Аналітичні методи оцінки конкурентоспроможності товарів

Метод Характеристика методу
Розрахунково-аналітичний метод [8]. Найчастіше розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару (Kінт)здійснюють за формулою: де ІТП - індекс технічних параметрів (індекс якості); ІЕП - індекс економічних параметрів (індекс цін). Для розрахунку індексу технічних параметрів використовують формулу: , де - одиничний показник і-го технічного параметра; - коефіцієнт вагомості -го параметра. Численні одиничні показники технічних параметрів визначаються таким чином: , де Роцін — значення конкретного параметра оцінюваного виробу; - значення цього ж параметра базового виробу. Для розрахунку індексу економічних параметрів використовують формулу: де — ціна споживання відповідно оцінюваного та базового виробів, що розраховується у наступний спосіб: де Цпродажу – продажна ціна товару; - сумарні витрати споживання, пов'язані з експлуатацією товару протягом усього періоду його служби. Якщо Kінт>1, то оцінюваний товар вважається більш конкурентоспроможним, ніж товар-аналог, обраний базу для порівняння; якщо Kінт<1, то рівень конкурентоспроможності оцінюваного товару є нижчим, ніж у товару - суперника; якщо Kінт=1, то ця ситуація інтерпретується як тотожність рівнів конкурентоспроможності обох товарів. Безумовно, мета виробника — отримати Kінт>1, цілеспрямовано збільшуючи ІТП та зменшуючи ІЕП. Переваги: достатньо просте порівняння з товарами-конкурентами; загальний аналіз робиться на основі аналізу окремих показників. Недоліки: застосування експертного методу, важкість у визначенні параметрів та їх значимості.

 

Продовження табл.

 

Модель Розенберга Модель виходить з того, що споживачі оцінюють товари з погляду їх придатності для задоволення своїх потреб. Вона виражається формулою: , де - суб'єктивна придатність товару (відношення до товару); - важливість мотиву для споживача; - суб'єктивна оцінка придатності товару для задоволення мотиву . З точки зору товару використання моделі пов'язане з безліччю проблем (мотиви, важливі для товару, часто буває важко визначити, оцінка визначається суб'єктивними поглядами експертів; вислови опитуваних не дають вказівки на те, які характеристики про продукт повинні бути змінені; немає порівняння з ідеальними характеристиками. Переваги методу: кожному товару може бути поставлено у відповідність будь-яке число, що значно полегшує порівняння їх конкурентоспроможності (чим більше число, тим більш конкурентноздатний продукт). Недоліки: складно визначити й оцінити найважливіші для продукту характеристики з погляду споживача; немає порівняння з ідеальними характеристиками товару). Існує ще одна модель, схожа з моделлю Розенберга, але має більш практичний характер. Значення окремих мотивів визначається опосередковано, через конкретні характеристики продукту [176]: , де - оцінка споживачами марки ; - важливість характеристики марки з погляду споживачів; - оцінка характеристики марки з погляду споживачів. Модель ґрунтується на передумові, що кожна характеристика бажана і одночасно чим вища оцінка, тим краще.
Модель з ідеальною точкою [Дихтиль] Особливість методу – введення додаткової компоненти - ідеальної величини характеристики товару: , де - оцінка споживачами марки ; - важливість характеристики ; - оцінка характеристики марки з погляду споживачів; - - ідеальне значення характеристики марки з погляду споживачів; - параметр, що означає при постійну, а при - спадаючу граничну користь. Сенс цієї формули: порівняно з іншими товарами, перевагу слід надати цьому товару якщо його віддалення від ідеальної точки менше. Переваги: метод дає уявлення про ідеальне, с точки зору споживача, продукт; дозволяє визначити ступінь відхилення даного продукту від ідеалу, що і визначає його конкурентоспроможність. Недоліки: складність у визначенні характеристик ідеального і даного товару; використання експертних оцінок.

 

Закінчення табл.

 

Оцінка на основі рівня продаєж Критерій визначення рівня конкурентоспроможності - відносна частка продажу оцінюваного товару, порівняного з товаром-конкурентом: , де - обсяги продажу оцінюваного товару та -го аналога. Апріорно рівень конкурентоспроможності товару можна оцінити як імовірність того, що на даному ринку довільний споживач, здійснюючи купівлю, віддасть перевагу даному товару вказаному -му його конкуренту-аналогу. Імовірність - це перевага одного товару (продукції, що оцінюється) перед іншим товаром ( -м його аналогом). Таку апріорну оцінку можна одержати за допомогою експертних методів. Знайдені тим або іншим способом значення переваги товарів дозволяють обчислити апріорні оцінки очікуваної частки продажу на даному ринку продукції й її аналогів: ; , де - очікувані частки продажу відповідно оцінюваної продукції й -го аналога; - число аналогів-конкурентів; — перевага оцінюваної продукції щодо -го аналога; - перевага -го щодо -го аналога. У знаменнику формули (6.12) до 1 додається сума відношення величин переваги аналогів перед оцінюваною продукцією до переваги продукції перед аналогами. Аналогічні суми відносин переваги пар товарів фігурують у формулі (6.13). Всі вказані величини визначаються для даного ринку в даний період. Переваги методу: формули дозволяють визначити позицію товару на ринку, що у результаті відображає конкурентоспроможність товарів як здатність протистояти конкурентам, займаючи й утримуючи певну позицію на конкретному ринку; метод враховує вплив різних чинників зовнішнього середовища. Недоліки: статичність моделі; основу методу складають експертні оцінки.