Структура навчальної дисципліни
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Зарубіжна література (античність)
галузі знань0203 Гуманітарні науки
напрямів підготовки 6.020303 Філологія.* Мова (англійська) та література
Філологія.* Мова (німецька) та література
факультет іноземної філології
Кам’янець-Подільський – 2012 рік
Робоча програма навчальної дисципліни «Зарубіжна література (античність»
для студентів за напрямами підготовки 6.020303 Філологія.* Мова (англійська) та література; 6.020303 Філологія.* Мова (німецька) та література.
„30” серпня, 2012 року - 23 с.
Розробники програми: Шулик П. Л., кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри германських мов і зарубіжної літератури
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри германських мов і зарубіжної літератури
Протокол від “30” серпня 2012 року № 1
Завідувач кафедри германських мов і зарубіжної літератури
О.В. Кеба
“30” серпня 2012 року
Схвалено методичною радою факультету іноземної філології
Протокол від “30” серпня 2012 року № 1
Голова методичної ради факультету “30” серпня 2012 року
Т.М. Петрова
“30”серпня 2012року
Ó__________, 20__ рік
Ó __________, 20__ рік
Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 2 | Галузь знань 0203 Гуманітарні науки | Нормативна | |
| Напрям підготовки 6.020303 Філологія.* Мова (англійська) та література; 6.020303 Філологія.* Мова (німецька) та література. | |||
| Модулів – | Рік підготовки: | ||
| Змістових модулів – 2 | 1-й | 1-й | |
| Семестр | |||
| Загальна кількість годин – 80 | 1-й | 1-й | |
| Лекції | |||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 2 | Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 28 год. | 8 год. |
| Практичні, семінарські | |||
| 12 год. | 4 год. | ||
| Лабораторні | |||
| -. | - | ||
| Самостійна робота | |||
| 40 год. | 68 год. | ||
| Модульні контрольні роботи | |||
| Вид контролю: екзамен |
Примітка:
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 1:1
для заочної форми навчання – 1:5
- Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета: залучення студентів до найвищих досягнень літератури та культури названої епохи як загальнолюдських духовних цінностей, виховання естетичного смаку, високої читацької культури, формування вмінь та навичок літературознавчого аналізу, а також підвищення рівня фахової підготовки словесника, розвиток творчих якостей і професійних здібностей майбутніх вчителів.
Завдання: Основне завдання курсу – ознайомлення студентів з особливостями зародження і специфікою функціонування західноєвропейської літератури в добу античності.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
· головні поняття та терміни, пов’язані з літературою і культурою античності;
· основні етапи розвитку літератури названого періоду;
· періодизацію цієї літератури;
· її основних представників;
· тексти авторів, передбачених програмою;
· вплив літератур античності на подальший розвиток світового літературного процессу;
вміти:
· аналізувати літературно-історичні явища епохи;
· швидко і вправно орієнтуватись у літературному процесі античності;
· аналізувати художні твори, передбачені програмою;
· писати рецензії на твори будь-якого жанру;
· мати первісні навички наукового підходу до історії зарубіжної літератури.
Програма навчальної дисципліни
Змістовий модуль 1
Давньогрецька література
Тема 1. Вступ
Термін і поняття «Давній Схід» і «античність», їх географічні, історичні і хронологічні межі. Поняття “античної літератури”. Вплив давньосхідної і античної спадщини на літератури доби Середньовіччя, Відродження, ХVІІ і ХVІІІ ст. і пізніші періоди. Антична література як джерело сюжетів і образів, скарбниця соціального і морального досвіду, “вічних” проблем людського існування, моделей людської поведінки. Переосмислення античних сюжетів у ХХ ст.
Література Давнього Сходу
Найдавніші літератури світу: давнього Єгипту, Месопотамії. «Молоді» літератури Давнього Сходу: давньокитайська (XII ст. до н. е.— III ст. н. е.), давньоіндійська (IX ст. до н. е.— III ст. н. е.), давньоіранська (IX ст. до н. е.— IV ст. н. е.) і давньоєврейська (XII ст.. до н. е.— II ст. н. е.). Давньоіндійська література. Веди. Епос: Магабгарата та Рамаяна. Давньоіранська «Авеста». Давньоєврейська Біблія.
Давня грецька література
Періодизація грецької літератури. Різні підходи до періодизації. Унікальність грецької літератури.
Тема2. Архаїчний період
Долітературний підперіод до середини ІХ ст.
Кріто-Мікенська культура, її значення для розвитку грецької міфології. Боги старшого і молодшого поколінь. Найголовніші міфологічні цикли. Пісенна творчість: аеди і рапсоди. Робочі, культово-обрядові, застольні пісні. Дидактичні жанри — байки, казки. Походження епічних пісень.
Гомерівський підперіод або підперіод розкладу родової формації – кінець ІХ-VІІІ ст. до н.е.
Міф про Троянську війну. Гомер і гомерівське питання. Зміст “Іліади” — військово-героїчної епопеї і “Одіссеї” — епічної казково-пригодницької, родинно-побутової поеми. Основні ідеї і структури поем. Ідеалізація образів героїв. Особливості майстерності Гомера: повільність розповіді, прийом ретардації, епічний простір. Гекзаметр.
Гесіод і дидактичний епос. Система міфологічних уявлень у “Теогонії”. Настановча поема “Роботи і дні”.
Гомерівські гімни.
Кіклічні поеми, їхні особливості
Тема 3. Класичний період
Грецька література в епоху ствердження полісної системи (VІІ-VІ ст. до н.е.).
Інтенсивний розклад родової формації. Встановлення рабовласницького устрою.
Занепад героїчного епосу.
Лірика. Походження і умовність терміну. Жанри лірики. Елегія та її особливості. Творчіcть Солона, Калліна, Тіртея, Феогніла, Мімнерма.
Ямбічна лірика, її сатирично-викривальний зміст. Творчість Архілоха; епіграми Сімоніда.
Мелічна лірика (мелос). Монодійна лірика — поезія особистих почуттів. Громадські, застольні й любовні мотиви в творчості Алкея. Тема жіночої співдружності, весільних обрядів і кохання в поезії Сапфо. Любовна і застольна лірика Анакреонта.
Хорова лірика, її види: гімни, пеани, дифірамби, парфенії. Вищий розквіт хорової лірики у творах Піндара і Вакхіліда.
Байки Езопа, езопівська мова.
Грецька література епохи розквіту (або аттичний підперіод, V-ІV ст. до н.е.)
Греко-перські війни. Поняття афінської рабовласницької демократії. Її становлення (“Час Перікла”) і занепад. Розвиток драматичних і прозових жанрів.
Джерела грецької драми: народні свята на честь бога Діоніса, богині Деметри, культ мертвих, культ героїв. Основні види драми: трагедія, комедія, драма сатирів.
Походження трагедії, її композиція. Виникнення театру, його складові частини: театрон, орхестра, скена. Хор і актори. Одяг акторів, маски, котурни. Театральний реквізит, декорації. Роль театру в соціально-політичному і духовному житті Греції.
Есхіл — “батько трагедії”, поет становлення афінської рабовласницької демократії. Біографічні дані. Світогляд. Проблематика перших трагедій (“Перси”, “Прометей закутий”). Проблема прокляття і родової помсти в трилогії “Орестея”. Особливості трагічних персонажів. Еволюція майстерності Есхіла. Нововведення: трагедія — засіб ідейного впливу на співгромадян; введення другого актора; формула трагічного мовчання; введення трилогій; монументальність персонажів; декорації, маски; театральні технічні засоби. Особливості мови Есхіла.
Софокл – поет розквіту афінської рабовласницької демократії. Біографічна довідка, політична активність, світогляд. Трагедії “Едіп-цар”, “Едіп у Колоні”, “Антигона”. Розвиток драматургічної техніки в творчості Софокла. Нововведення: відмова від трилогій, поява третього актора, зменшення хорових партій, “приземлення” трагедій, розкриття внутрішнього світу героя, прийом контрасту в системі образів і в композиції.
Евріпід — поет кризи афінської рабовласницької демократії. Трагедії “Медея”, “Іполіт”. Зміна традиційної трагедії та перехід до якісно нового драматичного жанру.
Давня аттична (політична) комедія
Фольклорні джерела комедії. Комос, фалічні пісні, типові маски. Характерні ознаки і прийоми давньої комедії: політичне спрямування, сатирична загостренність, сміливість критики, особисті нападки, фантастичний фон, злободенність і актуальність. Тематика, карикатурність і гротеск, пародія, травестія міфів, протиборство сторін.
Структура комедії. Кратін, Евполід.
Арістофан. Біографічні данні, світогляд. Тема війни і миру (комедія “Мир”), сатира на внутрішню і зовнішню політику радикальної верхівки афінської демократії (комедії “Вершники”, “Оси”). Критика нових суспільно-філософських напрямів у комедії “Хмари”. Значення творчості Арістофана.
Проза V – ІV ст.ст. до н.е.
Класифікація прозової літератури в античності: історіографія, красномовство, філософія.
Історіографія. Геродот і його “Історія”. Фукідід. Новий підхід до історичних подій. Його світогляд і художні принципи (“Історія Пелопонеської війни”). Ксенофонт. “Грецька історія” як продовження “Історії” Фукідіда, відмінність. Суб’єктивність Ксенофонта, раціоналістичне осмислення життя людини.
Красномовство. Його розвиток у зв’язку з розквітом афінської демократії, засіб ідеологічного впливу на маси. Риторика — теорія ораторського мистецтва. Види корасномовства: політичні, судові, урочисті промови, епітафії. Політична промова, її будова, характерні ознаки: громадянський пафос; патріотизм; заклики до єднання. Демосфен — найвидатніший оратор Еллади. “Філіппіки”. Боротьба Демосфена за незалежність і демократію афінської держави. “Судова промова”, ії найвидатніший представник — Лісій. Урочиста промова і творчість Ісократа. Епітафій — надмогильна промова, її структура і наявність громадянських, патріотичних і виховних мотивів, звернення до молоді і родичів.
Філософська проза. Геракліт. Демокріт. Сократ. Платон. Арістотель. “Поетика” Арістотеля і проблеми літератури і мистецтва. Вчення про трагедію і її складові частини, “катарсис”. Історичне значення “Поетики” в античності і нові часи. І.Я. Франко про творчість Арістотеля.
Тема 4. Елліністичний період (ІІІ – І ст.ст. до н. е.)
Еллінізм. Його суспільство і культура. Завоювання Олександра Македонського і поширення впливу грецької культури на країни Малої Азії Близького Сходу і Північної Африки. Олександрія як новий культурний центр. Музей і бібліотека, зародження філології як науки. Філософські шляхи епікурейців, кініків і стоіків, “високі” і “низькі” жанри літератури.
“Нова” аттична комедія. Структура комедії, її завдання. Гуманістичні тенденціі комедій Менандра, людяність його образів, поглиблення їхніх індивдуальних характеристик. Значення творчості Менандра в античності і нові часи.
Олександрійська лірика. Каллімах, Феокріт, Аполоній Родоський. Боротьба напрямів в Олександрійській ліриці. Протиставлення міфологічної тематики світові почуттів сучасників. Шукання нових форм. Поява нових героїв, любовно-еротична тематика в Олександрійській ліриці.
Тема5. Римський період ( II ст. до н. е. – III ст. н. е.)
Завоювання Греції Римом з середини ІІ ст. до н. е. і швидкий занепад її культури. “Всесвітня історія” Полібія. Діалоги Лукіана. Плутарх “Паралельні життєописи”.
Поява античного роману. Буколічний роман Лонга “Дафніс і Хлоя”. Тематична строкатість роману Харітона “Повість про кохання”. Ознаки розкладу античної ідеології в романі. Літературна доля роману в пізніші часи. Значення античного роману для подальшого формування жанру роману.
Змістовий модуль 2
Давньоримська література
Історичне значення римської літератури. Її місце в літературному процесі античного світу. Вплив Греції.
Періодизація римської літератури.
Тема 1. Римська література епохи республіки
Долітературний період (до середини IIІ ст. до н. е.)
Раннє римське суспільство. Римський фольклор: культові і обрядові пісні, трудові, побутові, застольні, неннії та ін. Особливості римської міфологіі. Фольклорна драма, сатура і ателана з її постійними масками. Сатурнів вірш — найдавніший зразок римської поезії. Перші прозові пам’ятники — надписи, аннали.
Ранній період (середина IІI — середина ІІ ст. до н. е.)
Становлення і розквіт римської рабовласницької республіки, її аристократичний характер.
Завойовницька політика Риму. Специфіка римського суспільства і його культури. Причини пізнього виникнення літератури. Творчість Гнея Невія. Римський театр. Комедія плаща, трагедія-претекста.
Творчість Плавта, демократична спрямованість комедій Плавта. Їхні особливості: композиція, типові персонажі, еволюція і романізація, образ хитрого раба, комізм і буфонада, простота мови. Комедіі “Псевдол”, “Хвальковитий воін”, “Скарб”. Вплив творів Плавта на пізнішу комедію.
Теренцій. Гуманно-філантропічне спрямування комедій, орієнтація на новоаттичну комедію, прийом контамінації. Комедіі “Брати”, “Свекруха”. Відмінність від комедій Плавта. внесок Теренція у створенні літературної латинської мови. Місце Теренція в історії європейського театру.
Література періоду громадянських війн (до 31 р. до н. е.)
Римське суспільство і культура останнього сторіччя республіки. Криза традиційної ідеології. Творчість Цицерона. Юлій Цезар, видатний політичний діяч, полководець, оратор, історіограф. Мемуари Цезаря. Сатира Луцилія. Школа “неотериків”. Любовна поезія Катулла. Лукрецій і його поема “Про природу речей” — найвизначніша пам’ятка матеріалістичної думки античності. Мета поеми, пропаганда матеріалістичної філософії Епікура. Теорія атомів, учення про природу, походження людини і її культури.
Тема 2. Римська литература епохи імперії
Література ранньої імперії (до 30 – 40 рр. н.е.) (або золотий вік римскої літератури, вік Августа)
Встановлення принципату. Політична і релігійно-моральні реформи Октавіана Августа. Припинення громадянських війн, початок мирного періоду розвитку держави. Розквіт літератури і формування римського класичного стилю. Гуртки Мецената, Мессали й Поліона. Занепад політичного красномовства. Звернення до великих літературних форм, поглиблення зображення людських почуттів, відсутність значних соціальних проблем.
Вергілій. Життя і творчість. “Буколіки”— ідеал спокійного людського життя. “Георгіки”— ідеалізація сільської праці. Ідейно-політичні завдання “Енеїди”. Стиль, художні особливості поеми.
Горацій. Життя і творчість. Політичні і особисті тенденції “Еподів”, філософський зміст “Сатир”. Поетичні “Послання” Горація і його “Мистецтво поезії”.
Овідій. Біографія, творчість, ставлення до імперії. Ранні “Любовні елегії”, “Метаморфози”, зміст і композиція. Творчість Овідія у вигнанні. “Скорбні елегії” і “Понтійські листи”.
Література пізнішної імперії
Зовнішній розквіт і швидкий занепад римського суспільства і його культури в I ст. н.е. Сенека, його творчість. Лукіан і його історичний епос “Ферсаліі”. Сатири Персія. Петроній і його “Сатирикон”. Федр, особливості його байок.
Епоха Флавіїв і Траяна. Епіграми Марциала. Сатири Ювенала. Історичні твори Тацита. Роман Апулея “Метаморфози, або Золотий осел”.
Поширення і перемога християнства, падіння античного світоспоглядання. Початок християнської літератури. Перехід до епохи Середньовіччя.
Структура навчальної дисципліни
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | |||||||||||
| денна форма | Заочна форма | |||||||||||
| усього | у тому числі | усього | у тому числі | |||||||||
| л | п | лаб | інд | с.р. | л | п | лаб | інд | с.р. | |||
| Модуль 1 | ||||||||||||
| Змістовий модуль 1. Давньогрецька література | ||||||||||||
| Тема 1. Вступ. Література Давнього Сходу | ||||||||||||
| Тема 2. Давня грецька література. Архаїчний період | ||||||||||||
| Тема 3. Класичний період | ||||||||||||
| Тема 4. Елліністичний період | ||||||||||||
| Тема 5. Римський період | ||||||||||||
| Разом за змістовим модулем 1 | ||||||||||||
| Змістовий модуль 2. Давньоримська література | ||||||||||||
| Тема 1. Римська література епохи республіки | ||||||||||||
| Тема 2. Римська литература епохи імперії | ||||||||||||
| Разом за змістовим модулем 2 | ||||||||||||
| Усього годин |
- Зміст теоретичної підготовки
| № з/п | Назва змістового модуля. Теми і підтеми | К-сть годин | Література | Наочні посібники, ТЗН |
| Змістовий модуль 1. Давньогрецька література Тема 1. Вступ. Література Давнього Сходу. | ||||
| 1. | Термін і поняття «Давній Схід» і «античність», їх географічні, історичні і хронологічні межі. Поняття “античної літератури”. | 1, 2 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| 2. | Найдавніші літератури світу: давнього Єгипту, Месопотамії. «Молоді» літератури Давнього Сходу. Давньоіндійська література. Веди. Епос: Магабгарата та Рамаяна. Давньоіранська «Авеста». Давньоєврейська Біблія. | 1, 2, 36 – 38 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| Тема 2. Давня грецька література. Архаїчний період | ||||
| 3. | Долітературний підперіод до середини ІХ ст | 1 – 14, 23, 26, 27, 28, 30, 33 – 39, 41, 43 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| 4. | Гомерівський підперіод або підперіод розкладу родової формації – кінець ІХ-VІІІ ст. до н.е. | 1 – 14, 23, 26, 27, 28, 30, 33 – 39, 41, 43, 49 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| Тема 3. Давня грецька література. Класичний період | ||||
| 5. | Грецька література в епоху ствердження полісної системи (VІІ-VІ ст. до н.е.). Лірика | 1 – 14, 21, 42,43, 47 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Схеми віршових розмірів | |
| 6. | Грецька література епохи розквіту (або аттичний підперіод, V-ІV ст. до н.е.). Розвиток драматичних і прозових жанрів. Джерела грецької драми: народні свята на честь бога Діоніса, богині Деметри, культ мертвих, культ героїв. Основні види драми: трагедія, комедія, драма сатирів. | 1 – 14, 16, 31, 32, 44 – 46, 48 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| 7. | Грецька література епохи розквіту (або аттичний підперіод, V-ІV ст. до н.е.). Походження трагедії, її композиція. Виникнення театру, його складові частини: театрон, орхестра, скена. Есхіл — “батько трагедії”, поет становлення афінської рабовласницької демократії. | 1 – 14, 16, 31, 32, 44 – 46, 48 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| 8. | Софокл – поет розквіту афінської рабовласницької демократії. Евріпід — поет кризи афінської рабовласницької демократії | 1 – 14, 16, 31, 32, 44 – 46, 48 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| Змістовий модуль 1. Давньоримська література Тема 2. Римська литература епохи імперії | ||||
| 1. | Встановлення принципату. Політична і релігійно-моральні реформи Октавіана Августа. Розквіт літератури і формування римського класичного стилю. Гуртки Мецената, Мессали й Поліона. Занепад політичного красномовства. Звернення до великих літературних форм, поглиблення зображення людських почуттів, відсутність значних соціальних проблем. | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| 2. | Вергілій. Життя і творчість. “Буколіки”— ідеал спокійного людського життя. “Георгіки”— ідеалізація сільської праці. Ідейно-політичні завдання “Енеїди”. Стиль, художні особливості поеми. | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| 3. | Горацій. Життя і творчість. Політичні і особисті тенденції “Еподів”, філософський зміст “Сатир”. Поетичні “Послання” Горація і його “Мистецтво поезії”. | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. | |
| 4. | Овідій. Біографія, творчість, ставлення до імперії. Ранні “Любовні елегії”, “Метаморфози”, зміст і композиція. Творчість Овідія у вигнанні. “Скорбні елегії” і “Понтійські листи”. | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 | Комп'ютер, мультимедійний диск "Художня енциклопедія зарубіжного класичного мистецтва". Презентація лекції. |
- Теми практичних занять
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| 1. | Давньогрецька міфологія | |
| 2. | Героїчний епос. Поеми Гомера. | |
| 3. | Древньогрецька лірика | |
| 4. | Давньогрецький театр. | |
| 5. | Література Стародавнього Риму («доба Августа»). Публій Вергілій Марон. Поема «Енеїда». | |
| 6. | Література Стародавнього Риму. Творчість Горація і Овідія. |
- Самостійна робота
| № з/п | Назва теми | Кількість годин | Форми контролю | Література |
| 1. | Дидактичний епос та творчість Гесіода. | Контрольна робота | 1 – 14, 23, 26, 27, 28, 30, 33 – 39, 41, 43, 49 | |
| 2. | Давньогрецька комедія. Творчість Аристофана. Своєрідність комедій Арістофана. | Контрольна робота, практичне заняття | 1 – 14, 44, 46 | |
| 3. | Проза в давньогрецькій літературі. Її класифікація. Найвидатніші представники. Творчість Платона. | Контрольна робота | 1 – 14, 25 | |
| 4. | Початок науки про літературу в “Поетиці” Аристотеля . Вчення про трагедію і її складові частини, “катарсис”. Історичне значення “Поетики” в античності і нові часи. І.Я. Франко про творчість Арістотеля. | Контрольна робота | 1 – 14 | |
| 5. | Епоха еллінізму. Відображення нових суспільно-історичних умов в літературі та філософії. Олександрія як новий культурний центр. “Нова” аттична комедія. Олександрійська лірика. | Контрольна робота | 1 – 14 | |
| 6. | “Елінське відродження” і літературна діяльність Плутарха. | Контрольна робота | 1 – 14 | |
| 7. | Становлення і розквіт римської рабовласницької республіки, її аристократичний характер. Становлення римської комедії. Традиції і новаторство у творчості Плавта та Теренція. | Контрольна робота | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 | |
| 8. | Римська проза епохи громадянських війн. Пошуки в галузі літературної мови та стиля. Ідейно-моральні позиції Цицерона. | Контрольна робота | 1 – 14, 18, 23, 25, 31 – 32, 39 – 42 | |
| 9. | Поема Лукреція “Про природу речей” як найвизначніша пам’ятка матеріалістичної думки античності. Мета поеми, пропаганда матеріалістичної філософії Епікура. Теорія атомів, учення про природу, походження людини і її культури. | Контрольна робота | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 | |
| 10. | Школа “неотериків”. Любовна поезія Катулла: тематика, ліричний герой. | Контрольна робота | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 | |
| 11. | Література пізнішої імперії.Сенека, його творчість. | Контрольна робота | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 | |
| 12. | Творчість Федра. Особливості його байок. | Контрольна робота | 1 – 14, 20 | |
| 13. | Тематика та стиль сатир Ювенала. | Контрольна робота | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 | |
| 14. | Роман Апулея“Метаморфози, або Золотий осел”: ідейний задум, жанр, проблематика, стиль. | Контрольна робота | 1 – 14, 18, 23, 31 – 32, 39 – 42 |
- Методи навчання
Усне слово викладача, пояснення, бесіди, опитування, аналіз та інтерпретація художніх творів, використання мультимедіа, підготовка виступів та їх обговорення, прийоми лінгвістичного аналізу текстів, опрацювання літератури
- Методи контролю
Опитування, написання самостійних робіт та виконання літературознавчих аналізів художніх творів, написання модульної контрольної роботи, тестові завдання тощо.
- Програма семестрового екзамену
1. Термін і поняття “античної літератури”, її географічні, історичні і хронологічні межі. Вплив античної спадщини на літератури доби Середньовіччя, Відродження, ХVІІ – XVIII ст.ст. і пізніші періоди.
2. Періодизація грецької літератури. Різні підходи до періодизації. Унікальність грецької літератури.
3. Основні етапи розвитку античної культури.
4. Міфотворчість як стадія процесу освоєння світу. Міф і казка, їх спільні та відмінні риси. Особливості давньогрецької міфології. Символічне значення міфів.
5. Найголовніші міфологічні цикли. Значення міфології в подальшому розвитку світової культури.
6. Гомерівский період грецької літератури. Час і місце створення поем "Іліада" і "Одіссея". Гомер і гомерівське питання. Міф про Троянську війну. Зміст “Іліади” і “Одіссеї”. Поєднання історичних подій і міфологічних елементів.
7. Основні ідеї і структури поем “Іліада” і “Одіссея”. Особливості майстерності Гомера.
8. Дидактичний епос та творчість Гесіода.
9. Давньогрецька лірика. Декламаційна лірика. Її жанри. Творчіcть Солона,Тіртея, , Мімнерма, Архілоха, Сімоніда.
10.Мелічна лірика (мелос). Монодійна лірика. Творчіcть Алкея, Сапфо, Анакреонта, Івіка та ін. Хорова лірика. Її жанри. Найвизначніші представники.
11.Байки Езопа, езопівська мова.
12.Джерела грецької драми. Основні види драми. Походження трагедії, її композиція. Виникнення театру, його складові частини. Роль театру в соціально-політичному і духовному житті Греції.
13.Есхіл — “батько трагедії”.Трагедія „Прометей закутий”: сюжет, історична основа, жанр, проблематика, характери, особливості стилю.
14.Софокл — поет розквіту афінської рабовласницької демократії. Розвиток драматургічної техніки в творчості Софокла.. Трагедія “Антигона”: сюжет, історична основа, жанр, проблематика, характери, особливості стилю.
15.Евріпід — поет кризи афінської рабовласницької демократії. . Зміна традиційної трагедії і прихід до якісно нового драматичного жанру в творчості Евріпіа. Художні особливості трагедії “Медея”.
16.Давньогрецька комедія. Творчість Аристофана. Своєрідність комедій Арістофана (на прикладі однієї з комедій).
17. Проза в давньогрецькій літературі. Її класифікація. Найвидатніші представники... Творчість Платона.
18. Початок науки про літературу в “Поетиці” Аристотеля . Вчення про трагедію і її складові частини, “катарсис”. Історичне значення “Поетики” в античності і нові часи. І.Я. Франко про творчість Арістотеля.
19. Епоха еллінізму. Відображення нових суспільно-історичних умов в літературі та філософії. Олександрія як новий культурний центр. “Нова” аттична комедія. Олександрійська лірика.
20.“Элінське відродження” і літературна діяльність Плутарха.
21.Періодизація римської літератури. Вплив Греції на розвиток римської літератури. Історичне значення римської літератури.
22.Становлення і розквіт римської рабовласницької республіки, її аристократичний характер. Становлення римської комедії. Традиції і новаторство у творчості Плавта та Теренція.
23.Римська проза епохи громадянських війн. Пошуки в галузі літературної мови та стиля. Ідейно-моральні позиції Цицерона.
24. Поема Лукреція “Про природу речей” як найвизначніша пам’ятка матеріалістичної думки античності. Мета поеми, пропаганда матеріалістичної філософії Епікура. Теорія атомів, учення про природу, походження людини і її культури.
25. Школа “неотериків”. Любовна поезія Катулла: тематика, ліричний герой.
26.Римське суспільство і культура „доби Августа”.“Золотий вік” римської літератури. Загальна характеристика.
27.Життя і твори Публія Вергілія Марона. Відображення актуальних питань сучасності в поемах „Буколіки” та „Георгіки”.
28. Ідейно-політичні завдання “Енеїди” Вергілія. Стиль, художні особливості поеми.
29.Квінт Горацій Флакк. Життя і творчість. „Оди” Горація, їх основна тематика.
30.Публій Овідій Назон. Життя і творчість. „Метаморфози”: сюжет, ідейний зміст, особливості художнього стилю.
31.Література пізнішої імперії.Сенека, його творчість.
32. Творчість Федра. Особливості його байок.
33. Тематика та стиль сатир Ювенала.
34.Роман Апулея“Метаморфози, або Золотий осел”: ідейний задум, анр, проблематика, стиль.
35.Порівняльна характеристика творчості Есхіла, Софокла, Евріпіда
36.Порівняльна характеристика творчості Плавта і Теренція.
37.Поема Вергілія “Енеїда” та її подальші поетичні переробки.
38.Порівняльна характеристика творчості Есхіла, Софокла, Еврипіда.
39.Порівняльна характеристика творчості Плавта і Теренція.
40.Переосмислення у поемі Вергілія “Енеїда” гомерівського епосу (поем “Іліада” та “Одіссея”).
- Критерії та норми оцінювання знань, умінь і навичок студентів з навчальної дисципліни. Розподіл балів, які отримують студенти