Внутрішня геодезична розмічувальна основа висотного будинку: побудова, призначення, недоліки, позитивні якості

Для забезпечення нульового циклу використ ЗГРО, а для буд-цтва використ ВГРО. Найпростіша вгро є лінія, строго паралельн повздовнім осям, для будівель що мають складну конфігурацію. Вгро створюють у вигляді правильної фігури. Можна створювати на плиті фундаменту або на плиті вихідного монтажного горизонту. Переваги даної основи:

1) Система осей закріплених на бетоні рухома разом з фундаментом, що не впливає на точність розбивочних робіт.

2) Забезпечує задану точність розбивочних робіт.

Побудова ВГРО виконується для головних, основних осей споруди:

При КЛ виносимо напрямок (з двох сторін пластини)

Повторюємо при КП (на пластині знаходимо середнє значення)

Те саме виконуємо з другої станції.

23.Передача вихідних точок по вертикалі на робочий горизонт(спосіб похилого візування)

Спосіб похилого візування доцільно застосовувати при зведенні будинків малої й середньої поверховості й за умови більших вільних територій у границях будівельного майданчика. При цьому способі теодоліт установлюється на деякій відстані від будинку точно в створі . Труба теодоліта орієнтується по точці на вихідному горизонті, потім, піднімаючи її у вертикальній площині, на перекритті монтажного горизонту. Аналогічні дії виконують при іншому колі теодоліта й із двох положень осі відзначають середнє. Точність проектування точки похилим променем теодоліта залежить від наступних помилок:за нахил вертикальної осі обертання теодоліта m_τ;візування m_віз;через нестворності установки теодоліта m_∆l;фіксації положення проектованої точки m_ф.Помилка за нахил вертикальної осі теодоліта є найбільш істотною.

СКП переноса точки по вертикалі на монтажний горизонт:

m_ц – похибка центрування

m_і – нахил осі обертання теодоліту

m_виз - візування

m_пер – встановки точки в створ

m_ф - фіксування

m_ВУ – зовнішніх умов

Виконується:

1) Нитяним виском, точність 1/1000

2) Теодолітом, похилим візуванням

3) Прибором вертикального візування

24.Передача вихідних точок по вертикалі на робочий горизонт(спосіб вертикального проектування)

При застосуванні способу вертикального проектування можливі два випадки: наскрізний - коли з вихідного горизонту точки проектуються послідовно на всі монтажні горизонти; кроковий - коли проектування ведеться з вихідного на перший монтажний горизонт, з першого на другий і т.д. В обох випадках методика проектування однакова. прилад центрують над вихідною точкою, візирний промінь приводять у вертикальне положення. На горизонт будівельних робіт зміцнюють прозору палетку із квадратною сіткою, по якій беруть відліки, що визначають положення проекції вертикальної оптичної осі зеніт-приладу. Для сучасних зеніт-приладів з оптичним компенсатором, працюючих в одній площині, беруть відліки по палетці при чотирьох положеннях приладу — 0, 180, 90, 270°. Для кожної пари діаметрально протилежних відліки беруть середні, які й визначають положення точки.

Проектуванням по відвісним лініям

Використовується палетка з нанесеним розграфленням(200*200мм), що залежить від висоти візування і приймаються , висота h – висота візування. При висоті візування до 25м – а=2мм; H=25~60, а=5мм; H=60~100м, a=10мм.

4 рази беруть відліки при чотирьох положеннях приладу. Після цього контроль.

Спосіб передачи послідовний або сквозний.

При висоті візування H інструментальна точність зеніт прилада може бути виражена похибкою