Гранично допустимі рівні ЕМП

Примітка: Допустима поверхнева густина потоку енергії ЕМП в діапазоні частот 300 мГц – 300 гГц на робочих місцях персоналу потрібно визначати, виходячи з допустимого енергетичного навантаження на організм людини з урахуванням часу впливу за формулою:

де: ГДЗ_гдр – гранично допустиме значення щільності потоку енергії, Вт*м^–2; ЕНгдр – нормативна величина енергетичного навантаження робочу добу 2–20 Вт–/м~~ за годину; Т–час впливу, год.

Максимальне значення ГДЗГ_др не повинно перевищувати 10 Вт/м^–2 за год. Для захисту населення від впливу ЕМП, утворюваного РТО, влаштовують при необхідності санітарно–захисні зони і зони обмеження забудови в яких ГДР електромагнітного поля не перевищує норми. Межі санітарно–захисних зон вздовж траси ВЛ у населеній місцевості наведені в табл. 2.5.5.

Таблиця 2.5.5.

Межі санітарно–захисних зон вздовж траси високовольтної лінії

* 3начення, наведені в дужках, допускаються за виняток для сільської місцевості. Необхідно забезпечити обмеження тривалості робіт і заземлення машин, а також – провести інструктаж: населення.

Для захисту від електричних полів промислової частоти необхідно збільшувати висоту підвішування фазових проводів ВЛ, зменшувати відстань між ними. При правильному доборі геометричних параметрів можна в 1,6–1,8 разів знизити напруженість поля поблизу ВЛ. Напруженість ЕМП може бути зменшена віддаленням житлової забудови від ВЛ, застосуванням екранувальних пристроїв та інших засобів зниження напруженості електричного поля.

♦ Система нормування в галузі радіаційної безпеки.

Діюча нині система нормування в галузі радіаційної безпеки побудована на понятті дозового навантаження. Основними документами, у відповідності до яких здійснюється радіаційний контроль за безпекою населення, є "Закон про радіаційну безпеку населення" і прийняті як його розвиток "Норми радіаційної безпеки України – НРБУ–97", введені в дію з 1 січня 1998 року.

Обидва ці документи служать для забезпечення радіаційної безпеки людини, екологічних нормативів, які встановлювали б допустимі впливи на екосистеми, в галузі радіаційної безпеки не існує. В системі нормування використовуються такі основні поняття: поглинена доза (Дпогл), еквівалентна доза (Декв), іонізуючої спроможності еквівалентної дози.

Для розрахунку еквівалентної дози поглинену дозу множать на коефіцієнт якості ІВ (Qі), який відображає здатність даного виду випромінювання ушкоджувати тканини організму.

Д_екв= Д_погл * Q_i

Значення коефіцієнта Qі наведені в таблиці 2.5.6

Таблиця 2.5.6