між питомою швидкістю розмноження і концентрацією живильних речовин є така залежність
де S - концентрація лімітуючої ріст поживної речовини, яка знаходиться у мінімальній кількості, г/л; Ks -константа насичення, яка чисельно дорівнює концентрації живильної речовини, при якій швидкість розмноження досягає половини максимальної
Між концентрацією живильної речовини у середовищі і швидкістю розмноження дріжджів існує залежність, яка описується рівнянням, аналогічним рівнянню Міхаеліса-Ментена, що характеризує зв'язок між концентрацією субстрату і швидкістю ферментативної реакції. Різниця у тому, що якщо остання проходить при постійній кількості ферменту, то процеси росту клітин супроводжуються збільшенням кількості дріжджів, а отже і кількості ферментів.Тому у рівнянні Моно абсолютна швидкість процесу замінена відносною, тобто швидкістю розмноження перерахованою на одиницю зростаючої біомаси
Це рівняння достатньо точно описує кінетику росту дріжджів у дріжджогене-раторах і головних апаратах бродильної батареї, коли концентрація інгібітора росту спирту невелика. Якщо з одночасним розмноженням дріжджів відбувається спиртове бродіння, продукти, які при цьому утворюються, гальмують розмноження клітин. Залежність питомої швидкості розмноження від концентрації продуктів бродіння описується рівнянням Ієрусалимського
де - питома швидкість розмноження за відсутності продуктів бродіння; Кр-
константа, яка дорівнює концентрації продуктів бродіння, при якій питома швидкість розмноження уповільнюється вдвічі; Р-фактична концентрація цих продуктів.
Однак дослідження УкрНДІСПу показали, що дріжджові клітини досить добре розмножуються і при відносно високих концентраціях спирту в середовищі (6-8 об. %), якщо у ньому відсутні такі лімітуючі фактори, як вміст фосфорного та азотного живлення дріжджів, вміст стимуляторів росту, наявність інгібітор і в. Отже, при безперервному зброджуванні крохмалемістких і мелясних середовищ основним фактором, який лімітує розмноження клітин, є вміст живильних речовин у середовищі, яке зброджується, а не утворення і накопичення у ній спирту.
Питома швидкість розмноження дріжджів залежить також від таких факторів: тривалості перебування клітин у середовищі, швидкості розведення середовища в апараті, температури і рН середовища, осмотичного тиску, активності культури, концентрації клітин у середовищі, концентрації метаболітів, наявності біостиму-ляторів і інгібіторів росту та ін.
Для гомогенно-безперервного культивування дуже важливим показником є швидкість розведення середовища D, тобто швидкість обміну середовища у дріж-джовирощувальному апараті. D показує, яка частка корисного об'єму апарата заповнюється свіжим середовищем протягом 1 год:
де F - швидкість притоку середовища в апарат, м3/год; Vp - робочий об'єм апарата, м3.
При безперервному процесі притік середовища у апарат дорівнює відтоку його з апарата.
Оскільки миттєвий приріст біомаси дріжджів компенсується виносом її з використаним середовищем DX, то стійкий стан процесу визначається залежністю
Це рівняння визначає основну закономірність гомогенно-безперервного способу культивування мікроорганізмів. Коли то сталий режим порушується, дріжджові клітини вимиваються з апарата, концентрація їх зменшується, поживні речовини як слід не використовуються і втрати їх з відтоком збільшуються. З підвищенням концентрації середовища процес стабілізується на новому рівні при більш високій концентрації середовища і меншій концентрації дріжджів. Навпаки, при уповільненому розведенні час перебування клітин у апараті збільшується, поживні речовини повніше засвоюються, кількість клітин стає більшою, знижу-
-------- Теоретичні основи безперервного культивування дріжджів та спиртового бродіння -----------
ється і процес стабілізується на іншому режимі. При безперервному культивуванні мікроорганізмів система автостабілізується.
Час перебування середовища в апараті (оберт апарата) т є величиною, яка зворотня D;
При гомогенно-безперервному культивуванні дріжджів продуктивність апарата дорівнює
Концентрацію біомаси дріжджів X при сталому безперервному процесі визначають за рівнянням
X = Y(S0-S),
де Y - вихід біомаси дріжджів з живильних речовин, економічний коефіцієнт; S0 -концентрація живильних речовин у проточному середовищі; S - концентрація живильних речовин у відходному середовищі.
Найбільш істотним недоліком безперервного розмноження мікроорганізмів є розвиток у середовищі сторонньої мікрофлори, головним чином- бактерій. Сторонні мікроорганізми не тільки потребують тих самих поживних речовин, що і дріжджі, але і виділяють у середовище продукти свого обміну, які пригнічують життєдіяльність дріжджових клітин. Вихід біомаси зменшується.
Розвиток сторонніх мікроорганізмів підпорядковується таким же закономірностям, що і дріжджових клітин.
Якщо швидкість розведення середовища більша максимальної питомової швидкості розмноження сторонніх мікроорганізмів, вони вимиваються із дріжджогене-раторів. При вони затримуються в ньому, концентрація їх зростає.
Коли сторонні мікроорганізми весь час надходять із свіжим середовищем, вони ніколи не можуть бути вимиті з апарата. У цьому випадку притік і ріст дріжджів будуть перевищувати відтік.