САНКЦІЇ США ЩОДО РОЗВИТКУ ПІРАТСТВА
Історія питання про відповідальність інтернет- провайдерів. Підйом популярності файлообмінних сайтів у США почався в 1990-і рр. Найбільш яскравий приклад - сервіс «Napster». Ці сайти дозволяли користувачам активно порушувати авторські права, в той час як самі сайти отримували прибуток через доходи від реклами. Існування таких сайтів дуже турбувало правовласників і призводило до судових розглядів проти численних сайтів. Однак до 1998 року в правовій системі США не було визначеності щодо того, в яких випадках Інтернет-провайдер несе відповідальність за порушення авторських прав. • Ця невизначеність призвела до необхідності створення єдиних правил, застосовних до тих Інтернет-провайдерам, які не знали або не повинні були знати про протиправну діяльність своїх абонентів і не отримували фінансової вигоди від цих порушень. Інтернет-провайдери самі попросили розробити законодавство для вирішення питання про їх відповідальність у таких справах, як Playboy vs. Frena (1993) і RTC vs. Netcom (1995). У зв'язку з цим, в рамках історичного Закону США про авторське право в цифровому середовищі (DMCA) був прийнятий Розділ 512 Закону США про авторське право.
Закон США про авторське право в цифровому середовищі (DMCA) Набувши чинності в 1998 році Закон США про авторське право в цифровому середовищі встановлює обмеження відповідальності Інтернет-провайдерів (так звана застереження «безпечна гавань»), в той же час забезпечуючи правовласників належними процедурами для припинення порушення прав, що відбуваються в мережі Інтернет. Ці застереження включають в себе: • 512 (a): системи тимчасової цифрового зв'язку; • 512 (b): кешування системи; • 512 (с): інформація, постійно зберігається в системах або мережах за вказівкою користувачів; • 512 (d): інструментарій визначення місцезнаходження інформації. Необхідно відзначити, що відповідно до Розділу 512 (c), Інтернет-провайдер не звільняється від відповідальності у таких випадках: • Якщо Інтернет-провайдер фактично обізнаний про те, що матеріал порушує авторське чи суміжні права, або знав або повинен знати про факти, свідчать про очевидність правопорушення. - При отриманні таких відомостей Інтернет-провайдер повинен видалити такий матеріал або заблокувати доступ до нього. Якщо Інтернет-провайдер отримує безпосередню матеріальну вигоду.
Відповідно до законодавства США, є дві підстави для відповідальності за порушення авторських прав: Безпосередня відповідальність - (відповідальність за вчинення протиправного діяння), і Субсидіарна відповідальність - (відповідальність за надання можливості вчинення або якого-небудь сприяння в здійсненні протиправного діяння). Інтернет-провайдери можуть бути безпосередніми порушниками (наприклад, сервіс Napster, на якому розміщувалися комп'ютерні сервери, що містили покажчик посилань на що порушують авторське і суміжні права копії творів). Інтернет-провайдери також можуть бути непрямими порушниками; в цих випадках вони будуть нести субсидіарну відповідальність за неправомірні дії користувачів їх мереж або послуг, чому є ряд прикладів щодо справ за файлообміну в США, як, наприклад, добре відома справа Grokster.
"Ми хочемо виховувати, а не карати", - написав у блозі Джилл Лессер з організації Center for Copyright Infringement, яка відповідає за нову систему.
Наразі організація запустила пілотну версію: головні провайдери у СШАпопереджатимуть своїх клієнтів, які незаконно розповсюджують ігри і фільми.На відміну від умов, які запропонували запровадити у Франції, де за третє порушення правил пропонували відрізати користувачам доступ до Інтернету, американські пропозиції містять набагато менше обмежень.
Американська версія системи складається із шести попереджень. За перше порушення користувача лише попередять, за третє і четверте система вимагатиме від порушника підтвердження того, що він отримав інформацію та усвідомлює небезпеку незаконного розповсюдження об'єктів авторського права.
Якщо ці попередження не спрацюють, оператори застосовуватимуть більш жорсткі заходи – до прикладу, сповільнюватимуть швидкість Інтернету протягом двох або трьох днів. Щоб оскаржити рішення оператора, користувачу доведеться заплатити $35. За словами представників Center for Copyright Infringement, систему підтримують п'ять найбільших інтернет-провайдерів.
ВИСНОВКИ
Проблема піратства стала актуальною у ХХІ столітті із розвитком інформаційних технологій. Необхідність захисту авторських прав у мережі Інтернет є актуальною проблемою сьогодення і розв’язанням цієї проблеми може стати лише тісна співпраця власників авторських прав, державних органів та інтернет-користувачів, а також використання досвіду зарубіжних країн. Адже, лише впорядковане законодавче регулювання, відповідальне ставлення автора до розповсюдження своїх творів та свідоме ставлення користувачів до авторських прав інших осіб можуть звести нанівець усі спроби порушення авторських прав у мережі Інтернет.
Українська держава тільки починає боротися з піратством, так як для більшості користувачів це не є вигідним, адже у білшості немає змоги повністю заплатити за товари та послуги. На сьогоднішній момент тенденції у сфері реєстрації та використання прав інтелектуальної власності в Україні залишаються суперечливими й не свідчать про ефективне функціонування системи її охорони. Тому необхідно брати до уваги досвід США та розробляти ефективні механізми щодо подолання проблем пов’язаних із меда-піратством