База з фрезерованим торцем. Для передачі навантаження на тіло колони
Оголовки колон
Для передачі навантаження на тіло колони.
Рис. 6.13. Оголовок наскрізної колони при опиранні зверху
|
Рис. 6.14. Оголовок суцільної колони при опиранні зверху
|
– висота ребра;
;
, знаходять товщину ребра
.
| При фрезерованому торці зусилля передаються безпосередньо на ребра оголовка через опорну плиту. Шви призначаються конструктивно. | |
Рис. 6.15. Вузол опирання балок на колону збоку
| Зварні шви, що приварюють столик:
.
|
Бази колон
Бази суцільних колон
База з траверсами
Шарнірне закріплення
Розрахункова схема траверси
Жорстке закріплення до фундаменту
| База з фрезерованим торцем
Розрахункова схема
Найчастіше B=L
|
| Рис. 6.16. Типи баз суцільних колон |
Розраховуючи базу, в першу чергу визначають потрібну площу опорної плити
, де
– розрахунковий опір бетону фундаменту.
Ширина плити
, де
– товщина траверси у першому наближенні дорівнює 8 – 16 мм.
Величину с = 20 – 120 мм встановлюють з міркування зварювання та зручності встановлення анкерних болтів.
Довжина плити
.
Розміри
та
краще прийняти кратними 50 мм.
Напруження стиску в бетоні фундаменту під підошвою опорної плити вважають розподіленим рівномірно:
.
Під дією цих напружень опорна плита працює як пластина на згин. Пластина навантажена напруженням стиску в бетоні
і оперта на траверси, полички та стінки колон.
Можна виділити три характерні ділянки:
– консольна, защемлена у місці опирання на траверсу
– оперта і защемлена з трьох сторін
– защемлена по контуру.
|
Рис. 6.17. Розрахункова схема плити
|
Згинальний момент для смужки одиничної ширини на ділянці
обчислюють як для консолі:
.
На ділянках
та
моменти на смужці шириною 1 см обчислюють за методом теорії пружності:
,
2,
b – вільна сторона
Коефіцієнти
визначені академіком Б.Г.Гальоркіним залежно від співвідношення сторін і вміщені у таблиці.
Для смужки плити товщиною
і шириною рівною одиниці:
.
За більшим із згинальних моментів обчислюємо потрібний момент опору
.
Тоді
.
Товщину плити приймають у межах 20 – 40 мм. Треба пам’ятати, що
залежить від товщини (зі збільшенням товщини
зменшується)
- для опорних плит із сталі з
;
;
.
Коли
мм, то в ділянки з найбільшими згинальними моментами вводять додаткові ребра, які зменшують розміри ділянок, а значить і М.
Траверсу наближено розглядають як балку, оперту в місцях кріплення до поличок і завантажену рівномірно розподіленим навантаженням від тиску опорної плити:
.
Найбільші значення згинального моменту в траверсі:
На консольних ділянках –
, у прольоті
.
Перевірка міцності траверси:

Катети швів, які кріплять траверси,
, де 4 – кількість зварних швів.
База з фрезерованим торцем
Опорна плита приварюється до стержня колони під час монтажу. На монтажу вибирають лише положення опорної плити. Торець колони і плита фрезеруються. Щільний контакт між стержнем колони і плитою забезпечує безпосередньо передачу зусиль. Шви лише фіксують положення колони і розраховуються на умовне зусилля 15% від повного.
Плита найчастіше – квадратна:
.
Умовно виділивши трапецієподібну консольну ділянку, визначають:
,
де
– відстань від центра ваги трапеції до місця защемлення.
Момент опору перерізу плити у місці защемлення:
.
,
.
Цей розрахунок дає наближені результати. Товщина плити для цього типу бази може досягати 60 – 160 мм.
База колон із труб
Рис. 6.18. База суцільної колони із труб
| При висоті колони: 4,5 – 6 м ‑ D = 500 7 – 8 м ‑ D = 600. Труба може заповнюватись бетоном, створюючи так звану трубобетонну конструкцію. |
Рис. 6.13. Оголовок наскрізної колони при опиранні зверху
Рис. 6.14. Оголовок суцільної колони при опиранні зверху
Рис. 6.15. Вузол опирання балок на колону збоку
.
Розрахункова схема траверси
Жорстке закріплення до фундаменту
Розрахункова схема
Найчастіше B=L
Рис. 6.17. Розрахункова схема плити
Рис. 6.18. База суцільної колони із труб