Необхідний час стоянки на позиції дощувальної машини ДКШ Поливна норма, мм Час стоянки машини на позиції, хв
Кіч
| м3 /га |
| га |
| Мнт ср = |
| га |
де КЗВ - коефіціїнт земельного використання (КЗВ = 0,95 - 0,98). В даному прикладі маємо:
| Зрошувальні но | рми з врахуванням складу культур | |||
| № поля | Культура | Доля культури в сівозміні | Зрошувальна норма, м /га | Зрошувальна норма з врахуванням складу культур, м3/га |
| М'х'ср = F нет = F бр = |
| га |
| Таблиця 4.3 |
| м3 /га |
При цьому:
F нет = F бр х КЗВ
4.3. Вибір дощувальної машини
Вихідні дані:
Дощувальна машина_________________
| мм/хв |
| і В = |
| маємо: |
Середня інтенсивність дощу (р,ср) складає Параметри водопроникності А =
При виборі дощувальної машини необхідно враховувати фактори, які обмежують їх застосування в тих чи інших умовах. До основних таких факторів відносять: нахил ділянки зрошення, сільськогосподарську культуру та водопроникність фунтів.
| MM. |
Розглядаючи питання впливу водопроникності фунту на вибір дощувальної машини необхідно підкреслити основну вимогу до дощування. Вона полягає в тому, що при поливі дощуванням на поверхні грунту не повинно утворюватись калюж. Час безперервного дощування до початку утворення калюж можна визначити по залежності:
Час стоянки машини на позиції, за який буде подана можлива поливна норма визначаїться по залежності:
(4.6)
|
Результати розрахунків заносяться в табл. 4.4.
mmax = р,Ср X tcT =
Таблиця 4.4
Необхідний час стоянки на позиції дощувальної машини ДКШ Поливна норма, мм Час стоянки машини на позиції, хв
При подальших розрахунках це уточнення необхідно врахувати в таб. 4.5. Висновки
4.4. Уточнення режиму зрошення сільськогосподарських культур. Графік роботи дощувальних машин
Зпівставляючи одержані дані (табл.4.1, 4.2) з рекомендованими (додаток 2. табл. 6) та критичними фазами розвитку культур уточнюємо режим зрошення культур заданої сівозміни (табл. 4.5). При цьому при визначені поливної норми (графа 4) необхідно врахувати, що для однорічних культур з їх віком іде збільшення активного шару фунту, а значить і збільшення величини поливної норми. При цьому кількість поливів (графа 3) і зрошувальна норма (М = Zт) повинні співпадати з даними таблиць 3.3, 4.1,4.2.
Добова продуктивність дощувальної машини (крила) визначаться по формулі:
Fdo6 = Fm хп = 3,6х^0мх,3і' хКзм xN хп, га (4.7)
т
де F3M - продуктивність дощувальної машини (крила) за зміну, га; п - кількість робочих змін за добу; tm - тривалість робочої зміни, год;
QdM - витрати води дощувальною машиною (крилом), л/с; т - прийнята поливна норма (фафа 4), м3 /га;
N - кількість дощувальних машин (крил), які виконують полив на даному полі;
Кзм - коефіцієнт використання робочого часу за зміну (додаток 2, табл 8) Розрахована тривалість поливу визначається як:
(4.8)
Fdo6
де: Fn - площа під конкретною культурою (графа 2), га;
Fdo6 - добова продуктивність машини (крила), га/добу. Слід зазначити, шо фивалість поливу. Як правило, не повинна перевищувати 5-7 діб, тому в противному разі необхідно збільшити тривалість робочої зміни (t,M), або кількість змін (п), або кількість машин (крил), які виконують полив на даному полі (N). Прийнята тривалість поливу (фафа 10) представляї собою округлене значення фафи 9. Строки поливу (початок і кінець) визначають по укомплектованому графіку роботи дощувальних машин (рис. 4.16). Для цього спочатку будують неукомплектований графік (рис. 4.1а). Суть цієї побудови полягає в тому, що кожний полив представляє собою прямокутник з шириною тривалості поливу і висотою, рівною кількості дощувальних машин (крил), які виконують той чи інший полив. Для цього визначають середню дату поливу (графи 5, 6) і наносять її на фафік (рис. 4.1а). Тривалість поливу приймається із графи 10. Кожна культура на фафіку умовно позначається. Комплектування графіку поливу виконують при додержанні слідуючих вимог:
- поливи комплектують при можливості в один ярус;
- в укомплектованому графіку не повинно бути вільних проміжків у першому ярусі, якшо полив, чи його частина представлена в другому ярусі (над проміжком);
- середня дата поливу в укомплектованому графіку не повинна відрізнятись від середньої дати в неукомплектованому більш ніж на 2 доби.
|
|
5. Гідравлічний розрахунок меліоративного каналу
Метою роботи є ознайомлення студентів з основними принципами, особливостями та умовами гідравлічного розрахунку меліоративного каналу з метою визначення його параметрів.
Вихідні дані:
Витрати води, які необхідно подати по каналу (Q,)____________ м Ус:
Ухилення дна каналу (і)________________ ;
Закладення обкосів каналу (т)___________________ .
Суть розрахунків зводиться до того, що при відомих заданих умовах (Q, м3/с, т та і) визначитися з необхідними параметрами каналу (рис. 5.1): глибину води в каналі (/?) та ширину його по дну (Ь).
Розвязок
Проводимо попередні розрахунки:
h = a-\!q = ___________________________ =________ , м
b = (3-ijQ-m)h=__________________ =_______ ,м
Округлюємо до стандартного значення і приймаємо Ь= м.
Після цього методом підбору визначаємо необхідну глибину води в каналі:
1). При h =_________ м.
Площа потоку води (настановить:
w = h(b + mh) =__________________________ =______
Змочений периметр каналу (х) складає:
X = b + 2h\f\ + m2 =____________________________ =_________________ м
Гідравлічний радіус потоку становить:
„ w
/? = -= = М
X
| С = |
| м і п = |
Із рис. (додаток 4) приR =
де: С - коефіцієнт Шезі, який залежить від шорсткості поверхні каналу (п), який для каналів в земляному руслі складає 0,025-0,030, та гідравлічного радіусу (додаток 4, рис. 1).
Середня швидкість потоку води (у)складає:
v = с41гі =
| м/с |
|
Q = wv = _
2). При h =_________ м.
| а/ |
Площа потоку води (постановить: w = h(b + тН) =
Змочений периметр каналу (%) складає: X = Ь + 2 Лл/Гf m2 =
Гідравлічний радіус потоку становить:
R = ^ =
Із рис. (додаток 4) при Л =______ мі п= С =________________
Середня швидкість потоку води (у)складає:
v = cV/T7 =____________________________ =_________ м/с
Q — w 'V —____________________________ = _____________ м3/с
Висновки
|
6. Проектування регулюючої мережі осушувально-зволожувальної
системи
Метою роботи є ознайомлення студентів з основними принципами, особливостями та умовами проектування регулюючої мережі осушувально- зволожувальної системи.
Вихідні дані:
Тип грунту_______________________________
Культура____________________________
Пористість (ГІ) =________________ %;
Найменша вологоємність (Ww) =_______________ %;
Щільність будови грунту (об'ємна маса) (ОМ) -____________ т/м3;
Коефіцієнти фільтрації орного шару ґрунту (К,) =____________ м/доб;
Коефіцієнти фільтрації підорного шару ґрунту (KJ =_________ м/доб;
Прогиб кривої депресії (Z) =_______________ м;
Глибина залягання водоувопу (Ні) =______________ м;
Висота ефективного капілярного підняття (hFJ =_________________ м.
Мінімальне значення норми осушення (Н,„тіп) =____________ м;
Максимальне значення норми осушення (Н„) -______________ м.
6.1. Проектування регулюючої мережі при роботі її в режимі осушення
Розвязок
Найменша вологоємкість осушуваного шару грунту, % від об'єму: НВ =Whb х ОМ = : = %
В такому випадку коефіціїнт водовіддачі складає:
=___________________
100 -------------------------------------------------------------------------------------------------
об'єм води, який необхідно відвести з розрахункового шару грунту за час t, складає:
\Увід = ц xHo,min =_______________________ =___________ м
Шар опадів, який необхідно відвести осушувальною мережею становить: Weid
Р= —----- = =___________ м/доб.
Зовнішній діаметр дрени розраховуємо: d0 = d + 28 ,м
де d - внутрішній діаметр (прийнятий) дрени, м (d=75 - 100 мм);
5- товщина стінки дрени, м ( 5 = 0,011 м) Отже зовнішній діаметр дрени становить:
d0 =_____________________________ =_______________ м.
В такому випадку зовнішній радіус дрени складає:
r0 =do/2=__________________________ =_______________ м.
Глибина закладки дрен в нашому випадку становить:
Т = Н0 + Z + do =___________________________ =______ і
Повна потужність водопроникного шару фунту (НО =______ м;
Відстань від підошви орного шару до розрахункового положення рівня фунтових вод становить:
h = Н0 - hop =____________________________ =____________ м ;
де hop - орний шар фунту (hop = 0,25 -0,30 м).
Поглиблення осушувача в підорний шар становить:
М = Т - hOD = = м.
Коефіцієнт, який враховує недосконалість дренажу становить:
В = 1 + 5,5 ИГІХ г» = =______
; я, т
Виходячи з попередніх розрахунків відстань між дренами становить:
L0 =2 IKj (2 Mh+*1 h2)x [В. м
Lo =
Розвязок.
В даній роботі необхідно визначити відстань між дренами - зволожувачами для умов задачі 6.1.
Рівень підґрунтових вод перед зволоженням відповідає глибині закладки
дрен (Н=Т) =_________ , м;
Вологість в верхньому шарі грунту перед зволоженням становить
Wj = 0,6хНВ = = ;
Відстань до підґрунтових вод
А=Н - he = __________________________ =____________ м.
Із графіка (рис.1, додаток) при П =______ % маємо: W( А) =________ %
Вологість в шарі А до підняття ґрунтових вод розраховуємо за формулою
Wn=77±^)= =_________ о/о
2 -----------------------------------------------------------------------
кількість води, яка необхідна для підйому рівня ґрунтових вод з існуючої глибини до необхідної становить
Wr =. 100 х Ах (W3 - Wn) =____________________ =______ м3 /га
де: W3 - вологість в шарі фунту після підняття підггрунтових вод, % від об'єму.
Вологість у верхньому шарі грунту після зволоження становить:
= П + ЩН) ш = %
2 -----------------------------------------------------------------------------------------
де: W(h) - вологість грунту на відстані hE від рівня ґрунтових вод після їх підняття, тобто на поверхні, (визначається з графіка по аналогії з W( А )) і при
he =_______ м W(h) =___________ %.
Норму капілярного зволоження верхнього шару грунту потужністю hE визначають по формулі:
Wk= 100xhx(W2-W, ) =___________________________ м3 /га
Норма зволоження визначається по формулі:
w3b = Wr + Wk = _____________________ =___________ м3 /га
| і __ і Л Weid _ _ L3 = Lo —— = __ —___ м |
Weifl = м =_____ мм = м3 /га
Таким чином відстань між дренами - зволожувачами становить:
'Увід №в
Зовнішній діаметр дрени розраховуємо: d0 = d + 26 ,м
де d - внутрішній діаметр (прийнятий) дрени, м ( d=75 - 100 мм);
5- товщина стінки дрени, м (5 = 0,011 м) Отже зовнішній діаметр дрени становить:
d0 =______________________________ =_______________ м.
В такому випадку зовнішній радіус дрени складає:
г0 = <У2 =_________________________ =_______________ м.
Глибина закладки дрен в нашому випадку становить:
Т = Н0 + Z + d0 =___________________________ =___________ і
Повна потужність водопроникного шару грунту (Ні) =_____ м;
Відстань від підошви орного шару до розрахункового положення рівня фунтових вод становить:
h = Н0 - hop =____________________________ =____________ м ;
де h^p - орний шар фунту (hop = 0,25 -0,30 м).
Поглиблення осушувана в підорний шар становить:
М = Т - hop =____________________________ =_____________ м.
Коефіцієнт, який враховує недосконалість дренажу становить:
| Н,-Т г0 - |
| х |
В= 1+5,5 "А
Н\ т
| І^АЛЗ А2)* ІВ, М |
Виходячи з попередніх розрахунків відстань між дренами становить:
L0 =2
Lo =
Розвязок.
В даній роботі необхідно визначити відстань між дренами - зволожувачами для умов задачі 6.1.
Рівень підґрунтових вод перед зволоженням відповідає глибині закладки
дрен (Н=Т) =_________ , м;
Вологість в верхньому шарі грунту перед зволоженням становить
W, = 0,6хНВ =________________________ =_____________ ;
Відстань до підфунтових вод
Л=Н - 1іе = __________________________ =____________ м.
Із фафіка (рис. 1, додаток) при П =______ % маємо: W( Д ) =_______ %
Вологість в шарі Д до підняття фунтових вод розраховуємо за формулою
Wn=^±™= =_________ о/о
2 ------------------------------------------------------------------------
кількість води, яка необхідна для підйому рівня ґрунтових вод з існуючої глибини до необхідної становить
Wr =. 100 х Дх (W3 - Wn) =____________________ =______ м3 /га
де: W3 - вологість в шарі фунту після підняття підгфунтових вод, % від об'єму.
| W, |
Вологість у верхньому шарі ґрунту після зволоження становить:
_ П + W{h)
де: W(h) - вологість грунту на відстані h£ від рівня ґрунтових вод після їх підняття, тобто на поверхні, (визначається з фафіка по аналогії з W( Д )) і при
he =_______ м W(h) =___________ %.
Норму капілярного зволоження верхнього шару грунту потужністю hE визначають по формулі:
Wk = 100xhx(W2 -W,) =__________________________ =______ м3 /га
Норма зволоження визначається по формулі:
w3b = Wr + Wk =_________________________________ = м3 /га
Weifl =________ м =_______ мм = ______ м3 /га
Таким чином відстань між дренами - зволожувачами становить:
і __ і Л Weid _ _
Ьз = Lo------ = - м
те ---------------------------------- —~———
|
Висновки.
Література
1. Сільськогосподарські меліорації: методичні рекомендації щодо проведення практичних і самостійних робіт. Суми, 2008. - 47 с.
2. Назаренко 1.1., Смага І.С., Польчина С.М., Черлікова В.Р. Землеробство та меліорація: Підручник / За ред. 1.1. Назаренка. - Чернівці: Книги - XXI, 2006. - 543 с.
3. Волковский П.А., Розова А.А. Практикум по сельскохозяйственным мелиорациям. М.: Колос, 239с.
4. Ерхов Н.С., Мисенев B.C. Практикум по сельскохозяйственной мелиорации и водоснабжению. - М.: Колос, 1977. - 143с.
5. Колпаков В.В., Сухарев И.П. Сельскохозяйственные мелиорации. - М.: Колос, 1981.-328с.
6. Маслов Б.С. и другие. Осушительно-увлажнительные системы- М.:Колос,1981 -280с.
7. Остапчик и др. Информационно-советующая система управления орошением. К.: Урожай, 1989.-248с.
8. Рекомендации по оперативному планированию поливов сельскохозяйственных культур лесостепной зоны УССР. -УкрНИИГиМ, 1990.-28с.
9. Сельскохозяйственные мелиорации /под ред А.И.Безменова. - М.: Колос, 1974.-578с.
10. Харченко О.В. Ресурсне забезпечення та шляхи оптимізації умов вирощування сільськогосподарських культур у Лісостепу України. Суми: Університетська книга, 2005. - 342с.
Харченко Олег Васильович Петренко Юрій Миколайович
Сільськогосподарська меліорація
Робочий зошит з виконання практичних робіт
Суми, РВВ, Сумський національний аг рарний університет, вул. Кірова 160
Підписано до друку:_______ 2012 р. Формат А5: Гарнітура Times New Roman
Тираж:_______ примірників Замовлення Ум. друк. арк.