Будинок Верховної Ради України

19 січня 2016 року я відвідала будинок Верховної Ради України. Оскільки я була на одному з відкритих слухань, сесійні зали, коридори та дизайн вже були мені знайомими.

Як відомо з історії, після перенесення столиці УРСР з міста Харкова до міста Києва було розроблено і затверджено план будівництва та реконструкції міста над Дніпром. Було оголошено конкурс на найкращий проект приміщення ВР УРСР. В ньому брало участь провідні фахівці, відомі в Україні. Перемогу отримав проект Володимира Заболотного.

Будинок спроектовано у прямокутній формі, невисоким – лише три поверхи. Його увінчує купол з металу і скла. Скляний купол з освітлювальними плафоном забезпечує приміщення природним світлом. У центрі його розміщено кришталеву люстру, що за формою нагадує шапку мономаха. ( Раніше, до Другої світової, люстра була за формою соняшником). Особливо запам’яталось художнє полотно, на якому відображено момент прийняття Акту проголошення незалежності України. Центром об’ємної композиції будинку ВР є сесійна зала на 1000 місць. Та на мою думку, найкращий інтер’єр будинку є фойє ІІІ поверху, вирішене у вигляді колонади, що підтримує стелю. Там відбуваються термінові засідання депутатських фракцій і груп, де відбуваються прес-конференції, брифінги, інтерв’ю.

Під час прийняття Акту проголошення Незалежності України з будівлі парламенту було спущено Державній прапор УРСР і піднято стяг блакитного і жовтого кольорів, який згодом було затверджено, як державний прапор. В загалом, то будинок зазнавав багато реконструкцій. Наприклад, одна з таких реконструкцій полягала в тому, що з фасаду були зняті чотири декоративні серпи й молоти. Також прибрали Статую Леніна, замість неї встановлено Державний Прапор України. Одна з останніх реконструкцій була в 2014 році, колі на верхівці Будинку Верховної Ради України розмістили герб України – тризубець.

За кожним народним депутатом України закріплене персональне робоче місце, обладнане пультом системи з відповідними функціями, голосування, запис на виступ з місця, мікрофон для виступу з місця та міні-монітор.

 

 

Американський дім

21 січня 2016 року я відвідала захід, присвячений сучасному науково-технічному розвитку США та його міжнародному контексту, який відбувався в Американському домі. Потрапити до нього було не просто, ми проходили через металошукач, показували документи, але воно того варто, адже лекція, яку ми прослухали була надзвичайно цікава та корисна.

Від появи в якості незалежної держави, Сполучені Штати закликали науку та винаходи. Сама Конституція відображає підтримку і дає Конгресу владу "сприяти прогресу науки і корисних ремесел, закріплюючи на певний строк за авторами і винахідниками виняткові права на їх твори і відкриття». Ми дізналися більше про кроки, Сполучених Штатів, які потрібно зробити, щоб сприяти прогресу. Особливим гостем був Посольство США з економічних питань Ларрі Pixa для захоплюючої бесіди з науки, технології та політики США. Обговорення проводилося англійською мовою.

Під час заходу я дізналася про особливості науково-технічного розвитку США, законодавчу та економічну систему країни, що спрямовані на підтримку науки, розвиток інновацій та винаходів, приватного підприємства, захист права інтелектуальної власності, підтримку технологічного прогресу, заощадження енергетичних ресурсів і збереження навколишнього середовища, заохочення лідерства в постійному пошуку нового. Значну увагу було приділене ролі інновацій в системі зовнішньої політики США і відповідних проектів, що підтримують діяльність країни в світі. Крім того дипломат розповів про співпрацю України з США та іншими міжнародними партнерами у сфері науки і технологій. Наприкінці заходу спікер відповів на всі запитання учасників.

Гарний дипломати повинен не тільки мати ряд особистих якостей, крім того дипломат просто зобов’язаний знати та розумітися в інноваціях та технологіях, адже сучасне життя тісно контактує з цією сферою.

Я вважаю, що відвідати цей захід було доцільним, адже інформація, якою я зараз володію неодмінно впливатиме і впливає на розуміння речей, які ми обговорювали.

 


 

Музей історії України

25 січня 2016 року я відвідала Музей історії України – провідний історичний музей України. Фонди музею нараховують понад 800 тисяч унікальних пам’яток історії та культури з найдавніших часів до сьогодення.

Наша екскурсія була присвячена сьогоденню, головним подіям, що відбуваються на Сході України. Зала, яка присвячена цим подіям, зроблена дуже цікаво, вона відокремлена чорними нитками, які хвилясто прикріплені до полу, що означає, що історія розвивається і події змінюються, наче хвилі. Експозиція відкриває історії загиблих, які на відміну від інших експонатів прикріплені до скелі. Далі історії та деякі речі волонтерів та простих бійців, серед яких є навіть жінка. Биті каски, деформовані бронежилети, гільзи, деталі обладнання та озброєння стали початком великої колекції. Особлива повага до речей загиблих бійців… Далі мою увагу привернули фотографії. Особливо вразила річка Сіверського Донця, по якому зараз проходить кордон. Також зацікавили вивіски з донецького аеропорту, та саме Сіверського Дінця. Далі ми прослухали історію однієї подружньої пари, які до останнього боролися за справедливість. Жінка забрала прапор по якому ходили і витирали взуття, а найбільш мене шокувало, що пара продала свої обручки, щоб купити броніжилет одному з бійців.

Те, що відбувається довкола АТО – це страшно Гинуть кращі хлопці. Треба рятувати поранених. Забезпечити армію, відбудувати розбомблене… І щоб якось розповісти про це світу і був створений цей зал.

Далі ми відвідали невеличку залу присвячену Майдану, зала була у вигляді палатки. А також відвідали залу незалежної України, де знаходяться усі найголовніші експонати, присвячені розвитку та досягненням українців.

Отже, нова зала в музеї історії України склала на мене велике враження, адже данна експозиція грає важливу роль в суч насті нашої країни, тим паче ця тема вже давно хвилювала, бо багато моїх знайомих знаходяться на Сході України. Тому я вважаю, що кожен студент-міжнародник має неодмінно відвідати музей історії України, а зали, присвячені ХХІ століттю – обов’язково.

.


 

Музей СБУ

25 січня 2016 я відвідала музей СБУ. Цей незвичайний музей знаходиться прямо в будинку СБУ, і потрапити туди не так вже й легко. І насправді це не музей, а навчальний центр з аудиторіями для молодих співробітників, де їх знайомлять з історією та діяльністю служби безпеки України.

Тут містяться унікальні експонати, кожен - зі своєю історією. Тут є все, про що я читала, чи бачила в фільмах: м'які іграшки, під зав'язку набиті героїном і «травичкою», анонімні листи з погрозами на адресу перших осіб країни, вибухівка, фальшиві гроші і конфісковане холодна і вогнепальна зброя. Це музей, заповнений самими незвичайними речами.

Виставки розділені за тематиками, наприклад, є масштабна експозиція, присвячена виключно наркотикам - то розфасованим по мішках, то захованим в плюшевих ведмедиків, подушках і дитячих ляльках. Я дізналася що є багато способів заховати порошок або парочку таблеток. Можна приховати наркотик всередині мобільного телефону, у валізі з класичним подвійним дном. Найбільш цікавою для мене була вітрина з вибухівкою та зброєю. Кожен з представлених експонатів міг би принести смерть і руйнування - але замість цього був вилучений і тепер мирно прикрашає собою полицю. Особливо мене вразила вибухівка в підручнику. До речі, спеціальний підрозділ СБУ займається не тільки фактичним пошуком вибухових матеріалів, але також і знищує в друкованих виданнях та на просторах світової мережі рецепти виготовлення подібних небезпечних складів. Також я побачила спеціальну уніформу з шоломом, які виготовлені частково з куленепробивного скла, спеціальна зброя, включаючи унікальні ножі-розвідники. Були вітрини присвячені війні в Афганістані, трагедії на ЧАЕС та багато іншого. Особливе місце, в центрі зали було присвячено війні на Донбасі. В вітринах я могла побачити різна газети, прапори, тюбики з під їжі.

Отже, відвідати цей музей було надзвичайно цікаво, адже експонати, які представлені в ньому унікальні та єдині в своєму числі. Я вважаю, що це був один з найцікавіших закладів за всю практику, і не менш важливий для майбутнього міжнародника.