Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка хворого:

1. За 2-3 год до пункції хворому зробіть очисну клізму.

2. Безпосередньо перед пункцією хворий повинен спорожни­ти сечовий міхур.

3. За призначенням лікаря за 15-20 хв до здійснення пункції хворому підшкірне введіть 1 мл 2% розчину промедолу та 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату.

4. Посадіть хворого в крісло або на стілець так, щоб він опи­рався на його спинку.

5. На коліна покладіть клейонку, а між ніг поставте таз або відро для асцитичної рідини.

6. Хворого, який перебуває у тяжкому стані, покладіть на правий бік з відома лікаря.

Пункцію слід здійснювати в перев'язувальній або в маніпуляційній з дотриманням усіх правил асептики.

Методика виконання лапароцентезу та допомога лікареві. Забезпечте все необхідне для проведення лапароцентезу і у разі потреби асистуйте лікареві.

1. Лікар знезаражує руки так, як для операції.

2. Шкіру передньої черевної стінки обробляє йодонатом і 0,5% спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату, потім висушує сухою стерильною серветкою.

3. Передню черевну стінку пошарово знеболює за допомогою 0,25-0,5% розчину новокаїну. Повторно знезаражує шкіру.

4. У місці пункції при необхідності розтинає шкіру на 0,5-1 см (по середній лінії між пупком та лобком або по краю лівого пря­мого м'яза живота) за допомогою скальпеля.

5. Троакаром разом зі стилетом невеликим зусиллям проко­лює передню черевну стінку. Проходження парієтального листка очеревини часто супроводжується помірною болючістю й відчут­тям провалу троакара в порожнину.

6. Видаляє з троакара стилет; через трубку витікає цівкою асцитична рідина.

7. При необхідності набирає у стерильну пробірку декілька мілілітрів рідини для біохімічного дослідження.

8. Потім до троакара прикріплює гумову трубку, кінець якої опускає в таз і повільно (1 л протягом 5 хв) з перервами випускає рідину для запобігання розвиткові колапса. Для цього на гумову трубку періодично накладає затискувач.

9. Для максимального видалення асцитичної рідини живіт здавіть простирадлом, складеним по діагоналі, обведеним навко­ло живота й зав'яжіть за спинкою крісла.

10. Після відходження рідини лікар видаляє троакар, на місце пункції в разі потреби накладає шви, потім — асептичну по­в'язку.

11. Хворого транспортуйте в палату.

12. На живіт покладіть міхур з льодом.

Запам'ятайте! Треба уважно спостерігати за станом хворого після лапароцентезу. Хворий повинен дотримуватися суворого ліжкового режиму. За призначенням лікаря треба здійснювати контроль за артеріальним тиском, спостерігати за шкірними по­кривами й слизовими оболонками, за загальним станом хворого, за станом пов'язки

Алгоритм вимірювання артеріального тиску

Підготовка до маніпуляції.

1. Приготувати:

- тонометр;

- фонендоскоп;

- температурний листок;

- ручку.

2. Помийте руки.

3. Поясніть пацієнтові хід процедури.

Виконання маніпуляції.

1. Накладіть манжетку тонометра на нижню третину плеча на 3-5 см вище ліктьового згину. Одяг не повинен стискувати руку вище манжетки.

2. Манжетку накладіть так, щоб між нею і шкірою вільно проходив один палець.

3. Хворий сидить на стільці або лежить на спині. Рука пацієнта, на яку накладають манжетку, повинна, по можливості, знаходитись на рівні серця в зручному розслабленому положенні. Для кращого розгинання руки під лікоть кладуть валик.

4. Манометр з'єднати з манжеткою. Положення стрілки манометра повинно відповідати нульовій позначці на шкалі.

5. На ліктьовий згин без особливого натиску прикладають фонендоскоп у проекції плечової артерії (промацати пульс плечової артерії трьома кінчиками пальців).

6. Закрийте вентиль на груші і нагнічуйте повітря в манжетку, фіксуючи момент, коли зникнуть звуки пульсових хвиль і підвищуючи тиск (за шкалою) приблизно на 30 мм рт.ст.

7. Відкрийте вентиль і повільно випускайте повітря з манжетки. Одночасно фонен-доскопом вислуховуйте тони на плечовій артерії і слідкуйте за показанням шкали манометра.

8. Поява перших пульсових хвиль відповідає величині максимального (систолічного) тиску в артерії, запам'ятайте його цифрове значення за шкалою.

9. При подальшому зниженні тиску в манжетці тони при вислуховуванню слабшають та зникають. Момент їх зникнення відповідає мінімальному (діастоличному) тиску за шкалою. Запам'ятайте його цифрове значення.

Закінчення маніпуляції.

1. Результат вимірювання артеріального тиску щоденно записують в медичну карту стаціонарного хворого у вигляді дробу: в чисельнику - систолічний тиск; у знаменнику - діастоличний тиск (наприклад: АТ – 120/70 мм рт.ст.), а також реєструється в температурному листку (шкала АТ) у вигляді стовпчика, а також в листок динамічного спостереження за хворими (в сестринські історії хвороби).

2. Проведіть дезінфекцію фонендоскопа і манжетки.

3. Помийте руки.

Примітка. При вимірюванні АТ водночас послідовно треба його виміряти 2-3 рази кожного разу випускаючи повітря з манжетки до нульового показання на шкалі.