Етапи розвитку інформаційних технологій
На початку епохи промислового використання інформаційних технологій процес автоматизації господарської діяльності підприємств зводився до того, що різні його служби могли придбати програми, які вирішували різні задачі. Кожна служба мала свою програму, але керівництво з окремих частин інформації не могло скласти цілісної картини того, що відбувається на підприємстві.
Однак автоматизація управління підприємством - лише один з інструментів вирішення проблем підприємства, необхідний, але не головний.
Комплексна система автоматизації управління підприємством — це інформаційне середовище, здатне надавати актуальну та достовірну інформацію про всі бізнес-процеси підприємства (в тому числі територіальне розподіленого та того, що має складну структуру), необхідну для планування операцій, їх виконання, реєстрації та аналізу - середовище, яке несе в собі технологічний регламент та управлінський досвід. В цьому середовищі реалізується повний ринковий цикл - від планування бізнесу до аналізу результатів діяльності підприємства та наступного коригування планів.
Засоби обчислювальної техніки створювалися і удосконалювалися так само, як і всі інші прилади, машини і обладнання, що призначались для полегшення праці людини: коли поставала та чи інша потреба, виникали й технічні засоби, призначені для її задоволення. На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елементи. Наприклад, перші обчислювальні машини були механічними. Потім були створені електромеханічні та електронні. Для користувача кожне удосконалення спрямовувалося, насамперед, на підвищення рівня механізації та автоматизації виконання технічних операцій, що часто повторюються; створення нових засобів введення та виведення даних; збільшення обсягу пам'яті; розробку нових носіїв інформації тощо (табл. 2.2).
Таблиця 2.2. Етапи розвитку інформаційних технологій, технічних засобів і задач, що вирішуються
| Період | Комп 'ютери | Економічні задачі | Тип інформаційної технології |
| Кінець 10-х - початок 40-х рр. XX ст. | Друкуючі і рахунково-клавішні машини | Механізація окремих елементів процесів управлінської праці | Механізована |
| 40-ві -початок 50-х рр. XX ст. | Комплекси взаємодоповнюючих машин -рахунково-перфораційних комплексів | Механізація окремих ділянок роботи в системі управління | Механізована |
| Кінець 50-их-початок 60-их рр. XX ст. | І, II покоління | Використання обчислювальної техніки для вирішення окремих найбільш трудомістких задач по нарахуванню заробітної плати, обліку запасів тощо; вирішення окремих оптимізованих задач | Часткова електронна обробка даних |
| ; | |||
| 60-ті роки - | II, III покоління | Електронна обробка планової і | ЕСОД- |
| початок | поточної інформації, зберігання в | електронна | |
| 70-тих рр. | пам'яті обчислювальних машин | система обробки | |
| XX ст. | нормативно-довідкових даних. | даних | |
| роздрук машинограм на | |||
| паперових носіях | |||
| 70-ті рр. | III покоління | Комплексна обробка інформації | Централізована |
| XX ст. | на всіх етапах управлінського | автоматизована | |
| процесу діяльністю підприєм- | обробка | ||
| ства, організації, перехід до роз- | інформації в | ||
| робки підсистем | умовах | ||
| автоматизованих систем | обчислювальних | ||
| управління (АСУ) (матеріально- | центрів | ||
| технічного оснащення, | колективного | ||
| товароруху, контроль запасів і | використання | ||
| транспортних перевезень, облік | |||
| реалізації готової продукції, | |||
| планування і управління) | |||
| 80-ті роки | IV покоління | Розвиток АСУТП (АСУ техноло- | Спеціалізація |
| XX ст. | гічними процесами), систем | технологічних | |
| автоматизованого проектування | рішень на базі | ||
| (САПР), АСУ підприємствами | мінікомп'ютерів. | ||
| (АСУП), галузевих АСУ (ГАСУХ | персональних | ||
| загальнодержавних АСУ (ЗАСУ): | комп'ютерів і | ||
| планових розрахунків, | віддаленого | ||
| статистики, матеріально- | доступу до | ||
| технічного оснащення, науки і | масивів даних з | ||
| техніки, фінансових розрахунків | одночасною | ||
| тощо. Тенденція до централізації | універсалізацією | ||
| обробки даних, вирішення задач | способів обробки | ||
| в багатокористувацькому режимі, | інформації на базі | ||
| перехід до безпаперової | потужних | ||
| експлуатації обчислювальної | комп'ютерів | ||
| техніки | |||
| Кінець 80- | V покоління | Комплексне вирішення еконо- | НІТ (нова |
| их рр. - по | мічних задач; об'єктно-орієнто- | інформаційна | |
| теперішній | ваний підхід в залежності від | технологія) - | |
| час | системних характеристик пред- | поєднання засобів | |
| метної області; широкий спектр | обчислювальної | ||
| додатків; мережева організація | техніки, засобів | ||
| інформаційних структур; перева- | зв'язку і | ||
| жання інтерактивної взаємодії | оргтехніки | ||
| користувача в ході експлуатації | |||
| обчислювальної техніки. Реаліза- | |||
| ція інтелектуального людино- | |||
| машинного інтерфейсе, систем | |||
| підтримки прийняття рішень, | |||
| інформаційно-порадчих систем |
Першим застосуванням саме електронних обчислювальних машин для бухгалтерського обліку вважається запровадження американською компанією "Дженерал Електрик" у 1954 році на заводі у м. Луісвілль в штаті Кентуккі (США) комп'ютерної системи нарахування заробітної плати. З появою таких машин прискореними темпами почали розвиватися системи обробки даних та інформаційно-пошукові системи. В цей період в США та Західній Європі розроблялись автономні комп'ютерні системи для обробки даних при управлінні підприємствами та відділеннями фірм. Однак через недостатню надійність обладнання, складність програмування та їх високу вартість основними власниками або орендарями таких систем були великі підприємства, а малі та середні підприємства зазвичай купували їх машинний час.
Створення комп'ютерів наступного, третього покоління дозволило усунути більшість недоліків систем, побудованих на обчислювальних машинах попередніх поколінь. Серійне виробництво комп'ютерів третього покоління, їх висока швидкодія, можливість роботи у режимах розподілу часу та телеобробки, використання алгоритмічних мов високого рівня призвели до розповсюдження цих машин у різних галузях господарської діяльності, науки, охорони здоров'я тощо.
Подальший розвиток техніки та технології електронної обробки даних, вдосконалення системи їх передачі призвели на початку 70-х років XX ст. до розповсюдження комп'ютерних мереж, чому сприяло також впровадження на малих та середніх підприємствах мінікомп'ютерів і побудованих на їх основі термінальних пристроїв. Багато великих компаній почали об'єднувати комп'ютери, розташовані у різних географічних пунктах у великі обчислювальні мережі.
Наступним етапом був випуск персональних комп'ютерів. При цьому не тільки великі та середні, але й. малі підприємства отримали можливість створювати власні системи обробки даних та використовувати досконаліші наукові методи управління.
Поняття комп'ютерної інформаційної системи підприємства (КІСП)
Одне із значень терміну "система" - це сукупність елементів, які працюють разом при виконанні завдання. її різновидом є інформаційна система - організований набір елементів, що збирає, обробляє, передає, зберігає та надає дані. Інформаційна система складається із людей, обладнання, процесів, процедур, даних та операцій.
Але використанням засобів обчислювальної техніки поняття інформаційної системи не вичерпується. Інформаційну систему слід розуміти значно глибше. Термін "система " тут треба вживати в двох розуміннях: а) як деякий метод, суть якого - в раціональному поєднанні і впорядкованості всіх елементів в часі і просторі таким чином, що кожний з них сприяє успіху діяльності всього об'єкта. З Таким трактування пов'язано розуміння координації і синхронізації дій персоналу управління, поєднаних з метою досягнення поставлених цілей; б) як об'єкт, який має досить складну, певним чином впорядковану внутрішню структуру (наприклад, виробничий процес).
Кожна інформаційна система включає в себе наступні компоненти:
-структура системи - множина елементів системи і взаємозв'язків між ними, наприклад, організаційна і виробнича структура підприємства;
-функції кожного елемента системи. Приклад: управлінські функції -прийняття рішень в певних структурних підрозділах підприємства;
-вхід і вихід кожного елементу і системи в цілому. Приклад: матеріальні або інформаційні потоки, які надходять в систему або вводяться нею;
-мета і обмеження системи та її окремих елементів. Приклад: досягнення максимального прибутку; фінансові обмеження.
Комп'ютерна інформаційна система підприємства (КІСП) -сукупність економіко-математичних методів і моделей, технічних, програмних, технологічних засобів і рішень, а також спеціалістів, призначена для обробки інформації і прийняття управлінських рішень.
Інформаційні системи характеризуються наявністю функціональної і забезпечуючої частини, відповідно до декомпозиції системи на складові частини - підсистеми, що знаходяться у певних відносинах одна з одною (див. рис. 2.5). Множина таких відносин разом з елементами утворюють структуру інформаційної системи.
Функціональна частина КІСП фактично є моделлю системи управління об'єктом. Оскільки складна система завжди багатофункціональна, інформаційна система може бути класифікована за різними ознаками: рівнем управління (вищий, середній, оперативний); видом керованого ресурсу (матеріальні, трудові, фінансові й інформаційні ресурси); сферою застосування (банківські інформаційні системи, статистичні, податкові, бухгалтерські, фондового ринку, страхові тощо); функціями і стадіями управління.
Забезпечуюча частина КІСП складається з технічного, інформаційного, технологічного, математичного, організаційного, правового, ергономічного й інших видів забезпечення (рис. 2.5).
Комп'ютерні інформаційні системи відіграють значну роль на сучасних підприємствах. Вони безпосередньо впливають на планування і прийняття управлінських рішень, номенклатуру і технологію виготовлення та реалізації товарів і послуг.
Діяльність господарського суб'єкта базується на трьох компонентах: системі управління підприємством; його економічній системі і інформаційних технологіях, що використовуються як інструментарій двох попередніх компонентів. Центральною ланкою комп'ютерної інформаційної системи, підприємства є бухгалтерська інформаційна система, де хронологічно і систематично накопичуються і оброблюються дані, пов'язані з обліком, контролем, плануванням, аналізом і регулюванням. На основі цих даних формується інформація про роботу підприємства, порівнюються фактичні показники і нормативні, формулюються глобальні і локальні напрями діяльності, розроблюються пропозиції по встановленню причин відхилень і коригуванню результатів, здійснюється прогнозування ефективності політики управління підприємством.
До характерних ознак комп'ютерних інформаційних систем великих підприємств потрібно віднести:
-тривалий життєвий цикл; різноманітність апаратного забезпечення, що використовується, життєвий цикл якого менше, ніж у системи, що створюється;
-різноманітне програмне забезпечення; масштабність і складність задач, що вирішуються;
-перетин безлічі різних предметних областей;
-територіальний розподіл і відповідно до цього орієнтацію на використання локальних і глобальних обчислювальних мереж для обміну і обробки інформації.
При організації таких систем виникають проблеми, пов'язані з сумісністю програмного забезпечення, безпекою інформації, незалежністю від апаратних і програмних платформ, розмежуванням доступу до інформаційних ресурсів.
Залежно від технологічного і функціонального аспектів розгляду ІСП може бути розбита на декілька складових елементів (рис. 2.6).
Взаємозв'язок інформаційної системи підприємства та системи бухгалтерського обліку підприємства можна проілюстровати за допомогою наступної схеми (рис. 2.7).
На рис. 2.7 використані наступні абревіатури: ІСП - інформаційна система підприємства; КІСП - комп'ютерна інформаційна система підприємства; КІОС - комп'ютерна інформаційна облікова система; КСБО -комп'ютерна система бухгалтерського обліку.