Дії населення в умовах стихійних лих
Уникайте паніки. Необхідно діяти швидко й упевнено. Якщо відбулося завчасне оповіщення про загрозу землетрусу, до того як покинути квартиру або будинок, слід вимкнути нагрівальні й газові прилади. Якщо топилася піч, її слід загасити. Треба бути подалі від бдинків.
У випадку раптового землетрусу, коли немає можливості спокійно зібратися й покинути приміщення, потрібно встати у дверному або віконному отворі. Відразу ж після затихання поштовхів необхідно вийти на вулицю.
Під час урагану, шквалу треба сховатись у підвалах, підпіллях, погребах, канавах, траншеях, улоговинах, укриттях цивільної оборони. Від селю порятунок у тому, щоб терміново і завчасно залишити зону, яку він може затопити.
Якщо населення було завчасно попереджене про повінь, то слід побудувати на ріках і в інших місцях передбачуваної повені відповідні гідротехнічні споруди Також необхідно вживати заходів щодо підготовки й проведення завчасної евакуації населення і сільськогосподарських тварин, вивезення матеріальних цінностей з районів можливого затоплення.
Комісія з боротьби з повінню зобов'язана оголосити про евакуацію у випадку повені. Населення оповіщають по місцевому телебаченню й радіо. Людей на службі й виробництві оповіщають через адміністрацію підприємств І установ Населенню розповідають про збірні евакопункти, обговорюються терміни збору, маршрути проходження й інші відомості.
Якщо в населення достатньо часу для евакуації, то можливою є й евакуація майна.
Довідавшись про селевий потік або зсув, що наближається, потрібно якомога швидше покинути приміщення, попередивши про небезпеку оточуючих. При виході необхідно загасити печі, перекрити газові крани, вимкнути світло й електроприлади, щоб вони не стали причиною пожежі
Зсуви і селеві потоки дуже небезпечні, коли трапляються раптово. Найстрашнішою в цьому випадку є паніка
При снігопадах варто поменше виходити на вулицю. При штормових попередж теж. Коли воно отримано в сільській місцевості, люди повинні заготувати в необх к-сті корм і воду для тварин, що утримуються на фермах. Худоба, яка знаходиться на відгінних пасовищах, у терміновому порядку переганяється до заздалегідь обладнаних найближчих укриттів або на стаціонарні стійбища.
Дії при ДТП
Водій зобов'язаний:
* негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди;
* увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10. Правил дорожнього руху;
* не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
* вжити можливих заходів для надання першої медичної доп. потерпілим, викликати карету швидкої медичної доп., а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;
* у разі неможливості виконати такі дії відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки;
* повідомити про дорожньо-транспорту пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;
* вжити всіх необхідних заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
* до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі.
Дії у воєнний час
При небезпеці воєнного нальоту здійснюється оповіщення населення. Наприклад: Увага! «Увага! Громадяни! Повітряна тривога!Відключить газ, світло, воду. Візьміть документи, запас продуктів і води. Попередьте сусідів і при необхідності надайте допомогу хворим. Якомога швидше укрийтесь в захисних спорудженнях. Дотримуйтесь спокою і порядку. Стежте за подальшими повідомленнями»
За цим сигналом негайно припиняються всі роботи, безаварійно відключається устаткування, удома відключаються всі електроприлади і газ, необхідно швидко укритися в захисному спорудженні
За сигналом «Відбій повітряної тривоги» відхід із укриттів можливий тільки з дозволу місцевих органів ЦО і після зясування виданих рекомендацій. Після цього всі повертаються до місць проживання чи роботи
Планами на воєнний час передбачається евакуація населення в заміську зону. Евакуація може бути загальною або частковою – при завчасній загрозі або екстреною – при виникненні війни. Виділяються евакорайони, призначаються станції посадки і висадки, розгортаються збірні й прийомні евакопункти.
За планом евакуація повинна початися після подачі сигналу через 4 години, фактично – з виходом першої колони. Кінець евакуації – з виходом останньої колони чи евакопоїзда.
Планування заходів та підготовка населення з ЦО
До осн форм моральнопсихол. підготовки населення до дій у надзвичайних ситуацій відносяться:
теоретична підготовка, яка реалізується в ході занять, що проводяться методом лекцій, групових занять, диспутів і вікторин, усних часописів, зустрічей, а також рядом інших методів, що дозволяє розширити кругозір і об’єм знань тих, яких навчають. Для теоретичної підготовки широко використовуються можливості радіо, телебачення, художні і хронікальнодокументальні фільми.
практична підготовка реалізується в ході занять, які проводяться методом практичних занять, навчань і тренувань з цивільної оборони, при цьому практичні заняття повинні бути максимально наближені до реальних умов можливих надзвичайних ситуацій на даній території (в місті, районі, населеному пункті, на об'єкті господарської д-сті), що при мінімальному відриві робітників, службовців і населення дозволить досягти високих результатів у їхній підготовці.
Моральний чинник це найбільше активна сторона духовної сили товариства, сукупність ідейнополітичних, моральних і соціальнопсихологічних явищ і принципів у суспільних відносинах, що визначає духовні сили народу і його готовності ліквідувати наслідки катастрофи. Виходячи з цього матеріал для заняття повинний забезпечувати формування в населення необхідного рівня моральнопсихологічної підготовки і сприяти: формуванню стійкої психіки людини як основи і передумови успішної д-сті; створення у населення психологічної готовності до дій в екстремальних ситуаціях; розвитку надійності функціонування психіки людини в ході проведення рятувальних і інших невідкладних робіт; створення моральнопсихологічної настроєності на активну діяльність; зімкнення інтересів колективів рятувальників і населення на успішне виконання заходів цивільної оборони.
При доборі матеріалу до занять необхідно враховувати такі напрямки формування моральнопсихологічної підготовки населення (причому матеріал необхідно включати в усі види занять):
політична спрямованість, що базується на відношенні людей до суспільного ладу, до керівних органів республіки в цілому і тієї політичної лінії, що проводить президент України, КМУ та інші органи управління;
історична спрямованість, що базується на історично сформованих моральних нормах людського гуртожитку, моральні норми яких складалися десятиліттями (дружба, товариство, взаємодоп. й ін.);
урахування індивідуальнопсихологічних і національних особливостей груп населення, колективів та окремих громадян: не перекручування інформації про сформовану обстановку; вивчення й урахування психологічного стана і поводження людей.
Необхідно знати і враховувати, що не урівноважений психічний стан у людей може бути викликаний цілим рядом чинників, які повинні враховуватись при масових скопищах людей, особливо небезпечних з урахуванням психології натовпу:
чинниками фізичного стану: фізична втома людини; стан змореності; відсутність нормального тривалого сну, погане харчування; знижена свідома активність;
психічні чинники: підвищення збудженості; неясність ситуації; переживання крайньої небезпеки; почуття безсилля перед небезпекою; активізація уяви;
соціальні чинники: утрата віри в керівництво; несподіване і раптове наростання катастрофи;
постійністю і послідовністю моральнопсихологічного підготовки, її планування;
правове забезпечення соціального захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.
При підготовці матеріалу занять необхідно враховувати такі принципи моральнопсихологічної підготовки:
1. Усвідомлення неминучості природних і техногенних аварій, катастроф, стихійних лих;
2. Формування свідомого героїзму;
3. Реальність підготовки населення до ліквідації наслідків конкретних аварій, катастроф, стихійних лих;
4. Вироблення почуття впевненості у своїх силах і можливостях;
5. Розвиток спроможності реально сприймати ситуацію в надзвичайних ситуаціях;
6. Виробітку почуття боргу, свідомого перебування в складі невоєнізованих формувань;
7. Проведення занять в обстановці максимально наближеної до умов у надзвичайних ситуаціях;
8. Виробітку позитивного і стимулюючого впливу на почуття небезпеки на психіку людини.