Текстуальне вивчення творів – 58 годин; розвиток мовлення – 4 години; позакласне читання – 2 години; резервний час – 6 години

№№ К-ть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів (за темами)
      ВСТУП Роди і жанри літератури. Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі. (ТЛ) Жанр, стиль. (ЛК) Жанри і стилі як органічні елементи культури. Загальне і національне в структурі жанрів і стилів. (УС) Жанрово-стильові тенденції в українській та зарубіжних літературах на етапах літературного процесу. (ЕК) Специфіка жанрів у різних національних літературах (оповідання, роман, сонет та ін.). Розмаїття індивідуальних стилів митців. Учень (учениця): дає визначення поняття «жанр», розуміє його зв’язок із родовим поділом літератури; називає жанри, які належать до різних родів (епос, лірика, драма), а також міжродові утворення (наприклад, балада, поема та ін.); визначає жанрові ознаки творів (на прикладі прочитаних текстів); дає визначення поняття «стиль», розрізняє стилі загальні (епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників); знає складники стилю (тематика, образотворчість, сюжетно-композиційні особливості, поетична мова); визначає стильову своєрідність творів; порівнює окремі жанри в національних літературах (на прикладі прочитаних творів); розкриває особливості індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів).

 

ПРОСВІТНИЦТВО Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм). Джонатан Свіфт (1667–1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Історія написання твору, зумовлена інтересом суспільства до географічних відкриттів і пошуками шляхів зміни суспільства. Просвітницькі ідеї у творі. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини. Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова. Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). «Вільшаний король», «Травнева пісня».Роль Й.В. Ґете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й.В. Ґете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король». Ідея кохання і щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759–1805). «До радості».Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу. (ТЛ) Поглиблення понять про роман, оду. Композиція. (ЛК) Європейське мистецтво доби Просвітництва. (УС) Ідеї Просвітництва в Україні. (ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів (у фрагментах і цілісно за умови володіння учнями іноземною мовою). Учень (учениця): розкриває чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва; знає основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називає їхні ознаки, демонструє прикладами з прочитаних текстів і творів мистецтва (за вибором); називає ключові ідеї Просвітництва, виявляє їх у прочитаних творах; знає видатних митців доби Просвітництва (Дж. Свіфт, Й. В. Ґете, Ф. Шиллер та ін.), розкриває їхнє значення в культурному перевороті доби; визначає особливості сюжету і композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»; розкриває жанрову своєрідність роману «Мандри Гуллівера» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики); виявляє специфіку езопової мови Дж. Свіфта; характеризує образ Гуллівера як тип людини нового часу (активної, мислячої, енергійної), визначає художні засоби його створення; знаходить у романі Дж. Свіфта приклади гумору, іронії, сатири, сарказму, визначає їхні функції у творі; розкриває нове розуміння природи у ліричних творах Й. В. Ґете; пояснює, чому ода «До радості» Ф. Шиллера стала гімном Євросоюзу.

 

    РОМАНТИЗМ Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах. Генріх Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»).Специфіка німецького романтизму і творчість Г. Гейне. «Книга пісень»: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.). Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів. Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824). «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Поема «Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда». Вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона. Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.). Відображення духовного життя особистості та суспільства, історії та культури Європи в поемі «Паломництво Чайльд Гарольда». Герой і автор: схожість і відмінність. Особливості віршової організації поеми (спенсерова строфа).   ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ Олександр Сергійович Пушкін (1799–1837). Лірика (До А. П. Керн («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…», «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»). «Євгеній Онєгін». Значення творчості О. С. Пушкіна для розвитку російської та світової літератури. Провідні мотиви його лірики. Тема кохання і призначення мистецтва у віршах митця. Взаємодія романтизму і реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне висвітлення романтичних тем (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності тощо) і образів (Онєгін – Тетяна, Ленський – Ольга). Традиції світової літератури і культури у творі (вплив Дж. Байрона та ін.). Дзеркальна композиція (лист Тетяни – відповідь Онєгіна – дуель – лист Онєгіна – відповідь Тетяни). Зображення різних сфер життя (історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола культурних інтересів суспільства тощо). Художнє новаторство О. С. Пушкіна (у жанрі, мові, авторській позиції, підході до зображення дійсності). Образ автора. Михайло Юрійович Лермонтов (1814–1841). Лірика («Сосна», «І нудно і сумно…», «На дорогу йду я в самотині…»). «Герой нашого часу». Мотиви світової скорботи у ліриці М. Ю. Лермонтова. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.). Особливості розвитку сюжету й композиції в романі «Герой нашого часу». Зв’язок твору з історичною та духовною атмосферою доби. Складність образу Печоріна, засоби його розкриття, духовна трагедія. Печорін у системі інших образів. Новаторство М. Ю. Лермонтова в жанрі роману. (ТЛ) Поглиблення понять про поему (романтична), роман (роман у віршах, філософсько-психологічний), віршовий розмір. Строфа (онєгінська). (ЛК) Романтизм у різних видах мистецтва (живопис, музика та ін.). (УС) Україна в житті і творчості зарубіжних митців. (ЕК) Порівняння віршів «На півночі кедр одинокий…» Г. Гейне і «Сосна» М.Ю. Лермонтова. Трансформація байронічних мотивів у творчості О.С. Пушкіна і М.Ю. Лермонтова. Тема «пам’ятника» у творчості Горація, О.С. Пушкіна. Порівняння образів Євгенія Онєгіна і Печоріна. Порівняння оригіналів, художніх перекладів, переспівів. Завершення І семестру Учень (учениця): визначає специфічні ознаки романтизму як художнього напряму в літературі й мистецтві, чинники його розвитку (історичні, естетичні, філософські), національну специфіку в різних країнах; розповідає про основні віхи життя і творчості митців, їхній внесок у духовну скарбницю національних літератур і світу; визначає провідні теми й мотиви ліричних творів письменників-романтиків; аналізує романтичні образи, засоби їхнього створення; знаходить у тексті, називає і розкриває зміст романтичних символів; відзначає зв’язок романтичних творів із фольклором, знаходить відповідні елементи (образи, символи, мотиви, жанрові ознаки тощо); відзначає зв’язок творів із традиціями світової культури (Біблією, філософією, мистецтвом тощо); аналізує (цілісно) ліричні вірші поетів-романтиків, поему («Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Байрона); виявляє жанрові ознаки поеми й роману доби романтизму та взаємодії романтизму із реалізмом (на прикладі творів Дж. Байрона, О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова); визначає особливості віршового розміру, строфічної організації поетичних творів (на прикладах прочитаних текстів); відзначає художнє новаторство митців – відкриття нових тем і мотивів, збагачення художньої мови, нові рішення в галузі образотворчості, жанрів тощо; порівнює оригінали (за умови володіння іноземною мовою), художні переклади, переспіви творів письменників; установлює трансформацію байронічних мотивів у російському романтизмі (О. С. Пушкін, М. Ю. Лермонтов); виявляє схожість і відмінності в підходах митців у розкритті теми «пам’ятника» (Горацій, О. С. Пушкін); порівнює образи Євгенія Онєгіна та Печоріна; розповідає про роль України в житті й творчості митців, пояснює посилення інтересу Європи до України в добу романтизму; знає імена українських перекладачів творів європейських романтиків; розуміє відкритість романтизму як художнього напряму, його взаємодію з іншими напрямами, демонструє формування реалістичних тенденцій у межах романтизму (на прикладі романів «Євгеній Онєгін» О. С. Пушкіна, «Герой нашого часу» М. Ю. Лермонтова); виявляє особливості індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів).
    РЕАЛІЗМ Поняття про реалізм та історія його формування. Характерні ознаки реалізму як літературного напряму (зв'язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.). Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. (романтизмом, натуралізмом). Оноре де Бальзак (1799–1850). «Гобсек». Основні віхи творчості та особливості світогляду письменника. «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи. Повість «Гобсек» у структурі «Людської комедії». Сюжетно-композиційні особливості твору («розповідь у розповіді»). Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.). Микола Васильович Гоголь (1809–1852). Петербурзький етап життя і творчості письменника. «Ревізор».Творча історія п’єси.Образи чиновників. Образ Хлєстакова та його динаміка. Засоби комічного у творі. Специфіка художнього конфлікту й жанру п’єси. «Шинель».Цикл петербурзьких повістей: основні теми та проблеми. Побутовий, психологічний і філософський плани повісті «Шинель». Особливості сюжету й композиції. Образ Башмачкіна та засоби його створення. Образ столиці (як чужого й ворожого для людини простору). Трактування фіналу, значення елементів фантастики в реалістичному творі. Тема «маленької людини». (ТЛ) Поглиблення понять про образ (типовий), повість (соціально-психологічна, соціально-побутова, філософська), оповідання, комедію, художню деталь (психологічна). Психологізм, інтер’єр. (ЛК) Утілення образів і сюжетів творів О. де Бальзака, М.В. Гоголя у мистецтві (ілюстраціях, кіно, театрі тощо). (УС) О. де Бальзак і Україна. Значення М. В. Гоголя для розвитку української та зарубіжних літератур. (ЕК) Зіставлення специфіки розкриття теми грошей та їхнього впливу на людину у творчості О. де Бальзака й М. В. Гоголя. Завершення І семестру Учень (учениця): дає визначення поняття «реалізм», називає його провідні ознаки, виявляє їх у прочитаних творах; розуміє особливості взаємодії реалізму з іншими напрямами XIX століття (романтизмом, натуралізмом); розповідає про основні віхи життя й творчості митців; розкриває особливості світогляду письменників; визначає актуальні проблеми, теми творів; установлює сюжетно-композиційні особливості творів; аналізує прочитані тексти цілісно і в окремих фрагментах; аналізує образи персонажів як типові з визначенням засобів їхнього створення (портрет, психологічні деталі, інтер’єр, мова, стосунки із середовищем, з іншими персонажами тощо); дає визначення поняття «психологізм», розкриває специфіку психологізму в прочитаних творах; інтерпретує вчинки персонажів, дає їм власну оцінку, висловлює судження щодо певних ситуацій, аргументує свою позицію прикладами, цитатами з текстів; встановлює художнє новаторство митців; розкриває специфіку аналітичного підходу письменників до зображення дійсності (зображення людини у зв’язках із середовищем, змалювання різних верств суспільства, точність деталей і описів тощо); розповідає про зв’язки письменників з Україною, увічнення їхньої пам’яті в музеях і пам’ятниках, утілення образів і сюжетів їхніх книг у творах мистецтва; порівнює особливості втілення теми грошей та їхнього згубного впливу на людину й суспільство у творчості О. де Бальзака і М. В. Гоголя (на прикладі прочитаних творів).  
    НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX–ПОЧАТКУ XX СТ. «Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. Генрік Ібсен (1828–1906). «Ляльковий дім». Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. «Ляльковий дім»як соціально-психологічна драма. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої). Композиція п’єси. Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу. Бернард Шоу (1856–1950). «Пігмаліон».Особливості світогляду Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу в п’єсі «Пігмаліон». Динаміка образу Елізи Дулітл. Ідеї «одухотворення» людини й життя засобами мистецтва, збереження національної культури, розвитку мови. (ТЛ) «Нова драма», ібсенізм. (ЛК) Утілення драматичних творів Г. Ібсена і Б. Шоу в театрі, кіно. (УС) Українські перекладачі творів зарубіжної літератури кінця XIX–початку XX ст. (ЕК) Порівняння особливостей «старої» та «нової драми», образів персонажів. Учень (учениця): виявляє у творах письменників провідні проблеми, теми, мотиви; характеризує художні образи, виявляє в тексті художні засоби їхнього створення; аналізує твори у єдності змісту та форми; висловлює власні судження щодо актуальних тем і проблем, образів і подій творів, аргументує свою думку прикладами з тексту, відповідними цитатами; вміє вести полеміку щодо творів письменників; розповідає про основні віхи життя й творчості митців; знає українські переклади творів, зіставляє їх з оригіналами (за умови володіння іноземною мовою); порівнює особливості «старої» та «нової драми»; здійснює пошуково-дослідницьку діяльність у галузі літератури (збирання відомостей про письменників, систематизація фактів, аналіз окремих літературних явищ, підготовка повідомлення, презентації тощо); користується літературознавчими словниками, енциклопедіями та іншими видами джерел (зокрема інтернет-ресурсами).  
ЛІТЕРАТУРА XX–XXI СТ. ЖИТТЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА (1-2 твори за вибором учнів і вчителя) Шолом-Алейхем (1859–1916). «Тев’є-молочар».Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX–XX ст. Образна система твору. Філософські проблеми. Народний гумор. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва. Михайло Опанасович Булгаков (1891–1940). «Собаче серце».Українські сторінки життя і творчості М. О. Булгакова. М.О. Булгаков і влада, трагедія митця. «Собаче серце» як метафора соціальних експериментів революційної доби. Конфлікт натовпу, масової свідомості та інтелекту, культури. Персонажі-«двійники» (Шариков – Швондер). Рей Дуглас Бредбері (1920–2012). «451° за Фаренгейтом». Тривога за майбутнє суспільства в романі-антиутопії «451° за Фаренгейтом». Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо. Натовп і влада. Важке прозріння особистості в тоталітарному суспільстві. Гарпер Лі (нар. 1926). «Убити пересмішника». Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення із жорстокістю. Моральні ідеали у творі. Ерік Вольф Сігел (1937-2010). «Історія одного кохання».Розповідь прозворушливе і трагічне кохання студента, сина мільйонера, до дочки бідного італійського емігранта. Проблеми життя і смерті, любові й відданості у творі. Кіноповісті та кіноромани (1-2 твори за вибором). (ТЛ) Класична і масова література. Рецензія. Поглиблення поняття про «художність». (ЛК) Бібліотечні та інтернет-ресурси, їхнє використання для збагачення кола читання, розвитку навичок творчої роботи з книгою. Взаємодія різних видів мистецтва (кіно і література та ін.), комп’ютерних технологій і літератури. Сучасні літературно-художні видання, інтернет-портали творів зарубіжної літератури. Міжнародні літературні премії. (УС) Українські перекладачі творів зарубіжної класики і сучасної літератури. Музеї Шолом-Алейхема, М. Булгакова в Києві. (ЕК) Переосмислення сюжетів, образів, мотивів зарубіжної літератури і культури у творах мистецтва. Учень (учениця): знає основні відомості про життя і творчість митців; виявляє актуальні проблеми, теми в прочитаних творах, їхній зв'язок із проблемами суспільства, історії, культури, існування людини, її морального вибору; виявляє ознаки різних літературних напрямів у прочитаних творах; знає характерні ознаки різних жанрів, виявляє їх у творах письменників; розкриває особливості стилю прочитаних творів в оригіналах (за умови володіння іноземною мовою) та українських перекладах; характеризує образи провідних героїв, простежує особливості їхньої внутрішньої зміни, виявляє відповідні художні засоби; демонструє на прикладах переглянутих кіноповістей і кінороманів (за вибором) взаємодію різних видів мистецтва в сучасний період; створює рецензію (усну або письмову) на сучасний твір літератури, кіномистецтва (кіноповісті, кінороману) або театрального мистецтва; обстоює власну точку зору, веде полеміку щодо актуальних проблем і тенденцій розвитку сучасної літератури, зокрема в аспекті її взаємодії з іншими видами мистецтва; презентує свої улюблені твори сучасної літератури на уроці, виявляє в них риси художності; володіє навичками роботи з бібліотечними фондами, інтернет-ресурсами з метою пошуку необхідної книги, творчого читання; знає популярні книжкові серії для молоді, сучасні літературно-художні видання, інтернет-портали творів зарубіжної літератури; аналізує твори сучасних зарубіжних авторів у єдності змісту й форми; знає визначні міжнародні літературні премії сучасності; називає зарубіжних письменників-лауреатів міжнародних премій у галузі художньої літератури, твори митців, відзначені преміями.  
ПІДСУМКИ Узагальнення і систематизація навчального матеріалу. Завершення ІІ семестру (+ 6 год. резерв) Учень (учениця): визначає основні етапи літературного процесу XIX–XX ст., їхні особливості, зв'язок із розвитком культури і мистецтва; розрізняє літературні напрями, течії, роди, жанрі XIX–XX ст.; установлює жанрово-родову належність творів, їхню жанрову й стильову своєрідність; називає представників різних літературних напрямів, течій, мистецьких тенденцій, виявляє їхній внесок у національну та світову скарбницю художніх цінностей; застосовує літературознавчі поняття в процесі аналізу й інтерпретації літературних творів; аналізує, оцінює, порівнює літературні твори і явища.
    Для вивчення напам’ять Ф. Шиллер. «До радості» Г. Гейне. «Не знаю, що стало зо мною…» М. Ю. Лермонтов. «На дорогу йду я в самотині…»    

 


Додаток 1