Прояв умовного рефлексу виведення молока

У лактуючої кози, корови попередньо викликають утворення умовного молоковидільного рефлексу на дзвінок одночасно з введенням пітуїтріну.

Під час досліду козу, корову поміщають у станок, у сосок вводять катетер, отримують молоко і заміряють його кількість. Вмикають умовний подразник (дзвінок) на 1 хв, після чого проводять підшкірну ін’єкцію фізіологічного розчину. Спостерігають за молоковиділенням протягом 5–7 хв. Результати записують і аналізують.

Контрольні питання

1. Регуляція молокоутворення і молоковіддачі.

2. Цистернальне, альвеолярне, протокове і залишкове молоко. Різниця в його складі.

3. Фізіологічні основи застосування машинного доїння. Його переваги і недоліки.

РОБОТА 12.7. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБ МОЛОКА ПІД МІКРОСКОПОМ

Молоко – рідина жовто-білого або голубувато-білого забарвлення, має деякі складові частини, які не входять до складу крові. Порівняно з плазмою крові в молоці корови в 90–95 разів більше цукру, в 20 разів жиру, в 14 кальцію, в 9 разів калію і т. ін. У той же час, в молоці вдвічі менше білків, ніж у плазмі, в 7 разів менше натрію.

Мета роботи.За допомогою мікроскопа розглянути та підрахувати кількість жирових кульок, які містяться в молоці.

Матеріали і обладнання:свіже молоко, мікроскоп, окуляр-мікрометр, колби або склянки на 50–100 мл, мірна колба на 250 мл, піпетки на 1 і 5 мл, скляні палички, камера Горяєва, предметні і покривні скельця, дистильована вода.

Хід роботи

Розглядання молочного жиру під мікроскопом

У склянку відмірюють 5 мл молока і розводять дистильованою водою в 5 разів. Скляною паличкою наносять краплину розведеного молока на предметне скло, накривають покривним склом і розглядають під мікроскопом за збільшення 15 40. За допомогою окуляр-мікрометра визначають діаметр кульок.

Підрахунок жирових кульок

1 мл молока розводять у колбі дистильованою водою в 250 разів. Вміст колби ретельно змішують. Потім беруть краплину молока і заправляють підготовлену камеру Горяєва. Підрахунок кульок проводять за методикою підрахунку еритроцитів, яка описана в роботі 7.3.

Контрольні питання

1. Що являють собою жирові кульки молока, їх розміри і кількість.

2. Кількість жиру в молоці у різних тварин.

3. В яких відділах травного каналу відбувається ферментативне розщеплення жиру молока?

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

ФІЗІОЛОГІЯ М’ЯЗІВ І НЕРВІВ

1. Загальні властивості збудливих тканин (подразливість, збудливість, збудження). Класифікація подразників (якісні, адекватні, неадекватні, порогові та ін.). Закони подразнення. Парабіоз, його фази.

2. Біоелектричні явища, історія їх відкриття. Потенціал спокою та потенціал збудження.

3. Особливості будови м’язів. Функції і властивості скелетних м’язів.

4. Поодиноке і тетанічне скорочення м’язів. Періоди поодинокового скорочення. Залежність висоти тетанусу від ритму подразнення, збудливості і лабільності. Зубчастий і прямий тетанус.

5. Механізм м’язового скорочення. Аеробна і анаеробна фази м’язового скорочення.

6. Сила і робота м’язів. Залежність сили м’язів від їх товщини, фізіологічного поперечника і початкової довжини. Абсолютна сила.

7. Втома м’язів. Теорія втоми м’язів. Функціональні особливості гладеньких м’язів.

8. Функціональне значення нервових волокон. Будова та морфофункціональна класифікація нейронів.

9. Будова, локалізація та загальні властивості тонічних і фізичних волокон.

10. Рецептори. Рецепторний та генераторний потенціали. Передача збудження у нервово-м’язовому синапсі. Значення медіаторів.

ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

1. Загальна характеристика будови і функції ЦНС. Провідна роль ЦНС у регуляторних процесах організму. Еволюція ЦНС. Рефлекс і рефлекторні дуги, їх класифікація. Нервові центри та їх основні властивості. Гальмування в ЦНС.

2. Синапси, їх будова та класифікація. Особливості передачі в них збудження. Нейромедіатори (ацетилхолін, дофамін, норадреналін, серотонін, ГАМК, речовина Р та ін.).

3. Гальмування в ЦНС, його механізми. Види гальмування. Гальмуючі медіатори.

4. Рефлекторна та провідникова функції спинного мозку (морфофункціональна характеристика, провідникові шляхи, спінальні рефлекси, моносинаптичні і полісинаптичні рефлекторні дуги, спинальний шок).

5. Рефлекторна та провідникова функції довгастого мозку (загальна характеристика, вегетативні центри та основні рефлекси довгастого мозку).

6. Функція середнього мозку (морфофункціональна організація, фізіологічне значення чорної субстанції та красного ядра, рефлекси середнього мозку).

7. Функція мозочка (особливості морфофункціональної організації та зв’язки мозочка, симптоми ураження мозочка – атаксія, астенія, атонія, астазія та ін.).

8. Фізіологія таламуса і гіпоталамуса (загальна характеристика ядра таламуса та гіпоталамуса, зв’язок гіпоталамуса із гіпофізом).

9. Кора великих півкуль головного мозку, її будова та методи досліджень. Локалізація функцій в головному мозку. Лімбічна система.

10. Функціональне значення стріопалідарної системи (смугасте тіло, блідий шар).

11. Функціональне значення ретикулярної формації, її зв’язок з вегетативною нервовою системою.

12. Вегетативна нервова система (симпатичні й парасимпатичні відділи, їх морфофункціональні особливості, взаємоз’язок і різниця між симпатичною та парасимпатичною системами). Зв’язок вегетативної нервової системи з ЦНС і корою великих півкуль.

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

1. Загальне уявлення про вищу нервову діяльність. Принципи рефлекторної теорії

І.П. Павлова (структурність, детермінізм, аналіз і синтез).

2. Класифікація рефлексів. Основні відмінності умовних рефлексів від безумовних. Особливості утворення умовних рефлексів.

3. Види умовних рефлексів (натуральні, штучні). Механізм утворення умовних рефлексів.

4. Гальмування умовних рефлексів (безумовне, зовнішнє, позамежне, умовне). Значення гальмування умовних рефлексів.

5. Аналітико-синтетична діяльність кори великих півкуль. Динамічний стереотип. Сон і гіпноз. Теорія сну.

6. Перша і друга сигнальні системи. Типи вищої нервової діяльності, їх зв’язок із продуктивністю.

ФІЗІОЛОГІЯ АНАЛІЗАТОРІВ

1. Основні функції сенсорних систем і методи їх досліджень. Класифікація аналізаторів (зовнішні, внутрішні, дистантні, контактні, первинно- та вторинночутливі). Адаптація та взаїмодія сенсорних систем.

2. Зоровий аналізатор, його будова і функція.

3. Слуховий аналізатор, його будова і функція.

4. Смаковий та нюховий аналізатори, їх будова і функції, роль у поведінці тварин.

5. Шкірний аналізатор, його будова і функція.

ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВЛЕННЯ

1. Сутність травлення. Основні типи травлення (залежно від походження гідролітичних ферментів, від локалізації процесу гідролізу поживних речовин). Основні функції органів травлення. Методи вивчення травлення. І.П. Павлов – засновник учення про травлення.

2. Методи фізіологічних досліджень (історія розвитку). Павловський метод дослідження у фізіології.

3. Склад і властивості слини, її значення для організму. Особливості слиновиділення у свійських тварин. Методи вивчення функції слинних залоз.

4. Регуляція слиновиділення. Значення слини у травних процесах передшлунків жуйних. Ковтання і його регуляція.

5. Склад і властивості шлункового соку. Значення соляної кислоти. Фази секреції шлункового соку та її регуляції.

6. Моторна функція шлунка. Блювання, його механізм і значення. Особливості травлення в шлунку коня і свині.

7. Моторика передшлунків, її регуляція. Жуйка, жуйні періоди та їх регуляція. Утворення газів. Травлення у сичузі, його особливості.

8. Мікрофлора рубця та її метаболічна функція (мікроорганізми та метаболізм вуглеводів, азоту, ліпідів і синтез вітамінів).

9. Роль рубця, сітки, книжки у процесах травлення. Фізіологічне обгрунтування включення у раціон жуйних тварин небілкових джерел азоту.

10. Значення низькомолекулярних летких жирних кислот, що утворюються під час бродіння.

ФІЗІОЛОГІЯ КРОВІ

1. Поняття про систему крові. Функції крові, її кількість у різних видів сільськогосподарських тварин.

2. Фізико-хімічні властивості крові (колір, щільність, в’язкість, рН, осмотичний і онкотичний тиск). Буферні системи крові. Лужний резерв крові. Поняття про компенсований і некомпенсований ацидоз та алкалоз.

3. Склад плазми крові. Білки плазми, їх характеристика. Білковий коефіцієнт.

4. Формені елементи крові. Еритроцити, їх будова і функції. Кількість еритроцитів у різних тварин. Осмотична резистентність еритроцитів. Гемоліз, його види. Загибель та руйнування еритроцитів.

5. Гемоглобін, його види і форми. Кольоровий показник. Вміст гемоглобіну в крові тварин. Методи дослідження гемоглобіну.

6. Фізіологічна роль лейкоцитів. Лейкоцитоз і лейкопенія. Лейкоцитарна формула, її значення для клініки. Поняття про клітинний і гуморальний імунітет.

7. Функції різних видів лейкоцитів. Явища фагоцитозу. Функція Т- і В-лімфоцитів.

8. Фізіологічна роль гранулоцитів.

9. Фізіологічна роль агранулоцитів.

10. Фізіологічна сутність і механізм згортання крові. Основні компоненти згортання крові. Згортальна і антизгортальна системи крові.

11. Вчення про групи крові (коротко історія переливання крові, основні вимоги під час переливання крові, групи антигенних факторів у тварин, резус-фактор.

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

1. Будова та функції міокарда. Серцевий цикл та його фази. Серцевий поштовх. Тони серця. Систолічний і хвилинний об’єм серця.

2. Основні фізіологічні властивості серцевого м’яза. Автоматизм серця. Провідна система серця.

3. Біоелектричні явища в серці. Електро-, фоно-, вектор-, телекардіографія. Ультразвукова реєстрація стану серця.

4. Рефлекторна і гуморальна регуляція роботи серця. Внутрішньосерцевий механізм регуляції ритму серця. Вплив гормонів, медіаторів і електролітів на діяльність серця.

5. Тиск крові і методи його визначення. Фактори, що зумовлюють тиск крові. Артеріальний і венний пульс, їх характеристика. Нервова регуляція тонусу судин. Гуморальні механізми регуляції кровообігу.

6. Особливості кровообігу в серці, легенях, печінці, нирках, головному мозку, селезінці. Кровообіг у плода.

ФІЗІОЛОГІЯ ДИХАННЯ

1. Сутність процесу дихання. Методи дослідження дихальної системи. Механізм акту вдиху і видиху. Від’ємний тиск у плевральній порожнині.

2. Типи і частота дихання у різних видів сільськогосподарських тварин. Життєва і загальна ємність легень. Легенева вентиляція.

3. Механізм газообміну. Перенесення газів кров'ю. Киснева ємність крові. Склад вдихуваного, альвеолярного і видихуваного повітря.

4. Регуляція дихання. Дихання в умовах підвищеного і зниженого атмосферного тиску.

5. Особливості дихання у птиці.

ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ

1. Біологічне значення обміну речовин і енергії. Кругообіг речовин у тваринному організмі і зв’язок його із зовнішнім середовищем. Асиміляція і дисиміляція. Методи вивчення обміну речовин.

2. Основні етапи вуглеводного обміну, його регуляція.

3. Основні етапи білкового обміну, його регуляція.

4. Основні етапи ліпідного обміну, його регуляція.

5. Загальна характеристика вітамінів. Жиророзчинні вітаміни, їх класифікація і роль в організмі.

6. Загальна характеристика вітамінів. Водорозчинні вітаміни, їх класифікація і роль в організмі.

7. Макроелементи (Nа, К, Са, Мg, Р, S), їх фізіологічна роль в організмі. Регуляція мінерального обміну.

8. Мікроелементи (Fе, Cu, І, Sе та ін.), їх фізіологічна роль в організмі. Регуляція мінерального обміну.

9. Роль печінки в обміні речовин.

10. Енергетичний обмін і методи його вивчення.

11. Вплив факторів внутрішньої та зовнішньої середи на енергетичний обмін жуйних тварин. Регуляція енергетичного обміну.

12. Регуляція білкового, вуглеводного і ліпідного обміну.

13. Взаємозв'язок обміну білків, вуглеводів і ліпідів. Особливості різних видів обміну речовин у жуйних тварин.

ФІЗІОЛОГІЯ ВИДІЛЕННЯ

1. Особливості будови нирки та її функції. Методи вивчення функції нирок. Нефрон – функціональна одиниця нирки.

2. Механізм утворення сечі (фільтрація, реабсорбція і секреція в канальцях).

3. Нервова та гуморальна регуляція ниркових процесів.

ФІЗІОЛОГІЯ ЗАЛОЗ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ

1. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Методи вивчення їх функцій. Класифікація гормонів. Утворення, секреція і механізм дії гормонів. Принципи гормональної регуляції.

2. Види дії гормонів (метаболічні, морфо-генетичні, кінетичні, коригуючі, реактогенні). Шляхи та механізми дії гормонів. Система вторинних посередників.

3. Гіпоталамо-гіпофізарна система (прямі і зворотні зв’язки в нейроендокринній системі регуляції). Нейросекрети гіпоталамуса, рілізинг-фактори.

4. Гормони гіпофіза, їх фізіологічна роль. Регуляція функції гіпофіза.

5. Підшлункова залоза і методи вивчення її секреції. Значення підшлункового соку в кишковому травленні. Регуляція секреторної діяльності підшлункової залози.

6. Гормони підшлункової залози, їх роль в регуляції вуглеводного і ліпідного обміну.

7. Гормони щитоподібної залози, їх роль в організмі. Регуляція функції щитоподібної залози. Гіпо- і гіперфункція щитоподібної залози.

8. Гормони різних зон надниркової залози, їх роль в організмі.

9. Гормони мозкового шару надниркової залози, їх вплив на функції організму.

10. Гормони статевих залоз, їх роль в організмі. Регуляція функції статевих залоз.

11. Тканинні гормони. Пептиди, простагландини, їх дія в організмі тварин.

12. Взаємозв’язок між залозами внутрішньої секреції. Застосування гормонів і гормональних препаратів у тваринництві для підвищення відтворення і продуктивності сільськогосподарських тварин.

ФІЗІОЛОГІЯ РОЗМНОЖЕННЯ

1. Статева і фізіологічна зрілість самців і самок. Статевий сезон у різних видів тварин та його зумовленість. Статеві рефлекси та поведінка.

2. Функціональні зміни в організмі самок, пов’язані з вагітністю. Утворення і функції плодових оболонок. Типи плаценти. Взаємозв’язок організму матері і плода.

3. Нервова та гуморальна регуляція статевого циклу самок і статевих функцій самця.

ФІЗІОЛОГІЯ ЛАКТАЦІЇ

1. Поняття про лактацію як функцію цілісного організму. Склад і властивості молока (поживні, фізико-хімічні властивості, хімічний склад). Молозиво і його біологічна роль.

2. Хімічний склад молока. Вплив різних факторів на склад молока, способи підвищення молочної продуктивності тварин.

3. Взаємозв’язок молочної залози з рубцевим травленням у корів, функцією печінки та інших органів. Синтез складових частин молока.

4. Рефлекс молоковіддачі. Виведення молока і нейрогуморальна регуляція цього процесу. Організація роздоювання та запуску корів. Масаж вим’я у нетелів.

5. Нейрогуморальна регуляція секреторної функції молочної залози. Центральне і периферичне гальмування рефлексу молоковиведення. Фізіологічні основи машинного доїння і шляхи його вдосконалення.

ЗМІСТ
Пам’ятка студентам
Вступ
Робота 1.1. Ознайомлення з основною апаратурою, обладнанням та піддослідними тваринами фізіологічної лабораторії
Робота 1.2. Загальні методи фізіологічних досліджень
2. Фізіологія м’язів і нервів
Робота 2.1. Приготування нервово-м’язового препарату
Робота 2.2. Вивчення збудливості та провідності нерва і м’яза
Робота 2.3. Вплив подразників різної сили на м’язове скорочення
Робота 2.4. Види м’язових скорочень
Робота 2.5. Еластичність та пластичність м’язової тканини
Робота 2.6. Спостереження явища втоми м’яза під час його роботи
Робота 2.7. Вплив величини навантаження на роботу м’яза та визначення абсолютної сили м’яза
Робота 2.8. Біоелектричні явища в тканинах (досліди Гальвані та Матеуччі)
Робота 2.9. Дія постійного електричного струму на нерв
3. Фізіологія центральної нервової системи
Робота 3.1. Рефлекси спинного мозку
Робота 3.2. Властивості нервових центрів
Робота 3.3. Нервова регуляція тонусу м’язів
4. Вища нервова діяльність
Робота 4.1. Вироблення умовних рефлексів
Робота 4.2. Гальмування умовних рефлексів
5. Фізіологія аналізаторів
Робота 5.1. Вивчення зорового аналізатора
Робота 5.2. Вивчення слухового аналізатора
Робота 5.3. Вивчення аналізатора шкіри
6. Фізіологія травлення. Травний канал та його основні функції
Робота 6.1. Виділення слини на харчові й неїстівні речовини
Робота 6.2. Визначення ферментативних властивостей слини
Робота 6.3. Накладання фістули на шлунок тварин
Робота 6.4. Секреція шлункового соку
Робота 6.5. Дія ферментів шлункового соку на білки
Робота 6.6. Евакуація вмісту шлунка в кишечник
Робота 6.7. Дія жовчі та підшлункового соку на жири
Робота 6.8. Моторна діяльність травного каналу
Робота 6.9. Дослідження пристінкового (мембранного) травлення в кишечнику
Робота 6.10. Дослідження інфузорій рубця
7. Фізіологія крові
Робота 7.1. Отримання плазми, сироватки, фібрину і дефібринованої крові
Робота 7.2. Гемоліз та осмотична резистентність еритроцитів (ОРЕ)
Робота 7.3. Підрахунок кількості еритроцитів
Робота 7.4. Підрахунок кількості лейкоцитів
Робота 7.5. Приготування та фарбування мазків крові
Робота 7.6. Виведення лейкограми
Робота 7.7. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ)
Робота 7.8. Визначення кількості гемоглобіну
Робота 7.9. Визначення кольорового показника та вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ)
Робота 7.10. Визначення груп крові та резус-фактора
8. Фізіологія серця та судин
Робота 8.1. Вивчення діяльності серця
Робота 8.2. Властивості серцевого м’яза. Автоматія серця
Робота 8.3. Електрокардіографія
Робота 8.4. Нервова регуляція діяльності серця
Робота 8.5. Гуморальна регуляція діяльності серця
Робота 8.6. Зовнішні ознаки серцевої діяльності
Робота 8.7. Визначення кров’яного тиску
Робота 8.8. Спостереження руху крові під мікроскопом
9. Дихання
Робота 9.1. Механізми дихальних рухів (схема Дондерса) і функція миготливого епітелію дихальних шляхів
Робота 9.2. Визначення життєвої ємності легень
Робота 9.3. Вимірювання температури тіла
10. Обмін речовин і енергії
Робота 10.1. Визначення газообміну за методом Дугласа-Холдена
Робота 10.2. Визначення газообміну за методом В. В. Пашутіна
11. Фізіологія виділення
Робота 11.1. Визначення густини сечі
Робота 11.2. Визначення реакції сечі
Робота 11.3. Визначення ацетонових тіл у сечі
Робота 11.4. Визначення глюкози в сечі
12. Внутрішня секреція. Розмноження. Лактація
Робота 12.1. Дія адреналіну на зіницю ізольованого ока жаби
Робота 12.2. Дія адреналіну і пітуїтріну на зміну пігментації шкіряного покриву жаби
Робота 12.3. Вплив інсуліну на рівень цукру в крові
Робота 12.4. Вплив жіночих статевих гормонів на виділення сперматозоїдів у самців жаб
Робота 12.5. Вплив естрогенів на статеву функцію тварин
Робота 12.6. Регуляція молоковіддачі
Робота 12.7. Дослідження проб молока під мікроскопом
Контрольні питання

Навчальне видання

Робочий зошит

для лабораторних робіт з фізіології сільськогосподарських тварин

Ніщеменко Микола Прокопович

Саморай Микола Миколайович

Шмаюн Сергій Степанович

Прокопішина Тетяна Борисівна

Редактор О.М. Т р е г у б о в а

Комп’ютерна верстка: О. В. К у х а р є в а

Здано до складання 22.04.2010

Підписано до друку

Формат 60×84 ¹_/8. Ум. др. арк. 10,9. Тираж 220. Зам. 1795.

РВІКВ. Сектор оперативної поліграфії БНАУ.

09117, Біла Церква, Соборна площа, 8/1; тел. 3–11–01.