Система стандартів з. якості повітря
* Стандарти з якості водних об'єктів.
* Методи і методики досліджування якості води.
* Стандарти з методів досліджування якості води.
Система стандартів розглядається згідно з УКНД і каталогами нормативних документів, в яких всі стандарти розподілені на групи і підгрупи за ієрархічною трирівневою ознакою. Ця система стандартів встановлює терміни, характеристики і настанови щодо вимірювання якості повітря, розроблює правила і вимоги щодо якості повітря, розглядає якість повітря взагалі, атмосферу довкілля, повітря всередині приміщення, атмосферу робочої зони, викиди стаціонарних джерел і викиди двигунів транспортних засобів.
Український класифікатор нормативних документів (УКНД) ДК 004–2003
Код Назва
13 Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека
13.020 Захист довкілля
13.030 Відходи
13.040 Якість повітря
13.040.01 Якість повітря взагалі
13.040.20 Атмосфера довкілля
13.040.30 Атмосфера робочої зони
13.040.35 Чисті приміщення та пов'язані з ними контрольовані
умови довкілля
13.040.40 Викиди стаціонарних джерел
13.040.50 Викиди двигунів транспортних засобів
13.040.99 Інші стандарти стосовно якості повітря
Стандарти з якості атмосферного повітря
Якість атмосфери – це сукупність властивостей атмосфери, по визначенню ступеню впливу фізичних, хімічних та біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ, а також на матеріали, конструкції і довкілля в цілому. Атмосферне повітря лише умовно можна вважати невичерпним природним ресурсом. Річ у тім, що повітря необхідне тільки певної якості, а під впливом антропогенної діяльності хімічний склад та, фізичні властивості повітря дедалі погіршуються. На Землі вже практично не залишилося місця, де б повітря зберегло свої початкові чистоту та якість, а в деяких промислових зонах стан атмосфери вже просто загрозливий для навколишнього середовища.
Забруднення атмосфери відбувається, як природним так й антропогенним шляхами. Природне забруднення атмосфери відбувається за рахунок надходження до неї вулканічного газу, природного пилу, спорів грибів, різних мікроорганізмів, пилок рослин тощо. Антропогенне забруднення атмосфери – це наслідок не продуманої виробничої діяльності людини. Взагалі, забрудненістю атмосфери називають несприятливі зміни стану атмосферного повітря, цілком або частково зумовлені діяльністю людини, ін. Шкідливі речовини, що потрапляють в атмосферу від промислових і сільськогосподарських підприємств, енергетичних установок, транспортних засобів, розчиняються у повітрі та переносяться рухомими потоками повітря на великі відстані. Розсіювання забруднень призводить до зниження концентрації шкідливих речовин у зонах їх викиду та до одночасного збільшення площ із забрудненим повітрям.
Найбільшими джерелами забруднення атмосферного повітря с крупні промислові підприємства, особливо металургійні, хімічні і нафтохімічні, будівельних матеріалів, електростанції, котельні, тобто ті галузі економіки, де використовується величезна кількість палива. Значні обсяги забруднюючих речовин надходять у атмосферне повітря і від діяльності транспортних засобів.
Якість атмосфери регламентується за стандартами в яких розглядаються показники якості атмосферного повітря за станом забруднення, правила контролю якості повітря населених пунктів, та ін.
Система стандартів з якості атмосферного повітря
Державні і міжнародні
ДСТУ І5О 4226:2004 Якість повітря. Загальні положення. Одиниці
ISO 4226:1993 вимірювання.
ДСТУ ISO 6879–2003 Якість повітря. Характеристики і настанови щодо
ІSО 6879:1995 вимірювання якості повітря.
ДСТУ ISO 7168–1–2003 Якість повітря. Обмін даними. Частина 1.
ISO 7168–1:1999 Загальний формат даних
ДСТУ ISO 7168–2–2003 Якість повітря. Обмін даними. Частина 2.
ІSО 7168–2–1999 Стислий формат даних.
ДСТУ ІSО 7708–2003 Визначення розміру фракцій під час відбирання
ISO 7708:1995 проб частинок, які впливають на здоров'я людини.
ISO 1000:1992 Одиниці СІ, рекомендації по використанню.
ISO 3534–1:1993 Статистичні дані. Глосарій та символи. 4.1.
Вірогідність та загальні статистичні терміни.
Міждержавні і європейські
ГОСТ 17.2.1.01–76. Атмосфера. Классификация выбросов по составу.
ГОСТ 17.2.1.03–84 Атмосфера. Термины и определения контроля
Загрязнения.
ГОСТ 17.2.1.04–77 Источники и метеорологические фактори
загрязнения. Термины и определения.
ГОСТ 17.2.3.01–86 Атмосфера. Правила контроля качества воздуха
СТ СЭВ 1925–79 населеннях пунктов.
ГОСТ 17.2.3.02–78 Правила установлення допустимих выбросов
вредных веществ промышленными предприятиями. ГОСТ 17.2.4.02–81 Общие требования и методы опредеделения
загрязняющих веществ.
ГОСТ 30494–96 Параметри микроклимата в помещениях.
Розгляд основних стандартів проводиться за змістом розкриття теми.
Терміни й показники якості повітря згідно із ГОСТ 17.2.1.03. Стандарт розглядає терміни й визначення контролю забруднення, показники якості атмосферного повітря за станом забруднення: показник забруднення, єдиний показник, комплексний показник забруднення, середній рівень забруднення по містах, галузях промисловості, концентрація домішок в атмосфері, приземна концентрація домішок, разова, максимальна, середньодобова концентрація домішок в атмосфері, середньомісячна, середньорічна, фонова концентрація домішок в атмосфері, орієнтовний безпечний рівень забруднюючої атмосферу речовини.
Характеристики і настанови щодо вимірювання якості повітря згідно із ДСТУ ISO 6879, ІSО 6879 і ISO 3534–1. Стандарти визначають умови та використовувані характеристики, що стосуються методів визначання якості повітря. Величини робочих характеристик визначені згідно з пов'язаними серіями методів випробовування, призначених для того, щоб визначити, наскільки відповідний метод оцінювання якості повітря підходить у конкретному випадку. Зміст стандартів: Для визначання робочих характеристик використовують три терміни, що є базовими в процесі вимірювання, а саме: величина, що характеризує якість повітря, вихідний сигнал і виміряне значення. Настанови: показник якості повітря, проба повітря, нульовий показ, відмова, системи, вимірний складник, виміряне значення, вихідний сигнал, еталонний матеріал. Робочі характеристики: точність, відхилю, калібрувальна функція, межа вирішення, межа чутливості, стабільність, період роботи, строк роботи, точність, повторність тощо. Ключові слова: повітря, якість, вимірювання, характеристика, виконування, визначання, словник.
Одиниці вимірювання якості повітря згідно із ДСТУ ISO 4226, ISO 4226 і ISO 1000 визначають одиниці та символи, які застосовують під час підготовки результатів дослідження якості повітря з посиланням на Міжнародної системи одиниць – Одиниці СІ та рекомендації по використовуванню десятинних кратних та дольних від них та деяких інших одиниць. Зміст стандартів: розглядаються основні одиниці вимірювання речовин: для газів та пару за показниками – об'ємної долі і масової концентрації основних компонентів, газоподібних забруднювальних речовин; для часток за показниками – масової концентрації завислих речовин, розміру часток, атмосферного пилу, біологічних, мікробіологічних та інших завислих речовин; для одиниць вимірювання стану газу за показниками –термодинамічної температури, тиску, відносної вологості; для метеорологічних показників – швидкості і напрямку вітру, інтенсивності опадів, освітлення, атмосферного тиску.
Правила контролю якості повітря населених пунктів згідно із ГОСТ 17.2.3.01 і СТ СЭВ 1925. Стандарти встановлюють правила контролю якості повітря населених пунктів – якості повітря селітебних територій існуючих населених пунктів і які тільки забудовуються. Зміст стандарту: організація контролю встановлення трьох категорій постів спостереження за забрудненням атмосфери: стаціонарний, маршрутний, пересувний (під факельний); розміщення і кількість постів спостереження, програма і терміни спостереження; відбір проб, характеристика забруднення атмосфери – концентрація домішок (разова, середньодобова, середньомісячна, середньорічна), правила їх розрахунку.