Т. 4 Умовивід як форма мислення. Види умовиводів

Логічна характеристика умовиводу як форми мислення. Основні види умовиводів та їхня структура. Засновки, висновок і логічний перехід.

Побудова безпосередніх умовиводів із простих атрибутивних суджень за допомогою логічних операцій. Побудова безпосередніх умовиводів з використанням відношень за логічним квадратом. Побудова безпосередніх умовиводів із релятивних суджень. Побудова безпосередніх умовиводів із складних суджень.

Опосередковані дедуктивні умовиводи. Логічна характеристика простого категоричного силогізму. Терміни, фігури і модуси простого категоричного силогізму. Складні, скорочені і складноскорочені силогізми побудовані із простих категоричних суджень: полісилогізми, ентимеми, епіхейреми, сорити.

Основні види умовиводів побудованих із складних суджень: суторозділові умовиводи; розділово-категоричні умовиводи (стверджувально-заперечні і заперечно-стверджувальні); розділово-умовні умовиводи (дилеми, трилеми і полілеми); умовно-категоричні умовиводи (modus ponens, modus tollens).

Недедуктивні умовиводи: повна і неповна індукція; аналогія властивостей і відношень. Гіпотеза з погляду логіки.

Основні поняття: умовивід, безпосередній умовивід, опосередкований умовивід, простий категоричний силогізм, полісилогізм, ентимема, епіхейрема, сорит, розділово-категоричний умовивід, розділово-умовний умовивід, дилема, трилема, полілема, умовно-категоричний умовивід, повна індукція, неповна індукція, аналогія властивостей, аналогія відношень, гіпотеза.

План лекції:

1. Загальна характеристика умовиводу як логічної форми мислення.

2. Класифікація умовидів.

3. Безпосередні умовиводи.

4. Види дедуктивних силогізмів.

5. Умовиводи із складних суджень.

6. Недедуктивні умовиводи: індукція та аналогія.

Семінар: Умовивід як форма мислення

1. Специфіка умовиводу як форми мислення.

2. Логічна характеристика безпосередніх умовиводів та їхніх видів: утворених на основі відношень за логічним квадратом; утворених за допомогою операцій над судженнями.

3. Основні види силогізмів (опосередкованих умовиводів із простих суджень).

4. Основні види умовиводів із складних суджень.

5. Повна і неповна індукція.

6. Аналогія відношень й аналогія властивостей.

Питання до самостійної роботи

1. Розкрийте специфіку простого категоричного силогізму.

2. Складні та складноскорочені умовиводи із простих категоричних суджень.

3. Розділові умовиводи.

4. Умовно-категоричні умовиводи (modus ponens, modus tollens).

5. Розділово-умовні умовиводи.

6. Індукція з погляду логіки.

7. Специфіка традуктивних умовиводів

8. Гіпотеза з погляду логіки.

Питання до індивідуальної роботи

  1. Зробіть порівняльну характеристику структур форм мислення: умовиводу, судження та поняття.

2. Терміни, фігури і модуси простого категоричного умовиводу.

3. Наведіть приклади використання полісислогізмів, ентимем, епіхейрем.

4. Дилема, трилема і полілема як різновиди розділово-умовних умовиводів.

 

Теми творчих робіт:

1. Побудувати кросфорд з використанням операцій над простими судженнями.

2. Використання дедуктивних, індуктивних та традуктивних умовиводів у практичній діяльності людини.

3. Специфіка силогізмів: простого категоричного, складного (полі силогізму), ентимеми, епіхейреми.

4. Історія досліджень умовиводів побудованих із складних суджень.

5. Роль гіпотези в науці.

6. Гіпотеза та її роль у науково-практичній реальності.

7. Математична індукція та її використання в світі технологій.

8. Логічна характеристика аналогії та її практичне значення.

 

Основна література:

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К., 2000.

2. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.

3. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.

4. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.

5. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.

6. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.

7. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.

8. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.

9. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.

10. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.

11. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.

12. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.

13. Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. –К., 1987.

14. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.

15. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.

16. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.

17. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.

18. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.

 

Допоміжна література:

1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.

2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.

3. Жоль К.К. Методы научного познания и логика для юристов. – К., 2001.

4. Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.

5. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.

6. Тарский А. Понятие истины в языках дедуктивных наук. //Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.-С.19-155.

7. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.