Навчально-методичне забезпечення
Форма № Н - 3.04
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра радіотехніки, радіоелектронних апаратів та телекомунікацій
| "ЗАТВЕРДЖУЮ" Завідувач кафедри РТ, РЕА і Т Манойлов В.П. "___" ____________ 2013 року |
Робоча програма навчальної дисципліни
“Радіологічна апаратура”
напрям підготовки 050901 “Радіоелектронні апарати”
Факультет інформаційних та комп’ютерних технологій
20____ – 20___ навчальний рік
Робоча програма дисципліни «Радіологічна апаратура» для студентів за напрямом підготовки 050901 “Радіоелектронні апарати».
Розробники:О.Л.Коренівська, доцент кафедри «РТ, РА та Т», кандидат технічних наук.
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри радіотехніки, радіоелектронних апаратів та телекомунікацій.
Протокол від "___" ____________ 2013 року N 1.
Завідувач кафедри радіотехніки, радіоелектронних апаратів та телекомунікацій
| _______________________ (підпис) | / д.т.н., проф. Манойлов В.П./ |
"___" ____________ 2013 року
Ó Каф. РТ,РЕА і Т, ФІКТ, 2013 рік.
Ó ЖДТУ, 2013 рік.
1. Опис навчальної дисципліни
| Найменування показників | Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень | Характеристика навчальної дисципліни | |
| денна форма навчання | заочна форма навчання | ||
| Кількість кредитів – 3 | Галузь знань __________________ (шифр і назва) | Нормативна (за вибором) | |
| Напрям підготовки 050901 “Радіоелектронні апарати” | |||
| Модулів – 4 | Спеціальність | Рік підготовки: | |
| Змістових модулів – 4 | 4 -й | – | |
| Індивідуальне науково-дослідне завдання Реферат | Семестр | ||
| Загальна кількість годин – 108 | 8-й | – | |
| Лекції | |||
| Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 5 самостійної роботи студента – 7,5 | Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр | 32 год. | – |
| Практичні, семінарські | |||
| 16 год. | – | ||
| Лабораторні | |||
| - | – | ||
| Самостійна робота | |||
| 60 год. | – | ||
| Індивідуальні завдання:– | |||
| Вид контролю: залік |
Примітка.
Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:
для денної форми навчання – 0,44.
2. Мета та завдання дисципліни
Мета викладання дисципліни
В сучасному світі набули широкого використання апарати які працюють з радіоактивними речовинами та їх випромінюваннями. Важливе значення має застосування таких пристроїв в медицині для проведення діагностики, терапії та лабораторних досліджень.
Метою вивчення дисципліни є набуття знань з основ фізики радіоактивних речовин, дозиметрії та правил роботи з радіоактивними пристроями, вплив радіоактивних компонентів на організм людини, вивчення методів та апаратури для проведення діагностики та терапії організму людини, принципів їх побудови та застосування, а також вивчення апаратури для проведення дозиметричного контролю радіоактивного випромінювання
Завдання вивчення дисципліни
В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:
- класифікацію радіологічної апаратури та сфери використання;
- особливості побудови радіологічних апаратів та систем;
- принцип функціонування основних вузлів радіологічних апаратів;
- основні методики проведення процедур діагностики та терапії за допомогою радіологічної апаратури.
Особливості вивчення дисципліни
Вивчення даної дисципліни базується на знанні курсів: фізика, вища математика, радіологія, БЖО, метрології.
Основними труднощами при вивченні дисципліни являються багатоплановість матеріалу, що розглядається, та його великий об’єм. Тому успішне засвоєння курсу неможливе без додаткової роботи з літературою, що в подальшому охоплено терміном “самостійна робота”.
Контроль за ефективністю вивчення матеріалу самостійної роботи передбачається при опитуваннях до (і в ході) проведення практичних занять, а також шляхом проведення модульних контрольних робіт. Для забезпечення ефективної самостійної роботи студентів розроблено відповідне методичне забезпечення, яке враховує можливості учбової лабораторії. Також передбачені консультації викладачів.
Комплектації (вміння) які необхідно розвивати у студента протягом навчання
Протягом навчання студент повинен набути теоретичних та практичних знань з видів радіологічних апаратів, основ побудови радіологічної апаратури, методик проведення процедур діагностики та терапії за допомогою радіологічних апаратів та області застосування даних методик. Знати техніку безпеки при роботі з радіологічною апаратурою.
Результати навчання
В результаті вивчення дисципліни студент отримує навики роботи з радіологічною апаратурою, методики проведення процедур діагностики та терапії та техніки безпеки при відповідній апаратурі.
В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:
- класифікацію радіологічної апаратури та сфери використання;
- особливості побудови радіологічних апаратів та систем;
- принцип функціонування основних вузлів радіологічних апаратів;
- основні методики проведення процедур діагностики та терапії за допомогою радіологічної апаратури.
Вміти:
- Використовувати радіологічні апарати для діагностики та лікування;
- володіти методиками проведення лікувальних впливів;
- знаходити несправності в медичній апаратурі.
3. Програма навчальної дисципліни
| Модуль 1. Основні відомості про іонізуюче випромінення та дозиметрію. Тема 1. Іонізація. Класифікація іонізуючого випромінювання, фізика отримання різних видів іонізуючого випромінювання, джерела іонізуючого випромінювання. .Історія розвитку радіології. Основні поняття та визначення радіології. Класифікація іонізуючого випромінювання, фізика отримання різних видів іонізуючого випромінювання. Закон радіоактивного розпаду. Джерела іонізуючого випромінювання. | |
| Тема 2. Радіометрія та дозиметрія іонізуючого випромінювання. Одиниці радіоактивності та доз іонізуючого випромінювання. Види доз та одиниці їх виміру, принципи розрахунку. Вплив доз іонізуючого випромінювання на організм людини. | |
| Тема № 3. Використання радіоізотопів для діагностики та терапії. Види ізотопів які використовують в медицині. Радіоізотопна діагностика, методи та апаратура для проведення. Застосування ізотопів для терапії та лабораторних досліджень. Апаратура для проведення. | |
| Тема № 4. Рентгенівське випромінювання. Фізика рентгенівських променів. Отримання рентгенівського випромінення. Характеристики рентгенівського випромінення. | |
| Модуль 2. Основні складові рентгенівських апаратів. | |
| Тема № 5. Апарати для рентгенівської діагностики та терапії. Будова та призначення складових частин апарату для рентгенівської діагностики. Будова та призначення складових частин апарату для рентгенівської терапії. | |
| Тема №6. Рентгенівські випромінювачі. Будова рентгенівської трубки. Класифікація рентгенівських трубок. Будова та відмінності в рентгенівських трубках різних типів. | |
| Тема № 7. Джерела живлення рентгенівських апаратів. Штативи РА. Порівняння різних схем живлення РА. Штативи для загальної діагностики. Штативи з дистанційним керуванням. Спеціалізовані штативи. | |
| Модуль 3. Використання іонізуючого випромінення в медичній практиці. | |
| Тема № 8 Використання рентгенівського випромінювання в медицині. Сучасні методи рентгенодіагностики, їх види, процедури проведення та необхідна апаратура. Сучасні методи рентгенотерапії, їх види, процедури проведення та необхідна апаратура. Перспективні методи застосування рентгенівських променів в медицині. | |
| Тема 9. Методи і засоби реєстрації іонізуючих випромінювань. Іонізаційний метод реєстрації випромінювань. Сцинтиляційний метод реєстрації іонізуючих випромінювань. Методи, що базуються на вторинних ефектах. Абсолютний, порівняльний і відносний методи реєстрації іонізуючих випромінювань.Радіометри, призначення, характеристики, принцип роботи.Дозиметри, призначення, принцип роботи та основні характеристики.Спектрометри, призначення, характеристика та принцип роботи. | |
| Модуль 4. Розрахунок елементів РА, безпека при роботі РА та пошук несправностей РА. | |
| Тема 10. Розрахунок параметрів та елементів рентгенівських апаратів Методики розрахунку параметрів головного кола. Розрахунок параметрів рентгенівських трубок. Розрахунок системи охолодження рентгенівської трубки. | |
| Тема 11. Техніка безпеки з радіологічною апаратурою. Електробезпека при роботі з РА. Спеціальні заходи безпеки при роботі з РА. | |
| Тема 12. Пошук несправностей радіологічної апаратури. Основні несправності роботи рентгенівського апарату. Методи пошуку несправностей. Усунення несправностей РА. |
4. Структура навчальної дисципліни
| Кредитний модуль | Зміст модуля | Розподіл часу | ||||||
| аудиторні | Самостійна робота | загальний | ||||||
| ЛЕКЦІЙНИЙ МОДУЛЬ | ||||||||
| Лекції – 8 семестр, ІII чверть. Аудиторні – 3 год/тижд. | ||||||||
| Модуль 1. Основні відомості про іонізуюче випромінення та дозиметрію. | ||||||||
| Тема 1. Іонізація. Класифікація іонізуючого випромінювання, фізика отримання різних видів іонізуючого випромінювання, джерела іонізуючого випромінювання. 1.1. .Історія розвитку радіології. 1.2. Основні поняття та визначення радіології. 1.3. Класифікація іонізуючого випромінювання, фізика отримання різних видів іонізуючого випромінювання. 1.4. Закон радіоактивного розпаду. 1.5. Джерела іонізуючого випромінювання. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Тема 2. Радіометрія та дозиметрія іонізуючого випромінювання. 2.1. Одиниці радіоактивності та доз іонізуючого випромінювання. 2.2. Види доз та одиниці їх виміру, принципи розрахунку. 2.3. Вплив доз іонізуючого випромінювання на організм людини. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Тема № 3. Використання радіоізотопів для діагностики та терапії. 3.1. Види ізотопів які використовують в медицині. 3.2. Радіоізотопна діагностика, методи та апаратура для проведення. 3.3. Застосування ізотопів для терапії та лабораторних досліджень. Апаратура для проведення. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Тема № 4. Рентгенівське випромінювання. 4.1. Фізика рентгенівських променів. 4.2. Отримання рентгенівського випромінення. 4.3. Характеристики рентгенівського випромінення. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Разом за модуль | ||||||||
| Модуль 2. Основні складові рентгенівських апаратів. | ||||||||
| Тема № 5. Апарати для рентгенівської діагностики та терапії. 5.1. Будова та призначення складових частин апарату для рентгенівської діагностики. 5.2. Будова та призначення складових частин апарату для рентгенівської терапії. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Тема №6. Рентгенівські випромінювачі. 7.1 Будова рентгенівської трубки. 7.2. Класифікація рентгенівських трубок. 7.3. Будова та відмінності в рентгенівських трубках різних типів. | ||||||||
| Тема № 7. Джерела живлення рентгенівських апаратів. Штативи РА. 6.1. Порівняння різних схем живлення РА. 6.2. Штативи для загальної діагностики. 6.3. Штативи з дистанційним керуванням. 6.4. Спеціалізовані штативи. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Разом за модуль | ||||||||
| Модуль 3. Використання іонізуючого випромінення в медичній практиці. | ||||||||
| Тема № 8 Використання рентгенівського випромінювання в медицині. 8.1 Сучасні методи рентгенодіагностики, їх види, процедури проведення та необхідна апаратура. 8.2. Сучасні методи рентгенотерапії, їх види, процедури проведення та необхідна апаратура. 8.3. Перспективні методи застосування рентгенівських променів в медицині. | ||||||||
| Тема 9. Методи і засоби реєстрації іонізуючих випромінювань. 1. Іонізаційний метод реєстрації випромінювань. 2. Сцинтиляційний метод реєстрації іонізуючих випромінювань. 3. Методи, що базуються на вторинних ефектах. 4.Абсолютний, порівняльний і відносний методи реєстрації іонізуючих випромінювань. 5.Радіометри, призначення, характеристики, принцип роботи. 6.Дозиметри, призначення, принцип роботи та основні характеристики. 7.Спектрометри, призначення, характеристика та принцип роботи. | ||||||||
| Разом за модуль. | ||||||||
| Модуль 4. Розрахунок елементів РА, безпека при роботі РА та пошук несправностей. В РА. | ||||||||
Тема 10.Розрахунок параметрів та елементів рентгенівських апаратів
| ||||||||
Тема 11. Техніка безпеки з радіологічною апаратурою.
| 0,5 | 2,5 | ||||||
Тема 12. Пошук несправностей радіологічної апаратури.
| 0,5 | 2,5 | ||||||
| Разом за модуль | ||||||||
| Разом | ||||||||
| Разом за чверть | ||||||||
| 5. Теми семінарських занять Семінарські роботи навчальним планом не передбачені. 6. Теми лабораторних занять Лабораторні роботи навчальним планом не передбачені. 7. Теми практичних робіт Практичні заняття – 8 семестр, ІII чверть. Аудиторні – 1 год/тижд. | ||||||||
| Закон радіоактивного розпаду. Типи ядерних перетворень та ядерні реакції. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Розрахунок доз іонізуючого випромінення. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Методика розрахунку елементів головного кола рентгенівського апарату. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Розрахунки параметрів елементів рентгенівського апарату. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Розрахунок параметрів рентгенівських трубок. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Розрахунок системи охолодження рентгенівської трубки. | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Розрахунок тривалості експозиції при різних видах діагностики | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Методики пошуку відмов в радіологічний апаратурі | 0,5 | 2,5 | ||||||
| Разом | ||||||||
8. Самостійна робота студентів
| Вид самостійної роботи | Кіл-ть годин | Контрольні заходи | Термін виконання |
| Опрацювання лекційного матеріалу та обов’язкової літератури | Усне опитування Проведення контрольних робіт | Протягом семестру | |
| Вивчення розділів, що не розглядалися на лекціях | Проведення контрольних робіт Усне опитування | Протягом семестру | |
| Підготовка до практичних занять | Усне опитування Виконання завдань та задач біля дошки | Протягом семестру | |
| Підготовка до контрольних робіт | Проведення контрольних заходів | Кінець кожного модуля | |
| Підготовка до складання заліку | Проведення заліку | 3 чверть | |
| Написання реферату | Перевірка реферату | 3 чверть | |
| Разом |
Теми розділів, що виносяться на самостійне вивчення
| Назва теми на самостійне вивчення | Години |
| Тема 1. Медичні вимоги до РА. | |
| Тема 2. Рентгеноскопічні прилади: таблиці експозицій; автоматичні реле експозицій. | |
| Тема 3.Екрани для рентгеноскопії та рентгенографії | |
| Тема 4. Флюорографічні камери. | |
| Тема 5. Підсилювачі рентгенівського зображення. | |
| Разом |
9. Індивідуальні завдання
Як індивідуальна робота пропонується написання реферату. Теми реферату:
1. Основи дозиметрії.
2. Рентгенівські промені, відкриття, основні характеристики та властивості.
3. Взаємодія рентгенівських променів з речовинами організму.
4. Радіоізотопні методи діагностики.
5. Рентгенівські методи діагностики.
6. Взаємодія іонізуючих випромінювань з речовиною біологічного походження.
7. Будова рентгенівських трубок.
8. Класифікація рентгенівських трубок.
9. Методи радіонуклідної діагностики.
10. Використання іонізуючого випромінювання в терапії.
11. Природні та штучні джерела іонізуючих випромінювань.
12. Види та будова рентгенівських апаратів.
13. Джерела живлення рентгенівських апаратів.
14. Класифікація іонізуючих випромінювань.
15. Техніка безпеки при роботі з іонізуючими випромінюваннями.
16. Радіаційна безпека.
17. Історія розвитку медичної радіології.
18. Основи томографії та її основні види.
19. Медичні вимоги до рентгенівських апаратів.
20. Системи візуалізації іонізуючих зображень.
21. Формування поля рентгенівського випромінення.
22. Штативи рентгенодіагностичних апаратів.
23. Розрахунок основних параметрів РА.
24. Екрани для рентгеноскопії та рентгенографії.
25. Рентгеноскопічні прилади: таблиці експозицій; автоматичні реле експозицій.
26. Прилади дозиметрії іонізуючого випромінювання.
27. Методи дозиметрії іонізуючого випромінювання.
28. Флюорографічні камери.
29. Штативи рентгенівських апаратів.
30. Застосування ізотопів для терапії та лабораторних досліджень. Апаратура для проведення.
Методи навчання
Навчальний процес побудований на сполученні лекційних і практичних занять з самостійною роботою студенів.
Лекційні заняття призначені для теоретичного осмислення та узагальнення складних розділів курсу, що висвітлюється в основному на проблемному рівні. Практичні заняття призначені для наочної демонстрації практичного використання вивченого матеріалу та отримання навичок розв’язку задач з основ теорії надійності.
Самостійна робота студентів направлена на закріплення вивченого матеріалу та поглиблення знань в області будови та використання радіологічних апаратів в медичній практиці..
Форми самостійної роботи студентів: вивчення лекційного матеріалу, робота з літературою, підготовка до практичних занять.
Методи контролю
При вивченні дисципліни передбачаються наступні форми контролю: контрольні роботи, які проводяться на лекціях, перевірка конспектів, розв’язок задач біля дошки. Підсумкова форма контролю – залік. Питання для заліку приведені нижче.
Контрольні запитання
1. Історичні етапи розвитку радіобіології.
2. Будова атома та характеристика його основних елементарних частинок (електрони, протони, нейтрони). Поняття про ізотопи, радіонукліди.
3. Радіоактивність та одиниці її вимірювання.
4. Радіоактивний розпад ядер атомів, його характеристика, закон радіоактивного розпаду, період напіврозпаду.
5. Іонізуючі випромінювання, їх види, енергія випромінювань
6. Альфа-розпад та його характеристика. Бета-розпад та його характеристика.
7. Електронне К-захоплення. Реакції активації, синтезу, поділу.
8. Характеристика гамма та рентгенівських випромінювань. Характеристика протонного та нейтронного випромінювань
9. Механізм взаємодії іонізуючих випромінювань з речовиною (поглинання та передача енергії). Іонізація та збудження атомів.
10. Взаємодія гама випромінювання з речовиною(фотоефект, ефект Компотна, утворення пари „електрон-позитрон")
11. Взаємодія протонного та нейтронного випромінювань з речовиною.
12. Дози іонізуючих випромінювань, їх характеристика та одиниці вимірювань(експозиційна, поглинута, еквівалентна), потужність дози.
13. Природні радіоактивні елементи, їх характеристика та поширення
14. Штучні радіоактивні елементи, джерела утворення та характеристика.
15. Види ізотопів які використовують в медицині.
16. Радіоізотопна діагностика, види та методи проведення.
17. Застосування ізотопів для терапії та лабораторних досліджень. Апаратура для проведення.
18. Фотографічний, термолюмінесцентний, фотолюмінісцентний методи реєстрації іонізуючих випромінювань.
19. Іонізаційні камери, газорозрядні лічильники, їх характеристика.
20. Сцинтиляційні лічильники та їх основні характеристики.
21. Радіометри, призначення, характеристики, принцип роботи
22. Дозиметри, призначення, принцип роботи та основні характеристики.
23. Спектрометри, призначення, характеристика та принцип роботи.
24. Дія іонізуючих випромінювань на клітини та органи.
25. Фізика отримання рентгенівських променів.
26. Характеристики рентгенівського випромінення.
1. Будова та призначення складових частин апарату для рентгенівської діагностики.
2. Будова та призначення складових частин апарату для рентгенівської терапії.
3. Медичні вимоги до РА.
4. Будова рентгенівської трубки. Класифікація рентгенівських трубок..
5. Будова та відмінності в рентгенівських трубках різних типів.
6. Однофазна схема випрямлення для блоку живлення РА.
7. Трифазна схема випрямлення для блоку живлення РА.
8. Дванадцятифазна схема випрямлення для блоку живлення РА.
9. Комутація напруги на рентгенівській трубці.
10. Регулювання струму рентгенівської трубки.
11. Реле експозиції та експонометричні прилади.
12. Штативи для загальної діагностики. Спеціалізовані штативи. Штативи з дистанційним керуванням.
13. Сучасні методи рентгенодіагностики, їх види, процедури проведення та необхідна апаратура.
14. Сучасні методи рентгенотерапії, їх види, процедури проведення та необхідна апаратура.
15. Перспективні методи застосування рентгенівських променів в медицині.
12. Розподіл балів, що отримують студенти.
Формування кінцевої оцінки
Студент за час викладання дисципліни може набрати 100 балів. Ця кількість балів складається з оцінювання знань отриманих в результаті вивчення лекційного матеріалу, а також навичок отриманих на практичних роботах і вивченню матеріалу самостійного та оцінюється за результатами проведення модульних контрольних робіт. Заплановано 4 контрольних роботи за які студент може набрати 60 балів. Контрольна робота складається з трьох частин, перша частина – питання для оцінки теоретичних знать студентів, отриманих на лекціях. Друга частина - містить тестові питання, за кожне питання можна отримати по 1 балу. Третя частина полягає у розв’язку задачі та дає змогу оцінити знання студента та вміння їх застосовувати на практиці. Розв’язок задачі оцінюється максимальною кількість балів – 5. Програмою заплановано написання та захист реферату студентами, за що він може отримати 12 б, алів за зміст та захист реферату – по 5 балів, за оформлення реферату 2 бали.
Зведена таблиця формування балів за семестр приведена в таблиці 1.
Таблиця 1.
| Вид модулю | Вид роботи | Оцінювання роботи | Кількість робіт | Максимальна кількість балів за модулі |
| Аудиторний модуль | 1) Активна участь у роботі 2) Письмові контрольні роботи (теоретичні питання) 3) написання та захист реферату | 0,5 бали 10 балів 12 балів | 8 балів 40 балів 12 балів | |
| Практичний модуль | 1) Активна участь у роботі 2) Розв’язок задач біля дошки 3) Письмові контрольні роботи (задача) 4) Виконання домашніх завдань 3) наявність конспекту лекцій | 0,5 бали 5 балів 5 балів 1 бал 1 бал | 4 бали 10 балів 20 балів 5 балів 1 бал | |
| Разом | 100 балів |
Шкала оцінювання відповідей:
| Повнота відповіді | Кількість балів |
| Повна відповідь | 12-10 (5) |
| Повна відповідь з деякими помилками | 9-7 (4) |
| Неповна відповідь | 6-4 (3) |
| Незадовільна відповідь |
Формування кінцевої оцінки за семестр.
| Сума балів за всі види навчальної діяльності | ОцінкаECTS | Оцінка за національною шкалою | |
| для екзамену, курсового проекту (роботи), практики | для заліку | ||
| 90 - 100 | А | відмінно | зараховано |
| 82 - 89 | В | добре | |
| 74 - 81 | С | ||
| 64 - 73 | D | задовільно | |
| 60 - 63 | Е | ||
| 35 - 59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання | не зараховано з можливістю повторного складання |
| 0 - 34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни | не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Навчально-методичне забезпечення
Основна література
В.И.Раков, "Электронные рентгеновские трубки",М.Госэнергоиздат,1952г.
М.А.Блохин "Физика рентгеновских лучей", М.Гостехиздат,1957г.
"Рентгеновские лучи" пер. с англ. и нем.( под ред.М.А.Блохина), М.Из-во ин-ой лит-ры, 1960г.
Ф.Н.Хараджа "Общий курс рентгенотехники", Москва, Энергия, 1966г.
В.К.Шмелев, "Рентгеновские аппараты", Москва, Энергия,1973г.
"Рентгенотехника", Справочник, том 1 и 2, под ред. В.В.Клюева, 1980г.
Шаров Ю.Н., Шубин Н.В. Дозиметрия и радиационная безопасность: Учебное пособюие. - 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Энергоатомиздат, 1991. – 280 с.
Коротков П.А., Новоселець М.К., Сигаловський Д.Ю.Радіаційна безпека життєдіяльності: Навч. посіб. - Ж.: ЖІТІ, 2002. – 310 с.
Константінов М.П., Журбенко О.А. Радіаційна безпека: Навч. посібник .-Суми: Університетська книга, 2003. – 151 с.
Додаткова література
Ю.Д.Денискин, Ю.А.Чижунова "Рентгеновские диагностические трубки и их тепловые режимы", Энергия, Москва,1970г.
К.Байза, Л.Хентер, Ш.Холбек, "Рентгенотехника", Будапешт, Венгрия,1973г.
Н.Н.Блинов "Рентгеновские питающие устройства",Москва,1980г.
Ю.А.Быстров,С.А.Иванов, "Ускорительная техника и рентгеновские приборы",Москва,Высшая школа,1983г.
Долгілевич М.Й. Вінничук М.М.Радіобіологія. Навч. пос. – Ж.: ЖІТІ, 2001. – 248 с.
Оцінювання результатів навчання
Оцінювання результатів навчання складається з:
а) оцінювання модульного контролю;
б) оцінювання семестрового (рубіжного) контролю;
в) оцінювання підсумкового контролю.
Загальні критерії оцінювання
Результати іспитів, заліків та модульних контролів виражаються в оцінках. При визначенні оцінки студента до уваги беруться;
- рівень його теоретичної підготовки, уміння творчо застосовувати одержані теоретичні знання для вирішення практичних завдань згідно з майбутньою спеціальністю або спеціалізацією, знання технічних характеристик устаткування, обладнання та приладів, що застосовуються у фаховій діяльності, знання нормативних документів щодо їх експлуатації;
- якість практичної підготовки, вміння проводити відповідно до фаху необхідні розрахунки і аналіз інформації згідно з державними стандартами і вимогами, вміння складати необхідні звітні документи і проводити необхідні виміри, користуватися відповідним устаткуванням, обладнанням і приладами;
- вміння використовувати при обґрунтуванні своїх рішень останні досягнення науки і техніки;
- якість відповіді (обґрунтованість, чіткість, стислість), здатність впевнено і правильно відповідати на теоретичні запитання і пояснювати практичні дії, спроможність логічно будувати свій виступ, аргументовано відстоювати свою точку зору.
| Рівні компетентності | Бали | Критерії |
| 1. Низький | Студент володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, що позначаються студентом окремими словами чи реченнями | |
| Студент володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, викладає його уривчастими реченнями, виявляє здатність викласти думку на елементарному рівні | ||
| Студент володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу | ||
| 2. Середній | Студент володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину його відтворює на репродуктивному рівні | |
| Студент володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний з допомогою викладача логічно відтворити значну його частину | ||
| Студент відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати навчальний матеріал | ||
| 3. Достатній | Студент застосовує вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, частково контролює власні навчальні дії, наводить окремі приклади на підтвердження певних тверджень | |
| Студент вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію викладача, самостійно застосовувати її на практиці, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження думок під керівництвом викладача | ||
| Студент вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці; вільно розв’язує задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу | ||
| 4. Високий | Студент виявляє початкові творчі здібності, самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, які поставив викладач | |
| Студент вільно висловлює власні думки, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні явища та факти, виявляючи особисту позицію щодо них; без допомоги викладача знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети пізнавальної діяльності. Використовує набуті знання та вміння в нестандартних ситуаціях | ||
| Студент виявляє особливі творчі здібності, самостійно розвиває власні обдарування і нахили, вміє самостійно здобувати знання |