Економічні збитки, які завдаються земельним ресурсам та методи їх визначення

 
 

Обсяг економічних збитків від забруднення земельних ресурсів визначається за формулою:

де q – коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів;

Згрd – питомі збитки від викиду 1 т забруднюючих речовин на грунт;

Мв - маса викиду на грунт;

Ця формула використовується для підрахунків економічних збитків за використання землі під побутові, органічні відходи; якщо ж відходи пов’язані з небезпечними речовинами, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України використовує методику визначення економічних збитків з урахуванням якості грунтів, токсичності речовини та глибини її просочування у грунт.

Основою розрахунків величини збитків від забруднення земельних ресурсів є грошова оцінка конкретної земельної ділянки, яка на підставі Закону України “Про плату за землю” визначається та уточнюється Держкомземом України. Витрати на здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів зростають залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні 10:3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення зростають утричі.

Всю складність впливу забруднюючих речовин на земельні ресурси зведено до чотирьох груп небезпечності, основою для яких є показники гранично допустимих рівнів (ГДР) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин у грунті, мг/кг.

Отже, розмір відшкодування збитків (Рв.з.) визначається за формулою:

Рв.з. = А∙ Гд ∙Кз ∙Кн ∙Шегз,

де А – питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, визначувані як 0,5Гд;

Гд – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, грн.

Кз – коефіцієнт, що характеризує вміст забруднюючої речовини (м3) в обємі забрудненої землі (м3) залежно від глибини просочування;

Кн – коефіцієнт небезпечності забруднюючих речовин ;

Шегз - показник /шкала/ еколого-господарського значення земель.

Коефіцієнт забруднення землі (Кз) визначається за формулою:

 

 
 

де Озр – об’єм забруднюючої речовини, м3;

Тз – товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування та визначається як 0,2 м (орний шар);

Пд – площа забрудненої земельної ділянки, м2;

Іп – індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини

Якщо К3 <1 він не враховується.

Грошова оцінка земельної ділянки до забрудненя (Гд) визначається за формулою:

 
 

де Пагр – грошова оцінка 1м2 агровиробничої групи грунтів (грн/м2), яка визначається за формулою:

 
 

де Гу- грошова оцінка 1 м2 відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, грн/м2;

Багр – бал бонітету агровиробничої групи грунтів земельної ділянки;

Бу – бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Платежі за розміщення відходів у навколишньому середовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні, рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Складовими розміру платежів за розміщення відходів у навколишньому середовищі є:

плата в межах установлених лімітів розміщення (згідно з дозволами на розміщення) відходів у навколишньому середовищі;

плата за перевищення лімітів розміщення відходів у навколишньому середовищі.

Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому середовищі визначають за формулою:

 

 
 

де Нбі - базовий норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, грн/т;

Млі - річна маса відходів і-го виду в межах ліміту, т;

Кп – коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому середовищі;

Мпі - маса понадлімітного розміщення відходів і-го виду, т;

Кт – коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів;

Ко – коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів.

Кінд коефіцієнт індексації.

Базові нормативи плати за розміщення 1 т відходів і-го виду у навколишньому середовищі встановлюються з урахуванням їх небезпечності:

Значення показника Млі приймається рівним річному обсягу розміщення відходів і-го виду у навколишньому середовищі в межах ліміту , а показника Мпі – річному обсягу понадлімітного розміщення відходів і-го виду у навколишньому природному середовищі (фактичний обсяг мінус ліміт).