Класифікація витрат робочого часу, структура норми часу

LekOPYtnp

Тема 5 – Технічне нормування праці (ТН)

Питання:

1. Завдання нормування праці та види норм праці

2. Класифікація витрат робочого часу, структура норми часу

3. Методи встановлення норм праці

4. Аналіз стану нормування праці на підприємстві та перегляд норм

Література: Філіппов – с. 148 – 170

А.Н.Жигалов - с.173-218

Роздаточний матеріал: мал. 9.1 – 9.5

 

Завдання нормування праці та види норм праці

 

Нормування має за мету встановлення міри праці працівників у формі різноманітних норм праці.

Норми праці є основою для раціональної організації та оплати праці, планування праці і оплати праці.

Норми, які обґрунтовані економічно і фізіологічно, носять назву технічно (науково) обґрунтованих.

Тому головним завданням нормування праці являється встановлення технічно обгрунтованих норм.

 

ВИДИ НОРМ ПРАЦІ

 

 

 


Нчас – норма часу, витрати часу на вироблення одиниці продукції; використовують на ручних та машинно-ручних операціях;

 

Нч, обс – норма часу обслуговування, витрати часу на обслуговування одиниці обладнання, площі; наприклад, навантаження або розвантаження вагону, обслуговування сушарки – 0,72 люд.зміну; використовують на машинних операціях;

 

Нчис – норма чисельності, кількість працівників, потрібних для обслуговування робочого місця, технологічної лінії, одиниці обладнання, комплексу обладнання; наприклад, норма обслуговування механізованої лінії СОБ (включаючи сепаратор ЗСМ-100, сушарку ДСП та автомобілерозвантажувач) дорівнює 5 люд.; використовують на машинних операціях;

 

Нвир – норма виробітку, обсяг продукції, який повинно виробити за одиницю часу однією людиною або групою працівників; наприклад, для вантажників встановлюють норму навантаження або розвантаження у тоннах за зміну; використовують на ручних та машинно-ручних операціях;

 

Нзав – нормоване завдання, встановлює склад та обсяг робіт для одного працівника або для групи працівників за деякий час; використовують при нормуванні різноманітних робіт, в основному у допоміжному виробництві;

 

Нобсл – норма обслуговування, це кількість одиниць обладнання, робочих місць, які необхідно обслуговувати одному або групі працівників; наприклад, у розмельному відділенні млина Нобсл=15 розмельних верстатів на одного робітника.

Норми праці можуть бути встановлені на одну людину (індивідуальні норми) або групу працівників – бригаду (бригадні норми).

Також існують норми витрат праці в управлінській діяльності:

- норми часу на виконання операцій, функцій;

- норми чисельності для виконання управлінських функцій працівниками підрозділів заводоуправління;

- норми управляємості (це кількість підпорядкованих осіб або підрозділів, які можуть бути підпорядковані одному керівнику при нормальному його навантаженні).

Норми можуть бути міжгалузевими, галузевими та внутрішньозаводськими.


Класифікація витрат робочого часу, структура норми часу

Аналітична (РМ – 9.1)

Тзм = Тпз + Тор + Торм + Тзр + Твоп + Тотп + Ттп + Тпвр

Трч Тпер

Тор = То + Тд

Твоп = Тв + Топ

Тпз - час підготовчо-заключних операцій;

Тор – час оперативної роботи (в т.ч. То –час основної роботи, Тд –час допоміжної роботи);

Торм – час обслуговування робочого місця;

Тзр – час зайвої роботи;

Твоп– час на відпочинок та особисті потреби (в т.ч. Тв – час відпочинку, Топ – час на особисті потреби);

Тотп– час організаційно-технічних перерв;

Ттп – час технологічних перерв;

Тпвр – час перерв з вини робітника.

Графічна

 

Знання структури витрат робочого часу дозволяє:

- виявити резерви поліпшення його використання і визначити заходи з покращення використання РЧ;

- розрахувати норми часу і норми виробітку.

Норма часу (штучно-калькуляційний час), який витрачають на один виріб має таку структуру (РМ – 9.2):

Нчас = tшт,к = tор + tорм + tвоп + tтп + tпз ,

де: tпз = Тпз / N (N – кількість виробів, які виробляють за зміну)

Норму часу без урахування tпз називають штучним часом, який має таку структуру:

tшт = tор + tорм + tвоп + tтп

tор та tпз визначають безпосереднім вимірюванням методом хронометражу, tорм, tвоп, tтп визначають у пропорції до tор.