Класифікація будівельних матеріалів та будівельних конструкцій щодо загоряння та вогнестійкості

Пожежна безпека будівель і споруд, умови розвитку і поширення пожежі залежить від займання і вогнестійкості будівельних матеріалів, конструкцій і встановлюється на стадії проектування промислових об'єктів в залежності від технологічного процесу, категорії вибухопожежонебезпеки приміщень, розташованих в проектованих будівлях.

Відповідно до СНиП 2.01.02-85 будівельні матеріали і конструкції щодо загоряння поділяються на три групи: неспалимі, важкоспалимі і спалимі.

Неспалимими є матеріали і конструкції, які під дією вогню або високої температури не займаються, не тліють і не обвуглюються. До них відносяться всі природні і штучні матеріали: гіпсові і гіпсоволокнисті мінераловатні плити, які при пожежі не горять.

Важкоспалимими є такі матеріали і конструкції, які під дією вогню або високої температури займаються, тліють або обвуглюються і продовжують горіти і обвуглюватися при наявності джерела запалювання, а після його видалення ці процеси припиняються. До них належать штучні матеріали, які, крім негорючих мінеральних речовин, мають більше 8% по масі органічних заповнювачів; конструкції, виготовлені із важкоспалимих матеріалів, а також із спалимих, захищених від вогню і високих температур неспалимими матеріалами (дерево, покрите азбестом і покрівельним залізом).

Спалимими вважають такі матеріали і конструкції, які під дією вогню або високої температури горять, тліють або обвуглюються і горять після видалення джерела запалювача. До них відносять всі органічні матеріали, не захищені від вогню або високих температур.

Важливим критерієм оцінки будівельних матеріалів і конструкцій є вогнестійкість, яка характеризується двома показниками - межею вогнестійкості і ступенем вогнестійкості.

Межа вогнестійкості будівельної споруди визначається експериментально і характеризується годинами від початку випробування її на вогнестійкість до появи однієї із ознак: крізні тріщини або щілини, через які нагріті продукти горіння або полум'я може проникати крізь конструкцію; підвищення температури на поверхні конструкції, що не зігрівається, в середньому більше ніж на 140 °С або у будь-якій точці цієї поверхні до температури 180 °С і більше, порівняно з температурою до випробування або понад 220 °С незалежно від температури конструкції до випробування; втрата несучих властивостей конструкції (завалювання).

Ці показники мають важливе значення при плануванні евакуації працюючих на пожежі, а також при гасінні; дають можливість врахувати відповідні заходи забезпечення безпеки.

Ступінь вогнестійкості промислових будівель і споруд визначається залежно від групи займання і межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій, а також швидкості поширення вогню на ній.

Будівлі і споруди відповідно до СНиП 2.01.02-85 підрозділяються на п'ять ступенів вогнестійкості. Мінімальні межі вогнестійкості і групи горючості приведені в табл. 1.3.

Потрібна вогнестійкість будівель і споруд при проектуванні визначається в залежності від категорії пожежної безпеки розташованих в них виробництв, поверху і площини між протипожежними стінами на поверхах відповідно до СНиП 2.09.02-85.

Будівлі харчових підприємств будуються не нижче II ступеня вогнестійкості.

Таблиця 1.3

Ступень вогнестійкості будівель	Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, год (над рискою), і максимальні межі поширення вогню по них, см (під рискою)
стіни	колони	сходові площадки, костури, східці, балки і марші сходових кліток	плити, настили (в тому числі з утеплювачем) та інші несучі конструкції перекрить	елементи покрить
несучі і сходові клітки	самонесучі	зовнішні ненесучі (в тому числі з навісних панелей)	внутрішні ненесучі (перекриття)	плити, настили (в тому числі з утеплювачем) і марші	балки, ферми, арки, рами

I
II
III			;
IIIа
IIIб			;			;
IV
IVа
V	Не нормуються