Варіанти вихідних даних до тематичного комплексного кваліфікаційного завдання
Таблиця 2.6
| Варіанти | Вихідні дані | |||||
| Е, В | RB, Ом | RЛ1, Ом | RЛ2, Ом | RН1, Ом | RН2, Ом | |
| 1,5 | 0,5 | |||||
| 0,5 | ||||||
| 1,5 | 0,5 | |||||
| 0,5 | ||||||
| 0,5 | ||||||
| 1,25 | ||||||
| 2,5 | 1,5 | 3,5 | ||||
| 0,5 | ||||||
| 1,5 | 1,5 | |||||
| 1,5 | 1,5 | |||||
| 0,5 | 1,25 | |||||
| 0,5 | 1,25 | |||||
| 1,5 | ||||||
| 0,5 |
Рішення варіанту №
| Вихідні дані | |||||
| Е, В | RB, Ом | RЛ1, Ом | RЛ2, Ом | RН1, Ом | RН2, Ом |
1. Складаємо принципову електричну схему описаного електричного кола. Навантаженням є освітлювальні установки. Окремі елементи кола виділяємо жирними лініями, а їх з'єднуючі проводи – тонкими лініями. Позначаємо номери проводів.
| PV1 |
| ЛЕП 1 |
| ЛЕП 1 |
| + |
| – |
| G |
| ЕL1 |
| PV2 |
| ЕL2 |
| PV3 |
| ЛЕП 2 |
| ЛЕП 2 |
| PA |
| SА1 |
| SА2 |
Рисунок 2.3 - Принципова електрична схема кола:
G – генератор постійного струму;
ЛЕП 1 , ЛЕП 2 – лінії електропередачі;
ЕL1 , ЕL2 – електроосвітлювальні пристрої (навантаження);
SA1 , SA2 – вимикачі;
РА – амперметр;
РV1… РV3 – вольтметри.
2. Складаємо розрахункову схему електричного кола, прийнявши наступні допущення:
– опори прямого і зворотнього проводів лінії електропередачі зосередити в одному місці;
– опорами проводів, які з'єднують елементи кола, зневажити;
– опором амперметра зневажити;
– опори вольтметрів прийняти рівним нескінченності.
| Rл1 |
| Rн1 |
| U |
| Uл1 |
| Uн1 |
| Е |
| Rв |
| Uв |
| I |
| Rн2 |
| Rл2 |
| Uл2 |
| UН2 |
| I1 |
| I2 |
Рисунок 2.4 - Розрахункова схема електричного кола:
Е – е.р.с., що розвиває генератор;
Rв – внутрішній опір генератора;
Rл1, Rл2 – опори ліній електропередачі;
Rн1,Rн2 – опори навантажень (освітлювальних пристроїв);
I – сила струму в першій лінії електропередачі;
I1 – сила струму першого навантаження;
I2 – сила струму у другій лінії електропередачі
(другого навантаження);
Uв – спадання напруги в генераторі;
U1 – напруга на затисках генераторів;
Uл1 , Uл2 – спадання напруги в лініях електропередачі;
UН1 – напруга на затискачах першого навантаження;
UН2 – напруга на затискачах другого навантаження.
3. Виконуємо розрахунок електричного кола:
– замінюємо послідовно включені опори другої лінії RЛ2 і навантаження RН2 одним еквівалентним опором R2;
; 
– складаємо нову еквіваленту розрахункову схему кола:
| Rл1 |
| Rн1 |
| U |
| Uл1 |
| Uн1 |
| Е |
| Rв |
| Uв |
| I |
| R2 |
| I1 |
| I2 |
Рисунок 2.5 - Еквівалентна розрахункова схема електричного кола.
– замінюємо паралельно включені опори першого навантаження RН1 та R2 одним еквівалентним опором R12;
; 
–
| I |
| Rл1 |
| U |
| Uл1 |
| Е |
| Rв |
| Uв |
| R12 |
| UН1 |
Рисунок 2.6 - Еквівалентна розрахункова схема електричного кола.
– визначаємо силу електричного струму в першій лінії електропередачі I:
; 
– визначаємо напругу на затискачах генератора U:
; 
– визначаємо спадання напруги в першій лінії електропередачі UЛ1:
; 
– визначаємо напругу на затисках першого навантаження UН1:
; 
– визначаємо силу електричного струму в розгалуженні першого навантаження I1:
; 
– визначаємо силу електричного струму в другій лінії електропередачі I2:
складаємо рівняння за першим законом Кірхгофа для вузла 1:
I – I1 – I2 = 0; звідки знаходимо: I2 = I – I1;
I2 =
– визначаємо спадання напруги в другій лінії електропередачі UЛ2:
; 
– визначаємо напругу на затискачах другого навантаження UН2:
; 
– визначаємо потужність, яка розвивається генератором РГ:
; 
– визначаємо втрати потужності в генераторі РВ:
; 
– визначаємо сумарні втрати потужності в лініях електропередачі РЛ:
; 
; 
; 
– визначаємо потужність, яку споживає перше навантаження РН1:
; 
– визначаємо потужність, яку споживає друге навантаження РН2:
; 
– визначаємо сумарну потужність навантаження РН:
; 
– визначаємо коефіцієнт корисної дії першої лінії електропередачі hЛ1:
; 
– визначаємо коефіцієнт корисної дії другої лінії електропередачі hЛ2:
; 
– визначаємо коефіцієнт корисної дії генератора hг:
; 