Організація розподільчої логістики
Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимагають певних форм її організації, тобто відповідним чином організованого процесу збуту готової продукції.
Організація розподільчої логістики містить (Кальченко, 2004):
1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням
принципів та методів логістики;
2) організацію управління збутом як сукупності логістичних
операцій, логістичних ланцюгів і логістичних систем;
3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто
суб'єктів розподільчої логістики.
Розподільча логістика як сукупність взаємопов'язаних логістичних операцій може описуватися у часових межах операційних систем.
При цьому операції розподільчої логістики розрізняються за кількома ознаками (Кальченко, 2004):
• повнота обслуговування клієнтів (повні або комплексні об
слуговування і неповні або часткові обслуговування);
• форми організації (зовнішні, тобто за межами підприємства, і
внутрішні, тобто у межах підприємства);
• способи виконання (технічні, матеріальні, фінансові, інфо
рмаційні);
• результат (поставка товару, надання послуг).
Операційна система розподільчої логістики складається з трьох
підсистем (Кальченко, 2004):
1) переробної підсистеми;
2) підсистеми забезпечення;
3) підсистеми планування і контролю.
Задоволення попиту споживачів є результатом взаємодії всіх перелічених підсистем (рис. 9.1).
 |  | ||||
 | |||||
 | | ||||
| | |||||
 |  | ||||
 |
|
| Підсистема планування і контролю |
| Переробна підсистема |
| Підсистема забезпечення |
Зовнішнє середовище
Платоспроможний попит
Ресурси підприємства
Внутрішня організація
Товари та послуги
Запозичені кошти
Рис. 9.1. Операційна система розподільчої логістики (Кальченко, 2004)
Переробна підсистема безпосередньо виконує збутову роботу, перетворюючи сигнали ринку про платоспроможний попит споживачів (вхід системи) на необхідні ринку товари та послуги (вихід системи). Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконує операції з асортиментного завантаження виробництва, кількісного та якісного приймання готової продукції, організації її зберігання і підготовки до споживання, просування товарів на ринок каналами розподілу і товароруху, допродажного і післяпродажного обслуговування споживачів.
Підсистема забезпечення створює матеріально-речові і фінансово-трудові умови для нормального функціонування переробної підсистеми. Вона містить: виробниче забезпечення збуту, у тому числі виробництво товарів і послуг за замовленнями споживачів, матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності з урахуванням створення складів, транспортних, торговельних та інших комунікацій; фінансове забезпечення виробництва і реалізації продукції, зокрема фінансування рекламних кампаній; кадрове забезпечення збутових служб підприємств, у тому числі професійне навчання торгівельного персоналу. Підсистема забезпечення розподільчої логістики може базуватися тільки на власних ресурсах підприємства (що трапляється дуже рідко), а також на запозичених коштах. Вибір того чи іншого способу забезпечення часто визначається економічною ефективністю і результативністю функціонування підсистеми забезпечення, в разі, коли певна функція забезпечення може стати функцією переробної підсистеми. Наприклад, в загальному випадку перевезення готової продукції — функція підсистеми забезпечення, але у разі надання транспортних послуг стороннім організаціям вона стає функцією переробної підсистеми.
Підсистема планування і контролю може бути класифікована як управлінська підсистема в кібернетичній моделі розподільчої логістики. Вона виконує команди (плани, завдання) за інші (керовані) підсистеми, одержує інформацію про їх реакцію на керований вплив (зворотний зв'язок) і коригує поведінку учасників збутової діяльності відповідно до прийнятих цілей і завдань. Вироблення та прийняття управлінського рішення у даній підсистемі здійснюються під активним впливом зовнішнього середовища (економічного, правового, політичного) і з урахуванням внутрішньої організації збутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад і розподіл функцій у підрозділах підприємства).
Будь-яка операційна система, в тому числі і розподільчої логістики, працює по процедурах, добре вивчених теорією вивчення операцій. Стандартні процедури передбачають:
• постановку завдання;
• вибір цільової функції;
• розробку моделі дослідження;
• визначення галузі можливих технічних рішень і оцінки харак
теристик;
• виконання необхідних розрахунків і робіт;
• перевірку результатів за критерієм оптимальності;
• аналіз одержаних результатів і розробку рекомендацій (Каль-
ченко, 2004).