Трансфери - це операції без компенсацій, тобто без зустрічного потоку товарів, послуг і т.п
Економічні операції поділяються на групи (схема. 4.1.).
• Операції з товарами і послугами відносяться до процесу виробництва, обміну і використання товарів і послуг за видами діяльності і секторами економіки. Вони включають операції з товарами і послугами, створеними в даному періоді.
• Операції з доходами - це операції, що здійснюються для розподілу і перерозподілу доданої вартості вітчизняних господарських одиниць і закордонних виробників, а також для перерозподілу доходів.
• Операції з фінансовими інструментами являють собою придбання фінансових активів і прийняття фінансових зобов'язань інституційними одиницями в різних секторах економіки.
СНР передбачає побудову рахунків.
Національні рахунки - набір взаємопов'язаних таблиць у вигляді балансових побудов. За методом побудови національні рахунки аналогічні бухгалтерським рахункам. Кожен рахунок представляє собою баланс у вигляді двохсторонньої таблиці, в якій кожна операція відображається двічі: один раз - в ресурсах, другий - у використанні. Результати операцій балансується за допомогою балансуючої статті, яка є ресурсною статтею наступного рахунку.
Класифікація рахунків в СНР.
1. Рахунки можуть будуватися для чотирьох рівнів:
• консолідовані рахунки (для економіки в цілому);
• рахунки для секторів економіки;
• рахунки для секцій (галузей) економіки;
• рахунки для окремих економічних операцій.
2. Розрізняють групи рахунків:
• рахунки інституційних секторів;
• рахунки операцій;
• рахунки зовнішніх операцій.
- Рахунки інституційних секторів включають:
• рахунки поточних операцій;
• рахунки нагромадження;
• баланси активів та пасивів.
- У свою чергу, рахунки нагромадження включають:
• рахунок операцій з капіталом;
• фінансовий рахунок;
• рахунок інших змін в активах.
Операції з фінансовими інструментами (придбання інституційними одиницями-резидентами фінансових активів і прийняття фінансових зобов'язань) знаходять висвітлення у фінансовому рахунку.
Фінансовий рахунок показує, яким чином одні сектори одержують необхідні фінансові ресурси, приймаючи фінансові зобов'язання, чи зменшуючи ті чи інші активи, і як інші сектори розпоряджаються надлишком власних фінансових ресурсів, здобуваючи фінансові активи, чи зменшуючи свої зобов'язання. Операції з фінансовими активами і пасивами відбиваються у фінансовому рахунку через їхні зміни.
Схема рахунку має вигляд:
| Зміни в активах | Операції і балансуючі статті | Зміни в пасивах і чистій вартості капіталу |
| Чисте запозичення (-) / чисте кредитування (+) Монетарне золото і спеціальні права запозичення (СПЗ) Гоівка і депозити Цінні папери, крім акцій Позички Акції й інші види пайової участі в капіталі Страхові техніні резерви Інші рахунки дебіторів і кредиторів |
На сьогоднішній день даний рахунок в національних рахунках України не складається.
Рахунки будуються як для економіки в цілому, так і для окремих секторів.
У зв’язку з особливостями різних інституційних одиниць, що складають сектор "Фінансові корпорації", доцільно складати рахунки для даного сектора з виділенням наступних підсекторів:
• центральний (національний) банк;
• комерційні банки;
• страхові компанії;
• недержавні пенсійні фонди;
• інші фінансові установи.
Показники результатів економічної діяльності в СНР підрозділяються на показники валових і кінцевих (чистих) результатів. Валові показники відрізняються від чистих на величину споживання основного капіталу.
Методологічні особливості розрахунку результатів діяльності для основних підсекторів сектора "Фінансові корпорації".
Банки
Обсяг випуску послуг банками і фінансовими установами, що виступають як фінансові посередники, складається з двох частин:
- вартість прямих послуг, до яких відносяться ведення рахунків клієнтів, збереження цінностей у сейфах, обмін валюти, які вимірюються розміром прямих платежів за ці послуги;
- вартість послуг фінансового посередництва, що полягає в акумулюванні тимчасово вільних коштів одних одиниць і наданні їх у користування іншим одиницям, плата за які надходить фінансовим установам не у формі прямих платежів за надані послуги, а у формі відсотків і інших доходів від власності, що не можуть безпосередньо розглядатися як платежі за зроблені послуги.
Вартість послуг фінансового посередництва розраховується непрямим шляхом як різниця між доходами від власності, отриманими фінансовими посередниками, і відсотками, виплаченими фінансовими посередниками їхнім кредиторам.
Величина вартості непрямих послуг фінансового посередництва (НПФП) може бути розрахована за наступною формулою:
НПФП = (П1 - П0) + (П0 - П2) = П1 - П2
де П0 – чисті відсотки, що не містять елемента оплати послуг;
П1 – відсотки, отримані за надання фінансових ресурсів;
П2 – відсотки, вплачені за злучені фінансові ресурсів.
Особливістю діяльності центральних (національних) банків полягає в тому, що основним джерелом їхніх ресурсів є не залучення вільних засобів, а емісія грошей, і їхньою найважливішою функцією є поряд з фінансовим посередництвом, загальноекономічне регулювання.
Випуск послуг центральними банками розраховується як сума поточних витрат, тобто проміжного споживання (покупка товарів і нефінансових послуг у нефінансових підприємств) і оплати праці.
Непрямі послуги фінансового посередництва (НПФП) центрального банку визначаються як різниця між усім випуском і оплатою його послуг.
Випуск послуг комерційними банками розраховується як сума прямої оплати послуг і непрямих послуг фінансового посередництва (НПФП). Непрямі послуги фінансового посередництва, у свою чергу, визначаються як різниця між отриманими доходами від власності і виплаченими відсотками.
Проміжне споживання для комерційних банків розраховується як сума вартості товарів і нефінансових послуг, придбаних у нефінансових підприємств.
Страхові компанії
Послуги страхових компаній включають послуги зі страхування життя, майна та інших видів страхування.
Випуск послуг страхування визначається за наступною формулою:
ВПС = СП+ЧД-СВ-ТР,
де, ВПС - випуск послуг страхування;
СП - страхові премії за усіма видами страхування;
ЧД - чистий дохід від інвестування технічних резервів страхування;
СВ - страхові відшкодування за усіма видами страхування;
ТР - зміна технічних резервів страхування.
Фінансовий сектор
Фінансовий сектор містить дані грошово-кредитної статистики (огляд депозитних корпорацій, депозити, кредити, цінні папери), статистики фінансового ринку (процентні ставки, ринок державних цінних паперів тощо), а також інформацію, що використовується для складання фінансового рахунку СНР.
Грошово-кредитна статистика України складається за міжнародними стандартами відповідно до "Керівництва з грошово-кредитної та фінансової статистики" (МВФ, 2000) та "Довідника зі складання грошово-кредитної статистики" (МВФ, 2008) і містить дані про запаси фінансових та нефінансових активів і пасивів Національного банку України та банків, що створені та діють на території України.
Методологія складання грошово-кредитної статистики узгоджується з вимогами Системи національних рахунків (1993 рік), Керівництва з платіжного балансу (МВФ,1993), Керівництва зі статистики державних фінансів (МВФ,2001), інших офіційних видань Міжнародного валютного фонду та міжнародних організацій. Дані складаються та поширюються щомісяця.