Побудова графіка передування
На відміну від стрілчастого графіка, де роботи показуються стрілками, на графіку передування робота зображається прямокутником. Всі прямокутники (роботи) поєднуються між собою лініями зв'язку (стрілками). Ці лінії відображають послідовність виконання та взаємозв'язок між роботами.
Алгоритм побудови графіка передування аналогічний алгоритму побудови стрілчастого графіка і реалізується такою послідовністю кроків:
1) визначення переліку і послідовності виконання робіт;
2) графічна побудова сіткового графіка;
3) визначення ранніх термінів початку і завершення робіт шляхом "прямого проходження";
4) визначення пізніх термінів початку і завершення робіт "зворотним проходженням";
5) визначення критичного шляху і запасу часу за роботами.
Типовим структурним блоком графіка передування є робота, зображена прямокутником. Для зручності користування в цьому прямокутнику на визначених місцях вказуєються всі параметри роботи, рис.2.9.
 |
Рисунок 2.9 - Структурний елемент графіка передування
Реалізація цих кроків за даними попереднього прикладу дозволить отримати наступний графік з усіма обчисленими параметрами, рис.2.10.
 |
Рисунок 2.10 - Сітковий графік будівництва технологічного цеху
(у формі графіка передування)
Ми розглянули сутність і порядок розрахунку параметрів сіткового графіка вручну. Проте на практиці це роблять за допомогою сучасних програм з управління проектами. Менеджеру проекту для отримання аналогічного результату (причому не просто тривалості проекту і робіт, а календарних дат їх початку і завершення) необхідно ввести в програму з кожної роботи таку інформацію:
- персональний код або номер у єдиній для всього проекту системі кодування;
- назву або стислий опис роботи;
- логічні зв'язки з іншими роботами;
- тривалість виконання;
- календар робіт (режим роботи), цільові дати початку і завершення, якщо такі є;
- ресурси, які потрібні;
- бюджет;
- до якого пакета робіт входить (якщо потрібно).
Календарне планування проекту
Календарне планування проекту, яке полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт, ставить за мету координацію діяльності залучених до проекту виконавців для забезпеченя його успішного завершення, створення умов задля реагування на ринкові можливості та вчасного надходження доходів, що гарантує ефективність інвестицій.
Календарний план як перелік тільки планових параметрів проектних робіт втрачає свій сенс без порівняння з фактичним терміном їх виконання, тому частіше ведуть мову про календарні графіки.
Календарний графік відображає планові й фактичні дані про початок, кінець і тривалість кожного робочого елементу WBS. Йому притаманна також певна гнучкість щодо дат початку некритичних робіт. Для найскладнішого календарного графіка записуються чотири версії дат початку, кінця, тривалості та запасу: рання, пізня, запланована календарна, фактична.
Основні цілі календарного графіка:
Ø забезпечити вчасне виконання окремих робіт проекту;
Ø забезпечити своєчасне фінансування;
Ø координувати надходження ресурсів;
Ø вчасно забезпечити потрібні ресурси;
Ø передбачити для різних моментів часу (періодів) необхідний рівень фінансових витрат і ресурсів, забезпечити їх раціональний розподіл;
Ø забезпечити вчасне виконання проекту в цілому.
Найбільш поширеними формами подання календарного графіка є:
- таблична;
- діаграмна.
У таблиці наводиться перелік робіт на певному рівні WBS із датами початку, кінця, тривалості кожної з робіт.
Ця ж інформація може бути подана у вигляді балочної діаграми, або, як її ще називають, діаграми Гантта, за ім'ям німецького інженера, який уперше запропонував цей інструмент календарного планування проектів на початку ХХ століття.
Загалом діаграма Гантта надає менеджерові таку інформацію:
- які роботи є критичними, а які - некритичними;
- який запас часу мають некритичні роботи;
- коли мають розпочинатися і завершуватися за планом проектні роботи;
- якими є логічні зв'язки між роботами;
- яким є фактичне виконання робіт на певну дату.
Планування ресурсів, витрат і бюджету проекту
Фінансування проекту
Фінансове планування проекту дозволяє:
· забезпечити необхідну динаміку інвестивуння, за якої виконання проекту вписується в рамки часових та фінансових обмежень;
· зменшити витрати фінансових ресурсів і проектні ризики за рахунок оптимізації структури інвестицій та максимізації податкових пільг.
Загалом фінансування проекту складається з таких етапів:
1) попереднє вивчення життєздатності проекту;
2) розробка плану реалізації проекту;
3) організація фінансування;
4) контроль за виконанням плану й дотриманням умов фінансування.
На першому етапі, до подання проекту інвесторам, проводиться попередній аналіз щодо його життєздатності, в результаті якого визначають, чи вартий проект подальших витрат часу й коштів, чи вистачить потоку готівки для покриття всіх витрат і одержання середнього прибутку.
Етап планування охоплює проміжок часу від моменту попереднього вивчення життєздатності проекту до організаціїї фінансування. На цьому етапі здійснюють оцінку всіх показників і ризиків, аналіз можливих шляхів розвитку економічної, політичної та інших ситуацій, прогнозують вплив на можливість реалізації проекту таких чинників, як процентні ставки по кредитах, темпи зростання інфляції, валютні ризики і т. ін.
Після завершення перших двох етапів розробляють пропозиції щодо організації схеми фінансування проекту, а на стадіїї його реалізації здійснюють контроль за виконанням плану та умовами фінансування.