Здійснення заходів щодо евакуації населення
1. В умовах недостатнього забезпечення захисними спорудами в населених пунктах, де розміщені об'єкти підвищеної небезпеки, а також в особливий період основним способом захисту населення є його евакуація і розміщення в зонах, безпечних для проживання.
2. Евакуації підлягає населення, що проживає в населених пунктах, які перебувають у зонах можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного зараження, у районах виникнення стихійного лиха, аварій і катастроф, якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю людей.
3. У випадку виникнення надзвичайної ситуації проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або остаточного характеру.
4. Загальна евакуація населення в особливий період проводиться в окремих районах за рішенням Кабінету Міністрів України у випадку:
- небезпеки радіоактивного забруднення біля АЕС (якщо виникає безпосередня загроза життю і здоров'ю населення, що проживає в зоні зараження);
- загрози катастрофічного затоплення місцевості не менш чим чотиригодинним добіганням проривної хвилі;
- виникнення загрози життю і здоров'ю населення, що проживає в зоні виникнення НС військового характеру.
5. Часткова евакуація населення у випадку виникнення або загрози виникнення НС на відповідній території проводиться за рішенням Кабміну, якщо інше не встановлене законом.
6. Під час проведення часткової або загальної евакуації не зайняте у виробництві і сфері обслуговування населення, студенти, учні навчальних закладів, вихованці дитячих будинків, пенсіонери і інваліди, які втримуються в будинках для осіб літнього віку, разом з викладачами і вихователями, обслуговуючим персоналом і членами їхніх родин евакуюються в першу чергу.
7. Евакуація населення з небезпечних районів проводиться пішки і шляхом вивозу основної його частини наявним транспортом.
8. З метою попередження проявів паніки і недопущення загибелі людей під час евакуації забезпечується:
- планування евакуації населення;
- визначення зон, придатних для розміщення евакуйованого населення з потенційно небезпечних зон;
- організація оповіщення керівного складу центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і населення про початок евакуації;
- керування проведенням евакуації;
- створення мінімально необхідних умов для життєдіяльності евакуйованого населення;
- навчання населення діям при проведенні евакуації.
Медичний захист населення
Для попередження або зменшення ступеня поразки населення, своєчасного надання допомоги постраждалого і їхнього лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС здійснюються наступні заходи:
- планування і використання існуючих сил і засобів охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання;
- розгортання в умовах НС необхідної кількості додаткових лікувальних установ (пунктів);
- своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів і санітарно-епідеміологічних заходів;
- контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання;
- своєчасне створення і підготовка спеціальних медичних формувань;
- накопичення медичних засобів захисту, медичного і іншого спеціального майна і техніки;
- здійснення контролю за станом навколишнього середовища, санітарно-гігієнічною і епідеміологічною ситуацією;
- навчання населення способам надання першої медичної допомоги і притримування правил належної санітарії;
- забезпечення недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища і наслідків НС, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;
- санітарна охорона територій і об'єктів у зоні НС.
Психологічний захист
Попередження або зменшення ступеня негативного впливу на населення і своєчасне надання ефективної психологічної допомоги забезпечується здійсненням наступних заходів:
- планування діяльності і використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади з питань цивільного захисту;
- своєчасне застосування психопрофілактичних методів;
- виявлення за допомогою психологічних і соціологічних методів факторів, що сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;
- використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.
Біологічний захист
Захист від біологічного зараження включає:
- виявлення біологічного осередку зараження;
- прогнозування масштабів розвитку наслідків біологічного зараження;
- використання колективних і індивідуальних засобів захисту;
- введення режимів карантину і обсервації;
- знезаражування вогнища біологічного зараження;
- здійснення заходів екстреної і специфічної профілактики;
- притримування протиепідемічного режиму суб'єктами господарювання, лікувальними закладами і населенням.