Устаткування для тренажерних залів. Принцип дії, основні технічні характеристики та правила експлуатації
Спортивно-оздоровчі заняття спрямовані на загальний розвиток та зміцнення фізичного тренування організму з метою отримання оздоровчого ефекту. Вони розраховані на різні вікові категорії населення, різну ступінь фізичної підготовки, різну специфіку трудової діяльності. Важливе значення має емоційність заняття: веселий, життєрадісний настрій людини, що займається спортом, комфортність, естетичність площадок, приміщень та їх обладнання посилює ефективність занять та роблять спортивно-оздоровчу культуру більш привабливою. Це у свою чергу створює реальний потяг до здорового та культурного способу життя, виявляється почвою для боротьби з шкідливими звичками, допомагає
людині підвищити його фізичну та духовну силу, розвиває творчу активність. Все це необхідно враховувати при створенні спортивно— оздоровчого комплексу, при оснащенні та оздобленні різних груп приміщень, при благоустрої територій, призначених для цього виду діяльності.
Специфікою функціональних процесів визначається склад основних та допоміжних приміщень. Основні приміщення в спортивно-оздоровчих комплексах — це зали загальнофізичної підготовки, ритмічної та атлетичної гімнастики, тренажерні зали, ванни для плавання, купання, ігор на воді. Відповідність параметрів цих споруд спортивним нормам не обов'язкове — тут допускається універсалізація приміщень. Наприклад, зал для об-щефізичної підготовки може також використовуватись для спортивних ігор по спрощеним правилам, для загальнорозвиваючої гімнастики та боротьби. Всі ці види занять забезпечуються частковою заміною устаткування. Постійним обладнанням в таких залах повинні бути баскетбольні щити, пристрої для кріплення сітки для гри у волейбол чи бадмінтон. Інше обладнання може бути трансформуємим.
Значний інтерес уявляє собою обладнання залів універсального використання, розроблене викладачем фізкультури з Кривого Рога О.С. Поляковим. До стелі залу кріпиться моноблок, замкнутий у вигляді овалу, на якому підвішені шести, канати, драбини. При необхідності шести роздвигаються уздовж монорельса, кріпиться до полу та швидко перетворюються у перекладини. Висота перекладин регулюється в залежності від росту людини, монтаж та демонтаж здійснюється за декілька хвилин. Канати, драбини, кільця приводяться у робочий стан також легко та швидко. В цьому ж залі є килим розміром 6 х 6 м, який з допомогою спеціального пристрою легко переміщується з торцевої стіни на підлогу та може бути використаний для занять боротьбою, гімнастикою та акробатикою.
В залі кожний снаряд та спортивний інвентар повинні мати свої визначені місця на період занять та на час, коли вони не використовуються. Тому перед тим, як почати комплектацію обладнання, розробляється проект його розміщення в залі. Проект повинен передбачати закладні деталі в стінах, стелі та підлозі для кріплення всіх елементів.
Одним з шляхів покращення здоров'я, компенсації нестачі руху з найменшими витратами часу стала інтенсифікація фізкультурно-оздоровчих занять за рахунок впровадження спеціальних технічних засобів та пристроїв, з допомогою яких здійснюється цілеспрямоване формування рухових навичок, швидкості, гібкості, координації. Ці пристрої отримали назву тренажерів.
Заняття з допомогою тренажерів мають для осіб, що тренуються цілий ряд переваг порівняно з традиційними формами. По способах застосування відрізняють спортивні тренажери, лікувальні та тренажери для оздоровчої мети.
Спортивні тренажери широко використовуються в складній та багатогранній системі підготовки спортсменів. Для кожного виду спорта сьогодні вже створені цілі комплекти спеціальних пристроїв, що повинні цілеспрямовано діяти на окремі м'язи та м'язові групи з метою вдосконалення техніки спортивної та психологічної підготовки.
Відомо, що наявність красивих та зручних ефективних тренажерів та пристроїв, музичний супровід занять, комфортабельні умови роздягалень, душові, наявність результатів, що були досягнуті з допомогою фізичних вправ, роблять заняття більш цікавими.
Найважливішими вимогами для тренажерів є їх прийнятна вартість, невеликі габарити та маса, простота у використанні, естетичність, можливість дозування навантаження відповідно до антропометричних та функціональних особливостей осіб, що займаються, наявність ефективних програм занять.
Технічні особливості тренажерів визначаються необхідністю першочергового розвитку окремої рухової якості чи декількох одночасної. По першочерговій дії тренажерні пристрої можна умовно поділити на чотири групи: загальної витриманості, м'язової сили, гібкості, здібності.
Тренажери можуть бути доповнені пристроями для контролю інтенсивності та обсягу виконаної роботи.
Крім стаціонарних тренажерів в процесі тренування використовуються різноманітні експандери, диски, ролери, стрибалки та інший інвентар для якого у приміщенні необхідно передбачати місце. Невід'ємною частиною обладнання тренажерної кімнати є
дзеркало завширшки не менш 2,5 метрів, що надає можливість слідкувати за соєю постаттю в процесі роботи на тренажерах. Між тренажерами необхідно передбачити вільний простір та доріжки. В приміщенні висотою більш 4 метрів доріжку може замінити тренажер «лабіринт».
При організації занять на тренажерах повинні враховуватися основні вимоги гігієни, що забезпечують оптимальні умови зовнішнього середовища для нормального функціонування організму. Потрібно враховувати засоби безпеки, запобігання травматизму та розвитку перенапруження функціональних систем. Дистанція між тренажерами забезпечує можливість виконання всіх вправ та виключення випадкових зіткнень. Для цього тренажери необхідно розмістити з урахуванням параметрів функціональних зон. За справністю тренажерних пристроїв, устроїв, відповідністю кріплення, збереження страхуючих пристроїв та захисних пристроїв, необхідний постійний контроль кваліфікованого технічного персоналу.
Для забезпечення високого рівня занять при тренажерній кімнаті повинні бути передбачені відповідні допоміжні приміщення: інвентарні, роздягальні, душові. Площаді роздягалень необхідно обрахувати з врахуванням пропускної здібності тренажерної кімнати (зали). Розміри приміщень для тренажерів повинні складати 30-150 кв.м. В залах більшої площі складніше забезпечити необхідну комфортність занять, так як підвищується рівень шуму, який виробляється тренажерами, та, крім того, велика кількість людей ускладнює організацію процесу занять та вимагає збільшення числа однотипних пристроїв.
Важливим компонентом тренажерної кімнати (зали) є наявність апаратури та обладнання для контролю фізичного стану осіб, які займаються. В існуючих тренажерних залах ця апаратура розташовується у цьому ж залі, одак методисти, що проводять заняття, вважають це незручним. Можливо, при невеликих тренажерних кімнатах в умовах дефіциту місця це допустимо, однак оптимальним слід вважати наявність окремого кабінету не менш як 9 м. кв.
Особливе значення приділяється уровню комфорту в тренажерній кімнаті, забезпеченню умов для найкращого самопочуття та найбільш високої працездатності осіб, що тренуються. Тут важливо все — естетика оформлення приміщення, регулювання
температури, зволоження та швидкості руху повітря, якість оздоблення стін та покриття підлоги, наявність денного освітлення та інше. Відносно кольорової гами інтер'єру тренажерної кімнати спеціалісти висловлюють протилежні точки зору.
Кольором можливо означити зони окремих груп тренажерів, виділити доріжку. Підлога повинна мати високу зносостійкість та опір ударам, мати звукопоглинаючі якості, поверхня повинна бути неслизькою. Цим вимогам найбільш повно відповідають килимові покриття з синтетичних чи натуральних матеріалів.
Ефективність фізкультурно-оздоровчих занять полягає в тому, щоб при мінімальному фінансуванні оздоровча, економічна та виховна результативність була б максимальною.
Не рекомендується в спортивних та тренажерних залах елементи постійної наглядної агітації, так як вона служать відволікаючим моментом під час занять. Яскраві плакати, лозунги можна повісити тільки на час якого-небудь масового заходу.
Водопостачання, обігрів та інше санітарно-технічне обладнання повинне бути закрите сіткою та щитами. Всі поверхні повинні бути гладкими, без гострих кутів, зручними для прибирання. Щоб не заносити пил з вулиці, необхідно суворо дотримуватись вимог технологічного взаємозв'язку зали з іншими приміщеннями, входити в залу тільки в спортивному одязі та взутті.